Рішення

від 07.05.2018 по справі 916/506/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/506/18

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Г.С. Граматик

за участю представників:

від прокуратури - ОСОБА_1,

від позивача - не з'явився,

від відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства „Сигнал» про стягнення заборгованості в сумі 69000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави в особі в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства „Сигнал» про стягнення заборгованості за договором № 5 від 09.09.2015 р. про надання фінансової підтримки фермерському господарству в сумі 69000,00 грн., посилаючись на наступне.

Між Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та Фермерським господарством Сигнал 09 вересня 2015 року укладено договір № 5 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого Укрдержфонду підтримки фермерських господарств (Одеське відділення) зобов'язується надати фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі фермерському господарству Сигнал в сумі 218100,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку (допомогу) у визначений даним договором строк.

Відповідно до п. 2 договору фінансова підтримка (допомога) надається для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів.

Згідно п. 3.2.1 договору фінансова підтримка надається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначеної в договорі суми фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Як вказує прокурор, платіжними дорученнями № 8 від 11 вересня 2015 року Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств перерахувало на рахунок фермерського господарства Сигнал 218100,00 грн. фінансової підтримки, чим виконало свої зобов'язання по договору у повному обсязі.

Відповідно до п. 3.4.2 договору фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Одеському відділенню Укрдержфонду підтримки фермерських господарств згідно з встановленим графіком, а саме:

- до 01 вересня 2016 року - в сумі 20000,00 грн.;

- до 01 вересня 2017 року - в сумі 50000,00 грн.

Кінцевий термін повернення заборгованості по фінансовій підтримки (допомозі) до 01 вересня 2020 року.

Проте, як зазначає прокурор, відповідачем на користь Фонду перераховано лише 1000,00 грн.

Таким чином прокурор стверджує, що відповідачем проігноровано вказані зобов'язання та станом на цей час фермерським господарством борг у сумі 69000,00 грн. не сплачено.

Відтак, прокурор вказує, що загальна заборгованість відповідача перед Одеським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств складає 69000,00 грн.

Також прокурор зазначає, що Одеське відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств направило фермерському господарству Сигнал претензії № 015/341 від 28 грудня 2016 року, № 015/20 від 20 січня 2017 року, № 015/85 від 19 травня 2017 року, № 015/162 від 19 вересня 2017 року з вимогою повернути Укрдержфонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств кошти фінансової допомоги у розмірі 69000,00 грн.

Однак, як вказує прокурор, претензії Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств залишились без відповіді та без задоволення.

Відтак, прокурор вказує, що станом на момент подачі позову сума претензійних вимог не була перерахована на розрахунковий рахунок Одеського відділення Укрдержфонду підтримки фермерських господарств.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21.03.2018 р. позовну заяву Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/506/18, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 17 квітня 2018 р. (з урахуванням змін, внесених ухвалою суду від 03.04.2018 р.)

Разом з тим слід зазначити, що чинним процесуальним законодавством передбачено право прокурора на звернення до господарського суду в інтересах держави з позовною заявою, в якій прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача (ч. 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 1, 3 ст. 23 Закону України „Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

В ч. 4 ст. 23 вказаного Закону передбачено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень.

Як зазначено в пункті 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року N 3-рп/99, поняття „орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» , що міститься в частині другій статті 2 ГПК України, означає орган, на який державою покладено обов'язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Із врахуванням того, що „інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає в чому саме полягає порушення інтересів держави в конкретних правовідносинах.

Також Конституційний суд у рішенні від 8 квітня 1999 року у справі N 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Як зазначено прокурором у позові, відповідно до статті 23 Закону України Про прокуратуру» підставою представництва інтересів держави в суді є порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Так, прокурор вказує, що невиконанням зобов'язань по договору про надання фінансової підтримки ФГ Сигнал спричинило збитки державі, оскільки Український державний фонд підтримки фермерських господарств є бюджетною установою, яка виконує функції з реалізації державної політики щодо фінансової підтримки, становлення та розвитку фермерських господарств. При цьому прокурор вказує, що неповернення ФГ Сигнал бюджетних коштів перешкоджає формуванню Державного бюджету України. Наразі прокурор посилається на те, що згідно договору № 5 Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств має право вимагати від фермерського господарства повернення фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі відповідно до графіка. Однак, як вказує прокурор, Одеським відділенням Укрдержфонду протягом 2016-2017 років належних заходів щодо стягнення заборгованості з ФГ Сигнал не вжито та після залишення відповідачем претензії без задоволення, позовну заяву про стягнення заборгованості до суду не подано, позивач лише обмежився направленням інформації до місцевої прокуратури. Вказані обставини, на думку прокурора, підтверджує бездіяльність позивача, у зв'язку з чим виникла необхідність представництва Комінтернівською місцевою прокуратурою в суді інтересів держави в особі Укрдержфонду в особі Одеського регіонального відділення.

Враховуючи вищенаведене, прокурором належним чином обґрунтовано представництво інтересів держави в особі позивача та підстави для звернення до суду із заявленим позовом. При цьому прокуратурою попередньо було повідомлено Одеське відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про підготовку заявленого позову відповідно до ч. 4 ст. 23 ЗУ „Про прокуратур» .

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.04.2018 р. розгляд справи № 916/506/18 було відкладено на 07 травня 2018 р. з огляду на неявку в судове засідання позивача та відповідача.

Позивач письмові пояснення по суті спору не надав, також представник позивача у судові засідання не з'явився без поважних причин, хоча про дату, час і місце розгляду справи позивач повідомлявся судом належним чином, про що свідчить повернуте до суду рекомендоване поштове повідомлення про вручення ухвали суду.

Представник відповідача під час судового засідання позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

09 вересня 2015 р. між Українським державним фондом підтримки фермерських господарств в особі директора Одеського відділення Укрдержфонду та Фермерським господарством Сигнал був укладений договір № 5 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству, відповідно до п. 1 якого Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов'язується надати фінансову підтримку на поворотній основі ФГ Сигнал в сумі 218100,00 грн., а фермерське господарство зобов'язується використати її за цільовим призначенням і повернути фінансову підтримку у визначений даним договором строк.

В п. 2 договору передбачено, що на підставі довідки, виданої конкурсною комісією, від 07 вересня 2015 року № 147 та Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1102, фінансова підтримка (допомога) на поворотній основі надається для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, виробництва та переробки с/г продукції, будівництва та реконструкції виробничих та невиробничих приміщень, у тому числі житлових (загальною площею не більше 125 кв.м), для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати пайових внесків до пайових фондів с/г обслуговуючих кооперативів, утворених ф/г самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрощення та меліорації земель.

За умовами п. 3.2.1 договору Укрдержфонд в особі Одеського відділення зобов'язаний надати у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу зазначену в договорі суму фінансової підтримки на поворотній основі на поточний рахунок фермерського господарства, відкритий у банківській установі.

Відповідно до п. 3.4.1 договору фермерське господарство зобов'язане у місячний термін з моменту отримання коштів надати Укрдержфонду в особі Одеського відділення документи, що підтверджують цільове використання коштів фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі.

Пунктом 3.4.2 договору визначено, що фермерське господарство зобов'язане повернути кошти фінансової підтримки (допомоги) на поворотній основі Укрдержфонду в особі Одеського відділення згідно з встановленим графіком, а саме:

- до 01 вересня 2016 року в сумі 20000,00 грн.,

- до 01 вересня 2017 року в сумі 50000,00 грн.,

- до 01 вересня 2018 року в сумі 50000,00 грн.,

- до 01 вересня 2019 року в сумі 50000,00 грн.,

- до 01 вересня 2020 року в сумі 48100,00 грн.

на спеціальний рахунок державного бюджету України, отримувач УДКСУ у м. Одесі Одеської області , банку ГУДКСУ в Одеській області, за відповідними реквізитами.

Відповідно до п. 3.4.3 договору фермерське господарство зобов'язане укласти договір застави на користь Укрдержфонду в особі Одеського відділення.

В п. 4.1 договору встановлено, що фінансова підтримка надається фермерському господарству Сигнал терміном до 01 вересня 2020 року, а щодо зобов'язань, які виникли протягом зазначеного строку - до моменту їх повного виконання.

Відповідно до п. 4.2 договору фінансова підтримка повертається фермерським господарством згідно з встановленим графіком (п. 3.4.2 договору).

За умовами п. 5.1 договору відповідно до чинного законодавства України у випадку прострочення терміну виконання зобов'язання по поверненню коштів фінансової підтримки Укрдержфонду в особі Одеського відділення фермерське господарство зобов'язане сплатити суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час простроченого платежу.

Відповідно до п. 5.3 договору за нецільове використання державних коштів відповідальність несе фермерське господарство в особі голови фермерського господарства відповідно до чинного законодавства України.

Пунктом 7.1 договору передбачено, що останній набирає чинності з дати його підписання повноважним представниками сторін.

За умовами п. 7.2 договору останній діє до повного повернення фермерським господарством коштів фінансової підтримки та повного виконання ним будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених цим договором.

Пунктом 7.6 договору встановлено, що всі спори між сторонами при недосягненні згоди шляхом переговорів передаються на вирішення господарського суду за місцем знаходження Укрдержфонду або його регіонального відділення.

Так, як вбачається з матеріалів справи, Укрдежфонд в особі Одеського відділення на виконання умов вказаного договору перерахував фермерському господарству „Сигнал» суму фінансової підтримки (допомоги) в розмірі 218100,00 грн., що підтверджується платіжним дорученнями № 8 від 11.09.2015 р. на суму 218100,00 грн. В свою чергу з вказаного моменту у позичальника виникло зобов'язання повернути вказану допомогу у строки, встановлені графіком відповідно до п. 3.4.2 вказаного договору, при цьому остаточний термін повернення - 01.09.2020 р.

Однак, за ствердженнями прокурора, в порушення умов вказаного договору про надання фінансової підтримки (допомоги) відповідач у строк до 01.09.2017 р. не повернув позивачу відповідну частину отриманої суми фінансової підтримки, що стало підставою для звернення прокурора до суду із заявленим позовом в інтересах держави в особі Укрдержфонду.

Так, статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

При цьому суд зазначає, що спірний договір про надання фінансової підтримки на поворотній основі, укладений між позивачем і відповідачем, за своєю правовою природою є договором позики. Відносини позики регулюються положеннями ЦК та іншими актами цивільного законодавства.

Згідно ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалось, за умовами п. 3.4.2 договору відповідач зобов'язаний повернути кошти фінансової підтримки (домоги) на поворотній основі Укрдержфонду в особі Одеського відділення згідно з встановленим графіком, а саме до 01 вересня 2016 року - в сумі 20000,00 грн.; до 01 вересня 2017 року - в сумі 50000,00 грн. Тобто, на день розгляду справи у відповідача існувало зобов'язання повернути частину отриманої фінансової допомоги в розмірі 70000,00 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідачем було повернуто позивачу частину суми фінансової допомоги по договору № 5 від 09.09.2015 р. в розмірі 1000,00 грн.

Відтак, у відповідача існує невиконане зобов'язання щодо повернення позивачу отриманої позики в розмірі 69000,00 грн., докази сплати відповідачем цієї суми в матеріалах справи відсутні.

Так, неповерненням позивачу вказаної суми отриманої позики у встановлені строки за спірним договором відповідач порушив прийняті на себе зобов'язання відповідно до умов договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України.

Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими доводи прокурора про наявність у відповідача перед позивачем заборгованості в заявленій сумі 69000,00 грн., яку відповідач визнав під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1, 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.

Оцінюючи наявні докази в сукупності та враховуючи визнання відповідачем позову, що не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позовні вимоги Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Укрдержфонду про стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором № 5 про надання фінансової підтримки на поворотній основі в сумі 69000,00 грн. підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь прокурора, яким пред'явлено позов в інтересах держави, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн., понесені прокуратурою при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 191, 232, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Першого заступника керівника Комінтернівської місцевої прокуратури Одеської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств до Фермерського господарства „Сигнал» про стягнення заборгованості в сумі 69000,00 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Фермерського господарства „Сигнал» (67022, Одеська область, Миколаївський район, с. Настасіївка, вул. Набережна, 43; код ЄДРПОУ 25033868) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Одеського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (65107, м. Одеса, вул. Канатна, 83; код ЄДРПОУ 20990849; р/р № 35222185011421; отримувач - УДКСУ у м. Одесі Одеській області, банк отримувача - ГУДКСУ в Одеській області, код ЄДРПОУ 38016923, МФО 828011) заборгованість в сумі 69000/шістдесят дев'ять тисяч/грн. 00 коп.

3. СТЯГНУТИ з Фермерського господарства „Сигнал» (67022, Одеська область, Миколаївський район, с. Настасіївка, вул. Набережна, 43; код ЄДРПОУ 25033868) на користь прокуратури Одеської області (65026, м. Одеса, вул. Пушкінська, 3; код ЄДРПОУ 03528552, р/р № 35213085000564; банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО 820172) судовий збір в сумі 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/грн. 00 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11 травня 2018 р.

Суддя В.С. Петров