Рішення

від 11.05.2018 по справі 910/3424/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.05.2018Справа № 910/3424/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному провадження справу

за позовом Приватного підприємства ОлПак

до Товариства з обмеженою відповідальністю Пейпа Трейд Компані

про стягнення 111 097,99 грн.

Без повідомлення (виклику) сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство ОлПак звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю Пейпа Трейд Компані про стягнення 111 097,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору поставки № 24/17 від 11.01.2017 в частині здійснення розрахунків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2018 відкрито провадження у справі. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи характер спірних правовідносин, господарським судом постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у зв'язку з чим надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу - для подання відповіді на відзив.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.03.2018 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02090, м. Київ, вулиця Сосюри, будинок 7, офіс 305.

Відповідач ухвалу суду від 26.03.2018, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 28.03.2018, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103046527210.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2017 між Приватним підприємством ОлПак (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Пейпа Трейд Компані (далі - покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 24/17 (далі - Договір), відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується доставляти та передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (надалі - товар) у власність покупця, а покупець зобов'язується приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного Договору.

Відповідно до п. 1.2 та п. 1.3 Договору Асортимент та ціна товару. Що може бути поставлений згідно цього Договору, визначається у накладних на кожну партію товару. Асортимент, кількість та загальна вартість конкретної партії товару вказується в накладних. Які оформлюються постачальником у відповідності з поданим покупцем замовленням.

Згідно з п. 2.5 Договору постачальник зобов'язується поставляти товар на умовах DDP (пункт поставки: м. Київ, вул. Алма-Атинська, 2/1 або покупець отрує продукцію на складі продавця, за адресою: м. Київ, вул. Магнітогорська 1Е) міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів Інкотермс в редакції 2010 року.

У відповідності до п. 2.6 Договору право власності на товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами оформленої належним чином накладної на товар в пункті поставки. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем.

Зобов'язання постачальник з поставки товару вважається виконаним з моменту передачі покупцю товару та підписання сторонами оформленої належним чином накладної (п. 2.7 Договору).

Згідно з п. 3.4 Договору прийом покупцем поставленого товару і відмітка проц. е в накладній є підтвердженням покупця про відсутність претензій щодо кількості та якості поставленого товару.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що вартість поставленої партії товару вказується в накладних, які оформлюються постачальником у відповідності з умовами Договору.

За умовами пункту 5.5 Договору покупець зобов'язаний оплатити товар постачальнику наступним чином: 100% вартості товару, що був поставлений, сплачується покупцем протягом десяти календарних днів з моменту отримання товару.

Цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2018. (п. 8.1 Договору).

Як зазначає позивач, ним на виконанням умов укладеного між сторонами договору поставлено відповідачу товар згідно наявних у справі видаткових накладних на суму 1 043 807,79 грн., однак відповідач не виконав свої договірні зобов'язання щодо здійснення оплати за поставлений за договором товар у повному обсязі, в зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 111 097,99 грн. яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Укладений між сторонами договір за своєю природою є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Поряд з цим, стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товару згідно видаткових накладних № 6 від 05.01.2018 на суму 10 825,85 грн., № 17 від 10.01.2018 на суму 7 909,63 грн., № 22 від 11.01.2018 на суму 3715,92 грн., № 30 від 12.01.2018 на суму 3964,03 грн., № 33 від 12.01.2018 на суму 1714,18 грн., № 39 від 15.01.2018 на суму 5 562,86 грн., № 52 від 16.01.2018 на суму 3438,72 грн., № 68 від 18.01.2018 на суму 11 759,90 грн., № 74 від 18.01.2018 на суму 4 917,46 грн., № 82 від 23.01.2018 на суму 10 068,19 грн., № 95 від 25.01.2018 на суму 4946,40 грн., № 104 від 26.01.2018 на суму 5 184,29 грн.,№ 106 від 29.01.2018 на суму 3 409,34 грн., № 117 від 31.01.2018 на суму 8 903,59 грн., № 128 від 02.02.2018 на суму 3506,69 грн., № 138 від 06.02.2018 на суму 3 412,80 грн., № 150 від 07.02.2018 на суму 3 485,38 грн., № 158 від 09.02.2018 на суму 12 566,30 грн., № 161 від 12.022018 на суму 5 436,86 грн., № 173 від 13.02.2018 на суму 3 369,60 грн., які підписані сторонами без заперечень та зауважень.

Водночас, товар поставлений за видатковою накладною № 6 від 05.01.2018 був частково оплачений відповідачем, а саме на суму 7 000 грн., відтак неоплаченим товар за означеними видатковими накладними залишається на суму 111 097,99 грн.

Також, сторонами було складено та підписано Акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого, за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 118 097,99 грн.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

За умовами пункту 5.5 Договору покупець зобов'язаний оплатити товар постачальнику наступним чином: 100% вартості товару, що був поставлений, сплачується покупцем протягом десяти календарних днів з моменту отримання товару.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати поставленого позивачем товару у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 111 097,99 грн. грн.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Пейпа Трейд Компані (02090, м. Київ, вулиця Сосюри, будинок 7, офіс 305; ідентифікаційний код: 40106675) на користь Приватного підприємства ОлПак (35800, Рівненська область, м. Острог, вул. Татарська, будинок 2, кв. 35; ідентифікаційний код: 35119077) заборгованість в розмірі 111 097 (сто одинадцять тисяч дев'яносто сім) грн. 99 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 256 та підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Повне рішення складено: 11.05.2018.

Суддя О.А. Грєхова