ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
10.05.2018Справа № 910/1813/18
Господарський суд міста Києва у складі судді Любченко М.О., за участю секретаря судового засідання Топіхи І.О., розглянувши за правилами загального позовного провадження у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Підприємства Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України
до відповідача Громадської організації Бюро підтримки бізнесу
про стягнення 974 159,38 грн.,
Представники учасників процесу:
від позивача: Білоус Ю.Ю.
від відповідача: не з'явився
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Підприємство Федерація професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Громадської організації Бюро підтримки бізнесу про стягнення 974 159,38 грн. заборгованості з орендної плати та оплати комунальних послуг за договором №08 від 01.10.2016р. оренди нерухомого майна.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Громадською організацією Бюро підтримки бізнесу зобов'язань за договором №08 від 01.10.2016р. оренди нерухомого майна в частині повної та своєчасної оплати орендних платежів та комунальних послуг за період з серпня 2016р. по жовтень 2017р.
Ухвалою від 21.02.2018р. судом відкрито провадження по справі №910/1813/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.03.2018р., встановлено для відповідача строк для надання суду відзиву на позов.
14.03.2018р. судом було відкладено підготовче засідання на 28.03.2018р. Відповідачу направлено повідомлення про судове засідання 28.03.2018р. в порядку ст.ст.120-121 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою від 28.03.2018р. судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 25.04.2018р.
25.04.2018р. до канцелярії суду надійшло клопотання відповідача про перенесення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із неможливістю явки його представника у судове засідання.
Враховуючи обставини, якими відповідач обґрунтовував заявлене клопотання, приймаючи до уваги приписи ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.7 Закону України Про судоустрій та статус суддів , ст.ст.2, 7, 13 Господарського процесуального кодексу України, з метою виконання завдання господарського судочинства і додержання його основних засад, судом задоволено вказане клопотання відповідача та в засіданні суду 25.04.2018р. оголошено перерву до 10.05.2018р. з метою надання відповідачу можливості належним чином скористатися наявними процесуальними правами.
Представник позивача в судове засідання 10.05.2018р. з'явився, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання 10.05.2018р., як і в попередні засідання суду, представника не направив, відзиву на позов не надав, про причини неявки представника суд не повідомив. При цьому, з приводу повідомлення вказаного учасника судового процесу про розгляд справи суд зазначає наступне.
Частиною 5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому ст.242 цього Кодексу, та з додержанням вимог ч.4 ст.120 цього Кодексу.
Відповідно до ч.11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За приписами ч.1 ст.7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
За змістом Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресою місцезнаходження юридичної особи - відповідача по справі є: 01901, м.Київ, Печерський район, алея Небесної Сотні, будинок 1.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала від 21.02.2018р. Господарського суду міста Києва про відкриття провадження у справі, ухвала від 14.03.2018р. про повідомлення про дату, час і місце судового засідання, ухвала від 28.03.2018р. про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті та ухвала від 26.04.2018р. про повідомлення про дату, час і місце судового засідання були направлені судом рекомендованими листами з повідомленнями про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01901, м.Київ, Печерський район, алея Небесної Сотні, будинок 1.
Однак, конверти з ухвалами від 21.02.2018р., 14.03.2018р., від 28.03.2018р. та від 26.04.2018р. були повернуті до суду відділенням поштового зв'язку з відмітками за даною адресою не розшукано, не зареєстровано .
Згідно з п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, день проставлення у поштових повідомленнях відмітки за даною адресою не розшукано, не зареєстровано , вважається днем вручення відповідачу ухвали суду про відкриття провадження у справі в силу положень п.5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України.
В матеріалах справи наявні пояснення б/н від 25.04.2018р. представника відповідача, за змістом яких останній обізнаний з датою наступного судового засідання - 10.05.2018р.
Враховуючи, що в означених поясненнях містилися контактні реквізити керівника Громадської організації Бюро підтримки бізнесу , судом ухвалу від 26.04.2018р., окрім адреси відповідача, визначеної в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було направлено за адресою: 04060, м.Київ, вул.Ольжича, буд.19/28, кв.41.
За вказаною адресою ухвала від 26.04.2018р. вручена адресату 02.05.2018р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103046930219.
Одночасно, суд зазначає, що за приписами ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
З огляду на вказану норму чинного законодавства України, судом складено телефонограму від 25.04.2018р. про виклик відповідача у судове засідання 10.05.2018р., яку одержано безпосередньо керівником відповідача Бойко С.М.
Отже, судом вчинені всі можливі дії для належного повідомлення відповідача - Громадської організації Бюро підтримки бізнесу про розгляд справи.
Крім цього, судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України Про доступ до судових рішень ).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалами від 21.02.2018р., 14.03.2018р., від 28.03.2018р. та від 26.04.2018р. у Єдиному державному реєстрі судових рішень ( www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, поважних причин невиконання вимог суду та неявки в судове засідання суду не повідомив, за висновками суду, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч.2 ст.178, п.1 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України.
Стосовно строків розгляду спору між Підприємством Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України та Громадською організацією Бюро підтримки бізнесу , суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Частиною 1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін; 5) диспозитивність; 6) пропорційність; 7) обов'язковість судового рішення; 8) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 9) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках; 10) розумність строків розгляду справи судом; 11) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 12) відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).
Частинами 1, 2, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи надходження 25.04.2018р. клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, в той час як останній не був присутнім у жодному судовому засіданні, за висновками суду, прийняття остаточного судового рішення по справі в судовому засіданні 25.04.2018р. не відповідало б завданню та основним засадам господарського судочинства, і, як наслідок, суперечило б ч.2 ст.236 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, розумні строки розгляду справи судом.
Частиною 1 ст.7 Закону України Про судоустрій і статус суддів визначено, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті (ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України).
У призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься. З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті (ч.ч.1,3 ст.201 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України Про міжнародне приватне право , Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом , а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
За приписами ст.9 Конституції України, статті 19 Закону України Про міжнародні договори України і статті 4 Господарського процесуального кодексу України господарські суди у процесі здійснення правосуддя мають за відповідними правилами керуватися нормами документів, ратифікованих законами України.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950р., Першого протоколу та протоколів №2, 4, 7 та 11 до Конвенції Україна повністю визнає на своїй території дію приписів Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо визнання обов'язковою і без укладення спеціальної угоди юрисдикцію Суду в усіх питаннях, що стосуються її тлумачення і застосування.
Водночас ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи.
Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (рішення Європейського суду з прав людини у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки ).
У ст.11 Міжнародного пакту про політичні та громадянські права, який ратифіковано Указом №2148-08 від 19.10.1973р. Президії Верховної Ради Української РСР, кожен має право при визначенні його прав і обов'язків у будь-якому цивільному процесі на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на підставі закону.
У рішенні 15-рп/2004 від 02.11.2004р. Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст.69 Кримінального кодексу України (справа про призначення судом більш м'якого покарання) визначено, що справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Зазвичай справедливість розглядають як властивість права, виражену, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому правопорушенню. У сфері реалізації права справедливість проявляється, зокрема, у рівності всіх перед законом і засобах, що обираються для їх досягнення.
Значення принципів справедливості та добросовісності поширюється не тільки на сферу виконання зобов'язань, а і на сферу користування правами, тобто, такі засади здійснення судочинства виступають своєрідною межею між припустимим використанням права (як формою правомірного поводження) та зловживанням правами (як формою недозволеного використання прав).
Одночасно, застосовуючи відповідно до ч.1 ст.11 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).
Відповідач, будучі обізнаним про розгляд Господарським судом міста Києва справи за участю Громадської організації Бюро підтримки бізнесу , навіть після подання клопотання про перенесення дати судового засіданні, не скористався наданими йому процесуальними правами, в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, про причини неявки суд не повідомив, що на думку суду свідчить про невиконання відповідачем своїх обов'язків щодо добросовісного користування наданими законом процесуальними правами, утримання від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживання наданих процесуальним законом заходів для скорочення періоду судового провадження, що в свою чергу порушує права позивача на розгляд справи упродовж розумного строку.
За таких обставин, за висновками суду, прийняття судом рішення в засіданні суду 10.05.2018р. не порушує прав відповідача та відповідає основоположним принципам судочинства про справедливий розгляд справи упродовж розумного строку.
В судовому засіданні 10.05.2018р. на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва -
ВСТАНОВИВ:
За змістом ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ст.759 Цивільного кодексу України).
Як свідчать матеріали справи, 01.10.2016р. між Підприємством Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України (орендодавець) та Громадською організацією Бюро підтримки бізнесу (орендар) було укладено договір №08 оренди нерухомого майна, відповідно до п.1 якого орендодавець зобов'язується передати, а орендар прийняти у тимчасове, оплатне користування (оренду) частину будівлі, нежилі приміщення, визначені у розділі 2 цього договору.
Згідно положень п.2.1 договору №08 від 01.10.2016р. об'єктом оренди є нежитлові приміщення загальною площею 940,90 кв.м, які визначені на схематичному плані розташування об'єктів оренди (додаток 3), що знаходяться за адресою: м.Київ, алея Героїв Небесної Сотні, 1 (м.Київ, вул.Інститутська, 1), розмір орендної плати (ціна) за один місяць оренди станом на дату підписання цього договору визначається в сумі 103 395,51 грн.
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами, строк оренди починає обчислюватись з дати підписання акта приймання - передачі об'єкта та діє до 27.09.2019р. Умови цього договору зберігають чинність протягом всього строку його дії, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором (п.9.1 договору №08 від 01.10.2016р.).
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором оренди, який підпадає під правове регулювання норм ст.ст.759 - 786 Цивільного кодексу України та ст.ст.283 - 291 Господарського кодексу України.
З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір №08 від 01.10.2016р. як належну підставу у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України для виникнення у сторін взаємних цивільних прав та обов'язків з оренди нерухомого майна.
За приписами ст.765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Як зазначалось вище, об'єктом оренди за договором №08 від 01.10.2016р. є частина будівлі, а саме нежитлові приміщення загальною площею 940,90 кв.м, які визначені на схематичному плані розташування об'єктів оренди (додаток 3), що знаходяться за адресою: м.Київ, алея Героїв Небесної Сотні, 1 (м.Київ, вул.Інститутська, 1).
Вступ орендаря у тимчасове, платне користування об'єктом оренди настає з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі об'єкта оренди (додаток 1), який є невід'ємною частиною цього договору (п.3.3 договору №08 від 01.10.2016р.).
Відповідно до п.3.4 договору №08 від 01.10.2016р. орендоване майно передається орендарю у строкове платне користування з дати підписання сторонами акту приймання - передачі об'єкта оренди по 27.09.2019р. включно.
Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, визначений у п.3.4 цього договору, але не раніше дати підписання акту приймання-передачі об'єкта оренди (майна) (п.3.6 договору №08 від 01.10.2016р.).
Згідно п.3.12 означеного правочину акт приймання-передачі або/чи акт здачі-приймання об'єкта складається орендодавцем, підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється їх печатками протягом 10 (десяти) календарних днів з дати отримання орендарем.
Як свідчать матеріали справи, 01.10.2016р. Підприємством Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України було передано, а Громадською організацією Бюро підтримки бізнесу прийнято у строкове, платне користування об'єкт оренди - нежитлові приміщення загальною площею 940,90 кв.м, що знаходяться за адресою: м.Київ, алея Героїв Небесної Сотні, 1 (м.Київ, вул. Інститутська, 1). Обставини щодо передачі нежитлових приміщень в оренду відповідачу підтверджуються наявним в матеріалах справи актом від 01.10.2016р. приймання-передачі орендованого майна від орендодавця до орендаря за договором №8 від 01.10.2016р. оренди нерухомого майна.
Наведений акт підписано обома сторонами та скріплено печатками суб'єктів господарювання. В акті сторонами погоджено, що об'єкт оренди передається у задовільному санітарному та технічному стані.
За таких обставин, господарським судом встановлено, що Підприємство Федерація професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України належним чином виконало свій обов'язок з передачі Громадській організації Бюро підтримки бізнесу на підставі договору №08 від 01.10.2016р. нежитлових приміщень в оренду.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ч.1 ст.762 вказаного нормативно-правового акту, яка кореспондується з нормами ст.286 Господарського кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).
За приписами ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Як встановлено судом, за змістом п.6.2.2 договору №08 від 01.10.2016р. орендар зобов'язався, зокрема, своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату і платежі за комунальні послуги.
За умовами п.4.1 означеного правочину орендар починає сплачувати орендну плату з моменту підписання акта приймання передачі об'єкта оренди. На момент укладання цього договору сторони домовились, що орендна плата за 1 кв.м на місяць становить 91,58 грн., крім того податок на додану вартість - 18,31 грн., а всього з податком на додану вартість - 109,89 грн. Розмір орендної плати (ціна) за загальну площу 940,90 кв.м згідно з цим договором складає 86 162,93 грн., крім того податок на додану вартість - 17 232,58 грн., а всього з урахуванням податку на додану вартість - 103 395,51 грн.
Орендар зобов'язаний сплатити орендну плату протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. При цьому орендна плата, вказана у рахунку, є платою за поточний місяць. Визначений сторонами розмір орендної плати включає податок на додану вартість (п.4.5 договору №08 від 01.10.2016р.).
За змістом п.4.14 договору №08 від 01.10.2016р. по закінченню поточного місяця сторони складають акт наданих послуг, який складається орендодавцем та підписується уповноваженими представниками сторін.
У п.4.20 договору №08 від 01.10.2016р. сторони погодили, що сума договору складається з сум орендної плати, визначених в наступних періодах, а саме:
- на період з 01.10.2016р. по 30.09.2017р. (І період) дії даного договору розмір орендної плати (ціна) за один місяць становить 103 395,51 грн. та не є змінним;
- на період з 01.10.2017р. по 30.09.2018р. (ІІ період) дії даного договору розмір орендної плати (ціна) за один місяць оренди, що визначений в розділі 2 цього договору, становить сума розміру орендної плати за І період, збільшена на 25%;
- на період з 01.10.2018р. по 27.09.2019р. (ІІІ період) дії даного договору розмір орендної плати (ціна) за один місяць оренди становить суму розміру орендної плати за ІІ період, збільшену на 25%.
Відповідно до п.5.1 договору №08 від 01.10.2016р. сторони домовились, що крім орендної плати, зазначеної в розділі 4 цього договору, орендар окремо сплачує всі комунальні послуги (електро-, водо- та теплопостачання, вивіз сміття та ін.). Розмір плати за комунальні послуги розраховується на підставі тарифів підприємств-постачальників комунальних послуг і складеного орендодавцем розрахунку споживання орендарем зазначених послуг.
Орендар сплачує за комунальні послуги на підставі рахунків, виставлених орендодавцем, протягом трьох банківських днів від дати одержання рахунку, але в будь-якому разі не пізніше 10 (десятого) числа поточного місяця. Орендар зобов'язаний самостійно отримати від орендодавця оформлений рахунок за комунальні послуги (п.5.3 договору №08 від 01.10.2016р.).
Як свідчать матеріали справи, за період з 05.08.2016р. по 31.10.2017р. позивачем було нараховано до сплати відповідачу орендну плату в розмірі 1 403 034,97 грн. за користування об'єктами оренди та плату за комунальні послуги в сумі 81 313,79, що разом складає 1 484 348,76 грн.
При цьому, між сторонами підписані та скріпленими печатками господарських товариств без зауважень та заперечень акти виконаних робіт на вищезазначену суму, а саме акти на суму 81 313,79 грн. на компенсацію витрат за комунальні послуги та 1 403 034,97 грн. на послуги по оренді приміщення.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведені вище умови договору №08 від 01.10.2016р., суд дійшов висновку, що строк внесення орендарем орендної плати за період з 05.08.2016р. по 31.10.2017р. та оплати комунальних послуг за вказаний період на загальну суму 1 484 348,76 грн., настав.
Проте, за твердженнями позивача, які з боку відповідача не спростовані, Громадська організація Бюро підтримки бізнесу свої зобов'язання за укладеним між сторонами договором в частині оплати орендної плати та внесення плати за комунальні послуги за період з 05.08.2016р. по 31.10.2017р. виконала частково, сплативши на користь позивача 510 189,38 грн., в результаті чого, за даними позивача, у відповідача утворилась заборгованість в сумі 974 159,38 грн.
Отже, виходячи з наявних у матеріалах справи документів, заборгованість відповідача за договором №08 від 01.10.2016р. станом на день розгляду справи по суті становить 974 159,38 грн. Доказів зворотного матеріали справи не містять.
Таким чином, оскільки відповідачем у визначеному Господарським процесуальним кодексом України порядку не спростовано факту порушення взятих на себе грошових зобов'язань, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 974 159,38 грн. є обґрунтованими.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, позовні вимоги Підприємства Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України про стягнення з Громадської організації Бюро підтримки бізнесу заборгованості зі сплати орендної плати та комунальних послуг на суму 974 159,38 грн. є такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Згідно з п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги висновки суду про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд даної справи в розмірі 14 612,39 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст.74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
Задовольнити повністю позовні вимоги Підприємства Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України до Громадської організації Бюро підтримки бізнесу про стягнення 974 159,38 грн.
Стягнути з Громадської організації Бюро підтримки бізнесу (01901, м.Київ, Печерський район, алея Небесної Сотні, будинок 1, ідентифікаційний код 40535090) на користь Підприємства Федерації професійних спілок України Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України (01021, м.Київ, Печерський район, алея Героїв Небесної Сотні, будинок 1, ідентифікаційний код 02597114) заборгованість з оплати орендної плати та комунальних послуг на суму 974 159,38 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 14 612,39 грн.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з п.17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 11.05.2018р.
Суддя М.О.Любченко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 10.05.2018 |
Оприлюднено | 16.05.2018 |
Номер документу | 73927088 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Любченко М.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні