Постанова

від 10.05.2018 по справі 804/340/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №804/340/16

адміністративне провадження №К/9901/37553/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року (суддя Уханенко С.А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрспецизвесть" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми Р від 14 липня 2015 року №0002831502 та від 28 жовтня 2015 року №0004681502.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року позов задоволено.

При цьому, зазначена постанова ухвалена судом першої інстанції у відкритому судовому засіданні за участі представників сторін із застосуванням положень частини 3 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року; далі - КАС України), а її копію одержано відповідачем 31 травня 2016 року.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Інспекція 08 червня 2016 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, одночасно заявивши клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою від 04 липня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд відмовив податковому органу у звільненні від сплати судового збору та залишив апеляційну скаргу без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам частини 6 статті 187 КАС України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору, а ухвалою від 05 вересня 2016 року - повернув апеляційну скаргу особі, що її подала, у зв'язку з неусуненням нею вимог апеляційної скарги, яку залишено без руху.

В подальшому Інспекція повторно подала апеляційну скаргу на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, одночасно порушивши питання поновлення строку апеляційного оскарження (пропущеного внаслідок неможливості сплати судового збору при первісному поданні апеляційної скарги в зв'язку з відсутністю належного фінансування видатків, передбачених для цієї мети) та звільнення від сплати судового збору.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 05 травня 2017 року, з врахуванням приписів частин 3 та 4 статті 189 КАС України, апеляційну скаргу залишено без руху у зв'язку з її поданням поза межами строку апеляційного оскарження й визнанням судом підстав, вказаних у клопотанні про його поновлення, неповажними, а також недоданням до неї документа про сплату судового збору, в задоволенні клопотання про звільнення від сплати якого відмовлено; запропоновано Інспекції протягом тридцяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху вказати інші (поважні) підстави для поновлення строку звернення до суду та надати документ про сплату судового збору.

В межах наданого строку відповідачем надіслано до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження (у якому останнє навело по суті ті ж обставини (недостатність бюджетного фінансування), що вже вказувались в повторній апеляційній скарзі при її поданні та визнані судом неповажними причинами) та платіжне доручення про сплату судового збору.

Ухвалою від 15 червня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд на підставі абзацу 3 частини 4 статті 189 КАС України відмовив у відкритті апеляційного провадження в зв'язку з поданням відповідачем як суб'єктом владних повноважень апеляційної скарги після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

При цьому, постановляючи зазначену ухвалу, суд виходив з того, що оскаржувану відповідачем постанову ухвалено Дніпропетровським окружним адміністративним судом 03 березня 2016 року, тоді як апеляційну скаргу вдруге подано 13 квітня 2017 року.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції від 15 червня 2017 року, Державна податкова інспекція у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (у яку перейменовано Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просила вказане рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган зазначав, що вдруге касаційну скаргу було подано 02 березня 2017 року, тобто в межах одного року після оголошення рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

Позивач письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу суду не подав.

Справу згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передано для розгляду касаційної скарги колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду: головуючий суддя Пасічник С.С. (суддя-доповідач), судді: Васильєва І.А., Юрченко В.П.

Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 1 статті 6 КАС України (в редакції, чинній на момент постановлення оскаржуваної ухвали) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

При цьому, за змістом статті 7 КАС України забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень адміністративного суду, крім випадків, установлених цим Кодексом, є одним із принципів адміністративного судочинства.

Разом з тим, особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (стаття 49 КАС України).

Так, частиною 1 статті 185 КАС України передбачено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції (частина 1 статті 186 КАС України).

Відповідно до частини 2 статті 186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Частиною 4 статті 189 КАС України було визначено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 186 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Отже, у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

При цьому, в абзаці 3 частини 4 статті 189 КАС України закріплено, що незалежно від поважності причини пропуску строку апеляційного оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень подана після спливу одного року з моменту оголошення оскаржуваного судового рішення.

Зазначена норма направлена на забезпечення юридичної передбачуваності судових рішень та стабільності поведінки суб'єктів владних повноважень під час виконання своїх повноважень стосовно подання апеляційної скарги на судові рішення.

Під оголошенням судового рішення в контексті частини 4 статті 189 КАС України необхідно розуміти, зокрема, проголошення судового рішення прилюдно в судовому засіданні (частина 1 статті 167 КАС України) й моментом такого оголошення судового рішення є час і день (дата) його проголошення.

Таким чином, у даному випадку, річний строк, передбачений абзацом 3 частини 4 статті 189 КАС України, після спливу якого апеляційний суд, не залишаючи апеляційну скаргу без руху, повинен був відмовити у відкритті апеляційного провадження, розпочався, з наступного дня після проголошення постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року, тобто з 04 березня 2016 року.

Водночас згідно із частинами 1 та 9 статті 103 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

В матеріалах даної справи наявна накладна №071179 Кур'єрської служби ТВІН - ДМ , відповідно до якої відправлення з описом вкладення апеляційна скарга по справі №804/340/16 податковим органом 02 березня 2017 року передано для відправки Дніпропетровському окружному адміністративному суду за адресою: вул.Академіка Янгеля, 4, м.Дніпро та отримано адресатом 13 квітня 2017 року, й саме цю дату помилково взяв до уваги апеляційний суд як дату подання повторної апеляційної скарги, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про пропуск податковим органом річного строку звернення з апеляційною скаргою.

За таких обставин та на підставі частини 1 статті 353 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) ухвала суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги підлягає скасуванню з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Соборному районі м.Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 червня 2017 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду