Ухвала

від 08.05.2018 по справі 761/15399/18

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/15399/18

Провадження № 1-кс/761/10561/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 травня 2018 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю особи, що подала клопотання ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Шевченківського районного суду м. Києва клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віннер» про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 від 09.07.2017 року в рамках кримінального провадження №32015100110000351, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України,

в с т а н о в и в:

25.04.2018 року на розгляд слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віннер» про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 від 09.07.2017 року в рамках кримінального провадження №32015100110000351, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, в якій заявник просив суд скасувати арешт у вигляді зупинення внесення змін до системи депозитарного обліку цінних паперів щодо цінних паперів, емітованих АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віннер» (код ЄДРПОУ 40632825), накладений вищевказаною постановою.

Як на підставу звернення до суду з клопотанням заявник посилається на положення ст. 174 КПК України та обґрунтовує його тим, що в рамках кримінального провадження №32015100110000351, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 від 09.07.2017 року було фактично арештоване майно АТ «Віннер», а саме на підставі вказаної постанови НКЦПФР прийняла рішення №762 від 17.10.2017 року, яким зупинила змін до системи депозитарного обліку цінних паперів, вищезазначеного товариства. На думку заявника, фактично слідчим, всупереч вимогам КПК було накладено арешт без звернення до слідчого судді і вказаний арешт повинен бути скасованим.

У судовому засіданні представник заявника підтримав клопотання та просив його задовольнити з підстав у ньому наведених.

Присутній у судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечував, вважаючи, що винесення постанови про зупинення змін до системи депозитарного обліку не є накладенням арешту.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні осіб, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Положенням ч. 2 ст. 170 КПК України встановлено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 ст. 170 КПК України встановлено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Положенням ч. 2 ст. 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Разом з тим, як було встановлено в судовому засіданні, жоден слідчий суддя в рамках вказаного кримінального провадження ухвалу про накладення арешту не виносив, а заборона, яку просить скасувати заявник була накладена постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 від 09.07.2017 року.

Таким чином, стосовно майна юридичної особи, інтереси якої представляє заявник не застосовувався захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна у розумінні ст. 170 КПК України, а отже заборона, яку просить скасувати заявник не може бути скасована у порядку визначеному ст. 174 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя не знаходить достатніх підстав для задоволення клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віннер» про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 від 09.07.2017 року в рамках кримінального провадження №32015100110000351, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 173, 174, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 , в інтересах АТ «Закритий не диверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Віннер» про скасування арешту майна, накладеного постановою старшого слідчого з ОВС 1 відділу розслідування кримінальних проваджень СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_5 від 09.07.2017 року в рамках кримінального провадження №32015100110000351, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2015 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209 КК України, відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає, однак проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.

Повний текст ухвали буде оголошений о 08 годині 05 хвилин 11 травня 2018 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1