Постанова

від 10.05.2018 по справі 820/2429/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №820/2429/17

адміністративне провадження №К/9901/17/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Бевзенка В.М.,

суддів - Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів Катунова В.В., Бершова Г.Є., Ральченка К.О.)

у справі за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_2

до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання дій незаконними,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2017 року Арбітражний керуючий ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання дій незаконними.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано припис Головного управління юстиції у Запорізькій області про недопущення повторних порушень від 22 травня 2017 року №З-П/17 арбітражним керуючим ОСОБА_2.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає її незаконною та необґрунтованою, просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга вмотивована тим, зокрема, що суд апеляційної інстанції прийняв постанову з неправильним застосуванням норм матеріального права, при неповному з'ясуванні дійсних та фактичних обставин справи, а також з помилковим тлумаченням норм чинного законодавства.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

За результатами перевірки комісією Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області було складено довідку "Про результати позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого" від 10 травня 2017 року №13-д, у висновках якої, встановлено наступні порушення, а саме:

1) порушення, які не підлягають усуненню - абзац 6 частини першої статті 1 та частина третя статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції від 22 грудня 2011 року № 4212-VI, арбітражний керуючий ОСОБА_2 у період з 25 листопада 2015 року по 04 серпня 2016 року був заінтересованою особою стосовно боржника - ПАТ "Миропільська паперова фабрика", оскільки на думку представника відповідача одночасно виконував та поєднував між собою в одній справі про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика" повноважень ліквідатора банкрута та юридичної особи, яка є головою комітету кредиторів банкрута для здійснення останнім вирішального контролю (впливу) над боржником;

2) порушення, які підлягають усуненню - абзац 2 частини другої статті 41, пункт 2 частини другої та частина третя статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ліквідатором ПАТ "Миропільська паперова фабрика" арбітражним керуючим ОСОБА_2 у період з 01 лютого 2017 року по 03 травня 2017 року безпідставно і необґрунтовано не забезпечено захисту та збереження майна банкрута; - абзац 4, 7 та 15 частини другої статті 41 та частини третьої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатором ПАТ "Миропільська паперова фабрика" ОСОБА_2 у період з 01 лютого 2017 року по 03 травня 2017 року безпідставно і необґрунтовано не проведена інвентаризація майна банкрута, не сформована ліквідаційна маса банкрута, не проведені оцінка та продаж майна банкрута; - абзац 10 частини другої статті 41, пункт 1 та 4 частини другої статті 98 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", пункт 1 частини першої статті 40 та частина перша статті 49-2 Кодексу Законів про працю України, абзац 4 пункт 3.4 розділу ІІІ, абз.1 п.4.3 розділу ІV Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), п.4.1 підрозділу 4 розділу ІІІ та п.6.11 розділу VI Правил організації діловодства та ведення архіву арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) - арбітражним керуючим ОСОБА_2 на перевірку не надано доказів щодо звільнення ліквідатором ПАТ "Миропільська паперова фабрика" працівників банкрута у порядку, встановленому чинним законодавством України та пояснення з документальними доказами щодо неможливості надати на перевірку завірених належним чином копії витребуваних ГТУЮ у Запорізькій області документів, які стосуються звільнення ліквідатором ПАТ "Миропільська паперова фабрика" працівників банкрута (а.с. 94 - 96).

Суд апеляційної інстанції окреслив межі перегляду адміністративної справи наступними джерелами права, зокрема, преамбулою Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1994 року №2343-XII (Далі - Закон №2343-XII) визначено, що цей Закон встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до абзацу 5 частини першої статті 1 Закону №2343-XII, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична особа, контроль над якою здійснює: боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, що входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до порушення провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їх діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Закону заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) чи кредиторів визнаються особи в такому ж переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Згідно статті 4 Закону №2343-XII арбітражні керуючі є суб'єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.

Одна і та ж особа може здійснювати повноваження арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

Статтею 41 Закону №2343-XII визначено, що ліквідатор це фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи банкрута (частина третя вказаної статті).

Відповідно до частини третьої статті 98 Закону №2343-XII під час реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов'язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.

Права арбітражного керуючого визначені у частині першій статті 98 Закону №2343-XII, де серед іншого у пункті 8 встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) має право здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Обов'язки арбітражного керуючого визначені у частині другій статті 98 Закону №2343-XII, де серед іншого, у пункті 1 встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства; у пункті 9 встановлено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов'язаний виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство.

Повноваження ліквідатора у справах про банкрутство визначені у частині першій статті 41 Закону №2343-XII, зокрема, у абзаці 19 встановлено, що ліквідатор здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Рогань" (далі - ТОВ "Фірма "Рогань"), у справі №922/1226/13 про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (далі - ПАТ "Миропільська паперова фабрика") , була юридичною особою, що здійснювала контроль за цим боржником.

Одночасно, ліквідатором ТОВ "Фірма "Рогань" та ПАТ "Миропільська паперова фабрика" був арбітражний керуючий ОСОБА_2

Також суди попередніх інстанцій встановили, що ТОВ "Фірма "Рогань" було головою комітету кредиторів боржника, і через надані комітетом кредиторів повноваження, мало право контролю над боржником через ліквідатора боржника, оскільки, голова комітету кредиторів банкрута - ТОВ "Фірма "Рогань", при прийнятті комітетом кредиторів будь-яких рішень у справі № 922/1226/13 про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика", мав найбільшу кількість голосів над голосами інших членів комітету кредиторів банкрута, а саме: кількість голосів у ТОВ "Фірма "Рогань" становила 27367 голосів, а сукупна кількість голосів інших членів комітету кредиторів банкрута (ПАТ "Українська іноваційно-фінансова компанія", ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" та Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харькова) разом становить 21350 голосів.

Відповідно до частини дев'ятої статті 26 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітету) кредитори, кількість голосів яких визначається відповідно до частини четвертої цієї статті.

Таким чином, голова комітету кредиторів банкрута - ТОВ "Фірма "Рогань", при прийнятті комітетом кредиторів будь-яких рішень у справі № 922/1226/13 про банкрутство ПАТ "Миропільська паперова фабрика", більшістю своїх голосів мав переважне право вирішального голосу над голосами інших членів комітету кредиторів банкрута.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Суд зазначає, що законодавством про банкрутство визначені ознаки заінтересованої особи стосовно боржника.

Абзацом 6 частини першої статті 1 Закону №2343-XII серед іншого визначено, що заінтересована особа стосовно боржника - це юридична особа, що здійснює контроль над боржником.

Отже, для того щоб особа вважалася заінтересованою стосовно боржника така особа повинна мати правовий статус юридичної особи і у такої юридичної особи повинні бути повноваження здійснювати контроль над боржником.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Фірма "Рогань" за своїм правовим статусом - є юридична особа.

Боржником у справі №922/1226/13, порушеної господарським судом Харківської області є ПАТ "Миропільська паперова фабрика".

Як голова комітету кредиторів у справі №922/1226/13 ТОВ "Фірма "Рогань" має визначені законодавством про банкрутство повноваження комітету кредиторів через, які здійснюється контроль над боржником і його ліквідатором.

Так, відповідно до абзаців 5, 8 частини восьмої статті 26 Закону №2343-XII до компетенції комітету кредиторів належить прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора), припинення повноважень арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення іншого арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора); визначення складу майна в разі продажу частини майна у процедурі ліквідації банкрута.

Згідно частини другої статті 37 Закону №2343-XII, зокрема, за клопотанням комітету кредиторів господарський суд може прийняти рішення про введення процедури санації й після визнання боржника банкрутом у разі наявності плану санації та до початку продажу майна банкрута.

Ліквідатор не рідше ніж один раз на місяць надає комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (частина дев'ята статті 41 Закону №2343-XII).

Згідно частини дванадцятої статті 41 вказаного Закону у разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором своїх обов'язків господарський суд за клопотанням комітету кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і призначити нового ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно абзацу 10 частини першої статті 46 Закону №2343-XII звіт ліквідатора, який подається ним до господарського суду після завершення всіх розрахунків з кредиторами має бути схвалений комітетом кредиторів.

Згідно до абзацу 2 частини третьої статті 114 Закону №2343-XII усунення арбітражного керуючого (ліквідатора) від виконання ним своїх обов'язків здійснюється господарським судом за клопотанням комітету кредиторів за наявності підстав зазначених у пунктах 1- 6 цієї норми закону.

Відповідно до частини сьомої статті 115 Закону №2343-XII ліквідатор щомісяця звітує перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що у період з 25 листопада 2015 року по 04 серпня 2016 року ТОВ "Фірма "Рогань", реалізуючи свої повноваження як голова комітету кредиторів здійснювало контроль над боржником ПАТ "Миропільська паперова фабрика".

При цьому позивач, в силу положень частини другої статті 4 та статті 41 Закону №2343-XII одночасно був службовою особою вищевказаних юридичних осіб з відповідними правами керівника та здійснював повноваження контролю за боржником та кредитором одночасно, а отже як ліквідатор ТОВ "Фірма "Рогань"був заінтересованою особою стосовно боржника - ПАТ "Миропільська паперова фабрика"

Враховуючи наведе, Суд робить висновок, що розпорядження Головного управління юстиції у Запорізькій області про усунення порушень від 22 травня 2017 року №14-р/17 арбітражним керуючим ОСОБА_2 та припис Головного управління юстиції у Запорізькій області про недопущення повторних порушень від 22 травня 2017 року №З-П/17 арбітражним керуючим ОСОБА_2 було прийнято на підставі, в межах та у спосіб передбачених законодавством.

Відповідно до частини другої та четвертої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Враховуючи положення цієї статті, Суд вважає всі інші доводи позивача безпідставними.

Доводи касаційної скарги не спростовують доводів рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду має ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Отже, судом апеляційної інстанцій було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим, Суд робить висновок, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 242, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Арбітражного керуючого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2017 року залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не оскаржується.

Суддя-доповідач В.М.Бевзенко

Судді В.М.Шарапа

Н.А.Данилевич