Рішення

від 07.05.2018 по справі 918/73/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" травня 2018 р. м. Рівне

Справа № 918/73/18

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір"

про стягнення заборгованості в сумі 44 733 грн. 51 коп. та розірвання договору суборенди

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №03-05/19/19 від 02.01.2018 р.;

від відповідача - не з'явився.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 8093114RC50847.

У судовому засіданні 7 травня 2018 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (далі - ТзОВ "Рівнетеплоенерго", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "Явір" (далі - ТзОВ "Явір", відповідач), в якій просить суд:

- стягнути з ТзОВ "Явір" заборгованість в сумі 44 733 грн. 51 коп.;

- розірвати договір суборенди приміщення № 199/2 від 1 травня 2014 року, укладений між ТзОВ "Рівнетеплоенерго" та ТзОВ "Явір".

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору суборенди приміщення від 01.05.2014 р. № 199/2 в частині оплати орендної плати, внаслідок чого позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати в сумі 44 733 грн. 51 коп. та розірвання зазначеного договору.

Ухвалою суду від 15 лютого 2018 року на підставі ст. 174 ГПК України позовну заяву ТзОВ "Рівнетеплоенерго" було залишено без руху.

У встановлений судом строк, 22 лютого 2018 року представник позивача усунув недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року позовну заяву від 06.02.2018 р. № 03-05/331/334 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у даній справі призначено на 19 березня 2018 року.

19 березня 2018 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копії договору оренди об'єкта централізованого теплопостачання від 25 липня 2013 року, копії відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та копії довіреності представника від 2 січня 2018 року № 03-05/16/16.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року підготовче засідання відкладено на 16 квітня 2018 року.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено її до розгляду по суті на 7 травня 2018 року.

У судовому засіданні 7 травня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, та наполягав на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання 7 травня 2018 року не з'явився, ухвала суду від 16 квітня 2018 р. повернулася на адресу суду із зазначенням на конверті причини повернення: "за зазначеною адресою не значиться".

Суд зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Приписами статті 10 зазначеного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням ТзОВ "Явір" є: 33013, місто Рівне, Проспект Миру, будинок 8 б.

Ухвали Господарського суду Рівненської області від 23 лютого 2018 року, від 19 березня 2018 року, від 16 квітня 2018 року направлялись судом на зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте конверти з копіями наведених ухвал було повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення адресату з посиланням на відсутність відповідача за наведеною адресою.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду про порушення провадження у справі та ухвалами від 19 березня 2018 року та від 16 квітня 2018 року, якими розгляд справи відкладався, в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявна уповноважених представників сторін не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України без участі представників сторін.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши відповідність наявних у матеріалах справи копій поданих представником позивача документів їх оригіналам, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

1 травня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі - Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Явір" (надалі - Суборендар) укладено договір суборенди приміщення № 199/2, відповідно до п. 1.1. якого Орендар передає, в Суборендар приймає в тимчасове платне користування частину приміщення, вказаного у пункті 1.2. цього договору (надалі іменується Майно), вартість якого визначена згідно зі звітом про експертну оцінку станом на 31.05.2013 року і становить 134 146, 48 грн. (без ПДВ), яке перебуває в орендному користуванні Орендодавця згідно договору оренди об'єкта централізованого теплопостачання - цілісного майнового комплексу.

Відомості про об'єкт суборенди: адреса: м. Рівне, проспект Миру, 8 Б; площа 139, 10м 2 . (п. 1.2. Договору).

Згідно з п. 2.1. Договору, суборендар вступає у платне користування майном у строк, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання договору та акту приймання-передачі майна, що є Додатком №1 до договору. Акт приймання-передачі майна підписується орендарем та суборендарем, і є невід'ємною частиною даного договору.

Орендна плата за цим договором становить за базовий місяць розрахунку - квітень 2014 року: 403, 96 (без ПДВ). Річна ставка орендної плати за рік становить 3, 3829 % від вартості Майна, визначеної шляхом проведення незалежної оцінки. Розрахунок орендної плати за даним Договором наводиться в Додатку №2 до нього та є його невід'ємною частиною (п. 3.1. Договору).

У відповідності до п. 3.2. Договору, нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата сплачується до 20 числа поточного місяця Суборендарем на підставі виставлених орендарем відповідних рахунків та спрямовується на рахунок Орендодавця, а саме: р/р 26001000820040 в Рівненському відділенні №2 Банку "Демарк", МФО 353575 (п. 3.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору, орендна плата щомісячно підлягає коригуванню на індекс інфляції за минулий місяць, який визначається Держстат України.

Згідно з п. 3.7. Договору, до орендної плати не входять плата за комунальні послуги, вартість експлуатаційних витрат та плата за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 4.4. Договору, відповідач зобов'язався вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що орендар має право на дострокове розірвання даного договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.

Орендар має право відмовитись від договору і вимагати повернення орендованого майна, в разі невиконання орендарем умов даного договору та/або не внесення орендної плати суборендарем протягом трьох місяців (п. 7.4. Договору).

Пунктом 10.1. Договору сторони погодили, що строк договору оренди встановлюється з 01 травня 2014 року по 01 квітня 2012 року.

За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 10.3. Договору).

Відповідно до п. 10.4. Договору, у разі відсутності заяви будь-якої із сторін про припинення або зміну умов договору оренди за три місяці до закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, але не більше ніж до 24 липня 2023 року.

На виконання умов договору, 01.05.2014 року сторонами було підписано акт прийому-передачі приміщення, згідно якого позивач передав, а відповідач прийняв приміщення у тимчасове володіння та користування за адресою: м. Рівне, проспект Миру, 8-Б, загальною площею 139, 10 м.кв. (а.с. 15).

Всупереч умов договору, відповідач неналежно виконував взяті на себе зобов'язання по сплаті орендної плати.

18 січня 2017 року позивачем на адресу ТзОВ "Явір" було направлено лист за № 03-05/168/168, в якому було попереджено про необхідність своєчасних оплат за укладеним договором, а також запропоновано розірвати договір суборенди приміщення за погодженням сторін та погасити наявну заборгованість (а.с. 25).

Також, 13 грудня 2017 року позивачем на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" було направлено лист за № 03-05/3985/3991, в якому було повторно надіслано вимогу про погашення боргу (а.с. 24).

У зв'язку з неналежним виконанням умов Договору щодо сплати орендної плати позивач просить стягнути заборгованість в розмірі 44 733 грн. 51 коп. та розірвати договір суборенди приміщення № 199/2 від 01.05.2014 року.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу

Згідно з пунктом 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу інших актів цивільного законодавства. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір оренди є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містять ч. ч. 1, 6 ст. 283 ГК України.

Частиною 2 статті 283 ГК України передбачено, що у користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно приписів частини 3 статті 283 ГК України, об'єктом оренди, зокрема, можуть бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частиною першою статті 19 цього ж Закону встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Приписами статті 286 ГК України встановлено, що орендна плата це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Згідно з статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що відповідачем несвоєчасно та не в повному обсязі здійснювалися орендні платежів за Договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість за Договором в сумі 44 733 грн. 51 коп.

Відповідачем належних та допустимих доказів спростування наявності боргу чи його розміру не подано. Доказів проведення часткової чи повної оплати орендної плати перед позивачем не надав.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по орендній платі за Договором за період з 31 липня 2016 року по 31 січня 2018 року в сумі 44 733 грн. 51 коп., оскільки така обґрунтована та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотними умовами договору оренди є, зокрема, орендна плата з урахуванням її індексації.

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що орендар має право на дострокове розірвання даного договору в порядку, визначеному чинним законодавством України.

За ініціативою однієї із сторін цей договір може бути розірвано за рішенням суду у випадках, передбачених чинним законодавством України (п. 10.3. Договору).

Згідно з п. 5.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 року №12 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" вирішуючи питання щодо дострокового розірвання договору оренди у зв'язку з несплатою орендарем (наймачем) платежів, господарським судам слід враховувати таке.

Законом (частина третя статті 291 ГК України, частина друга статті 651, стаття 783 ЦК України) передбачено можливість розірвання договору найму (оренди) за рішенням суду на вимогу однієї з сторін, а статтею 782 ЦК України - право наймодавця на односторонню відмову від такого договору у разі невнесення наймачем плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 ЦК України, є правом, а не обов'язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів.

У вирішенні відповідних спорів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову орендодавцем не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права орендодавця відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Судом встановлено, що відповідачем не вносилася орендна плата за Договором за період з липня 2016 року по січень 2018 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в сумі 44 733 грн. 51 коп.

З врахуванням вищенаведеного, та не внесенням відповідачем орендної плати понад три місяці підряд, суд приходить до висновку, що вимога позивача про розірвання договору суборенди приміщення № 199/2 від 01.05.2014 року є правомірною і такою, що підлягає задоволенню.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ст. 73 ГПК України).

Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ТзОВ "Рівнетеплоенерго" до ТзОВ "Явір" про стягнення заборгованості в сумі 44 733 грн. 51 коп. та розірвання договору суборенди є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 3 524 грн. 00 коп.

Керуючись статтями 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 231, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (33013, м. Рівне, вул. Проспект Миру, 8Б, код ЄДРПОУ 32449945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008, р/р 26004286962 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 44 733 (сорок чотири тисячі сімсот тридцять три) грн. 51 коп. - заборгованості.

Розірвати договір суборенди приміщення від 01 травня 2014 року № 199/2, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Явір".

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явір" (33013, м. Рівне, вул. Проспект Миру, 8Б, код ЄДРПОУ 32449945) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008, р/р 26004286962 в ПАТ АБ "Укргазбанк", МФО 320478) 3 524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн. 00 коп. - витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено та підписано 14 травня 2018 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (33027, м. Рівне, вул. Д. Галицького. 27);

3 - відповідачу рекомендованим (33013, м. Рівне, проспект Миру, 8-Б).