Ухвала

від 26.04.2018 по справі 823/1652/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 квітня 2018 року

Київ

справа №823/1652/17

касаційне провадження №К/9901/38887/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув матеріали касаційної скарги Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №823/1652/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стероп", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, Відділ реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної фіскальної служби в Черкаській області у жовтні 2017 року звернулося до адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стероп" про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи.

Черкаський окружний адміністративний суд постановою від 27.11.2017 адміністративний позов залишив без задоволення.

Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 05.02.2018 (повний текст складено 12.02.2018) залишив постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 без змін.

Головне управління Державної фіскальної служби в Черкаській області звернулося у березні 2018 року до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, у якій просило скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права зокрема, підпункту 8 пункту 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, частини другої статті 38 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Верховний Суд ухвалою від 26.03.2018 зазначену касаційну скаргу залишив без руху, у зв'язку з невиконанням вимог частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) щодо надання документу про сплату судового збору, та встановив скаржнику строк для усунення недоліків у десять днів з дня вручення копії ухвали.

У встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху строк скаржником вимоги такої ухвали виконано - надіслано до суду документ про сплату судового збору в установленому порядку та розмірі.

При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках.

Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Відповідно до пункту 4 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 03.10.2017) для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо припинення за зверненням суб'єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб-підприємців.

Враховуючи викладене, справи за позовом суб'єкта владних повноважень про припинення юридичної особи, відносяться до категорії справ незначної складності (за винятком випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України).

З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень вбачається, що предметом позову у справі №823/1652/17 є вимоги про визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи, що у розумінні пункту 4 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для віднесення такої справи до категорії справ незначної складності.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень частини другої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, не вбачається.

Отже, постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018, ухвалена за результатами апеляційного перегляду постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 у справі щодо визнання недійсними установчих документів та припинення юридичної особи, не підлягає касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 333 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Відмовити Головному управлінню Державної фіскальної служби в Черкаській області у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.11.2017 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 05.02.2018 у справі №823/1652/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби в Черкаській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стероп", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_2, Відділ реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності управління з питань державної реєстрації департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради.

2. Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк