Ухвала

від 14.05.2018 по справі 908/860/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

14.05.2018 Справа № 908/860/18

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва О.С., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу за вимогою про стягнення грошової заборгованості

Заявник: Концерн Міські теплові мережі (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458)

Боржник: Приватне підприємство Термінал (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 25215173)

ВСТАНОВИВ:

Концерн Міські теплові мережі звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою б/н, б/д (вх. № 907/08-07/18, 08.05.2018) про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Приватного підприємства Термінал суми 33905,38 грн. грошової заборгованості за договором про постачання та використання теплової енергії № 1778 від 30.09.2002.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 08.05.2018 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/860/189 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу без судового засідання і повідомлення заявника та боржника.

Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.

Отже, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та безспірність якої підтверджується доданими до заяви документами.

Згідно з вимогами ч.ч. 2, 3 ст. 150 ГПК України у заяві повинно бути зазначено: вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються. До заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ст.ст.76-78 ГПК України належними, допустимими та достовірними доказами є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, в також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. З цією метою, насамперед, необхідно встановити факт настання строку виконання боржником зобов'язання, перевірити його розмір.

Згідно з п 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Так, із поданої Концерном Міські теплові мережі заяви неможливо чітко встановити строк виконання зобов'язання та порядок щомісячних розрахунків за теплову енергію, її розмір, у зв'язку із наступними розбіжностями.

В мотивувальній часті заяви заявник одночасно посилається на п. 6.4 договору різного змісту. Із доданої до заяви копії договору № 1778 від 30.09.2002 вбачається, що пункт 6.4 (який процитовано у заяві) фактично має зміст, яким встановлено, що розрахунковим періодом між сторонами є календарний місяць. Разом із тим, в заяві також є посилання на п.6.4 договору іншого змісту - щодо зобов'язання Споживача перерахувати на користь Теплопостачальної організації суму заборгованості до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Однак, фактично договір не містить пункту наведеного змісту. Доказів внесення відповідних змін до договору до заяви не додано. Також заявник посилається на п.п.6.5-6.7 договору, якими встановлюється інший порядок розрахунків.

Відповідно до змісту заяви, філії Концерн Міські теплові мережі звернувся із заявою про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з відповідача суми 33905,38 грн. грошової заборгованості за поставлену за договором теплову енергію за період з листопада 2014 року по лютий 2017 року . До заяви додано розрахунок основного боргу, згідно з яким оплата за вказаний період відповідачем не здійснювалася. В підтвердження викладених у заяві обставин, до неї, в тому числі, додано копію листа філії Концерну Міські теплові мережі Вознесенівського району від 22.03.2017 № 261/09, що направлявся на адресу ПП Термінал , із вимогою перерахування заборгованості за договором № 1778 від 30.09.2002 в сумі 8154,84 грн. за період з листопада 2014 по лютий 2017.

Тобто, із вищенаведеного вбачається, що викладені в заяві обставини та документи, додані в її обґрунтування, мають розбіжності щодо розміру заборгованості за той самий розрахунковий період . При цьому, станом на березень 2017 (лист № 261/09) вказана заборгованість (8154,84 грн.) є значно меншою, ніж заявлено в заяві про видачу судового наказу (33905,38 грн.), поданої у травні 2018, що є незрозумілим. Обставин щодо наявності таких розбіжностей та підстав збільшення розміру заборгованості за вказаний період, станом на день подання заяви, в ній не зазначено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки із поданої заяви не вбачається виникнення та порушення права грошової вимоги заявника на підставі поданих доказів, підтвердженого розміру грошової заборгованості.

За правилами ч. 2 ст. 152 ГПК України суддя постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

За змістом ч. 1 ст. 153 цього Кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред'явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (ч. 2 ст. 151 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 8 ч. 1, ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Відмовити Концерну Міські теплові мережі (69091, м.Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, код ЄДРПОУ 32121458) у видачі судового наказу про стягнення з Приватного підприємства Термінал (69035, м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, 17, код ЄДРПОУ 25215173) грошової заборгованості у розмірі 33905,38 грн.

Додаток: оригінал платіжного доручення № 4640 від 26.04.2018 про сплату судового збору у розмірі 176,20 грн. (на 1 арк.), копія заяви стягувача про видачу судового наказу із доданими до неї документами, наданих для направлення боржнику в порядку, передбаченому ст. 156 ГПК України (на 87 аркушах).

Отримати інформацію по справі можливо на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/sud5009/ .

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її підписання в порядку встановленому ст.257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 ч. 1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Ухвала підписана 14.05.2018.

Суддя О.С. Боєва