Рішення

від 02.05.2018 по справі 908/2256/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/121/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.05.2018 справа № 908/2256/17

м. Запоріжжя

за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вул. М.Грушевського; 1-д, адреса для листування: 49027, місто Дніпро, а/с 1800)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Мет ОСОБА_1» (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, 9)

про стягнення 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 19076,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 26315,39 грн. пені, 5460,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом

господарський суд Запорізької області у складі судді Носівець В.В.

при секретарі судового засідання Чубар М.В.

учасники справи:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 7104-К-О від 26.12.2016;

від відповідача: не з'явився

Розглядаються позовні вимоги про стягнення 60851,70 грн. заборгованості за договором банківського обслуговування від 15.08.2013, в т.ч.: 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 19076,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 26315,39 грн. пені та 5460,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом.

Ухвалою суду від 15.11.2017 порушено провадження у справі № 908/2256/17, присвоєно справі номер провадження 18/121/17, судове засідання призначено на 06.12.2017; розгляд справи відкладався на 11.01.2018; у судовому засіданні 11.01.2018 суд почав здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження, підготовче засідання відкладалось на 08.02.2018, оголошувалась перерва до 01.03.2018; у судовому засіданні 01.03.2018 строк підготовчого провадження продовжено на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 03.04.2018; в судовому засіданні 03.04.2018 підготовче засідання закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 02.05.2018.

В судовому засіданні 02.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача у судовому засіданні 02.05.2018 позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що на підставі договору банківського обслуговування від 15.08.2013 відповідачу надано кредитний ліміт на поточний рахунок 26000055708673 у розмірі 10000,00 грн. Всупереч умовам договору та чинного законодавства, зобов'язання по погашенню заборгованості відповідачем належним чином не виконувалися, станом на 18.07.2017 заборгованість за договором складає 60851,70 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 526, 527, 530, 610 ЦК України та ст. 193 ГК України позивач просив позов задовольнити.

В судовому засіданні 03.04.2018 представником позивача надано виписки по рахунку відповідача за період з 15.08.2013 по 28.11.2017.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив, вимоги суду не виконав.

Згідно ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Копії ухвал суду у справі від 15.11.2017, 06.12.2017, 11.01.2018, 08.02.2018, 01.03.2018, що направлялись на адресу відповідача, повернуті відділенням зв'язку до господарського суду Запорізької області із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання» . Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з'ясовано, що вона збігається із адресою, що вказана позивачем при поданні позову.

Зазначене свідчить, що судом вжиті всі заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце і час розгляду справи.

Зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю в судовому засіданні представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мет ОСОБА_1» (відповідач у справі) 15.08.2013 подало ПАТ КБ «Приватбанк» (позивач у справі) заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг та заяву про відкриття поточного рахунку із зразками підписів і відбитка печатки (арк. справи 14). ОСОБА_3 відкрито відповідачеві поточний рахунок № 26000055708673.

Згідно заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (надалі - Умови), ОСОБА_3, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.pb.ua, які разом із заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 15.08.2013 (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу встановлюється кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000055708673 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших ), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг» .

Відповідно до п. 3.2.1.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований ОСОБА_3 через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Пунктом 3.2.1.1.1. Умов встановлено, що кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 та Клієнта.

Відповідно до п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.2.2.5 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення та сплати процентів.

Пунктом 3.2.1.6.1 Умов встановлено, що договір, а саме - обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта, набирає чинності з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання Ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань Сторонами за цим Договором.

Згідно з п. 3.2.1.1.6 Умов ліміт може бути змінений ОСОБА_3 в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами ОСОБА_3. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться ОСОБА_3 в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_3 і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться ОСОБА_3 протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/ інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі - «Угода» ).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту періодом безперервного користування кредитом, відповідно до п. 3.2.1.1.11, є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування «кредитним лімітом на поточному рахунку» - не більш ніж 30 днів.

Для пільгового користування лімітом (розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості) клієнт повинен:

- У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число поточного місяця.

- У разі, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця, то обнулення повинно проводитися по кінцю дня в будь-який з днів по 25-е число наступного місяця.

Якщо дебетове сальдо не було обнулено згідно умов описаних вище, то з 26 числа на залишок заборгованості починають нараховуватися відсотки за користування кредитом за ставкою 36 % річних.

Порядок розрахунків встановлений в розділі 3.2.1.4 Умов.

Так, згідно з п. 3.2.1.4.1 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка). Порядок розрахунку відсотків:

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнулення кредитного ліміту, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню» ), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою у розмірі 0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо не повинен перевищувати 30 днів (п. 3.2.1.4.1.1 Умов).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт сплачує ОСОБА_3 за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню. За сумами кредиту, отриманими з 01.02.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 30% річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.05.2015 за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня клієнт сплачує банку за користування кредитом відсотки в розмірі 33% річних. За сумами кредиту, отриманими з 01.01.2016, при наявності дебетового сальдо на поточному рахунку позичальника при закритті банківського дня, проводиться нарахування відсотків за користування кредитом у розмірі 32% річних. Списання нарахованих відсотків проводяться по 1-х числах кожного місяця, за попередній місяць (п. 3.2.1.4.1.2 Умов).

За сумами кредиту, отриманими клієнтами до 31.01.2015 включно і до моменту обнуління кредитного ліміту, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду в який дебетове сально підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт сплачую ОСОБА_3 відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права ОСОБА_3 на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення (п. 3.2.1.4.1.3 Умов).

Відповідно до ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону і договору, є договір.

Згідно з частинами 1 і 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Приписами статей 626 та 627 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як свідчить довідка ПАТ КБ «Приватбанк» № 08.7.0.0.0/170929152002 від 29.09.2017 з 27.08.2013 відповідачу встановлений кредитний ліміт в розмірі 10000,00 грн. (арк. справи 33).

Як вбачається з наданої позивачем ОСОБА_4 станом на 18.07.2017 по рахунку відповідача заборгованість за тілом кредиту складає 10000,00 грн. (арк. справи 12). Також вказана сума заборгованості підтверджується ОСОБА_4 по рахунку станом на 28.11.2017.

Відповідачем не надано доказів належного виконання ним прийнятих на себе зобов'язань за Договором банківського обслуговування № б/н від 15.08.2013 в частині повного та своєчасного погашення кредитної заборгованості та сплати процентів за користування кредитом.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором на його адресу 11.07.2017 ОСОБА_3 направлена претензія № 30815ZPJKS0G9 від 10.07.2017 про сплату простроченої заборгованості за тілом кредиту, за відсотками, комісією, а також про сплату пені. Посилаючись на умови договору, ст. 526 ЦК України, Банк вимагав негайного погашення простроченої заборгованості в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами договору.

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 1069 ЦК України).

За своєю правовою природою Договір банківського обслуговування б/н від 15.08.2013 в частині встановлення та обслуговування кредитного ліміту, є кредитним договором, згідно якого, за приписами ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 ЦК України).

Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За п. 3.2.1.5.7 Умов терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

В період дії Договору банківського обслуговування № б/н від 15.08.2013 розмір відсотків за користування кредитними коштами змінювався, про що Клієнт повідомлявся у спосіб, передбачений Умовами.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідно до умов Договору банківського обслуговування № б/н від 15.08.2013 позивачем відповідачу нараховувалися відсотки за користування кредитними коштами. Загалом, станом на 18.07.2017 за відповідачем рахується 19076,31 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами в період з 26.12.2013 по 18.07.2017.

Таким чином, факт наявності заборгованості відповідача за кредитом в сумі 10000,00 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 19076,31 грн. є підтвердженим і позовні вимоги в цій частині задовольняються судом.

Згідно п.3.2.1.4.4. Умов, клієнт сплачує ОСОБА_3 комісію за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг. ОСОБА_3 може на свій розсуд не стягувати зазначену комісію в разі, якщо максимальне сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній календарний місяць, не перевищувало 100 гривень. Сума стягуваної комісії не менше за 200 грн.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - ОСОБА_3 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Зважаючи на наведене, суд визнав вимогу про стягнення з відповідача комісії за користування кредитом обґрунтованою.

З виписки по рахунку вбачається, що позивачем за період з 01.02.2014 по 18.07.2017 на залишок заборгованості по тілу кредиту відповідачу нараховано комісію у сумі 5460,00 грн. При цьому, до 05.01.2016 заборгованість по комісії нараховується виходячи з 0,9 % від суми заборгованості, як то встановлено Умовами. З 01.02.2016 по 26.05.2017 позивачем для розрахунку комісії визначено 2% від розміру заборгованості, проте, жодним чином не обґрунтовується така зміна відсотків по комісії, тому не може бути прийнята судом. Представник позивача у судовому засіданні пояснень щодо зміни відсотків при нарахуванні комісії не надав.

Враховуючи наведене, судом заборгованість по комісії розраховується виходячи з встановленого п. 3.2.1.4.4 Умов розміру 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що за період з 01.02.2014 по 26.05.2017 складає 3600,00 грн.

Приймаючи до уваги, що за червень та липень 2017 року позивачем в розрахунку зазначено по 50,00 грн. комісії за кожен місяць, що є меншим ніж встановлено Умовами, суд виходить із заявленого позивачем розміру комісії.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача комісії за користування кредитом за період з 01.02.2014 по 18.07.2017 підлягають частковому задоволенню в сумі 3700,00 грн. В іншій частині вимоги (1760,00 грн.) суд відмовляє у задоволенні через необґрунтованість.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 26315,39 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором, яка, згідно наданого розрахунку, нарахована з 03.09.2013 по 18.07.2017.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Згідно із ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту , передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченого п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт виплачує ОСОБА_3 за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня , (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації ОСОБА_3 права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує ОСОБА_3 пеню у розмірі, зазначеному у п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до виписки по рахунку за період з 15.08.2013 по 18.07.2017 на суму заборгованості по тілу кредиту нарахована пеня, несплачений залишок якої становить 26320,49 грн.

При цьому суд приймає до уваги, що за правилами частини першої статті 259 ЦК України сторонам дозволено за домовленістю збільшувати встановлену законом як загальну, так і спеціальну позовну давність. Умова про збільшення позовної давності може бути вміщена як в укладеному сторонами договорі купівлі-продажу, поставки, надання послуг тощо, так і в окремому документі або в листах, телеграмах, телефонограмах та інших документах, якими обмінювалися сторони і які повинні однозначно свідчити про досягнення згоди сторін щодо збільшення строку позовної давності.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 15 (п'ятнадцяти) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Згідно п. 3.2.1.5.7. Умов, терміни позовної давності щодо вимоги про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів встановлюються сторонами тривалістю 5 років.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд визнав, що стягненню підлягає сума пені в заявленому позивачем розмірі 26315,39 грн. за період з 03.09.2013 по 18.07.2017.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

В даному випадку, відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надав, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості суду не надав.

Отже, з підстав зазначених вище, суд знаходить позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 19071,31 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 26315,39 грн. пені та 3700,00 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом. В іншій частині позову суд відмовляє через необґрунтованість.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру визнаних судом обґрунтованими позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1553,72 грн. судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мет ОСОБА_1» (69032, місто Запоріжжя, Південне шосе, 9, ідентифікаційний код 38839437) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, місто Київ, вул. М.Грушевського; 1-д, адреса для листування: 49027, місто Дніпро, а/с 1800, ідентифікаційний код 14360570) 10000,00 грн. (десять тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за кредитом, 19076,31 грн. (дев'ятнадцять тисяч сімдесят шість грн. 31 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 26315,39 грн. (двадцять шість тисяч триста п'ятнадцять грн.. 39 коп.) пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 3700,00 грн. (три тисячі сімсот грн. 00 коп.) заборгованості по комісії за користування кредитом та 1553,72 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят три грн. 72 коп.) судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 14.05.2018.

Суддя В.В. Носівець