Постанова

від 20.06.2007 по справі 47/94-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

47/94-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2007 р.                                                           Справа № 47/94-07  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. , Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача -  Подольська О.Д.

відповідача -  Дольова В.І., Яковлева Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Шебелинська вода», с. Червоний Донець, Балаклійський район, Харківська область (вх. № 1887 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 14.05.07 р. по справі № 47/94-07

за позовом АТВТ "МДРС" с. Червоний Донець

до ВАТ "Шебелинська вода" , с. Червоний Донець

про стягнення 50684,00 грн.

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 50 684,00 грн., яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань на підставі договору № 9 від 20.02.2004р., а також просив покласти на відповідача витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 14.05.2007р. по справі                  № 47/94-07 ( суддя Светлічний Ю.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача  заборгованості у розмірі 50684,00 грн.,                 506,84 грн.  держмита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивовано тим, що відповідач не виконав своїх договірних зобов'язань щодо розрахунків за отриманий товар на підставі договору № 9 від 20.02.2004р. та у відповідності до накладних за період з березня по червень 2004 року,  в зв'язку з чим місцевий господарський суд визнав позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та правомірними, оскільки вони підтверджуються наданими позивачем доказами по справі.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких  зазначив, що при винесенні рішення судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповністю з'ясовані обставини, які мають значення для справи, посилаючись на те, що суд при прийнятті оскаржуваного рішення по справі № 47/94-07 надав оцінку тільки тим доказам, що були надані позивачем та не врахував  та не надав жодної оцінки доказам, які були надані відповідачем, а саме: договір № 23 від 02.03.2004р., довіреність серії ЯЗА № 367663 від 01.03.2004р., накладні № 91/1 від 01.03.2004р. та № 136/1 від 23.03.2004р., довіреність серії ЯЗА №367665 від 07.04.2004р., накладна № 169/1 від 07.04.2004р., довіреність серії ЯЗА № 367673 від 31.06.2004р., накладна № 322 від 21.06.2004р., фінансова угода від 31.03.2004р., фінансова угода від 30.04.2004р., фінансова угода від 30.06.2004р., заява зустрічних однорідних вимог від 05.03.2007р. за № 39.  На думку відповідача, зазначені документальні докази свідчать про те, що зобов'язання як позивача, так і відповідача були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 50 017,50 грн., а фактична заборгованість ВАТ «Шебелинська вода» за договором № 9 від 20.02.2004р. складає 666,90 грн. На підстав викладеного просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007р. по справі № 47/94-07 в частині задоволення позовних вимог у розмірі 50 017,50 грн. і відповідних витрат позивача у вигляді державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення технічного процесу.

Позивач  відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні 19.06.2007р. його представник вважає доводи, викладені в апеляційній скарзі необґрунтованими та безпідставними, а оскаржуване рішення таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, просить залишити рішення без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши уповноважених представників  сторін, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року без змін, виходячи з наступного.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд Харківської області виходив з результатів встановлення та дослідження документально підтверджених обставин спору, за якими встановив, що  між позивачем та відповідачем укладено договір  № 9 від 20.02.04р., відповідно до умов якого позивач зобов'язався відпустити товар (лікувально-столову мінеральну воду), а покупець зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах передбачених цим договором.

Матеріалами справи підтверджено, що за період з березня по червень 2004р. позивачем було відпущено відповідачу продукції на загальну суму 50 684,00 грн. на підставі накладних, а саме № 4 від 03.03.2004р. за дорученням серії НАК №604014 від 03.03.2004р.; № 5 від 25.03.2004р. за дорученням серії НАК № 604014 від 03.03.2004р.; № 7 від 14.04.2004р. за дорученням серії НАК № 604025 від 14.04.2004р.; № 8 від 25.06.2004р. за дорученням серії НАК № 604047 від 25.06.2004р. (а.с. 8-14).

Відповідно до п. 2 договору № 9 від 20.02.2004р. оплата товару проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 5 банківських днів після фактичного отримання товару, або іншим шляхом розрахунків, передбачених законодавством України.

Відповідач отримав товар, але його вартість в установлений договором строк не сплатив. Таким чином у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 50 684,00 грн., яка останнім не відшкодована.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у 7-денний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 21.02.06 р. звернувся до відповідача з вимогою № 2 про виконання зобов'язань за договором № 9 від 20.02.2004р.., яка останнім залишилась без відповіді,  а сума боргу не сплаченою.

З огляду на такі фактичні обставини, місцевий господарський суд правомірно визнав позовні вимоги АТВТ «МДРС» стосовно стягнення заборгованості в розмірі 50 684,00 грн. за договором № 9 від 20.02.2004р. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, оскільки вони відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на встановлених під час розгляду справи обставинах.

Проте, відповідач з висновками, викладеними в оскаржуваному рішенні не погодився, в апеляційній скарзі посилається на те, що судом першої інстанції не взято до уваги документальні докази, яки були надані відповідачем в обґрунтування своєї позиції по справі, та які, на його думку свідчать про те, що зобов'язання як позивача, так і відповідача були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 50 017,50 грн., а фактична заборгованість ВАТ «Шебелинська вода» за договором № 9 від 20.02.2004р. складає 666,90 грн.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України  доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на  яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Ст. 33 ГПК України визначено, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

А згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані відповідачем документальні докази з урахуванням встановлених місцевим господарським судом обставин справи, а саме: договір № 23 від 02.03.2004р., довіреність серії ЯЗА № 367663 від 01.03.2004р., накладні № 91/1 від 01.03.2004р. та № 136/1 від 23.03.2004р., довіреність серії ЯЗА №367665 від 07.04.2004р., накладна № 169/1 від 07.04.2004р., довіреність серії ЯЗА № 367673 від 31.06.2004р., накладна № 322 від 21.06.2004р., фінансова угода від 31.03.2004р., фінансова угода від 30.04.2004р., фінансова угода від 30.06.2004р., заява зустрічних однорідних вимог від 05.03.2007р. за № 39., колегія суддів вважає доводи відповідача стосовно часткового визнання заборгованості в сумі 666,90 грн. безпідставними, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2007р. відповідач надіслав на адресу позивача заяву зустрічних однорідних вимог щодо взаємозаліку заборгованостей сторін на суму 50 017,50 грн., в якій підтвердив існування свого боргу станом на 01.03.2007р. перед АТВТ «МДРС» по спірному договору № 9 від 20.02.2004р. в сумі 50 684,40 грн. і пропонував провести взаємозалік заборгованості між сторонами по справі з посиланням на договір № 23 від 01.03.2004р. та  накладні № 91/1 від 01.03.2004р. на суму 8100,00 грн.,  № 136/1 від 23.03.2004р. на суму 15300,00 грн., накладна № 169/1 від 07.04.2004р. на суму 15767,10 грн., накладна № 322 від 21.06.2004р. на суму 10850,40 грн. (а.с. 39).

16.03.2007р. за вих.. № 10 позивачем було направлено відповідачу відповідь стосовно неможливості проведення взаємозаліку, так як заборгованість АТВТ «МДРС» по договору № 23 від 01.03.2004р. в сумі 50 017,50 грн. була погашена ще в 2004 році шляхом взаємозаліків, що підтверджується відповідними фінансовими угодами, підписаними повноваженими представниками сторін (а.с. 46).

З огляду на додані відповідачем до матеріалів справи документів вбачається, що між сторонами по справі, окрім спірного договору № 9 від 20.02.2004р., також було укладено договір № 23 від 02.03.2004р., згідно якого відповідач поставив позивачу продукцію в сумі 50 017,50 грн., однак позивач за поставлену продукцію не розрахувався.

Відповідно до  фінансової угоди від 30.03.2004р. було проведено взаєморозрахунок заборгованості минулих періодів на суму 23400,00 грн., у тому числі  заборгованість АТВТ «МДРС» за відпущену продукцію згідно накладних  № 91/1 від 01.03.2004р. на суму 8100,00 грн.,  № 136/1 від 23.03.2004р. на суму 15300,00 грн. (а.с. 52).

Фінансовою угодою від 30.06.2004р. було проведено взаєморозрахунок заборгованості минулих періодів на суму 10850,40 грн., у тому числі заборгованість АТВТ «МДРС» за відпущену продукцію згідно накладної № 322 від 21.04.2004р. (а.с. 53).

Згідно фінансової угоди від 30.06.2004р. було проведено взаєморозрахунок заборгованості минулих періодів на суму 15767,10 грн., у тому числі заборгованість АТВТ «МДРС» за відпущену продукцію згідно накладної № 169/1 від 07.04.2004р. (а.с. 54)

Крім того, за вказаними угодами за узгодженням сторін було погашено існуючу на той час заборгованість минулих періодів  ВАТ «Шебелинська вода» за отриману від АТВТ «МДРС» у 2000р. продукцію на суму 50016,46 грн. згідно накладних № 161 від 12.04.2000р. на суму 47065,00 грн., № 203 від 11.05.2000р. на суму  2261,66 грн., № 208 від 15.05.2000р. на суму 284,26 грн., № 209 від 15.05.2000р. на суму 405,54 грн.. (а.с. 50-54).

Слід зазначити, що факт існування заборгованості ВАТ «Шебелинська вода» станом на 01.11.2005р. в сумі 50683,36 грн. підтверджено сторонами шляхом складання акту звіряння рахунків, в якому вказано існування лише кредиторської заборгованості відповідача перед позивачем (а.с. 55), а під час судового розгляду було з'ясовано, що за період з 2005-2007р.р. будь-яких інших договірних відносин між сторонами по справі не існувало.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що зобов'язання і АТЗТ «МДРС» і ВАТ «Шебелинська вода» були припинені шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 50 017,50 грн. необґрунтованими та такими, що спростовуються дійсними обставинами справи, а тому позиція відповідача стосовно часткового визнання заборгованості в розмірі 666,90 грн. є безпідставною та не прийнятою через відсутність взаємної заборгованості сторін, яка б могла бути зарахована.

За таких обставин, факт наявності заборгованості відповідача в розмірі  50684,00 грн., підтверджується матеріалами справи, останнім належними доказами не спростовується, доказів сплати суми боргу відповідач не представив,  аргументованих заперечень щодо позовних вимог ні в суді першої інстанції, ні в апеляційному суді не надав.

Таким чином, колегія суддів, погоджуючись з висновками господарського суду, вважає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу 50684,00 грн.,                 обґрунтованими, законними, підтвердженими належними доказами по справі та такими, що підлягають задоволенню, посилання відповідача в апеляційній скарзі на необґрунтованість позовних вимог, є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга відповідача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007 року по справі № 47/94-07 прийняте без порушень норм процесуального та матеріального права, а доводи з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись  ст. ст. 32-34, 43, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105, 110 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 14.05.2007р. по справі                  № 47/94-07 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.  

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.