Рішення

від 11.05.2018 по справі 910/4182/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ м. Київ 11.05.2018Справа №  910/4182/18 Суддя господарського суду міста Києва Босий В.П., розглянувши в письмовому провадженні справу за позовом Приватного підприємства «Укр-Ком» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Радіотелекомунікації» про стягнення 50 964,19 грн.,            ВСТАНОВИВ: Приватне підприємство «Укр-Ком» (надалі – ПП «Укр-Ком») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Радіотелекомунікації» (надалі – ТОВ «Українські Радіотелекомунікації») про стягнення 50 964,19 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язання з оплати виконаних робіт за договором на виконання підрядних робіт № LVI SAR KOT від 25.01.2017, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості у розмірі 41  412,44 грн., пені у розмірі 5  576,50 грн., інфляційних у розмірі 3  202,60 грн. та 3% річних у розмірі 772,65 грн. Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.04.2018 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просив суд накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу, в межах ціни позову до набрання рішенням у справі законної сили. Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.04.2018 в задоволенні ПП «Укр-Ком» про забезпечення позову відмовлено повністю. Зазначені ухвали суду направлена відповідачу рекомендованим листом  з повідомленням про вручення поштового відправлення, однак конверт з поштовим відправленням повернувся до суду із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання». Згідно з ч.   6 ст.   242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Відтак, в силу положення пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського суду міста Києва, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду. Таким чином, ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем 17.04.2018, однак у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано. Будь яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило. Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами справи з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.    Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив наступне.   25.01.2017 між ТОВ «Українські Радіотелекомунікації» (замовник) та ПП «Укр-Ком»  (підрядник) був укладений договір про на виконання підрядних робіт № LVI SAR KOT (надалі – «Договір»), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов'язується виконати комплекс будівельно-монтажних робіт на базовій станції мобільного зв'язку ПрАТ «МТС України» за адресою: Ровенська обл., м. Сарни, вул. Київська, 34, труба котельні, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити вказаний нижче комплекс робіт на умовах цього договору. Згідно з п. 2.2 Договору остаточна вартість робіт за цим договором визначається в акті приймання-передачі виконаних робіт, підписаними двома сторонами. Пунктом 2.3 Договору сторони дійшли згоди про те, що після підписання акту виконаних робіт замовник проводить 100% розрахунок за цим договором протягом 3-х банківських днів з моменту отримання коштів від головного замовника – ПрАТ «МТС Україна». Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті виконаних згідно Договору робіт, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 41 412,44 грн. Договір є договором підряду, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України та Глави 33 Господарського кодексу України. Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Згідно із ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Як вбачається із матеріалів справи, на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 41  412,44 грн., що підтверджується актом приймання-здачі виконаних робіт (послуг) № LVI SAR KOT від 10.08.2017, підписаним сторонами та скріпленим печатками підприємств. Згідно із ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умова Договору, викладена у п. 2.3, відповідно до якої після підписання акту виконаних робіт замовник проводить 100% розрахунок за цим договором протягом 3-х банківських днів з моменту отримання коштів від головного замовника – ПрАТ «МТС Україна», не є визначеним строком здійснення оплати з огляду на таке. Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду. Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, умова укладеного між сторонами договору, відповідно до якої відповідач здійснює оплату за умови надходження коштів від головного замовника – ПрАТ «МТС Україна», не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі. При цьому, згідно з ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України строк оплати виконаних робіт настав після остаточної здачі робіт за актом приймання-здачі виконаних робіт (послуг) № LVI SAR KOT від 10.08.2017. Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача на підставі Договору за виконані роботи. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано. Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено. За таких обставин, позовні вимоги ПП «Укр-Ком» про стягнення з ТОВ «Українські Радіотелекомунікації» заборгованості у розмірі 41 412,44 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі. Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 5  576,50 грн., інфляційних у розмірі 3  202,60 грн. та 3% річних у розмірі 772,65 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 16.08.2017 по 30.03.2018. Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки. У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня. Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Згідно з п. 5.1 Договору у разі порушення термінів проведення розрахунків за виконанні роботи, зазначених в пункті 2.3 та 2.4 договору, замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня, від несплаченої або несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення платежу.   Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та вважає за можливе стягнути з відповідача пеню у розмірі 5   576,50 грн., інфляційні у розмірі 3   202,60 грн. та 3% річних у розмірі 772,65 грн. за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність повного задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ «Українські Радіотелекомунікації» на користь ПП «Укр-Ком» заборгованості у розмірі 41 412,44 грн., пені у розмірі 5   576,50 грн., інфляційних у розмірі 3   202,60 грн. та 3% річних у розмірі 772,65 грн. Витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача. Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд  міста Києва - ВИРІШИВ: 1.   Позов Приватного підприємства «Укр-Ком» задовольнити повністю. 2.   Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські Радіотелекомунікації» (03113, м. Київ, вул. Дружківська, будинок 10, офіс 408; ідентифікаційний код 25642053) на користь Приватного підприємства «Укр-Ком» (35360, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Велика Омеляна, вул. Шевченка, будинок 79; ідентифікаційний код 34488279) заборгованість у розмірі 41 412 (сорок одна тисяча  чотириста дванадцять) грн. 44 коп., пеню у розмірі 5 576 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят шість) грн. 50 коп., 3 % річних у розмірі 772 (сімсот сімдесят дві) грн. 65 коп., інфляційні у розмірі 3 202 (три тисячі двісті дві) грн. 60 коп. та судовий збір у розмірі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп. Видати наказ. 3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. 4. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Суддя                                                                                                             В.П. Босий