Рішення
від 03.05.2018 по справі 802/494/18-а
ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

03 травня 2018 р. Справа № 802/494/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Комара П.А.,

за участю:

секретаря судового засідання: Дмитрука В.В.

представника позивача: Лисенко Ю.М.

представників відповідача: Мавроді Р.Ф., Мамалиги О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика"

до: Вінницької митниці ДФС України

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" (далі - позивач, ТОВ "Вінницька птахофабрика") до Вінницької митниці ДФС України (далі - відповідач, Вінницька митниця) про визнання протиправним та скасування рішення.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 09.06.2017 ТОВ "Вінницька птахофабрика" здійснювало митне оформлення в режимі імпорту товару - Л-Лізин Сульфат. Декларантом було оформлено та подано до Вінницької митниці ДФС митну декларацію UA401050/2017/004275 від 09.06.2017, в якій задекларовано митну вартість товару відповідно до статті 58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни контракту (метод визначення митної вартості №1), а саме: Л-Лізин Сульфат в кількості 89,775 метричних тонн за ціною 670 доларів США/тонна на загальну суму 60149,25 доларів США.

Однак, Вінницька митниця не погодилася із вище зазначеною декларантом митною вартістю. На думку відповідача, надані декларантом документи містять розбіжності. 09.06.2017 року службовою особою Вінницької митниці ДФС видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA401050/2017/00008. Зазначеною карткою митним органом відмовлено в прийнятті поданої для митного оформлення митної декларації від 09.06.2017 UA401050/2017/004275 та винесено рішення від 09.06.2017 UA 401000/2017/000018/1 про коригування митної вартості товарів. В результаті коригування митна вартість зазначеного товару збільшилась та склала: 710 доларів США/тонна. Згідно офіційного курсу станом на 09.06.2017 року 1 долар США = 26,149214 грн. Таким чином, в результаті відмови митного органу в прийнятті митної декларації та винесенні службовою особою митного органу оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів Позивачем необхідно надлишково сплатити до Державного бюджету України: Ввізне мито.

Не погоджуючись із прийнятими відповідачем рішеннями, позивач звернувся до суду із наступними позовними вимогами:

- Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС України від 09.06.2017 року №UA401000/2017/000018/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401050/2017/000018/1.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні проти позову заперечили, зазначивши, що згідно інформації, наявної в мережі Інтернет, ціна L-Lysine sulphate (CAS №60343-69-3) станом на 09.06.2017 становить 679 - 689 USD, 715 -1000 USD/тонна (на умові FOB (франко-борт) - порт Китая, у нашому випадку CIF (страхування та фрахт - Одеса), тобто до ціни товару необхідно додати вартість транспортування та страхування.

Згідно бази даних цінової інформації ДФС України, вартість товару L-Lysine 55% походження з КНР протягом березня - червня 2017 року коливалась в межах від 0,71-0,88 USD/кг.

Вартість L-Lysine 55 % походження з КНР, який імпортувався на протязі року ТОВ "Вінницька птахофабрика" становила від 0,71-0,88 USD/кг.

Отже, з урахуванням викладеного після отримання запиту та вивчення поданих документів, головним державним інспектором управління адміністрування митних платежів Мамалигою О.В. було винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 09.06.2017 №UA401000/2017/000018/1, а джерелом числового значення митної вартості стала митна декларації №UA902040/2017/410284 від 18.04.2017, згідно якої валютою митного контракту є долар США, умовами поставки CIF-Одеса.

Представники відповідача вказали, що оскаржуване рішення винесене з дотримання положень ст. 54 та ст. 55 МКУ та вимог наказу Міністерства фінансів України №598 від 24.05.2012 "Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішень про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору".

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 01.03.2017 між ТОВ "Вінницька птахофабрика" та Zhejiang Risa-start Shares Corporation (продавець) укладено контракт №010317-VTL, за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити Л-Лізин Сульфат, країна походження Китай.

Відповідно до п. 3.2. контракту №010317-VTL сторони погодили, що Ціна на Товар встановлюється на умовах CIF (згідно Інкотермс 2010) у відповідності до Специфікації на кожну окрему партію Товару.

На виконання вказаного пункту сторонами погоджено специфікацію № 2 від 30.03.2017 року, згідно з якою узгоджено сторонами вартість: Кількість - 507 метричних тонн; Вартість - 670 USD/тонна; Загальна вартість - 337680 USD; Погоджено графік поставок.

У червні 2017 року, на виконання узгодженого графіку поставок Продавцем здійснено поставку 89,775 тонн Л-Лізин Сульфату загальною вартістю 60149,25 USD, що відповідає узгодженій контрактній вартості 670 USD (60149,25 USD /89,775тонн = 670 USD).

З метою здійснення митного оформлення окремої партії отриманого товару, що постачався згідно з вище вказаним контрактом, ТОВ Вінницька птахофабрика подано до Вінницької митниці ДФС України митну декларацію №401050/2017/004275 від 09.06.2017 року, у якій декларантом визначено загальну вартість товару 60149,25 дол. США. Митна вартість товару визначена товариством за основним методом, тобто за ціною, що передбачена контрактом.

На підтвердження обґрунтованості заявленої у митній декларації №401050/2017/004275 митної вартості товарів та обраного методу її визначення, разом з декларацією позивач надав митному документи, які посвідчують підстави придбання товару, його кількісні та якісні характеристики, цінове та вартісне обґрунтування.

На етапі перевірки митної декларації позивача повідомлено про необхідність надання додаткових документів з метою підтвердження митної вартості.

З метою підтвердження митної вартості Позивачем надано, у тому числі:

- Контракт №010317-VTL від 01.03.2017 року;

- Специфікація №2 від 30.03.2017 року, згідно якої митна вартість становить 670 дол. США/тонна;

- Інвойс № 04171117096-1 від 17.04.2017 року, що підтверджує вартості Товару у сумі 670 дол. США/тонна;

- Платіжне доручення в іноземній валюті №4141610001 від 12.05.2017 року, що підтверджує оплату вартості Товару у сумі 670 дол. США/тонна;

- Експертний висновок ДП Держзовнішторг , згідно з яким встановлено, що контрактна (дійсна) вартість отриманого Товару становить 670 дол. США/тонна.

09.06.2017 року Вінницькою митницею ДФС України прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА401000/2017/000018/1, де зазначено, що митну вартість Товару не може бути визначено за ціною договору (контракту) у зв'язку з тим, що під час контролю правильності визначення митної вартості було встановлено, що декларантом не було надано всі документи передбачені п. 2 статті 53 МК України, а також не надано документи, що вимагались митним органом відповідно до п. 3 статті 53 МК України, а також наявності у митного органу та декларанта інформації про вартість ідентичного Товару.

У зв'язку з цим Відповідачем здійснено коригування митної вартості, визначивши митну вартість за другорядним методом у сумі 710 дол. США/тонна (джерелом взято МД 902040000/2017/410284 від 18.04.2017 року).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Статтею 49 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою - третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання органом доходів і зборів заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення органу доходів і зборів щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність органу доходів і зборів щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від органу доходів і зборів інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від органу доходів і зборів надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами другою - третьою статті 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частинами першою - третьою статті 54 вказаного Кодексу визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої, п'ятої, шостої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду. Декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів. На вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно з частинами першою - другою статті 57 вказаного Кодексу визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

За приписами частин першої, другої статті 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Системний аналіз вказаних положень Митного кодексу України дає підстави дійти таких висновків.

На виконання такого принципу державної митної справи, як принцип додержання прав та охоронюваних законом інтересів осіб, орган доходів і зборів повинен обґрунтувати причини витребування додаткових документів у разі, якщо документи, які підтверджують митну вартість товарів, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Суперечності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на органі доходів і зборів.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів.

Орган доходів і зборів зобов'язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Виходячи із встановлених обставин справи та досліджених під час судового розгляду доказів, суд вважає, що відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаного вище товару, виходячи з такого.

09.06.2017 №UA401000/2017/0000118/1 вбачається, що додаткові документи були витребувані відповідачем від декларанта у зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не є об'єктивними та достатньо підтвердженими документально.

Разом з тим, у цьому рішенні відсутнє обґрунтування того, що зазначені недоліки впливають на митну вартість товару. При цьому, суд звертає увагу, що, розбіжності у відомостях щодо умов оплати товару в документах, доданих до митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів у декларанта. Крім того, суд також враховує, що неподання додаткових документів декларантом з об'єктивних причин, зокрема з причин їх відсутності, не може бути підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

Суд звертає увагу на приписи пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, відповідно до яких прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

На думку суду, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не відповідає вимогам пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскільки не містить наявної в митного органу інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом, та у ньому відсутнє належне обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої відповідачем, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Відповідач не виконав обов'язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за другорядним методом.

Суд, також, зазначає, що відповідачем безпідставно не взято до уваги експертний висновок Державного підприємства Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків викладений у листі від 02.06.2017 № 117/212, у якому зазначається, що контрактні ціни згідно із специфікацією №2 від 30.03.2017 до контракту №010317-VTL між ТОВ "Вінницька Птахофабрика" та Zhejiang Risa-start Shares Corporation (КНР), не суперечать рівню відпускних цін постачальника та відповідає рівню ринкових цін на відповідний товар.

Суд відхиляє посилання відповідача на неподання декларантом додаткових документів, оскільки в даному випадку їх відсутність не впливає на правильність визначення декларантом митної вартості товарів за основним методом, що підтверджується наданими до митного оформлення документами. Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз'яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Отже, враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що подані позивачем документи для митного оформлення товару дають змогу встановити митну вартість товару, а митним органом в свою чергу не надано належного обґрунтування причин їх неврахування для встановлення митної вартості товару.

При цьому, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не надано доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, у зв'язку із чим, спірні рішення по коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Вінницької митниці ДФС України від 09.06.2017 року №UA401000/2017/000018/1 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA401050/2017/000018/1.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницька птахофабрика" (24320, Вінницька обл., м. Ладижин, вул. Слобода, 141, код ЄДРПОУ 35878908) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Вінницької митниці ДФС України (21034, м. Вінниця, вул. Лебединського, 7, код ЄДРПОУ 39510664).

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Комар Павло Анатолійович

Дата ухвалення рішення03.05.2018
Оприлюднено16.05.2018

Судовий реєстр по справі —802/494/18-а

Постанова від 11.07.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 05.07.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Ухвала від 05.06.2018

Адміністративне

Вінницький апеляційний адміністративний суд

Боровицький О. А.

Рішення від 03.05.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Комар Павло Анатолійович

Ухвала від 19.04.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Комар Павло Анатолійович

Ухвала від 03.03.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Комар Павло Анатолійович

Ухвала від 16.02.2018

Адміністративне

Вінницький окружний адміністративний суд

Комар Павло Анатолійович

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні