Ухвала

від 10.05.2018 по справі 826/6967/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

10 травня 2018 року м. Київ № 826/6967/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами

за позовомПриватного підприємства "Еллада" доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000734204 від 16.01.2018 року , В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Еллада" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.01.2018 року №0000734204.

Разом з позовною заявою подано клопотання про звільнення від сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, у зв'язку з скрутним матеріальним становищем підприємства.

Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З указаного вбачається, що юридичні особи не є суб'єктами, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Аналогічне положення закріплено і в ст.8 Закону України Про судовий збір , в п.3 ч.1 вказаної статті зазначено, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за умови, що предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Отже, з викладених правових норм вбачається, що при зверненні до суду з адміністративним позовом має бути сплачено судовий збір.

Водночас, зазначена вимога не є абсолютною і має застосуватися з урахуванням принципу гарантування права особи на доступ до правосуддя, який регламентований ч.1 ст.55 Конституції України та ч.1 ст.3 КАС України.

При цьому, для забезпечення реалізації зазначеного права особи адміністративні суди наділені повноваженнями, зокрема щодо звільнення від сплати судового збору і єдиною визначальною правовою підставою для правильного вирішення цього питання є майновий стан сторони, а саме обставини, що підтверджують факт перебування її у важкому фінансовому становищі або те, що сплата судового збору для неї є вкрай обтяжливою. Саме такі обставини є поважними причинами несплати судового збору та мають бути враховані судом.

Зважаючи на мотиви, наведені позивачем в обґрунтування заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд приходить до висновку, що в даному випадку, наявні достатні та необхідні правові підстави вважати, що сплата судового збору для позивача є вкрай обтяжливою, а доводи його клопотання про відстрочення сплати судового збору - обґрунтованими і такими, що підтверджуються відповідними доказами.

При цьому, суд враховує правову позицію, викладену в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі , в якому Суд зазначив, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі Беллет проти Франції , Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

З огляду на наведене, суд, вживаючи всіх можливих і необхідних регламентованих чинним законодавством заходів для забезпечення реалізації конституційного права позивача на доступ до правосуддя вважає за необхідне відстрочити позивачу сплату судового збору у розмірі 616 700, 00 грн. до ухвалення судового рішення по справі.

Одночасно суд звертає увагу на той факт, що відстрочення сплати судового збору не звільняє позивача від здійснення витрат на його відшкодування за наслідками розгляду справи у випадку відмови в задоволенні позову.

На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору.

2. Відстрочити позивачу сплату судового збору у розмірі 616 700, 00 грн. до ухвалення судового рішення по справі

Ухвала, відповідно до змісту ч. 2 ст. 256 КАС України, набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Г. Вєкуа