Рішення

від 27.04.2018 по справі 808/2994/17

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2018 року (о 14 год. 30 хв.)Справа № 808/2994/17 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146)

про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП -ОСОБА_1, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач), в якому з урахування уточнення просить:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.08.2017 №0017081312, №0017061312, рішення про застосування штрафних санкцій від 14.08.2017 №0017041312, вимогу про сплату боргу від 14.08.2017 №Ф-0017051313 відповідача;

зобов'язати відповідача прийняти рішення щодо включення до складу валових витрат 2016 року позивача суми понесених витрат, документально підтверджених, у розмірі 25 000,00 грн. (сплачено ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації), на підставі вищезазначених аргументів.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві та відповіді на відзив від 14.03.2018 зазначає, що відповідачем протиправно не враховано суму документально підтверджених понесених витрат, які були надані відповідачу разом із запереченнями на Акт перевірки на суму 25 000,00 грн., сплачені ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації згідно із договором №20/07/16 від 01.07.2017. Вказує, що за відомостями з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України ТОВ Оріон-світ має додатковий вид діяльності, який дозволяє займатися виготовленням технічної документації - КВЕД 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у., а тому оскільки документи перераховані у вказаному договорі належать до технічної документації, вважає, що звернувся до кваліфікованих фахівців у відповідній галузі, які мають належну освіту, підготовку, досвід і інші можливості для виготовлення зазначеної документації згідно із Порядком декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженим Кабінетом Міністрів України від 11.07.2002 №956. Враховуючи викладене, вважає, що для підтвердження витрат по вищезазначеній операції була представлена первинна документація у повному обсязі, яка передбачена чинним законодавством України, а тому просить скасувати оскаржувані рішення відповідача та зобов'язати останнього прийняти рішення щодо включення до складу валових витрат 2016 року позивача суми понесених витрат, документально підтверджених, у розмірі 25 000,00 грн. (сплачено ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації), на підставі вищезазначених аргументів.

Ухвалою судді від 30.01.2018 призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 28 лютого 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

28.02.2018 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов (№ 6740), у якому, зокрема, пояснює, що відповідно до акту перевірки встановлено, що позивачем безпідставно було віднесено до складу витрат вартість товару (скрапленого газу) без підтвердження їх подальшого використання у господарській діяльності реалізації (отримання доходу) на загальну суму 128 735,83 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23 172,45 грн. У подальшому, у відповідності із додатково наданими документів позивачем разом із запереченнями на акт встановлено розбіжність між даними книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці та даними декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, в частині безпідставного завищення показників загальної суми витрат у розмірі 30 847,74 грн., із яких 5 847,74 грн. без ПДВ - не підтверджені наданими первинними документами витрати позивача на списання вартості пального (газу), 25 000,00 грн. - витрати на сплату послуг, придбаних у ТОВ Оріон-світ . Вказує, що до перевірки ФОП ОСОБА_2 Надано перелік документів, отриманих від вказаного контрагента, проте із зазначених документів якості виконавця ТОВ Оріон-світ не фігурує, окрім того, затвердження вказаних документів було здійснено вже після підписання акту виконаних робіт, тобто підтвердити факт виконання робіт зазначених у договорі саме фахівцями ТОВ Оріон-світ не має можливості. На підставі викладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

28.02.2018 підготовче провадження відкладене на 28 березня 2018 року.

Відповідно до ухвали суду від 28.03.2018 закрите підготовче провадження у справі та призначене судове засідання на 25 квітня 2018 року.

Позивач у судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву (вх. № 13246 від 25.04.2018) про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позов підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача також звернувся до суду із заявою (вх. № 13247 від 25.04.2018) про розгляд справи у письмовому провадженні. Проти позову заперечує.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрований як фізична особа-підприємець 01.11.2012, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області проведено планову документальну виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками за період з 01.01.2014 по 31.12.2016, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2016, за результатами якої складено Акт від 25.07.2017 №293/08-01-13-12/2144124838 (далі - Акт).

Згідно із Актом перевіркою встановлено порушення ФОП ОСОБА_1, зокрема:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2 ст. 177, пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, позивачем у декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік безпідставно було віднесено до складу витрат вартість товару (скрапленого газу) без підтвердження їх подальшого використання у господарській діяльності реалізації (отримання доходу) на загальну суму 128 735,83 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23 172,45 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 23 172,45 грн.;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 , п. 171.1, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено суму чистого оподатковуваного доходу отриманого від здійснення діяльності, що підлягаю обкладенню військовим збором у сумі 1 931,04 грн., у т.ч. по періодах: 2016 рік у сумі 1 931,04 грн;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 7, 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , позивачем було занижено за 2016 рік суму чистого доходу від підприємницької діяльності (детальніше п. 2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску на суму 28 321,88 грн.

Не погоджуючись із висновками Акту позивачем до ГУ ДФС у Запорізькій області подані на нього заперечення разом із первинними документами, в тому числі додатковими, які не було надано під час перевірки, але відповідно до відповіді на заперечення від 09.08.2017 №229/14/08-01-13-12-09 позивачу повідомлено, що заперечення було задоволено частково, висновки акту перевірки викладені у наступній редакції:

Плановою документальною виїзною перевіркою встановлені наступні порушення вчиненні суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1, зокрема:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2 ст. 177, пп. 177.4.1 п. 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України, позивачем у декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік безпідставно було віднесено до складу витрат вартість товару (скрапленого газу) без підтвердження їх подальшого використання у господарській діяльності реалізації (отримання доходу) на загальну суму 128 735,83 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 13 707,96 грн., в тому числі за 2016 рік на суму 13 707,96 грн.;

- пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164 , п. 171.1, п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України, а саме позивачем завищено суму чистого оподатковуваного доходу отриманого від здійснення діяльності, що підлягаю обкладенню військовим збором у сумі 1 931,04 грн., у т.ч. по періодах: 2016 рік у сумі 1 142,33 грн.;

- п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 11 ст. 8, ч. 7, 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , позивачем було занижено за 2016 рік суму чистого доходу від підприємницької діяльності (детальніше п. 2 акту перевірки), в результаті чого занижено зобов'язання зі сплати єдиного внеску на суму 16 754,17 грн.

На підставі Акту, відповіді на заперечення та виявлених порушень відповідачем 14.08.2017 прийняті:

вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0017051312, якою позивача зобов'язано сплатити недоїмку у сумі 16 754,17грн.,

рішення №0017041312 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним фіскальним органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 1 675,42 грн.,

податкове повідомлення-рішення форми Р №0017061312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок з доходів фізичних осіб у розмірі 17 134,95 грн., у тому числі за основним платежем 13 707,96 грн. та штрафними санкціями 3 426,99 грн.,

податкове повідомлення-рішення форми Р № 0017081312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем військовий збір у розмірі 1 427,91 грн., у тому числі за основним платежем 1 142,33 грн. та штрафними санкціями 285,58 грн.

Вважаючи прийняті відповідачем рішення протиправними, позивач звернувся до суду із позовом про їх скасування. При цьому, суд зауважує, що спір щодо правомірності дій під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваних рішень, між сторонами відсутній.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 67 Конституції України закріплено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюють норми Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Базою оподаткування для доходів, отриманих від провадження господарської або незалежної професійної діяльності, є чистий річний оподатковуваний дохід, який визначається відповідно до пункту 177.2 статті 177 та пункту 178.3 статті 178 цього Кодексу.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Порядок оподаткування доходів отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності встановлений статтею статті 177 Податкового кодексу України.

Пунктами 177.1, 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу. Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

Перелік витрат, дозволений для віднесення фізичними особами-підприємцями до витратної частини обліку, встановлений пунктом 177.4 статті 177 Податкового кодексу України.

З 01.01.2015 внесено зміни до пункту 177.4 статті 177 Податкового кодексу України відповідно до яких до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, за приписами підпунктів 177.4.1 - 177.4.4 належать:

витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;

витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);

обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;

суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;

інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1 - 177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.

Відповідно до пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті, інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу, крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Підпунктом 138.1.1 пункту 138.1 статті 138 Податкового кодексу України визначено, що витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

З аналізу положень вищенаведених норм податкового законодавства вбачається, що витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на доходи фізичних осіб мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Спеціальним Законом України, який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати, та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, є Закон України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 № 2464-VI (в редакції, чинній на час існування спірних відносин).

Відповідно до статті 2 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною другою статті 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини третьої статті 6 вказаного Закону обов'язки, передбачені частиною 2 цієї статті, поширюються на платників, зазначених у пунктах 1, 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону.

Пунктом 4 частини першої 4 Закону визначено, що платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

За змістом частини одинадцятої статті 8 України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиний внесок для платників, зазначених у пунктах 4 та 5 частини першої статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної пунктами 2 та 3 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Згідно з положеннями частини сьомої статті 9 Закону Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку. Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку..

Відповідно до частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту перевірки встановлено, що позивачем безпідставно було віднесено до складу витрат вартість товару (скрапленого газу) без підтвердження їх подальшого використання у господарській діяльності реалізації (отримання доходу) на загальну суму 128 735,83 грн., що призвело до заниження чистого оподатковуваного доходу, та як наслідок податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 23 172,45 грн. У подальшому, у відповідності із додатково наданими документів позивачем разом із запереченнями на акт встановлено розбіжність між даними книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи-підприємці та даними декларації про майновий стан і доходи за 2016 рік, в частині безпідставного завищення показників загальної суми витрат у розмірі 30 847,74 грн., із яких 5 847,74 грн. без ПДВ - не підтверджені наданими первинними документами витрати позивача на списання вартості пального (газу), 25 000,00 грн. - витрати на сплату послуг, придбаних у ТОВ Оріон-світ .

При цьому, суд зауважує, що заперечень позивача в частині встановленого перевіркою завищення витрат на списання вартості пального (газу) у сумі 128 735,83 грн. та неврахування витрат на списання вартості пального (газу) у сумі 5 847,74 грн. позовна заява та відповідь на відзив не містить.

Спір між сторонами виник в частині не включення до складу валових витрат 2016 року позивача суми документально підтверджених понесених витрат у розмірі 25 000,00 грн., сплачених ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Як встановлено абзацом 5 статті 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі - Закон № 996-ХІV) господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Отже, господарська операція повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону № 996-ХІV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

За змістом частини першої статті 9 вищезазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною другою статті 9 Закону № 996-ХІV передбачені обов'язкові реквізити, які мають містити первинні та зведені облікові документи, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитам є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що ТОВ Оріон-світ (код ЄДРПОУ 32440722) є юридичною особою, яка зареєстрована 26.03.2003 Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, що підтверджено Довідкою АА №814272 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Види діяльності за КВЕД-2010: 46.47 Оптова торгівля меблями, килимами й освітлювальним приладдям; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.

01 липня 2016 року між ФОП ОСОБА_1 (Замовник) та ТОВ Оріон-світ (Виконавець) укладений Договір №20/07/16 на виконання робіт, за умовами якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе обов'язок своїми силами виконати наступні роботи:

1.1.1 проведення ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів згідно із наказом МНС №98 від 23.02.2006 Про затвердження методики ідентифікації потенційно небезпечного об'єкта та її погодження з державним інспектором у сфері цивільного захисту;

1.1.2 проведення ідентифікації об'єктів підвищеної небезпеки згідно із постановою Кабінету Міністрів України №956 від 11.02.2002 Про ідентифікацію і декларування об'єктів підвищеної небезпеки ;

1.1.3 розробка плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій (ПЛАС) на потенційно небезпечних об'єктах підприємства;

1.1.4 узгодження ПЛАСа з Головним управлінням ДСНС України у Запорізькій області у відповідності до Кодексу цивільного захисту України та ст. 11 Закону України Про об'єкти підвищеної небезпеки ;

1.1.5 розробка паспорту потенційно небезпечного об'єкту, відповідно до наказу МНС №338 від 18.12.2000 Про затвердження положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів ;

1.1.6 розробити і скласти декларацію безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, у відповідності до ст. 10 Закону України Про об'єкти підвищеної небезпеки і постанови Кабінету Міністрів України №956 від 11.02.2002 Про ідентифікацію і декларування об'єктів підвищеної небезпеки ;

1.1.7 провести незалежну експертизу декларації безпеки об'єктів підвищеної небезпеки.

Договірна вартість даного Договору складає 25 000,00 грн., оплата виконаних і прийнятих замовником робіт здійснюється шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на рахунок виконавця. Здача-приймання виконаних за цим Договором робіт здійснюється з підписанням акту виконання робіт і приймання-передачі документації.

На виконання умов договору сторонами 15 серпня 2016 року підписаний Акт №ОУ-0000007 здачі-приймання робіт (надання послуг) на загальну суму 25 000,00 грн., за яким виконавцем було передано позивачу, зокрема, Експертний висновок декларації безпеки №12.3-15-07-0519.16 від 10.08.2016, Декларацію безпеки об'єкта підвищеної небезпеки, Паспорт потенційно небезпечного об'єкта, План локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій для Автомобільного газового заправочного пункту №1, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 3В, як це передбачено п. 1.10 Договору від 01.07.2016 №20/07/16. Оплата за цим договором була здійснена позивачем шляхом перерахування коштів на рахунок контрагента згідно із платіжними дорученнями від 04.08.2018 №457 на суму 12 500,00 грн. та від 15.08.2016 №462 на суму 12 500,00 грн.

Суд зауважує, що цивільно-правовий договір укладається з метою досягнення результатів праці; при виконанні цивільно-правового договору виконавець виконує роботу на власний ризик, самостійно організовує виконання робіт; за цивільно-правовим договором оплачується не процес праці, а його конкретний результат, який визначається після закінчення робіт та оформлюється актом приймання-передавання виконаних робіт.

Одним із принципів підприємництва, що викладені в статті 44 ГК України, є самостійність формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників, виконавців і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону. Тобто доцільність укладення того чи іншого договору в тому, що суб'єкт господарювання не повинен узгоджувати з будь-яким державним органом чи іншою особою.

Так, із письмових пояснень контрагента позивача ТОВ Оріон-світ № 12 від 23.04.2018 на запит позивача вих. № 48 від 10.04.2018 щодо нормативного обґрунтування робіт по виготовленню технічної документації, кваліфікації та кількості осіб, які виконували роботи згідно договору про виконання робіт судом встановлено, що відповідно до договору про виконання робіт №20/07/16 від 01.07.2016, який був укладений між ФОП ОСОБА_3 та ТОВ Оріон-світ , виконавцем були виконані роботи по виготовленню технічної документації (план локалізації і ліквідації ситуацій та аварій для автомобільного газозаправного пункту, паспорт потенційно небезпечного об'єкту АЗГС; декларація безпеки об'єкту підвищеної небезпеки; експертний висновок декларації безпеки).

Відповідно до пунктів 19-21 Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ 11.07.2002 №956 (далі - Порядок): експертизу декларації безпеки можуть проводити суб'єкти господарювання всіх форм власності, що займаються науковою і науково-технічною діяльністю у сфері безпеки промислових об'єктів, у тому числі спеціалізовані експертні організації, акредитовані відповідно до вимог Закону України Про наукову та науково-технічну експертизу (далі - експертні організації). Експертну організацію для проведення експертизи суб'єкт господарювання обирає самостійно. Експертизу не може проводити експертна організація, яка розробляла декларацію безпеки. Умови проведення експертизи визначаються договором між суб'єктом господарювання та експертною організацією. У висновку експертизи дається оцінка повноти дослідження ступеня небезпеки та оцінки рівня ризику, а також обґрунтованості та достатності прийнятих щодо зменшення рівня ризику, готовності до дій з локалізації і ліквідації наслідків аварій рішень.

При цьому, пункти 20-26 Порядку не містять вимоги про наявність у технічній документації даних Виконавця, якій підготував документацію.

Виготовлення паспорту потенційно небезпечних об'єктів проводиться відповідно вимог Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів, затвердженому наказом міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 18.12.2000 № 338.

Виготовлення плану локалізації і ліквідації аварійних ситуацій проводиться згідно Положення по розробку планів локалізації і ліквідації аварійних ситуацій і аварій, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 №112.

Слід зазначити, що перелічені нормативні акти не містять вимог щодо зазначення найменування особи, яка підготувала зазначені документи.

Щодо кількості осіб, які безпосередньо виконували роботи по підготовці перелічених документів та їх кваліфікації, контрагентом позивача повідомлено, що ТОВ Оріон-світ має додатковий від діяльності - КВЕД 74.90 (Інша професійна, наукова та технічна діяльність), що дає товариству право займатися виготовленням технічної документації, що не вимагає виробничих потужностей, техніки, значного штату працівників, оскільки технічна документація - це система графічних і текстових документів, необхідних і достатніх для безпосереднього використання на усіх стадіях життєвого циклу продукції (конструюванні, виготовленні та експлуатації промислових виробів; при проектуванні, зведенні і експлуатації будівель і споруд; при розробці технологічних процесів виробництва; при розробці та використанні програмного забезпечення, тощо).

Безпосередньо роботи, які передбачені договором (п.1.1) були виконані директором Альшан В.В.

Зокрема, Закон України Про ліцензування окремих видів господарської діяльності визначає види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Цей же Закон встановлює порядок ліцензування, державний контроль, відповідальність за порушення у сфері ліцензування.

У статті 9 Закону України Про ліцензування окремих видів господарської діяльності перераховані види господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню. Ліцензійні умови до кожного виду господарської діяльності, що підлягають ліцензування можуть містити обов'язкові вимоги до кваліфікації працівників, які виконують ліцензовані види діяльності. Проте, складання технічної документації (план локалізації і ліквідації ситуацій та аварій для автомобільного газозаправочного пункту, паспорт потенційно небезпечного об'єкту АЗГС; декларація безпеки об'єкта підвищеної небезпеки; експертний висновок декларації безпеки) не є ліцензованим видом діяльності, а лише має відповідати передбаченим нормативним актам України, які передбачають порядок та вимоги до їх складання.

Отже, безпосередньо контрагентом позивача підтверджено суду, що роботи по договору №20/07/16 від 01.07.2017 були виконані належним чином та оплачені Замовником, що підтверджується підписаним сторонами актом виконаних робіт. Претензій від Замовника робіт не надходило

Таким чином, дослідженні в ході судового розгляду первинні документи, надані суду позивачем свідчать, що угода, яка була укладена між позивачем та ТОВ Оріон-світ спрямована на реальне настання наслідків, умовлених нею, виконана сторонами в повному обсязі та відповідає положенням вільного, господарського і податкового законодавства, що підтверджено належним чином оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку. Послуги, які придбавалися позивачем притаманні його господарській діяльності та використовувалися ним для здійснення господарської діяльності.

Враховуючи наявність господарської мети при укладанні договору, надання первинних документів, які свідчать про виконання правочину та використання його результатів у господарській діяльності позивачем, суд дійшов висновку щодо реальності вчиненого правочину з контрагентом.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об'єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Отже, доводи відповідача стосовно непідтвердженості господарських операцій між позивачем та його контрагентом є такими, що суперечать письмовим доказам наявним в матеріалах справи.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що висновки про порушення позивачем податкового законодавства в частині формування витрат по взаємовідносинам із ТОВ Оріон-світ , зроблені відповідачем, є необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку з чим спірні рішення контролюючого органу, прийняті відповідачем на підставі вказаного порушення, є протиправними, а тому підлягають скасуванню в цій частині.

Разом із тим, суд відмовляє у задоволені позовних вимог в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення щодо включення до складу валових витрат 2016 року позивача суми понесених витрат у розмірі 25 000,00 грн., сплачених ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації, оскільки прийняття такого рішення контролюючим органом не передбачено приписами чинного податкового законодавства.

У відповідності до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Отже, з урахуванням приписів частини другої статті 9 КАС України, на переконання суду, належним способом захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких останній звернувся до суду з даним адміністративним позовом, є визнання протиправними дій відповідача щодо не включення до складу валових витрат 2016 року позивача суми документально підтверджених понесених витрат у розмірі 25 000,00 грн., що сплачені ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації, а також скасування рішень суб'єкта владних повноважень про донарахування позивачу грошових зобов'язань в частині не врахованої суми витрати на сплату послуг, придбаних у ТОВ Оріон-світ відповідно до наданого відповідачем суду розрахунку відхилення (зменшення) податкового зобов'язання (вх. №13247 від 25.04.2018).

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності своїх рішень, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог та пропорційно до розміру задоволених вимог, суд вважає за необхідне стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 125,28 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області, а саме: 100% документально підтверджених витрат за вимогу немайнового характеру та 32,83% документально підтверджених витрат за вимоги майнового характеру в частині скасування оскаржуваних рішень відповідача.

Керуючись ст. ст. 9, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (місцезнаходження: 69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправними та скасування рішень та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Запорізькій області щодо не включення до складу валових витрат 2016 року Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми документально підтверджених понесених витрат у розмірі 25 000,00 грн., що сплачені ТОВ Оріон-світ за виготовлення технічної документації на підставі укладеного Договору №20/07/16 від 01.07.2016 на виконання робіт.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Запорізькій області від 14.08.2017 №0017081312 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем військовий збір у сумі 468,75 грн., у тому числі за основним платежем - 375,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 93,75 грн., та №0017061312 в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 5 625,00 грн., у тому числі за основним платежем - 4 500,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 125,00 грн., рішення про застосування штрафних санкцій від 14.08.2017 №0017041312 в частині нарахованої санкції з ЄСВ у сумі 550,00 грн., вимогу про сплату боргу від 14.08.2017 №Ф-0017051313 в частині сплати недоїмки в сумі 5 500,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2 125,28 грн. (дві тисячі сто двадцять п'ять гривень 28 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак