Постанова

від 10.05.2018 по справі 335/299/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний № 332/299/17 Головуючий у 1 інстанції: Калюжна В.В.

Провадження №22-ц/778/851/18 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючий: Маловічко С.В.

судді: Кочеткова І.В.

Гончар М.С.

при секретарі: Ващенко З.С.

за участі:

позивача ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4

представника відповідача КП Автогосподарство - Серебрянникова Д.В.

розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма Рубін та Комунального підприємства Автогосподарство Запорізької обласної ради про солідарне стягнення заборгованості за договором,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТОВ Фірма РУБІН , Комунального підприємства Автогосподарство Запорізької обласної ради про стягнення заборгованості за договором.

В обґрунтування позову вказував, що 22.08.2016р. між ним, ОСОБА_3, та ТОВ Фірма Рубін було укладено договір довірчого управління рухомим майном - автобусом РУТА, д.н. НОМЕР_1. Відповідно до договору установник управління зобов'язався передати управителеві автотранспортний засіб (автобус) в управління, а управитель зобов'язався здійснювати управління майном в інтересах установника управління від свого імені та відповідно до п. 6.1 договору повернути автобус у строк до 31 грудня 2016 року. Відповідно до п. 1.5 договору, управитель має право передавати майно третій особі (а саме КП Автогосподарство ЗОР, код ЄДРПОУ 33570414). Відповідно до п. 2.1 установник управління одержує від управителя плату за майно у розмірі 10 000,00 гривень щомісячно. З вересня по грудень 2016 року позивач не отримував коштів за переданий в довірче управління автотранспортний засіб. Всупереч умовам договору йому не було виплачено коштів за договором довірчого управління майном за 4 місяці, у зв'язку з чим станом на 01.01.2017р. виникла заборгованість у розмірі 40 000,00 гривень, яку позивач просив стягнути солідарно з відповідачів, а також судові витрати.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ Фірма РУБІН на користь ОСОБА_3 заборгованість за договором довірчого управління рухомим майном від 22.08.2016р. у розмірі 11 612,90 гривень та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 551,20 гривень.

В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з ясування фактичних обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі.

Відповідач в особі ТОВ Фірма Рубін до судового засідання апеляційного суду 10 травня 2018р. не з явився. Судові повістки спрямовувались йому за відомими суду адресами: на адресу згідно з Витягом про реєстрацію юридичної особи - м. Запоріжжя, вул. Космічна, 131, звідки повертались із зазначенням організації не мається ; на адресу, вказану в договорах та актах самим відповідачем - АДРЕСА_1 звідки повертались за закінченням терміну зберігання .

Відтак, оскільки у суду більше не мається наявних інших засобів зв язку з відповідачем в особі ТОВ Фірма Рубін , а повістки надсилались на його юридичну адресу та на адресу фактичного місцезнаходження офісу, то у відповідності до положень ст. 131 ЦПК України відповідач вважається повідомленим. Тому апеляційній суд розглянув справи у відповідності до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України за відсутності цього відповідача.

Письмових відзивів на апеляційну скаргу відповідачі не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, які підтримали апеляційну скаргу, представника КП Автогосподраство , який заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити її без задоволення, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних обставин.

Згідно з ч. 1 ст. 1029 ЦК України, за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).

Судом встановлено, що за договором довірчого управління від 22.08.2016р. ОСОБА_3 як установник управління передав ТОВ Фірма Рубін як управителю в управління автобус РУТА А-0483, 2006 р.в., д.н. НОМЕР_1, строком на 1 рік ( а.с. 4).

Згідно з п. 1.1 цього договору управитель зобов язався здійснювати управління майном в інтересах установника управління від свого імені.

Відповідно до п. 1.5 договору довірчого управління управитель має право передавати майно третій особі ( а саме КП Автогосподарство ЗОР).

Пунктом 2.1 договору визначено плату у розмірі 10 000 грн., яку управитель сплачує установнику щомісячно, термін сплати якої за положеннями п. 2.2 встановлено з 15 по 25 число за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.1.3 договору у випадку наміру розторгнення договору з управителем, установник управління зобов язаний повідомити його не пізніше ніж за два тижні.

У відповідності до п. 3.4.2 управитель має попередити установника управління у разі

дострокового припинення цього договору в односторонньому порядку не пізніше ніж за два тижні, а також у випадку розірвання угоди ТОВ Фірма Рубін з КП Автогосподарство ЗОР.

Пунктом 6.1 договору визначено строк дії договору з моменту його підписання і до 31 грудня 2016р.

Згідно з Актом 1/2209/16 від 22.08.2019р. ОСОБА_3 передав ТОВ Фірма Рубін в особі директора ОСОБА_6 належний йому технічно справний транспортний засіб - автобус РУТА А-0483, НОМЕР_2 а також свідоцтво про реєстрацію ТЗ ( а.с. 6).

29 серпня 2016р. ТОВ Фірма Рубін передало в оренду КП Автогосподарство ЗОР автобус РУТА А-0483 на строк до 31.12.2016р. разом з іншими транспортними засобами згідно з Додатком № 1, серед яких у п. 21 зазначено автобус РУТА А-0483, д.р.н. НОМЕР_1, за користування якими орендар зобов язався сплачувати орендодавцеві до 20 числі кожного місяця по 580 500 грн. щомісячно на підставі акту виконаних робіт, підписаного сторонами ( а.с. 13-16).

В позові ОСОБА_3 вказував, що управителем за договором довірчого управління майна була сплачена йому плата лише за серпень 2016р, а в подальшому управитель припинив сплачувати йому щомісячні платежі, внаслідок чого за 4 місяці дії договору утворилась заборгованість у розмірі 40 000 грн. Цю суму позивач просив стягнути з обох відповідачів в солідарному порядку.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3 та стягуючи кошти за управління майном з ТОВ Фірма Рубін за період з 01.09.2016р. по 05.10.2016р., суд виходив із того, що спірний автобус РУТА за актом приймання-передачі від 05.10.2016р. був переданий орендарем в особі КП Автогосподарство ЗОР орендодавцеві в особі ТОВ Фірма Рубін , та доказів подальшого знаходження цього автобусу у відповідачів позивач не надав.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 зазначає, що суд не звернув уваги на те, що за актом приймання-передачі орендарем був повернутий орендодавцеві зовсім інший автобус, ідентифікаційні дані якого не збігаються з відповідними даними належного йому автобусу. Крім того, акт приймання-передачі транспортного засобу саме йому як власнику автобусу - відсутній.

Також, вважаючи себе єдиним вигодонабувачем за договором довірчого управління, та є у зв язку з цим власником всіх доходів від діяльності, пов язаної з використанням його автомобілю як у правовідносинах за договором довірчого управління, так і в орендних відносинах, з цих підстав вважає, що має право на солідарні вимоги до обох відповідачів щодо стягнення заборгованості у розмірі 40 000 грн. Відтак, на його думку, суд в цій частині безпідставно відмовив у позові до другого відповідача в особі КП Автогосподарство ЗОР як солідарного з ТОВ Фірма Рубін боржника.

Апеляційний суд, дослідивши вказані доводи позивача, вважає їх частково заслуговуючими на увагу, оскільки судом зроблено передчасні висновки про розмір заборгованості, належної позивачеві, без ретельного встановлення дійсних обставин, що склались між сторонами у цій справі.

Так, суд не звернув уваги на умови договору довірчого управління, у якому в п.п. 3.1.3, 3.4.2 визначено порядок одностороннього розірвання (розторгнення) договору, про що сторони мають завчасно попередити один одного не пізніше, ніж за два тижні. Крім того, управитель має попередити в цей же строк установника майні і про припинення своїх відносин з орендарем за договором оренди.

У цій справі відсутні докази такого попередження сторонами один одного, тому відсутні дані про дострокове припинення як договору довірчого управління, так і договору оренди, у зв язку з чим вважається, що договірні відносини за цими договорами тривали до 31.12.2016р. - до спливу строку дії договорів.

Також апеляційний суд визнає спроможними доводи апеляційної скарги щодо неналежності Акту приймання-передачі від 05.10.2016р. до спірних правовідносин між сторонами у цій справі.

Так, суд, зокрема, не звернув уваги на зміст Акту приймання-передачі від 05.10.2016р. ( а.с. 48), згідно з яким повертався від орендаря орендодавцеві транспортний засіб РУТА моделі 20ПЕ, який не є предметом договору довірчого управління від 22.08.2016р., укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ Фірма Рубін , за яким предметом договору виступав автобус РУТА А-0483, д.р.н. НОМЕР_1. Також не збігаються зі спірним автобусом вказані у Акті від 05.10.2016р. № шасі та № кузова. Тобто у вказаному акті зазначено зовсім інший транспортний засіб, який був переданий, зокрема, від орендаря КП Автогосподарство орендодавцеві ТОВ Фірма Рубін .

Будь-яких даних про те, що управителем був повернутий установнику за договором довірчого управління його автобус РУТА А-0483, д.р.н. НОМЕР_1, матеріали справи не містять. А також не мається даних про попередження ТОВ Фірма Рубін ОСОБА_3 про припинення товариством-управителем договору оренди цього автобусу з КП Автогосподарство .

Не містять матеріали справи і платіжних документів про фактичну сплату платежів управителем майна установнику ОСОБА_3, як це передбачено пп. 2.1, 2.2 договору довірчого управління.

Зважаючи на вказані обставини, управитель має сплатити ОСОБА_3 як установнику плату за майно у розмірі 10 000 грн. на місяць згідно з п. 2.1 договору довірчого управління, що за весь період просторочки з 01.09.2016р. по 31.12.2016р. становить 40 000 грн.

Оскільки судом було стягнуто частково плату за частину цього періоду у розмірі 11 612,90 грн., то рішення суду першої інстанції у відповідності до вимог п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підлягає зміні в частині розміру стягнутої заборгованості з ТОВ Фірма Рубін в бік її збільшення до 40 000 грн.

Між тим, висновки суду щодо відмови в задоволенні позову до КП Автогосподарство ЗОР про покладення на нього солідарного з ТОВ Фірма Рубін обов язку сплатити плату за договором довірчого управління, є правильними, оскільки позивач та КП Автогосподарство ЗОР не перебувають у договірних відносинах між собою, та подальша передача управителем автобусу за договором оренди не перетворює правовідносини між сторонами у справі на один тристоронній договір.

Змінюючи рішення суду першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України апеляційний суд має вирішити питання про розподіл судових витрат між сторонами у справі, які підлягають стягненню на користь позивача з відповідача пропорційного до задоволених вимог.

Оскільки позов задоволено повністю до одного з відповідачів в особі ТОВ Фірма Рубін , то всі судові витрати належить стягувати на користь позивача саме з нього.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_3, суд, між тим, оскаржуваним рішення стягнув з ТОВ Фірма Рубін на користь позивача весь сплачений судовий збір за подання позову до суду у розмірі 551,21 грн. Тому у зв язку з повним задоволенням позову ОСОБА_3 апеляційний судом до цього відповідача рішення суду в частині вирішення питання про судовий збір зміні не підлягає.

За подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплачений судовий збір в сумі 606,32 грн. ( а.с. 109), який також належить йому до компенсації з боку відповідача - ТОВ Фірма Рубін .

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19 вересня 2017 року у цій справі змінити в частині розміру стягнутої заборгованості за договором довірчого управління майном від 22.08.2016р., стягнувши з ТОВ Фірма Рубін на користь ОСОБА_3 40 000 (сорок тисяч) гривень.

В решті рішення залишити без змін.

Стягнути з ТОВ Фірма Рубін на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 606 (шістсот шість) гривень 32 копійки.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту постанови може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду.

Постанову складено 14 травня 2018 року.

Головуючий:

Судді: