Рішення

від 11.05.2018 по справі 389/3076/17

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.05.2018

Провадження № 2/389/1192/17

ЄУН 389/3076/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2018 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі: головуючого судді - Берднікової Г.В.,

при секретарі - Чукановій О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Знам'янка Кіровоградської області, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до Комунального підприємства Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 , в якому просить визнати неправомірними дії відповідача щодо нарахування боргу в сумі 8060 грн. 85 коп. за утримання будинку та прибудинкової території та списати вказану заборгованість.

Вимоги обґрунтувала тим, що є квартиронаймачем квартири №АДРЕСА_1'янка Кіровоградської області. На підставі рішення Знам'янської міської ради Кіровоградської області будинок №1 по вулиці Мусоргського в місті Знам'янка з 2008 року по 31 серпня 2016 року перебував на балансі відповідача - КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 , а з 01 вересня 2016 року вказаний будинок передано на баланс новоствореного ОСББ Мусоргського, 1 . Впродовж 2008 - 2016 років на самовільно відкритий особовий рахунок №2-2008, відповідач незаконно здійснював нарахування їй плати за утримання будинку та прибудинкової території. Станом на 01 вересня 2016 року загальна сума нарахувань склала 8060 грн. 85 коп. Зі вказаним нарахуванням боргу вона категорично не згодна та вважає його незаконним, необґрунтованим і безпідставним, виходячи з наступного.

Починаючи з 1989 року по теперішній час вона разом з чоловіком фактично проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1. Таким чином, жодних послуг від відповідача вона не отримувала, а відповідач відповідно їй їх не надавав. Про зазначене також свідчить постійне з 1990 року затоплення її квартири талими дощовими водами. Але найголовнішим вважає те, що договір про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, з відповідачем вона не укладала, і пропозиції про укладення даного договору їй від відповідача не надходило. Оформлення в односторонньому порядку особового рахунку за її адресою абсолютно не свідчить про виникнення між нею та відповідачем цивільних прав та обов'язків.

У 2011 році Знам'янським міськрайонним судом за заявою КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 було видано судовий наказ про стягнення з неї заборгованості за житлово-комунальні послуги, але в подальшому судовий наказ було скасовано ухвалою суду від 27 жовтня 2011 року за її заявою. При цьому, судом відповідачу роз'яснювалося право пред'явлення до неї вимог у позовному провадженні, але впродовж усіх цих років останній, розуміючи незаконність та безпідставність своїх дій, до суду з позовною заявою про стягнення з неї заборгованості так і не звернувся.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяві та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення, в яких вказав, що дійсно будинок №1 по вулиці Мусоргського в місті Знам'янка Кіровоградської області перебував до травня 2017 року на балансі КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 , якому надавались підприємством послуги у відповідності до ЗУ Про житлово-комунальні послуги , Правил утримання будинків і споруд та прибудинкової території, затверджених наказом державного комітету України з питань ЖКГ №76 від 17 травня 2005 року.

Позивачу у вказаному будинку належить квартира під №24, тож вона відповідно до вимог чинного законодавства зобов'язана брати участь у загальних витратах пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку, тобто зобов'язана оплачувати житлово-комунальні послуги у строки та в порядку, встановленому договором, або законом.

При цьому, позивач вимагає здійснити списання заборгованості в сумі 8060 грн. 85 коп. за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, але нею не враховано, що вказана сума складається з нарахувань не тільки за одну послугу з утримання будинку, а до неї входять нарахування за послуги, які надавалися до будинку згідно з переліком визначеним рішенням виконкому Знам'янської міської ради. Підприємством послуги надавалися вчасно та в повному обсязі, відповідно до порядку надання таких послуг. Мешканцями квартири №24, оплата комунальних послуг здійснювалася, що відображено в особовому рахунку №2-2008. До того ж, їм надавалася субсидія з вересня по березень 2015 року. У 2011 році працівниками КП вживались заходи щодо надання типового договору позивачу. Здійснювався поквартирний обхід у будинку, але мешканці кв.24 договір приймати відмовилися. Також вважає, що вимоги пред'явлені без урахування положень діючого законодавства, зокрема ст.16 ЦК України, оскільки такого способу захисту, як визнання дій неправомірними та зобов'язання списати заборгованість дана стаття не містить.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлені вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступних підстав.

У судовому засіданні з'ясовано, що 22 квітня 2016 року одинадцятою сесією Знам'янської міської ради сьомого скликання було прийнято рішення №175 Про припинення комунальних підприємств Ринокторгсервіс , Знам'янська міська друкарня , Знам'янське спеціалізоване міське комунальне підприємство Ритуал , Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 шляхом приєднання до комунального підприємства Знам'янський комбінат комунальних послуг . Пунктом першим рішення, вирішено припинити комунальні підприємства, зокрема КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 . Другим пунктом вказаного рішення затверджено склад комісії з припинення комунальних підприємств, головою комісії призначено ОСОБА_2 - заступника міського голови. Пунктом четвертим вказаного рішення визнано комунальне підприємство Знам'янський комбінат комунальних послуг правонаступником зобов'язань, активів і пасивів комунальних підприємств Ринокторгсервіс , Знам'янська міська друкарня , Знам'янське спеціалізоване міське комунальне підприємство Ритуал , Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 .

Відповідно до ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В судовому засіданні встановлено, що на день розгляду судом даної справи КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 з Єдиного державного реєстру підприємств, організацій України не виключене, оскільки на даному підприємстві працює ліквідаційна комісія. Тобто права та обов'язки підприємства, що реорганізовується, наразі нікому не передані і залишаються за ним. Головою комісії з припинення підприємства призначено заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ОСОБА_2.

Згідно ч. 4 ст. 105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Разом з цим, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 за даними її паспорта з 07 березня 1983 року зареєстрована за адресою: місто Знам'янка АДРЕСА_2. Вказана квартира на праві спільної часткової власності належить позивачу (частка 1/4) та ОСОБА_3 (частка 3/4), що підтверджено копією свідоцтва про право приватної власності на квартиру № 734 від 18.01.1996 року, виданого Знам'янською міською Радою народних депутатів, та копією договору дарування від 05.10.1996 року, посвідченого державним нотаріусом Знам'янської міської державної нотаріальної контори Кіровоградської області ОСОБА_4 (а.с. 112-113).

Судом з'ясовано, що в КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 на ОСОБА_1 як споживача житлово - комунальних послуг, що надавались підприємством за вказаною вище адресою, відкрито особовий рахунок № 2-2008. При цьому зі вказаного особового рахунку вбачається, що позивачу за період січень 2010 року - вересень 2014 року була нарахована заборгованість за відповідні послуги в сумі 6610 грн. 05 коп., за період січень 2012 року - грудень 2016 року сума зарборгованості становила 8060 грн. 85 коп. (а.с.15-17).

Як свідчить наявна у матеріалах справи копія ухвали Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 27 жовтня 2011 року (справа №2-с-23/11), КП Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 зварталося до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги в сумі 2121 грн. 99 коп. Вказана заява судом була задоволена, про що 03 червня 2011 року видано судовий наказ за № 2-н-210/11, але 27 жовтня 2011 року зазначений судовий наказ за заявою боржника був скасований (а.с. 19).

Згідно з довідками Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області виданими 18 січня 2002 року, 13 серпня 2004 року, 26 вересня 2011 року та 19 жовтня 2017 року, позивач та її чоловік ОСОБА_5 з 1989 року постійно, без реєстрації, проживають в ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5-6,7). Акт перевірки паспортного режиму від 25 серпня 2004 року свідчить про те, що у квартирі №АДРЕСА_3'янка Кіровоградської області з 1989 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 не проживають і в найм квартира не здавалася (а.с. 8). Згідно довідки ТОВ "Карара" від 03.10.2014 р. № 02/90, ОСОБА_3 працює у вказаному товаристві з 06.07.2005 року та проживає у м. Києві (а.с. 83).

Також позивачем до матеріалів справи долучено акт-претензію та звернення, які вона надсилала до виконавчого комітету Знам'янської міської ради та в яких просила провести ремонт покрівлі, фронтальних стін та водозливу (лійки) над її квартирою в будинку №1 по вулиці Мусоргського в місті Знам'янка та скасувати нарахування за неспожиті послуги в сумі 6610 грн. по особовому рахунку №2-2008, з посиланням на те, що її квартиру було затоплено талими та дощовими водами (а.с. 11-12,13-14), а також долучено відповіді на вказані звернення, в яких зазначалося, що виконання робіт з капітального ремонту покрівлі житлового будинку №1 по вулиці Мусоргського включено до орієнтовного графіку виконання робіт по ремонту покрівлі з капітального ремонту на вересень місяць 2015 року (а.с. 75,76,77-78).

Представником відповідача на підтвердження надання комунальним підприємством житлово-комунальних послуг до будинку №1 по вулиці Мусоргського в місті Знам'янка та їх вартість представлено відповідні рішення виконавчого комітету Знам'янської міської ради, графіки виконання робіт по ремонту покрівель, наряди - завдання, акт приймання виконаних підрядних робіт, а також додано копію типового договору про надання послуг населенню з утримання будинків і споруд прибудинкових територій від 01 лютого 2011 року, де споживачем зазначена ОСОБА_1 та міститься відмітка про відмову споживача від підпису (а.с. 43-56).

Згідно з ст. 162 ЖК УРСР плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до ст. 7 Закону України Про житлово-комунальні послуги визначення виконавця житлово-комунальних послуг відповідно до цього Закону в порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачений обов'язок споживача укласти договір про надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов 'язок відповідає зустрічному обов'язку виконавця, визначеному пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 року № 529 Про затвердження типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (далі - постанова № 529).

З аналізу змісту частини третьої статті 6, частини першої статті 630 ЦК України, статей 19 - 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги , постанови № 529 вбачається, що умови типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України та статей 19, 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги .

Згідно з правовою позицією, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України Про житлово-комунальні послуги .

Суб'єктами цього Закону є органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, виробники, виконавці та споживачі житлово-комунальних послуг, а також власники приміщень, будинків, споруд, житлових комплексів або комплексів будинків і споруд (стаття 1, частина друга статті 3, стаття 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги ).

Згідно із частиною першою статті 13 Закону України Про житлово-комунальні послуги залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Хоч у частині першій статті 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Як встановлено судом, зазначений договір між сторонами у письмовій формі укладено не було. Однак, зважаючи на вказаний правовий висновок суд вважає безпідставним посилання позивача на відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг. При цьому, суд враховує, що згідно виписки по особовому рахунку (а.с. 18) в січні 2016 року зафіксовано факт здійснення споживачем часткової сплати боргу за надані послуги.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Отже, відсутність договору на постачання комунальних послуг з споживачем, як це передбачено ст. 19 Закону України Про житлово-комунальні послуги , не звільняє останнього щодо обов'язкової оплати отриманих послуг відповідно до положень ст.ст. 11, 509 ЦК України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.20 Закону України Про житлово-комунальні послуги споживач має право на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, в позові не наведено достатніх обставин та не додано до нього доказів щодо належного документального оформлення тимчасової відсутності всіх співвласників квартири та/або членів їх сім'ї у спірний період, доказів стосовно звернення позивача до надавача послуг щодо не проживання споживача у квартирі в певний період, звернень до відповідача з питання перерахунку вартості наданих послуг за таких обставин.

В свою чергу, фактичне надання відповідачем послуг щодо утримання будинку та обслуговування прибудинкової території підтверджується, зокрема, нарядами - завданнями, актами приймання виконаних підрядних робіт (а.с. 48-53).

Слід відзначити і те, що не надання або надання не в повному обсязі послуг відповідачем є підставою для зменшення розміру плати за них та здійснення відповідного перерахунку, а не звільнення споживача від оплати таких послуг в повному обсязі, враховуючи, що до відповідного тарифу включено певний перелік послуг, які надавалися до будинку, що визначено рішенням виконкому Знам'янської міської ради.

Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року Про судове рішення у цивільній справі під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Відповідно до змісту ст.ст.11, 15 ЦК України цивільні права й обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способом захисту цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст.16 ЦК України.

Зі змісту вказаної норми закону власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним засобом захисту свого права, передбаченим законом або договором.

Позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Предмет позову - це певна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, яка кореспондує зі способами захисту права, визначеними зокрема, ст. 16 ЦК України. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Із зазначених позивачем предмета та підстав позову вбачається, що предметом спору стала правомірність нарахування відповідачем плати за надані житлово-комунальні послуги, яку позивач просить списати.

Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду. Відсутність порушеного права є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Так, із заявленого позову не вбачається, яким чином та у який спосіб відповідач порушує, не визнає або оспорює право позивача, як споживача житлово-комунальних послуг.

Відповідно до ст.8 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні із змінами та доповненнями, бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

Так як особовий рахунок відкритий відповідачем на ім'я позивача є документом внутрішньогосподарського обліку господарських операцій відповідача, списання або виключення з цього внутрішньогосподарського документа будь-яких сум є правом відповідача.

Крім того, з пояснень представників сторін у судовому засіданні з'ясовано, що будинок № 1 по вулиці Мусоргського в м. Знам'янка прийнято в управління відповідним Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, а отже відповідачем припинено надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території і він не є балансоутримувачем вказаного будинку.

Згідно ч.2 ст.382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Таке об'єднання є юридичною особою, що створюється та діє відповідно до закону та статуту (ч.1 ст.385 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України від 14 травня 2015 року № 417-УШ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку (далі - Закон № 417-УШ) спільне майно багатоквартирного будинку є спільною сумісною власністю співвласників.

Кожний співвласник несе зобов'язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника (ст. 7 Закону № 417-УШ).

Статтею 10 Закону № 417-УШ передбачено, що співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. До повноважень зборів співвласників належить прийняття рішень з усіх питань управління багатоквартирним будинком, у тому числі про: розпорядження спільним майном багатоквартирного будинку, встановлення, зміну та скасування обмежень щодо користування ним; визначення управителя та його відкликання, затвердження та зміну умов договору з управителем; визначення переліку та розміру витрат на управління багатоквартирним будинком.

Згідно ст.23 Закону № 2866-Ш "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", утримання і ремонт приміщень, які перебувають у власності, здійснюються відповідно до законодавства України.

Власник квартири та/або нежитлового приміщення зобов'язаний відповідно до законодавства забезпечити використання, утримання, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт приміщень або їх частин без завдання шкоди майну і порушення прав та інтересів інших співвласників.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об'єднання та/або рішенням загальних зборів.

З урахуванням наведеного слід дійти висновку, що борги власників квартир перед виконавцем послуги з утримання будинку та прибудинкової території є приватними правовідносинами між власниками та таким виконавцем, які регулюються індивідуальним договором, укладеним між виконавцем послуги та власником.

Отже, оскільки ОСББ не є правонаступником попереднього виконавця послуги з утримання будинку та прибудинкової території, а є окремою юридичною особою, - ніякі відповідні борги на ОСББ не переходять. Після створення ОСББ борги мешканців не переходять на баланс новоствореного об'єднання.

Відтак, із заявленого позову не вбачається, яким чином та у який спосіб відповідач порушує, не визнає або оспорює право позивача, як споживача житлово-комунальних послуг. Оскарження наявності боргу на особовому рахунку, який не встановлює для позивача будь-яких обов'язків, не передбачено чинним законодавством, як спосіб захисту порушених прав.

У зв'язку з вищевикладеним, на підставі повного, об'єктивного та безпосереднього дослідження наявних у справі доказів, з'ясування фактичних обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, оцінивши наявні у справі докази, з'ясувавши їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, через їх безпідставність та необґрунтованість.

При цьому, з огляду на загальні засади цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін, меж здійснення особою цивільних прав і виконання цивільних обов'язків необхідно дійти висновку про те, що зобов'язання підприємства щодо виключення суми заборгованості за комунальні послуги з розрахунку заборгованості не передбачено чинним законодавством як спосіб захисту.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки такий спосіб захисту, як виключення нарахованої суми заборгованості за житлово-комунальні послуги з особового рахунку в судовому порядку, законодавством України не передбачений. Водночас, наявність чи відсутність заборгованості встановлюється під час розгляду справи про стягнення такої заборгованості.

Судові витрати відповідно до ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що позивач звільнена від сплати судового збору (є інвалідом ІІ групи), слід компенсувати за рахунок держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4,12,13,76-78,81,141,263-265,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального підприємства Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Кіровоградської області протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_3'янка Кіровоградської області, проживає ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідач: Комунальне підприємство Знам'янська житлово-експлуатаційна контора №1 , місцезнаходження- вулиця Будьоного, 56 місто Знам'янка Кіровоградської області, код ЄДРПОУ №23099900.

Дата складення повного судового рішення - 14 травня 2018 року.

Суддя Г.В. Берднікова