Ухвала

від 10.05.2018 по справі 5011-72/9092-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

10.05.2018Справа № 5011-72/9092-2012

Господарський суд міста Києва у складі судді Борисенко І.І., розглянувши скаргу від 26.04.2018 року Приватного будівельного компанії "Піраміда Буд" на дії державного виконавця Шевченківський районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі №5011-72/9092-2012

За позовом Приватної будівельної компанії "Піраміда Буд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сем Буд"

про стягнення 325 399,20 грн.

Представники сторін:

від позивача (стягувача) - не з'явився;

від відповідача (боржника) - не з'явився;

від ВДВС - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2012 року, провадження у справі №5011-72/9092-2012 припинено. Затверджено мирову угоду по справі №5011-72/9092-2012 від 05.09.2012 між Приватною будівельною компанією "Піраміда Буд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сем Буд", згідно з п.2 якої визначено, що відповідач повністю визнав заборгованість у сумі 238 984,26 грн. та зобов'язався її погасити до 15.09.2012 шляхом перерахування оплати на реквізити позивача. У випадку виконання позивачем даного пункту мирової угоди позивач відмовляється від стягнення пені з відповідача. В разі погашення боргу до 20.09.2013 відповідач зобов'язується погасити заборгованість із врахуванням пені в розмірі 22 937,20 грн. тобто погасити заборгованість в загальній сумі 261 921,46 грн. Ухвала набрала законної сили 06.09.2012.

02.05.2018 до канцелярії Господарського суду міста Києва від Приватної будівельної компанії "Піраміда Буд" (скаржника) надійшла скарга від 26.04.2018 року на дії державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд:

- визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інни Леонідівни від 26.06.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим провадженням №34526150 (об'єднане в зведене виконавче провадження №43322231).

- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про відновлення виконавчого провадження по виконанню судового наказу від 06.09.2012 року №72/9092.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.05.2018 року зазначену скаргу передано на розгляд судді Борисенко І.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.05.2018 розгляд вищевказаної скарги призначено на 10.05.2018.

Сторони повідомлені про дату час та місце судового засідання належним чином.

У судове засідання 10.05.2018 представники стягувача, боржника та органу ДВС не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

З огляду на те, що за приписами ч. 2 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу ДВС, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників стягувача, боржника та представника органу ДВС.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було зазначено раніше, відповідно до ухвали Господарського суду м. Києва від 06.09.2012 року затверджена мирова угода від 05.09.2012 року між Приватною будівельною компанією Піраміда Буд та Товариством з обмеженою відповідальністю СемБуд , згідно п. 2 якої визначено, що відповідач повністю визнав заборгованість у сумі 238984,26 грн. та зобов'язався її погасити до 15.09.2012 року шляхом перерахування оплати на реквізити позивача. У випадку виконання позивачем даного пункту мирової угоди позивач відмовляється від стягнення пені з відповідача. В разі погашення боргу до 20.09.2012 року відповідач зобов'язується погасити заборгованість із врахуванням пені в розмірі 22 937,20 грн., тобто погасити заборгованість в загальній сумі 261 921,46 грн.

У зв'язку із невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю СемБуд умов мирової угоди, Приватна будівельна компанія Піраміда Буд звернулась до Відділу Державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м. Києва з судовим наказом про примусове стягнення суми боргу у відповідності до Закону України Про виконавче провадження .

01.10.2012 року головним державним виконавцем Шевченківського районного управління юстиції м. Києва відкрито виконавче провадження № 34526150 щодо виконання судового наказу від 06.09.2012 року № 72/9092.

01.10.2012 року вказане виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №43322231, у зв'язку із існуванням у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю СемБуд (код ЄДРПОУ 35895939) заборгованості перед іншими стягувачами.

20.12.2012 державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, 25.03.2013 постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 19.07.2013 та 15.08.2013 вчинено виконавчі дії щодо звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.

З боржника стягнуто 66 771,70 грн. решта суми боргу 195 149,76 грн. повернуто не було.

26.06.2014 державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Красноштан Інною Леонідівною було винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (відсутність у боржника майна).

Скаржник не погоджується з вказаною постановою та просить суд визнати недійсною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інни Леонідівни від 26.06.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим провадженням №34526150 (об'єднане в зведене виконавче провадження №43322231).

У відповідності до положень статті 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції закону чинного на час відкриття виконавчого провадження) виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо, зокрема, у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а, здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Згідно положень ч. 3 ст. 11 Закону Про виконавче провадження (в редакції закону чинного на час виникнення правовідносин з виконання судового наказу), державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, зокрема:

- з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

- безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

- накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

- накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

- звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

- викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи Національної поліції;

- вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

- у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

- здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Статтею 32 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (у редакції станом на час відкриття виконавчого провадження) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця. У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ч.1 ст. 53 закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) у разі якщо кошти боржника в іноземній валюті розміщені на рахунках, внесках або на зберіганні у банку чи іншій фінансовій установі, що мають право на продаж іноземної валюти на внутрішньому валютному ринку, державний виконавець зобов'язує їх продати протягом семи днів іноземну валюту в сумі, необхідній для погашення боргу.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 55 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) державний виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов'язані подати на запит державного виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває в них, та майно чи кошти, які вони мають передати боржнику. Після надходження від зазначених осіб відомостей про наявність майна боржника державний виконавець описує таке майно, вилучає його і реалізує у встановленому цим Законом порядку. У разі якщо особа, у якої перебуває майно боржника, перешкоджає державному виконавцю в його вилученні, таке майно вилучається державним виконавцем у примусовому порядку. Готівкові кошти та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються державним виконавцем у таких осіб у присутності понятих на підставі ухвали суду.

Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України Про виконавче провадження (у відповідній редакції) у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

За висновком суду, виходячи з аналізу вчинених дій в межах виконавчого провадження №34526150 (об'єднане в зведене виконавче провадження №43322231) щодо виконання наказу у справі №5011-72/9092-2012 державним виконавцем не вживалось всіх, визначених Законом України Про виконавче провадження заходів задля розшуку майна.

За ст. 13 Конвенції про захист прав людини та основних свобод кожен, чиї права і свободи, викладені в цій Конвенції, порушуються, має право на ефективний засіб правового захисту у відповідному національному органі. Невід'ємною частиною справедливого судового розгляду та ефективного захисту права на мирне володіння майном є забезпечення державою примусового виконання судового рішення в розумний строк, яке в Україні покладається на державну виконавчу службу та державних виконавців.

Разом з тим, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.09.2012, яка набрала законної сили 06.09.2012 на даний час не виконана.

Так, державним виконавцем вчинено недостатньо заходів для реального виконання наказу суду від 06.09.2012 у справі №5011-72/9092-2012. Виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника, 25.03.2013 року постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 19.07.2013 року та 15.08.2013 року опис рахунків боржника. При цьому, відкрито виконавче провадження було 01.10.2012, а арешт коштів відбувся через рік після відкриття виконавчого провадження.

Про неефективність і недостатність вчинених виконавцем заходів свідчить і те, що в Єдиному державному реєстрі судових рішень міститься інформація щодо арешту майна боржника за клопотанням слідчого, і таке майно було наявне як під час вчинення виконавчих дій, так і після повернення виконавчого документа без виконання.

Так, по справі №761/27258/15-к від 21.09.2015 старший слідчий СВ Шевченківського РУГУМВС України в м. Києві звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва клопотанням, погодженням прокурором прокуратури Шевченківського району м. Києва про арешт майна, що необхідно здійснити в межах досудового розслідування кримінального провадження №12015100100006722 відкритого 09.06.2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 190, ч. 1 ст. 358 КК України. Клопотання було задоволено частково, накладено арешт на коток дорожній НАММ НD 90, 2001 р.в., двигун №11105608 зареєстрований за ТОВ Зернова компанія Альянс (код ЄДРПОУ 37931879), навантажувач фронтальний ХСМGZL50G, 2007р.в., фреза дорожня WIRTGEN 2100DC, 1997 р.в., двигун №444.901-504-020082 зареєстрований за Селянським (фермерським) господарством Артур (ЄДРПОУ 23084212). В ході проведення досудового розслідування було встановлено, що власником техніки являється ТОВ Сем Буд .

Вищевказане свідчить про наявність у боржника майна, однак через не проведення повного спектру дій примусових заходів щодо стягнення заборгованості виконавче провадження залишилось не виконаним.

У відповідності до п.2 ч.1 ст.47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції Закону чинного на час прийняття оскаржуваного рішення, виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Частиною 1 статті 47 Закону України Про виконавче провадження , в редакції закону чинного на час прийняття оскаржуваного рішення, визначено, що про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Разом із тим, в порушення вказаних вимог закону копія постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не була надіслана стягувачу. Зворотного матеріали скарги не містять.

Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зокрема, ст. 17 визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. У рішенні Європейського суду з прав людини від 05.07.2012 у справі "Глоба проти України" йдеться про те, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати (див., наприклад, рішення від 19 березня 1997 року у справі "Горнсбі проти Греції", Reports 1997-11, п. 40; рішення у справі "Бурдов проти Росії", заява N 59498/00, п. 34, ЕСHR 2002-III, та рішення від 6 березня 2003 року у справі "Ясюнієне проти Литви", заява N 41510/98, п.27). Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. рішення від 7 червня 2005 року у справі "Фуклев проти України", заява N 71186/01, п. 84). Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах ії компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Суд вказує, що законом надані широкі права та повноваження державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, в тому числі притягнення до відповідальності за невиконання законних вимог Державного виконавця, тощо.

При цьому, державний виконавець зобов'язаний вживати реальних заходів примусового виконання рішень передбачених Законом України Про виконавче провадження неупереджено, своєчасно і в повному обсязі.

Зокрема, державним виконавцем дій з приводу повного моніторингу фінансового стану боржника не проводилось.

Законом визначено, що примусове стягнення, яке має здійснювати Державний виконавець, полягає не лише у формальному підході, а і у здійсненні певних заходів.

Разом із тим, органом державної виконавчої служби не вчинено всіх передбачених законом дій, спрямованих на своєчасне, повне і неупереджене виконання судового рішення. Обставини відсутності вчинення державним виконавцем необхідних дій для виявлення та розшуку майна, відомості про які наведені вище, а також фактично опис рахунків через рік після відкриття виконавчого провадження не можуть вважатися ефективними заходами для виявлення активів та їх стягнення.

Підставою для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" має бути встановлення факту дійсної відсутності у боржника майна за результатами належного вчинення усіх передбачених законом заходів щодо розшуку такого майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Відповідно до п. 9.13 постанови Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Всупереч та в порушення вимог Закону України "Про виконавче провадження", що передбачають неупереджене, своєчасне, повне вчинення виконавчих дій та використовування наданих державному виконавцю прав у точній відповідності із законом, державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва не було вчинено належних заходів виконавчого провадження з метою реального виконання ухвали суду у даній справі, у зв'язку з чим суд дійшов до висновку про те, що права заявника було порушено, а постанова державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інни Леонідівни від 26.06.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим провадженням №34526150 (об'єднане в зведене виконавче провадження №43322231) є неправомірною.

Згідно ст. 41 Закону України Про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Належним способом захисту порушеного права стягувача буде відновлення виконавчого провадження, у зв'язку з чим, суд зобов'язує Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про відновлення виконавчого провадження по виконанню судового наказу від 06.09.2012 року №72/9092.

Відповідно до ч.1 ст. 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Одночасно, оскільки Законом України Про судовий збір не передбачена сплата судового збору за розгляд скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця, суд повертає стягувачу сплачений судовий збір в розмірі 3 524,00 грн. згідно платіжних доручень від 25.04.2018 №44 та від 25.04.2018 №45.

Керуючись ст.ст. 234, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу Приватної будівельної компанії "Піраміда Буд" на дії державного виконавця Шевченківський районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві по справі №5011-72/9092-2012 задовольнити.

Визнати неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві Красноштан Інни Леонідівни від 26.06.2014 року про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" за виконавчим провадженням №34526150 (об'єднане в зведене виконавче провадження №43322231).

Зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у місті Києві Головного територіального управління юстиції у місті Києві винести постанову про відновлення виконавчого провадження по виконанню судового наказу від 06.09.2012 року №72/9092.

Повернути з Державного бюджету України Приватній будівельній компанії Піраміда Буд (Код ЄДРПОУ: 35654794, м. Чернівці, вул. Головна, 122а, оф. 207) судовий збір в розмірі 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн., сплачений згідно платіжних доручень від 25.04.2018 №44 на суму 1 762,00 грн. та від 25.04.2018 №44 на суму 1 762,00 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки, встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя І.І. Борисенко