Рішення

від 11.05.2018 по справі 189/451/17

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/451/17

2/189/9/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.05.2018 року Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лукіновій К.С.

при секретарі Копиця С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Селянського (фермерського) господарства Покровчанка до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова , третя особа: Державна реєстраційна служба Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач СФГ Покровчанка звернулось 30.03.2018 року до суду із позовною заявою про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно до відповідачів ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова , третя особа: Державна реєстраційна служба Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області. В обґрунтування позовних вимог посилалися на те, що 15.01.2004 року між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1, як власником земельної ділянки, загальною площею 2,800 га, згідно державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2 від 25.04.2000 року був укладений договір оренди земельної ділянки строком до 31.12.2029 року. Вказаний договір зареєстрований у Покровській селищній раді за № 3 від 15.01.2004 року та в Реєстраційній службі Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області 17.02.2014 року.

Сторони вказаного договору СФГ Покровчанка та ОСОБА_1, розпочали і до цього часу здійснюють реалізацію умов договору оренди землі. Позивач до цього часу використовує земельну ділянку у власній діяльності та відповідно за користування землею протягом 2005 - 2016 років включно здійснював оплату, передбачену умовами договору оренди землі. У кінці лютого 2017 року позивачу стало відомо, що незважаючи на наявність чинного договору оренди, без припинення його дії 08.12.2016 року ОСОБА_1 було підписано з ТОВ Побєда Нова інший договір оренди цієї ж земельної ділянки, на підставі чого ТОВ Побєда Нова здійснило державну реєстрацію права оренди у Державній реєстраційній службі Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області 12.12.2016 року, однак передача земельної ділянки в натурі не відбулася, оскільки вона продовжує використовуватися СФГ Покровчанка у власній діяльності.

Позивач вважає, що договір оренди, укладений 08.12.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова необхідно визнати недійсним, оскільки на момент укладення цього договору, існував договір оренди, укладений 15.01.2004 року між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1, який не був розірваний та земельна ділянка не була витребувана з їх володіння. Тому просить визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 08.12.2016 року між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова , зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстровий запис № 18062000 від 12.12.2016 року - недійсним. Скасувати рішення № 18062000 від 12.12.2016 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Скасувати в державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 18062000 від 12.12.2016 року та стягнути з відповідачів на користь СФГ Покровчанка судові витрати по справі.

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 11.05.2018 року зустрічний позов ОСОБА_1 до СФГ Покровчанка , третя особа ТОВ Побєда Нова , державна реєстраційна служба Покровської РДА про визнання договору оренди земельної ділянки № 3 від 15.01.2004 року частково недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно - залишено без розгляду.

В судових засіданнях 12.02.2018 року та 06.03.2018 року представники позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов повністю підтримали та просили його задовольнити, зауваживши, що ОСОБА_1 в період з 2004 року по 2016 рік отримувала орендну плату, а в 2017 році отримала її частково у вигляді цукру, та про розірвання спірного договору до директора СФГ Покровчанка не зверталася, спірну земельну ділянку і до цього часу використовує СФГ Покровчанка в своїй діяльності шляхом обміну з ТОВ Відродження . На даний час СФГ Покровчанка не передало спірну земельну ділянку ОСОБА_1 В 2016 році ОСОБА_1 писала заяви про продовження строків дії договору оренди земельної ділянки в зв'язку з чим в 2016 році ОСОБА_1 було видано збільшену орендну плату і вона її отримала.

Представник відповідачів ОСОБА_5 надала до суду відзив, який підтримала в судових засіданнях 12.02.2018 року та 06.03.2018 року пославшись на те, що позовні вимоги не мають законних підстав та не підлягають задоволенню, так як позов ґрунтується на підписаному ОСОБА_1 договорі оренди земельної ділянки з СФГ Покровчанка , від 15.01.2004 року. Однак письмовий договір між позивачем та відповідачем щодо оренди земельної ділянки був підписаний строком на 10 років, а не на 25 років, як це вказує СФГ Покровчанка . Обов'язок щодо державної реєстрації оренди земельної ділянки взяло на себе СФГ Покровчанка , як користувач земельної ділянки. Проте, договір своєчасно не було зареєстровано у 2004 році. Отже, державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки не було проведено належним чином, а сам договір не вступив у силу. Далі позивачем були внесені зміни в односторонньому порядку без згоди іншої сторони та без підписання додаткової угоди, що суперечить чинному законодавству. Крім того технічної документації на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_3 не існує. План (схему) земельної ділянки, що передається в оренду розробила і затвердила особа, що не мала відповідних повноважень, а сам документ не відповідає стандартам, нормам і правилам із землеустрою. Про державну реєстрацію в 2014 році відповідачка дізналася після того як отримала копію позовної заяви. Проте вказана реєстрація була проведена з порушеннями. Державний реєстратор Державної реєстраційної служби Покровської РДА Дніпропетровської області знехтував вимогами закону, зареєструвавши спочатку право приватної власності, а потім інше речове право на земельну ділянку, кадастровий номер якої не існує, без витягу з Державного земельного кадастру. Тобто незаконно провів реєстрацію права власності та права користування земельною ділянкою. Таким чином, відносини за Договором від 15 січня 2004 року були припинені 15 січня 2014 року. Починаючи з цього моменту ОСОБА_1 почала готувати технічну документацію із землеустрою, для того, щоб в подальшому мати змогу здати земельну ділянку в оренду у визначеному законом порядку. 28 вересня 2016 року відповідачка звернулася до ТОВ АРГО з заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відновлення земельної ділянки в натурі (на місцевості) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. При виготовленні технічної документації із землеустрою було визначено та присвоєно кадастровий номер 1224255100:01:005:1038 земельній ділянці загальною площею 2,7974 га, яка розташована на території КСП Побєда Покровської селищної ради Покровського району Дніпропетровської області. Наступний договір оренди земельної ділянки ОСОБА_1 уклала з ТОВ Побєда Нова 08 грудня 2016 року та 12 грудня 2016 його було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При попередній перевірці наявної в реєстрі інформації,було отримано відповідь, що зареєстрованого права оренди земельної ділянки ОСОБА_1 чи інших обтяжень не було. Таким чином, строк дії договору оренди земельної ділянки закінчився у 2014 році. Договір між позивачем та відповідачем був укладений на 10 років. СФГ Покровчанка зобов'язалось зареєструвати договір, проте його державна реєстрація так і не була проведена вчасно. Господарством в односторонньому порядку було внесено зміни до договору без підписання додаткової угоди. Державна реєстрація договору проведена на підставі поданих СФГ Покровчанка хибних відомостей про земельну ділянку, без виготовлення технічної документації та присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці. Договір між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова був підписаний та зареєстрований в грудні 2016 року, без порушення прав інших осіб та законодавства. Просять в позові відмовити.

Представник відповідача ОСОБА_6 в судових засіданнях 12.02.2018 року та 06.03.2018 року заперечував проти позову з підстав, викладених представником ОСОБА_5 та пояснив суду, що перед укладенням договору оренди земельної ділянки між ТОВ Побєда Нова та ОСОБА_1 було проведено роботу чи не користується хтось цією земельною ділянкою, ніяких документів виявлено не було. ОСОБА_1 йому повідомила, що договір між нею та СФГ Покровчанка закінчився і після цього вона підписала новий договір з ТОВ Побєда Нова . Після цього було з'ясовано, що договір між ОСОБА_1 та СФГ Покровчанка було продовжено, через що ОСОБА_1 звернулася до відділу поліції. Він не порушував законодавства і уклав договір у визначеному порядку. Коли стали витребували земельну ділянку, то стався конфлікт. Але на даний час спірну земельну ділянку використовує ТОВ Побєда Нова .

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні 06.03.2018 року з позовом не погодилась, вказавши на те, що такого договору, як вказує СФГ Покровчанка на 25 років вона не укладала, а укладала строком на 10 років. Без її відома належна їй земельна ділянка була передана ТОВ Відродження , хоча вона такої згоди не давала. Орендна плата СФГ Покровчанка виплатило їй в повному обсязі, хоча її не влаштовувала форма видачі орендної плати. Вона зверталась усно до Булах, а письмово - ні. Вона направила лист СФГ Покровчанка про припинення договору, але не за три місяці. Свою земельну ділянку вона не забирала, так як вона в ТОВ Відродження в обробітку. Вона вважає свій договір з СФГ Покровчанка припиненим. Орендну плату вона отримувала до 2017 року, так як належною їй земельною ділянкою користувалось СФГ Покровчанка . Свій підпис на договорі строком на 10 років з СФГ Покровчанка вона не заперечує, підпис на заяві про продовження строку дії договору - мабуть не заперечує, підпис на договорі строком на 25 років - заперечує, але заявляти клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи вона відмовляється. Може і писала заяву про продовження строку дії договору. Але в 2004 році бажала строк дії договору 10 років. Про свій намір перервати договірні відносини з СФГ Покровчанка повідомляла усно, письмово нічого не надсилала.

Справу розглянуто відповідно до ст.223 ЦПК України в відсутності представника третьої особи Державної реєстраційної служби Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області , так як до суду надійшла заява, про розгляд справи без участі їх представника.

Представники відповідача ТОВ Побєда Нова та ОСОБА_1 в своїх заявах від 12.02.2018 року вказали, що підстав для призначення експертизи немає, клопотань вони не мають (а.с. 89,90 том 3). Крім того в судовому засіданні 12.02.2018 року судом ще раз було роз'яснено право заявити клопотання про призначення судово-почеркознавчої та інших видів експертиз, на що представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 суду повідомила, що від проведення експертизи вони відмовляються, її право заявити таке клопотання їй зрозуміло.

В наступні судові засідання, що були призначені судом на 16.04.2018 року та 11.05.2018 року, будучи належним чином сповіщеними про час та місце розгляду справи, відповідачка ОСОБА_1, її представник та представники ТОВ Побєда Нова - не з'явились, доказів поважності причин своєї неявки в судові засідання суду не подавали, заяви про розгляд справи в їх відсутності також не подавали, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. 280,287,288 ЦПК України - заочно.

Суд, вислухавши представників сторін та відповідачку, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на їх законність та обґрунтованість.

Так, згідно п.9 Розділу ХIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до вимог ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ст.14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону .

У відповідності до п.3 ч.1 ст.3 ЦК України Загальними засадами цивільного законодавства є:- свобода договору .

Свобода договорів полягає у визнанні за суб'єктом цивільного права можливості укладати договори (або утримуватися від укладення договорів) і визначати їх зміст на свій розсуд відповідно до досягнутої з контрагентом домовленості.

У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Отже, договір є правовою формою (засобом) узгодження волі двох чи декількох сторін, спрямованої на досягнення певного правового результату.

У відповідності дост. 2 Закону України Про оренду землі Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідност.1 Закону України Про оренду землі - оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендаревідля проведення підприємницької та інших видів діяльності .

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду землі - об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно зі ст.4. Закону України Про оренду землі - орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи .

Відповідно до ст.13 Закону України Про оренду землі - договір оренди землі це договір,за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно зі ст.14 Закону України Про оренду землі - договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про оренду землі - укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №457/97 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод, Першого протоколу та протоколів №2,7 та 11 до Конвенції , закріплено принцип непорушності приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 2,800 га, про що свідчить Державний Акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ДП № 026037 від 25.04.2000 року (а.с. 8 том 1).

Відповідно до ч.1 ст. 93 Земельного Кодексу України Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності .

Сторони уклали договір оренди земельної ділянки від 15 січня 2004 року, відповідно до якого орендодавець надає, а орендатор приймає в платне користування строком на 25 років, а саме до 31.12.2029 року земельну ділянку, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, який зареєстрований в Покровській селищній раді Покровського району Дніпропетровської області за № 3 від 15.01.2004 року (а.с. 5-6 том 1).

Згідно витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права даний договір зареєстрований 17.02.2014 року в реєстраційній службі Покровського районного управління юстиції Дніпропетровської області. Строк дії договору до 31.12.2029 року з правом пролонгації, з правом передачі в піднайм (суборенду) (а.с. 9 том 1).

Типова форма договору оренди землі затверджується Кабінетом Міністрів України.

Між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов, передбачених Законом України Про оренду землі та складено про це письмовий документ за формою, визначеною Постановою Кабінету Міністрів України №220 від 03 березня 2004 року.

Вказана обставина підтверджена копією Акту прийому-передачі об'єкта оренди ( земельної ділянки) за договором оренди, який підписаний сторонами по справі (а.с. 7 том 1).

В судовому засіданні сторони не заперечували того факту, що дійсно на підставі Договору оренди земельної ділянки від 15 січня 2004 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Покровчанка , ОСОБА_1 за вищевказаним Актом, була передана у користування СФГ Покровчанка належна їй земельна ділянка, яка використовується господарством у своїй діяльності.

Термін дії Договору оренди земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 згідно п.5 Договору встановлений на 25 років, тобто до 31.12.2029 року.

Відповідності до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Умови укладеного договору було погоджено сторонами відповідно до вимог ст.ст. 6, 627 ЦК України щодо свободи договору.

Низка окремих норм законодавчих актів, чинних до 01 січня 2013 року передбачала, що моментом укладення договору оренди землі ( набуття договором чинності) є його державна реєстрація, зокрема:

- статті 640 Цивільного кодексу України, яка встановлювала, що договір, який підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з моменту його державної реєстрації;

- статті 18, 20 Закону України Про оренду землі, які передбачали набуття чинності договором оренди землі після його державної реєстрації;

Водночас відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними не є вчиненим правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин ( договір) підлягає такій реєстрації. Тобто для набуття чинності договором оренди землі необхідно було його зареєструвати у встановленому законом порядку. Лише після його державної реєстрації договір вважається укладеним та набуває чинності.

Суд вважає, що державна реєстрація договору оренди земельної ділянки у період визначеного сторонами строку дії договору забезпечує правомірне, договірне використання орендарем земельної ділянки відповідно до норм ЗК України, ЦК України, Закону України від 6 жовтня 1998 року № 161-ХIV Про оренду землі та Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI Про внесення змін до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та інших законодавчих актів України.

Також встановлено, що за користування даною земельною ділянкою СФГ Покровчанка на користь ОСОБА_1 протягом 2004-2016 років перераховувалася обумовлена орендна плата, а в 2017 році - орендна плата була сплачена частково.

В судовому засіданні не встановлено будь-яких даних, які б свідчили про те, що у ОСОБА_1 протягом 2004-2016 року мали місце будь-які зауваження або заперечення з приводу оплати користування орендарем належною їй земельною ділянкою, вимог щодо повернення земельної ділянки, розірвання договору оренди ОСОБА_1, у відповідності до чинного законодавства до СФГ Покровчанка не пред'являла.

Крім того судом не приймаються до уваги твердження відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_5 про те, що вона спірного договору строком на 25 років не підписувала, оскільки будь-яких доказів цьому ними надано не було та вони відмовились від проведення експертизи.

В судовому засіданні також встановлено, що 08 грудня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Побєда Нова та ОСОБА_1 було укладено Договір про передачу в строкове платне користування спірної земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю НОМЕР_2. Вказаний Договір про оренду землі був зареєстрований 12 грудня 2016 року в державній реєстраційній службі Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області.

Однак, у відповідності до ч.1 ст. 202 ЦПК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

У відповідності до ч.3 ст. 203 ЦПК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов'язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Але суд вважає, що учасники правочину ОСОБА_1, як орендодавець та СФГ Покровчанка , як орендар при укладенні договору, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, склали і підписали письмовий документ - Договір про оренду землі від 15.01.2004 року, надаючи згоді встановленої форми саме на момент його укладення.

Волевиявлення є важливим чинником, без якого неможливо вчинення правочину, що узгоджується зі свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов.

Складання та скріплення підписом письмового документу, в якому фіксуються правові наслідки.

У відповідності до п.2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі , затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 року № 2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельної ділянки.

Реєстрація договору є адміністративним актом, тобто елементом зовнішнім щодо договору ( Постанова Верховного суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-127цс13).

Правова позиція щодо відсутності підстав визнання договору недійсним у разі відсутності державної реєстрації договору, волевиявлення на укладення якого орендодавець виявив у момент його підписання викладена у Постанові Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-127цс13, яка згідно до вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для суддів.

В судовому засіданні також встановлено, що протягом 2005 року передана СФГ Покровчанка орендована земельна ділянка була залучена до господарської діяльності і використовувалася позивачем за цільовим призначенням - для виробництва сільськогосподарської продукції, а за користування ділянкою сплачувалася орендна плата, яка приймалася ОСОБА_1 до 2017 року включно. При цьому СФГ Покровчанка не мало і не має наміру ініціювати рішення про дострокове припинення орендних відносин чи приймати пропозиції відповідача з цього приводу. Вказані обставини підтверджені в судовому засіданні представниками позивача.

Згідно із ч.1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Своє волевиявлення на укладення договору учасник правочину виявляє в момент досягнення згоди з усіх істотних умов, складання та скріплення підписом письмового документа, в якому фіксуються правові наслідки ( Постанова Верховного Суду України від 18 грудня 2013 року по справі №6-127цс13).

На підставі статті 20 Закону України Про оренду землі ( у редакції, яка була чинною на момент виникнення правовідносин ) укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Право оренди земельної ділянки виникає з дня державної реєстрації цього права відповідно до закону, що регулює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно зі статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно-офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру, тобто реєстрацією є запис, фіксація фактів або явищ з метою обліку та надання їм статусу офіційного визнання актів, внесення до списку або книги обліку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що моментом вчинення правочину слід вважати момент, коли сторони свого часу, досягли згоди з усіх істотних умов ( Постанова Верховного суду України від 25 грудня 2013 року по справі № 6-118цс 13).

Тобто моментом вчинення правочину - укладення та підписання Договору оренди землі від 15 січня 2004 року між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 слід вважати момент, коли сторони свого часу, досягли згоди з усіх істотних умов.

За нормами цивільного законодавства (стаття 5 Цивільного кодексу України) акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, окрім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав і обов'язків, які виникли з моменту вступу його в силу.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Законом України Про оренду землі передбачено, що договір укладається в письмовій формі.

За таких обставин суд приходить до обґрунтованого переконання, що на момент укладання, підписання та державної реєстрації Договору оренди землі між ОСОБА_1 та СФГ Покровчанка - 15 січня 2004 року мало місце правомірне, договірне використання СФГ Покровчанка земельної ділянки загальною площею 2,800 га, яка є власністю ОСОБА_1 на підставі укладеного між ними Договору оренди землі від 15 січня 2004 року відповідно до норм ЗК України, ЦК України, Закону України № 161- XIV та Закону України № 1878-VI.

Суд не приймає доводи представників відповідачів про те, що між СФГ Покровчанка та ОСОБА_1 не було вчинено правочину оренди земельної ділянки, оскільки укладений між ними документ не пройшов державну реєстрацію. На відміну від цього договір оренди землі, укладений між ТОВ Побєда Нова та ОСОБА_1 пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, є чинним і немає жодних підстав для визнання його недійсним, оскільки ці доводи повністю суперечать діючому законодавству, спростовуються висновками суду, та суперечать правовим позиціям, які викладені в Постановах Верховного Суду України за 2013 рік.

Відповідно до положень ст.13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб та не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах .

Крім того, ст.24 Закону України Про оренду землі прямо передбачено обов'язок орендодавця не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;

- особа , яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

- правочин, що вчиняється батьками ( усиновлювачами) не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 215 ЦК України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України є підставою недійсності правочину.

За змістом Договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова 08 грудня 2016 року сторони досягли домовленості про передачу ТОВ Побєда Нова тієї самої земельної ділянки, яка за Актом прийому-передачі об'єкта оренди ( земельної ділянки) за договором оренди від 15 січня 2015 року вже на той час була передана СФГ Покровчанка на виконання умов раніше укладеного договору оренди між позивачем та ОСОБА_1 Укладенням договору оренди між ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова відповідач в односторонньому порядку відмовилася від виконання умов договору і виконання зобов'язань з договору оренди, раніше укладеного між нею та СФГ Покровчанка , тобто вчинила дії які обмежили право і спроможність СФГ Покровчанка користуватись спірною земельною ділянкою за умовами укладеного договору.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в Постанові № 6 від 06 листопада 2009 року Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними , при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи. Судам необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Відсутність у договорі оренди землі хоча б однієї з істотних умов, передбаченихч. 1 ст. 15 Закону України Про оренду землі (в редакції, чинній на час укладення договору оренди), а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону (в редакції, чинній на час укладення договору оренди) є підставою для визнання недійсними таких договорів оренди, відповідно до ч. 2 ст. 15 цього Закону.

Статтею 24 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендодавець зобов'язаний не вчиняти дій, які б перешкоджали орендареві користуватися орендованою земельною ділянкою.

Таким чином, судом встановлено, що договір оренди землі від 08.12.2016 року, був укладений між відповідачкою ОСОБА_1 та ТОВ Побєда Нова з порушенням вимог ст.ст. 6, 15, 17, 22 Закону України Про оренду землі , оскільки фактично земельна ділянка перебувала у користуванні СФГ Покровчанка за договором оренди від 15.01.2004 року, який не визнано недійсним, не розірвано ні одним із зазначених у договорі та ст. 31 Закону України Про оренду землі способів, його дію не припинено. Також як встановлено з матеріалів справи ОСОБА_1 продовжувала отримувати від СФГ Покровчанка орендну плату. Тобто, укладаючи договір оренди з ТОВ Побєда Нова , орендодавець ОСОБА_1 вчинила дії, які перешкоджають орендареві СФГ Покровчанка користуватися орендованою земельною ділянкою, чим порушила права позивача.

На підставі наданих позивачем доказів, суд приходить до висновку, що укладений договір оренди спірної земельної ділянки від 08.12.2016 року порушує право позивача, яке в нього виникло раніше на підставі укладеного договору оренди від 15.01.2004 року, а тому позовні вимоги при визнання договору оренди від 08.12.2016 року недійсним, скасування реєстрового запису № 18062000 від 12.12.2016 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, скасування в державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 18062000 від 12.12.2016 року підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3,10,12,13,76,77,81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов Селянського (фермерського) господарства Покровчанка (код ЄДРПОУ 31105592) до ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, проживає та зареєстрована за адресою -АДРЕСА_1), Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова (код ЄДРПОУ 39402547), третя особа: Державна реєстраційна служба Покровської районної Державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно - задовольнити в повному обсязі.

Визнати договір оренди земельної ділянки, укладений 08.12.2016 року між ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, проживає та зареєстрована за адресою -АДРЕСА_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю Побєда Нова (код ЄДРПОУ 39402547), зареєстрований в Державному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстровий запис № 18062000 від 12.12.2016 року - недійсним.

Скасувати рішення № 32954243 від 15.12.2016 року Державного реєстратора прав на нерухоме майно про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Скасувати в державному реєстрі прав на нерухоме майно реєстровий запис № 18062000 від 12.12.2016 року.

Стягнути з ОСОБА_1 (іпн. НОМЕР_1, проживає та зареєстрована за адресою -АДРЕСА_1) та Товариства з обмеженою відповідальністю Побєда Нова (код ЄДРПОУ 39402547) в солідарному порядку на користь Селянського (фермерського) господарства Покровчанка (код ЄДРПОУ 31105592) судові витрати по справі в розмірі 1600 грн.

На підставі ч. 7 ст. 158 ЦПК України заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 18.04.2018 року продовжують діяти протягом дев'яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 11.05.2018 року.

Суддя К.С. Лукінова