Рішення

від 10.05.2018 по справі 904/1148/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018м. ДніпроСправа № 904/1148/18

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Гриценко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт", м. Бердянськ Запорізької області

до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Єврометиз", м. Дніпро

про стягнення заборгованості в сумі 10 659 грн. 44 коп. за договором про надання послуг від 24.01.2017 № 15

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Державне підприємство "Бердянський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Єврометиз" заборгованість в розмірі 10 659 грн. 44 коп., з яких: 9 327 грн. 24 коп. - основний борг, 1 192 грн. 10 коп. - пеня, 140 грн. 10 коп. - 3% річних, відповідно до умов договору про надання послуг від 24.01.2017 № 15.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем господарських зобов'язань за договором.

Ухвалою господарського суду від 27.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 24.04.2018.

Ухвалою суду від 24.04.2018 закрито підготовче провадження; справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 10.05.2018.

У судове засідання 10.05.2018 представник позивача не з'явився, надав клопотання від 03.05.2018 № 104/25-юр, в якому зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд розглянути справу за відсутності представника позивача за наявними матеріалами.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином.

Відповідач явку повноважного представника у призначені судові засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи. Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням згідно матеріалів справи та за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду надіслані відповідачу завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

За таких обставин у суду маються достатні підстави вважати, що ним вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце судового слухання, але останній не скористався своїм правом на участь представника у судових засіданнях.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.01.2017 між Державним підприємством "Бердянський морський торговельний порт" (виконавець) та Приватним підприємством "Виробничо-комерційна фірма "Єврометиз" (замовник) укладено договір про надання послуг № 15 (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець при наявності технічної можливості зобов'язується за заявкою замовника і на умовах, визначених цим договором, надати послуги надання техніки (автонавантажувачі, крани). Мінімальний час надання автонавантажувачів і кранів виконавця складає 2 години за одну робочу зміну (п. 1.1. договору).

Виконавець при наявності технічної можливості може надавати інші додаткові послуги в рамках цього договору, за окремою заявкою замовника і за його рахунок (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору вартість послуг виконавця за використання техніки встановлена затвердженими калькуляціями виконавця в таких розмірах:

Згідно із п. 2.1.1. договору вартість роботи 1-го м / години навантажувачів:

Найменування послуги Од. вим. Автонавантажувачі Ковшевой а / навантажувач бульдозер трактор Тойота Міцубісі 4,5т Тойота Міцубісі 10т Тойота Міцубісі 1,5-2т вартість 1-го м/години з водієм грн / 1 м/ год 1079,00 800,00 702,00 792,00 641,00

Відповідно до п. 2.1.2. договору вартість послуг виконавця за використання вантажних автомашин встановлена в наступних розмірах :

Марка і модель а/м в/п а/м, т Вартість 1-ї а/години маш/часа, грн. Вартість 1-го км пробігу, грн. Надбавка (спецподвіжной склад) КРАЗ 6510 самоскид 12,0 258,60 17,96 15% КАМАЗ 3511 самоскид 10,0 222,15 15,43 15% КАТО автокран 50,0 1049,40 - - КРАЯН автокран 50,0 892,11 - - КС 3574 А автокран 8,0 518,28 - -

За умовами п. 2.2. договору при виставленні рахунків:

- по п. 2.1.1. ПДВ нараховується згідно з чинним законодавством;

- по п.2.1.2. вартість вказана з ПДВ.

Замовник оплачує послуги за цим договором на умовах передоплати на підставі виставленого виконавцем попереднього рахунку (п. 2.3. договору).

За фактом надання послуг виконавець складає Акт наданих послуг і передає замовнику або його представнику два примірника акта разом з остаточним рахунком. Замовник зобов'язаний протягом 30-ти календарних днів, починаючи з дня, наступного за днем виписки рахунку зробити взаєморозрахунки з Виконавцем щодо остаточного рахунку з урахуванням здійсненої передоплати за попередньою рахунку. Замовник зобов'язаний протягом 5-ти днів з моменту отримання Акту наданих послуг підписати акт, повернути підписаний примірник акта виконавцю. У разі, якщо замовник не надав виконавцю підписаний Акт або мотивовану відмову підписати Акт в зазначений термін, такий акт, підписаний тільки виконавцем, є належним доказом належного виконання виконавцем всього обсягу послуг, зазначених в даному Акті (п. 2.4. договору).

Оплата остаточного рахунку здійснюється замовником протягом 30-ти календарних днів на підставі виставленого виконавцем рахунку, починаючи з дня, наступного за днем ??виписки рахунку. Датою оплати послуг вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 2.6. договору).

Виконавець зобов'язаний: надавати послуги Замовнику в порядку, встановленому цим Договором; надавати Замовнику для підписання Акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (п. 3.2. договору).

Своєчасно і в повному обсязі оплачувати послуги виконавця відповідно до розділу 2 цього договору (п. 3.4.6. договору).

У разі затримки оплати за виконані послуги замовник на вимогу виконавця оплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, 3% річних та пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення до моменту повного погашення заборгованості. Датою оплати послуг вважається дата надходження грошових коштів на поточний рахунок виконавця. Штрафи і пеня нараховуються починаючи з 31-го календарного дня, починаючи з дня, наступного за днем ??виписки рахунку (п. 4.3. договору).

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє по 31.03.2017г. включно, а в частині зобов'язань за цим договором - до повного виконання сторонами (п. 6.1. договору).

Відповідач звертався до позивача із заявками:

- № 2-13/02 від 13.02.2017 (а.с. 37), в якій, відповідно до умов договору № 15 від 24.01.2017 для виконання робіт просив надати на 14-15.02.2017: автокран 3575А - 2 години; автонавантажувач ковшевий - 2 години. Гарантував оплату;

- № 3-16/02 від 16.02.2017 (а.с. 39), в якій, відповідно до умов договору № 15 від 24.01.2017 для виконання робіт просив надати на 20.02.2017: автокран 3575А - 2 години; автонавантажувач ковшевий - 2 години. Гарантував оплату;

- № 1-06/04 від 06.04.2017 (а.с. 42), в якій, відповідно до умов договору № 15 від 24.01.2017 для виконання робіт просив надати на 07.04.2017: автокран 3575А - 2 години. Гарантував оплату.

На виконання умов договору позивач у період з 16.02.2017 по 11.04.2017 надав відповідачу послуги на загальну суму 9 327 грн. 24 коп., що підтверджується підписаними сторонами та скріпленими їх печатками Актами здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг):

- № НОМЕР_1 від 16.02.2017 про надання відповідачу послуг на суму 2 591 грн. 40 коп. з ПДВ (а.с. 47);

- № НОМЕР_2 від 22.02.2017 про надання відповідачу послуг на суму 5 699 грн. 28 коп. з ПДВ (а.с. 48);

- № НОМЕР_3 від 11.04.2017 про надання відповідачу послуг на суму 1 036 грн. 56 коп. з ПДВ (а.с. 49).

Господарський суд наголошує, що вказані Акти здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) підписані сторонами та скріплені їх печатками без жодних зауважень чи заперечень.

Позивач виставив відповідачу рахунки:

- № НОМЕР_1 від 16.02.2017 про оплату послуг на суму 2 591 грн. 40 коп. з ПДВ (а.с. 50);

- № НОМЕР_2 від 22.02.2017 про оплату послуг на суму 5 699 грн. 28 коп. з ПДВ (а.с. 51);

- № НОМЕР_3 від 11.04.2017 про оплату послуг на суму 1 036 грн. 56 коп. з ПДВ (а.с. 52).

Відповідно до умов п. 2.4. та п. 2.6. договору відповідач повинен був сплатити за надані послуги:

- за Актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № НОМЕР_1 від 16.02.2017 на суму 2 591 грн. 40 коп. у строк до 20.03.2017 включно;

- за Актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг)№ НОМЕР_2 від 22.02.2017 на суму 5 699 грн. 28 коп. у строк до 24.03.2017 включно;

- за Актом здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг) № НОМЕР_3 від 11.04.2017 на суму 1 036 грн. 56 коп. у строк до 11.05.2017 включно.

Відповідач в порушення приписів п. 2.4. та п. 2.6. договору свої зобов'язання по повній та своєчасній оплаті не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 9 327 грн. 24 коп.

Із посиланням на п. 4.3 Договору та положення ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач нарахував додатково до суми основного боргу та вимагає стягнути з відповідача пеню за загальний період з 21.03.2017 по 31.10.2017, розраховану за кожним Актом окремо, у загальному розмірі 1 192 грн. 10 коп., а також 3% річних в сумі 140 грн. 10 коп. за загальний період з 21.03.2017 по 31.10.2017.

Заборгованість відповідача підтверджується: договором, заявками відповідача, копіями Актів здачі-прийняття виконаних робіт (наданих послуг), обґрунтованим розрахунком суми позову тощо.

Доказів оплати вказаної заборгованості відповідачем сторонами до матеріалів справи не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору про надання послуг є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України унормовано, що договір є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіркою виконаного позивачем розрахунку пені та 3% річних порушень чинного законодавства та умов договору судом не встановлено.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання, чим порушив умови укладеного із позивачем договору про надання послуг та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача на користь позивача 9 327 грн. 24 коп. основного боргу, 1 192 грн. 10 коп. пені, 140 грн. 10 коп. 3% річних - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Єврометиз" (49099, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер 33422264) на користь Державного підприємства "Бердянський морський торговельний порт" (71112, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Горького, буд. 13/7, ідентифікаційний номер 01125761) 9 327 грн. 24 коп. (дев'ять тисяч триста двадцять сім грн. 24 коп.) основного боргу, 1 192 грн. 10 коп. (одну тисячу сто дев'яносто дві грн. 10 коп.) пені, 140 грн. 10 коп. (сто сорок грн. 10 коп.) 3% річних, 1 762 грн. 00 коп. (одну тисячу сімсот шістдесят дві грн. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено 11.05.2018