Рішення

від 11.05.2018 по справі 148/2136/17

ТУЛЬЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 148/2136/17

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

( Заочне )

11 травня 2018 року Тульчинський районний суд Вінницької області

В складі : головуючого судді Ковганича С.В.

при секретарі Грох Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тульчині справу за позовом Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Тульчинське комунальне підприємство по управлінню будинками (надалі Тульчинське КП по управлінню будинками) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що вони надають послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, в тому числі і в будинку в якому проживає відповідач.

Розмір щомісячних платежів був встановлений рішенням №169 від 20.05.2011 у додатку №1 до рішення 10-ї сесії Тульчинської міської ради 6-го скликання від 20.05.2011 №169 у розмірі 0,881 грн. за 1 кв.м. загальної площі приміщення з ПДВ.

Протягом тривалого часу відповідач отримує послуги по утриманню будинку та прибудинкової території, але не сплачує за надані послуги.

Станом на 01.05.2017 загальна сума заборгованості за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території складає 1690,88 грн., з яких:

- 1550,88 грн.- основний борг;

- 140,00 грн. - три проценти річних нарахованих на суму заборгованості. Відповідачу було пред'явлено повідомлення про наявність заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та запропоновано сплатити борг, однак оплата так і не проведена.

На підставі акту від 01.10.2016 відповідач користується послугами по утриманню будинків та прибудинкових територій, однак договір про надання послуг по утриманню будинків та прибудинкових територій з позивачем укладати відмовляється, хоча його повідомляли про обов'язковість його укладення шляхом розклеювання повідомлень на будинках.

В зв'язку з даними обставинами вони змушені звернутися до суду з даним позовом. Просять стягнути з відповідача заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості, а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився. Надав суду заяву, в якій просить справу розглянути в його відсутність. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про день, час та місце розгляду справи і відомостей про причину своєї неявки до суду не надав.

За таких обставин, суд ухвалив, розглянути справу заочно за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі даних і доказів, відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 що підтверджується відомостями про зареєстроване місце проживання (а.с. 19-21). Є споживачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території, які надає позивач.

Указаний будинок обслуговує позивач, який є виконавцем житлово-комунальних послуг.

Тульчинське КП по управлінню будинками щомісяця з 01.05.2014 по 01.05.2017 нараховувало відповідачу плату за надані послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак останній не сплачував кошти за вказані послуги, унаслідок чого в нього виникла заборгованість.

ОСОБА_1 ухиляється від підписання договору на надання послуг з утримання будинку, споруд та прибудинкової території й виконання обов'язку споживача оплачувати послуги з утримання вказаного будинку та прибудинкової території, про що свідчить акт представників Тульчинського КП по управлінню будинками від 01.10.2016 (а.с.13), складений в присутності відповідача ОСОБА_1, згідно якого вбачається, що останній користується послугами по утриманню будинками та прибудинкової територіїза адресою: АДРЕСА_1 але договір укладати відмовляється.

Докази звернення відповідача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні.

Положення ст.ст. 66-68 ЖК України, ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги і положення підзаконних актів у сфері житлово-комунальних послуг покладають на користувачів житла (власників) обов'язок щомісяця вносити плату за житлово-комунальні послуги (теплопостачання, газ, водопостачання, каналізація тощо) та витрати на утримання будинку (житла) та прибудинкової території пропорційно до займаної площі.

Відповідно до п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 , власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, визначені законом або договором.

Як вбачається з правових позицій, викладених в Постановах Верховного Суду України від 30.10.2013 по справі № 6-59цс13 та від 20.04.2016 по справі № 6-2951цс15, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

За визначенням, наданим у ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Згідно ст.3 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", предметом регулювання цього Закону є правовідносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг. Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, власники, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг.

Хоч у ч.1 ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до п.1. ч.1 ст.20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Такому праву прямо відповідає визначений п.5. ч.3 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Системний аналіз положень ст. ст. 2, 9, 10, 189, 190 ЖК Української РСР дає підстави для висновку про те, що правовідносини, пов'язані з несвоєчасною оплатою житлово-комунальних послуг, за своєю правовою природою не є житловими.

Відповідно до ч.1 ст.1 ЦК України особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, регулюються цивільним законодавством.

Тульчинським КП по управлінню будинками було заявлено позов про захист свого цивільного права.

Згідно копії статуту Тульчинського КП по управлінню будинками, затвердженого рішенням 14-ї сесії Вінницької обласної ради 3-го скликання від 10.04.2000, а саме п.2.2 (а.с.8), мінімальний обов'язковий перелік видів послуг підприємства складає: забезпечення зберігання, правильну експлуатацію, капітальний та поточний ремонт житлового фонду, який знаходиться у віданні місцевих рад; експлуатація, будівництво, перевірка та ремонт опалювальних печей, димових та вентиляційних каналів, з правом надання актів на їх придатність до експлуатації.

Рішенням Тульчинської міської ради Вінницької області 6-го скликання 10-ї сесії №169 від 20.05.2011 було затверджено тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що надаються Тульчинським КП по управлінню будинками по кожному будинку окремо згідно додатку №1, що підтверджується копією даного рішення (а.с.9).

Згідно копії додатку до рішення виконавчого комітету Тульчинської міської ради від 20.05.2011 №169 (а.с.10) вбачається, що тариф за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій по вул. М. Леонтовича, 84/8 в м. Тульчині становить 0,881 грн. за 1 кв.м. загальної площі з ПДВ.

Відповідачу було пред'явлено повідомлення про наявність заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території та запропоновано сплатити борг, однак оплата так і не проведена.

Відповідно до вимог ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно ч.1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.

Таким чином, правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги.

За відсутності оформлених договірних відносин, але у разі існування прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати отриманих житлово-комунальних послуг на боржника покладається відповідальність, передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, а саме: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи наведені правові позиції Верховного Суду України, відсутність укладеного в письмовій формі договору між сторонами не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати послуг, які надавались позивачем.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за період з 01.05.2014 по 01.05.2017 (а.с. 11,12),загальна сума заборгованості відповідача за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території складає 1690,88 грн., з яких:

- 1550,88 грн.- основний борг;

- 140,00 грн. - три проценти річних нарахованих на суму заборгованості.

За таких обставин, оскільки відповідач користується наданими позивачем послугами, але не сплачує їх, суд дійшов висновку про те, що остання зобов'язана оплатити надані йому послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст.4 ч.1 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1, 6 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, обставини викладені в позовній заяві знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, належним чином повідомлений відповідач не надав суду будь-яких заперечень та доказів на спростування позиції позивача, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1600 грн. ( а.с.1,2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 530, 546, 549, 624, 626, 629 ЦК України, ст. ст. 19, 20, 31, 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з урахуванням трьох відсотків річних, нарахованих на суму заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого в АДРЕСА_1 на користь Тульчинського комунального підприємства по управлінню будинками (код ЄДРПОУ 03338857, розрахунковий рахунок №26001205095, Райффайзен банк "Аваль" у м. Києві, код банку 380805, інд. податковий номер 033388502221, свідоцтво №100108388) заборгованість за послуги по утриманню будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.05.2014 по 01.05.2017 в сумі 1690,88 (одна тисяча шістсот дев'яносто гривень 88 копійок) гривень та 1600 (одна тисяча шістсот) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Тульчинським районним судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Вінницької області через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: