Рішення

від 07.05.2018 по справі 924/120/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2018 р.Справа № 924/120/18 м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., при секретарі судового засідання Ключці Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005" с.Велика Шкарівка, Хмельницька область, Шепетівський район

до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" м. Хмельницький

про стягнення суми 430376,71грн., з яких 375292,40грн. простроченої заборгованості, 35653,27грн. пені, 15315,72грн. інфляційних втрат та 4115,32грн. 3% річних

Представники сторін:

Від позивача - ОСОБА_1 за довіреністю від 07.02.2018р.,

Від відповідача - не з'явився

Рішення приймається 07.05.2018р. після оголошеної у судовому засіданні 26.04.2018р. перерви.

У судовому засіданні 07.05.2018р. відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача 421 921,64 грн., з яких 375292,40грн. основного боргу, 31375,96грн. пені, 11938,09грн. інфляційних втрат, 3315,20грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за договором поставки від 19.05.2016р. №05/16ФГ позивачем передано у власність відповідача товар (натуральне коров'яче незбиране молоко) у кількості 689002кг. на суму 4194374,74грн., що підтверджується видатковими накладними за період з травня 2016р. по грудень 2017р. Зазначає, що відповідач розрахувався за одержаний товар частково в сумі 375292,40грн., отже, прострочена заборгованість становить 375292,40грн. Посилається на те, що за час прострочення оплати відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано пеню у розмірі 31375,96грн., інфляційні втрати у розмірі 11938,09грн. та 3% річних у розмірі 3315,20грн.

Ухвалою суду від 14.03.2018р. прийнято збільшення позовних вимог, згідно якого позивач просить стягнути з відповідача суму 430376,71грн., з яких 375292,40грн. простроченої заборгованості, 35653,27грн. пені, 15315,72грн. інфляційних втрат та 4115,32грн. 3% річних. До заяви додано докази направлення її копії відповідачу та платіжне доручення №797 від 12.03.2018р. про доплату судового збору у розмірі 200,00грн.

Відповідач у відзиві на позов від 12.03.2018р. позовні вимоги заперечує з тих підстав, що згідно п. 3.2.4. договору право власності на конкретну партію товару, що поставляється за умовами цього договору переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної представником покупця, на якого була видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей. Зазначає, що за приписами ст.ст. 1, 3, 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , документами, які підтверджують як факт виконання позивачем зобов'язання з поставки товару по договору, так і факт виникнення у відповідача зобов'язання з його оплати, є видаткові накладні на товар, які сторонами належним чином оформлені та підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень. Саме ці документи є первинними бухгалтерськими документами, які засвідчують здійснення господарських операцій і містять інформацію про вартість поставленого товару. У відповідності до п. 2.5. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88, повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо. Стверджує, що з доданої до позовної заяви Довіреності № 2м від 01 березня 2017 року слідує, що дана довіреність дійсна до 31 березня 2017 року, отже видаткові накладні, подані позивачем, підписані особою, яка не має на те необхідних повноважень, незважаючи на те, що також подано довіреність на іншу особу, строк дії якої закінчився 31 грудня 2017 року. Отже, подані позивачем докази є недопустимими у розумінні ст.77 ГПК України. При цьому на виконання вимоги суду відповідачем подано до суду примірники видаткових накладних від 30.11.2017р. № 116, від 02.12.2017р. № 119 з підписом одержувача та печаткою підприємства.

У відзиві на позов від 23.03.2018р. відповідач посилається на те, що відповідно до статуту відповідача виконавча дирекція є виконавчим органом управління кооперативу та до компетенції якої, відповідно до п. 16.11. Статуту, відноситься, зокрема, укладення цивільно-правових договорів (купівлі - продажу, поставки, застави, іпотеки), які передбачаються цивільним та господарським кодексами України, а також іншими нормативними актами України. Виконавчий директор, який очолює роботу виконавчої дирекції, підписує від імені кооперативу угоди та інші документи, пов'язані з діяльністю кооперативу, видає довіреності. Відповідно до п. 16.3. статуту відповідача, право діяти від імені кооперативу без довіреності має виключно виконавчий директор. Тому вважає, що видаткові накладні, подані позивачем, підписані особою, яка не має на те необхідних повноважень.

Позивач у відповіді на відзив від 23.03.2018р. зазначає, що факт отримання відповідачем товару за період з 01.04.2017р. по 02.12.2017р. засвідчений підписом виконавчого директора ОСОБА_2 на видаткових накладних. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 має право представляти відповідача у правовідносинах з третіми особами без довіреності. Водночас відсутні дані про наявність обмежень щодо такого представництва. Посилається на те, що відповідачем не заперечується те, що за договором поставки № 05/16 ФГ від 19.05.2016р. позивач передав у власність відповідача 689 002 кг натурального коров'ячого незбираного молока вартістю 4 194 374, 74 грн. Посилається на висновок Верховного Суду України (постанова ВСУ від 29.04.2015р. у справі № 903/679/14), згідно якого відсутність довіреності за наявності інших первинних документів, що підтверджують здійснення господарської операції з передачі товару, не може заперечувати таку господарську операцію. Крім того, звертає увагу, що застосування довіреності на право отримання матеріальних цінностей не є обов'язковим, оскільки згідно з наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014р. № 987 Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99, втратила чинність.

Відповідач у запереченні від 30.03.2018р. на відповідь позивача заперечує твердження позивача про те, що видаткові накладні підписані виконавчим директором ОСОБА_2, оскільки останній є головою кооперативу, а не виконавчим директором. При цьому просить критично оцінювати посилання позивача на висновки Верховного Суду України, посилаючи на те, що господарську операцію необхідно підтверджувати іншими первинними бухгалтерськими документами, крім підписаних не уповноваженою особою, яких позивачем не надано. Зазначає також про те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати Положення про документарне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та п.3.2.4 договору.

У надісланій до суду заяві від 25.04.2018р. відповідач просить справу розглядати без участі представника.

Позивачем складений уточнений розрахунок заборгованості відповідача за договором поставки №05/16ФГ від 19.05.2016р., згідно якого сума основного боргу становить 375312,50грн., пені - 35592,37грн., 3% річних - 3692,00грн.

У зв'язку з відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, спір вирішується на підставі поданих сторонами доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши надані по справі докази, з огляду на чинне законодавство та сталу судову практику, судом до уваги приймається таке.

Між сторонами укладено договір поставки №05/16ФГ від 19.05.2016р., за умовами якого позивач як постачальник зобов'язується передавати у власність покупця, а відповідач як покупець у порядку та на умовах, визначених цим договором зобов'язується приймати та оплачувати товар в кількості, асортименті та за ціною, визначеною відповідно до видаткових накладних (п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.4 договору товаром, який поставляється за цим договором є натуральне коров'яче молоко.

Пунктом 1.6 договору передбачено, що товар за цим договором поставляється відповідними партіями в замовленій кількості та асортименті згідно з видатковою накладною, яка підписується уповноваженими представниками сторін на кожну партію товару та є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п.1.7 договору загальна кількість товару, його часткове співвідношення (асортимент), одиниці виміру товару, ціна одиниці виміру та загальна вартість партії товару визначаються сторонами їх підписами у видатковій накладній і є невід'ємною частиною цього договору.

Сторонами передбачено, що вартість кожної одиниці товару та загальна вартість кожної партії товару, яка поставляється за цим договором, визначається у видатковій накладній. Загальна вартість товару за цим договором становить сумарну вартість товару, поставленого протягом дії цього договору, згідно видаткових накладних (п.п.2.1, 2.2 договору).

Пунктом 3.2.3 договору приймання-передача конкретної партії товару по кількості здійснюється в момент отримання покупцем. Факт приймання-передачі товару по кількості підтверджується видатковою накладною, яка підписується уповноваженими особами сторін.

Згідно з п. 3.2.4 право власності на конкретну партію товару, що поставляється за умовами цього договору переходить від постачальника до покупця з моменту підписання видаткової накладної представником покупця, на якого була видана довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до пп. 4.1.1 п.4.1 договору 100% загальної вартості товару, що зазначена у відповідній видатковій накладній на отриману партію товару, покупець сплачує протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної партії товару.

Відповідно до п. 8.2 договору строк цього договору закінчується 31.12.2016р.

Додатковою угодою №1 від 30.12.2016р. сторони погодили внести зміни до п.8.2 договору та встановили, що строк дії договору закінчується 31.12.2017р.

Сторонами підписані протоколи погодження ціни від 19.05.2016р., 01.12.2016р, 01.02.2017р., 01.03.2017р., 01.04.2017р., 28.04.2017р., 31.05.2017р., 31.08.2017р.

На виконання договору позивачем передано у власність покупцю товар на загальну суму 4194374,74грн. Зазначене підтверджується копіями наданих позивачем видаткових накладних від 31.05.2016р. №9/2 на 196883,00грн., від 30.06.2016р. №10/2 на 398654,00грн., від 31.07.2016р. №27/2 на 342385,00грн., від 31.08.2016р. №42/2 на 25160,00грн., від 31.12.2016р. №95/2 на 141336,00грн., від 31.01.2017р. №2 на 151182,00грн., від 28.02.2017р. №5 на 225190,80грн., від 28.02.2017р. №8 на 214502,90грн., від 31.03.2017р. №10 на 315443,20грн., від 30.04.2017р. №18 на 309274,00грн., від 31.05.2017р. №23 на 381343,64грн., від 30.06.2017р. №25 на 400590,00грн., від 31.07.2017р. №27 на 341958,00грн., від 31.08.2017р. №65 на 261588,00грн., від 30.09.2017р. №75 на 289162,50грн., від 31.10.2017р. №102 на 240112,50грн., від 30.11.2017р. №116 на 173287,50грн. та від 02.12.2017р. №119 на 11512,50грн.

При цьому товар одержано відповідачем згідно довіреностей №64/м від 19.05.2016р. (дійсна до 31.05.2016р.) на ОСОБА_3, №66/м від 01.06.2016р. (дійсна до 30.06.2016р.) на ОСОБА_3, №72/м від 01.07.2016р. (дійсна до 31.07.2016р.) на ОСОБА_3 №80/м від 01.08.2016р. (дійсна до 31.08.2016р.) на ОСОБА_3, №117/м від 01.12.2016р. (дійсна до 31.12.2016р.) на ОСОБА_3, №1м від 01.01.2017р. (дійсна до 31.12.2017р.), №2м від 01.03.2017р. (дійсна до 31.03.2017р.) на ОСОБА_2 Товар, що передавався позивачем відповідачу з червня по грудень 2017р., одержано головою кооперативу ОСОБА_2Ю без довіреності як особою, що у відносинах з третіми особами має право діяти без довіреності.

На виконання зобов'язань за договором поставки відповідачем здійснено оплату товару на суму 3819062,24грн. згідно платіжних доручень за період з червня 2016р. по грудень 2017р. У зв'язку з частковою оплатою відповідачем одержаного товару заборгованість відповідача згідно поданого позивачем уточненого розрахунку склала 375312,50грн., а саме, за видатковими накладними від 02.12.2017р. №119 на 11512,50грн., від 30.11.2017р. №116 на 173287,50грн. та частково за видатковою накладною від 31.10.2017р. №102 на 240112,50грн. (в сумі 190512,50грн.).

На виконання вимог ухвали суду від 21.02.2018р. про витребування доказів відповідачем надані копії видаткових накладних від 30.11.2017р. №116 та від 02.12.2017р. №119, які місять підпис уповноваженої особи на одержання товару ОСОБА_4 та печатку підприємства. При цьому підпис особи одержувача товару у зазначених накладних ідентичний підпису ОСОБА_2, що міститься у виданій ним довіреності від 01.03.2017р.

Судом враховується, що згідно наказу №84 від 01.06.2016р. по СОК Перший національний аграрний кооператив на підставі рішення загальних зборів членів кооперативу від 31.05.2016р. ОСОБА_2 вступив на посаду голови СОК Перший національний аграрний кооператив з 01.06.2016р. з правом підпису усіх фінансових та господарських документів. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівник Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" ОСОБА_2 має право представляти відповідача у правовідносинах з третіми особами без довіреності. Дані про наявність обмежень щодо такого представництва відсутні. У наданому відповідачем статуті кооперативу відсутні відомості про те, що голова кооперативу повинен діяти на підставі довіреності. Отже, у відносинах з третіми особами голова кооперативу ОСОБА_2 вправі діяти без довіреності. Зазначеним спростовуються заперечення відповідача про те, що видаткові накладні підписані особою, що не має на те необхідних повноважень, оскільки повноваження особи на здійснення господарської операції підтверджуються письмових договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

З огляду на зазначене не приймаються до уваги також посилання відповідача на п.3.2.4 договору, оскільки у даному випадку право власності на товар, переданий від постачальника до покупця виникло з моменту підписання видаткової накладної представником покупця, який уповноважений підписувати будь-які бухгалтерські документи без довіреності.

Відповідно, у господарських відносинах з позивачем, що виникли з договору поставки від 19.05.2016р., він вправі одержувати товар без довіреності.

Крім того, згідного з наказом Міністерства фінансів України від 30.09.2014р. № 987 втратила чинність Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. №99. Відповідно, при передачі-прийманні товару довіреність на одержання товарно-матеріальних цінностей не є обов'язковою.

При цьому судом критично оцінюються посилання відповідача на Положення про документарне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, оскільки згідно змін та доповнень до зазначеного Положення у редакції на 26.05.2017р. будь-які посилання на довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей у ньому відсутні.

Судом враховується, що факт поставки товару підтверджується первинними бухгалтерськими документами, оформленими згідно вимог Закону України Про бухгалтерський облік та звітність в Україні .

Так, відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом приймається до уваги, що наявні в матеріалах справи первинні бухгалтерські документи - видаткові накладні Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005" на поставку товару, згідно яких утворилася заборгованість одержувача товару - Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" у розмірі 375292,40грн., а саме, видаткові накладні від 31.10.2017р. №102, від 30.11.2017р. №116 та від 02.12.2017р. №119, містять усі обов'язкові реквізити, передбачені чинним законодавством. При цьому саме відповідачем на виконання ухвали суду від 21.02.2018р. надані копії видаткових накладних від 30.11.2017р. №116 та від 02.12.2017р. №119 з підписами одержувача та відтиском печатки СОК "Перший національний аграрний кооператив". Таким чином, вказані видаткові накладні є належними, допустимими та достовірними доказами, що підтверджують факт передачі позивачем товару та факт його одержання відповідачем.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Позивачем належним чином виконані зобов'язання за договором поставки шляхом передачі товару у власність відповідачу згідно підписаних обома сторонами видаткових накладних на загальну суму 4194374,74грн.

В свою чергу, відповідач, оплатив одержаний товар лише частково, у зв'язку з чим за накладними від 31.10.2017р. №102, від 30.11.2017р. №116 та від 02.12.2017р. №119 утворилась заборгованість у розмірі 375312,50грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та розрахунком позивача. При цьому позивачем заявлено до стягнення 375292,40грн., отже, заявлено до стягнення суму боргу, яка є меншою за суму існуючої заборгованості відповідача, що є невід'ємним правом позивача.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Згідно ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Строк оплати вартості товару визначений сторонами у пп.4.1.1 п.4.1 договору. - протягом 10-ти днів з дати поставки товару.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п.1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 5.5 договору передбачено, що за порушення строків оплати за товар, що передбачені пп.4.1.1 п.4.1 договору покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати.

У зв'язку із порушенням відповідачем строків оплати вартості товару позивачем з урахуванням збільшення позовних вимог позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 35653,27грн. за період з 01.09.2017р. по 28.02.2018р., 3% річних у розмірі 4115,32грн. за період з 01.09.2017р. по 16.02.2018р. та інфляційні втрати у розмірі 15315,72грн. за період з вересня 2017р. по лютий 2018р. При цьому розмір нарахованої пені позивачем правомірно обмежено розміром подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, за кожний день прострочення, відповідно до вимог Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

При цьому згідно поданого суду уточненого розрахунку суми заборгованості пеня за прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості товару становить 35592,37грн., 3% річних - 3692,00грн.

Згідно проведеного судом перерахунку розміру нарахованих позивачем 3% річних, пені та інфляційних втрат з допомогою комп'ютерної системи Законодавство встановлено наступне:

за накладною №27 від 31.07.2017р. прострочена заборгованість становить 348755,74грн., пеня за період 01.09.2017р. - 07.09.2017р. становить 658,41грн., 3% річних - 79,00грн.;

за накладною №65 від 31.08.2017р. прострочена заборгованість становить 230363,74грн., пеня за період 11.09.2017р.-04.10.2017р. - 2192,28грн., 3% річних - 263,00грн;

за накладною №75 від 30.09.2017р. прострочена заборгованість становить 252526,24грн., пеня за період 11.10.2017р-28.11.2017р. становить 3228,15грн., 3% річних - 376,00 грн.;

за накладною №102 від 31.10.2017р. прострочена заборгованість становить 215512,50грн., пеня за період 11.11.2017р.-28.02.2018р. становить 17308,52грн. 3% річних - 1776,00грн.;

за накладною №116 від 30.11.2017р. прострочена заборгованість становить 173287,50грн., пеня за період 11.12.2017р.-28.02.2018р. становить 11460,68грн., 3% річних 1139,00грн.;

за накладною №119 від 02.12.2017р. прострочена заборгованість становить 11512,50грн., пеня за період 13.12.2018р.-28.02.2018р. становить 74,00грн.

Всього пеня за період з 01.09.2017р. по 28.02.2018р. суму 35592,37грн., 3% річних на суму 3692,00грн., тоді як з урахуванням збільшених позовних вимог позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 35653,27грн. та 3% річних у розмірі 4115,32грн.

Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних у розмірі 15315,72грн., судом приймається до уваги наступне:

за накладною №27 від 31.07.2017р. (термін оплати по 10.08.2018р.) на 31.08.2017р. прострочена заборгованість становить 148755,74грн., інфляційні становлять 2975,11грн. із застосуванням індексу інфляції за вересень 2017р. у розмірі 102,00гнр.;

за накладною №65 від 31.08.2017р. (термін оплати по 10.09.2017р.) на 30.09.2017р. прострочена заборгованість становить 30343,74грн., інфляційні втрати за становлять 364,12грн. із застосуванням індексу інфляції за жовтень 2017р. у розмірі 101,2;

за накладною №75 від 30.09.2017р. (термін оплати по 10.10.2017р.) на 31.10.2017р. прострочена заборгованість становить 90526,24грн., інфляційні втрати становлять 814,74грн. із застосуванням індексу інфляції за листопад 2017р.;

за накладною №102 від 31.10.2017р. (термін оплати по 10.11.2017р.) на 30.11.2017р. прострочена заборгованість становить 215512,50грн., інфляційні втрати становлять 2155,13грн. із застосуванням індексу інфляції за грудень 2017р. у розмірі 101,00; станом на 31.12.2017р. та 31.01.2018р. прострочена заборгованість становить 190512,50грн., інфляційні втрати становлять 4598,02грн. із застосуванням індексу інфляції за січень 2018р. у розмірі 101,5 та лютий 2018р. у розмірі 100,9;

за накладною №116 від 30.11.2017р. (термін оплати до 10.01.2017р.) прострочена заборгованість на 31.12.2018р. та на 31.01.2018р. становить 173287,50грн., інфляційні втрати становлять 4182,29грн. із застосуванням індексу інфляції за січень 2018р. у розмірі 101,5 та лютий 2018р. у розмірі 100,9;

за накладною №119 від 02.12.2017р. (термін оплати по 12.12.2017р.) заборгованість на 31.12.2018р. та 31.01.2018р. становить 11512,50грн., інфляційні втрати становлять 277,85грн. із застосуванням індексу інфляції за січень 2018р. у розмірі 101,5 та лютий 2018р. у розмірі 100,9.

Всього інфляційні втрати становлять 15367,26грн., тоді як позивачем заявлено до стягнення інфляційні у меншому розмірі 15315,72грн., що є невід'ємним правом позивача.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. (ч.1 ст. 74 ГПК України).

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, надані позивачем докази у сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин справи, що стосуються предмету спору. Натомість, відповідачем не подано суду достатніх переконливих доказів, які б спростували наявність заборгованості або свідчили б про її погашення. Відтак, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є правомірними та обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

В урахуванням наданих сторонами доказів та здійсненого судом перерахунку правомірно заявленими визнаються позовні вимоги на суму 375292,40грн. основного боргу, 35592,37грн. пені, 3692,00грн. 3% річних та 15315,72грн. інфляційних втрат, у решті позовних вимог необхідно відмовити у зв'язку із безпідставністю.

Згідно ст. 129 ГПК України витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача у зв'язку із задоволенням позову.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 129, 233, 238, 240, 241, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005" с.Велика Шкарівка, Хмельницька область, Шепетівський район до Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив "Перший національний аграрний кооператив" м. Хмельницький про стягнення суму 430376,71грн., з яких 375292,40грн. простроченої заборгованості, 35653,27грн. пені, 15315,72грн. інфляційних втрат та 4115,32грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу "Перший національний аграрний кооператив" м. Хмельницький (вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1, код 39847648) на користь Фермерського господарства "Агроінвестпроект-2005" с.Велика Шкарівка, Хмельницька область, Шепетівський район (код 34206192) 375292,40грн. (триста сімдесят п'ять тисяч двісті дев'яносто дві гривні 40 коп.) простроченої заборгованості, 35592,37грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дві гривні 37 коп.) пені, 15315,72грн. (п'ятнадцять тисяч триста п'ятнадцять гривень 72 коп.) інфляційних втрат, 3692,00грн. (три тисячі шістсот дев'яносто дві гривні 00 коп.) 3% річних, 6448,40грн. (шість тисяч чотириста сорок вісім гривень 40 коп.) витрат по оплаті судового збору. Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 11.05.2018р.

Згідно з ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України.

Суддя О.Є. Танасюк

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (ФГ "Агроінвестпрект-2005", 30456, с. Велика Шкарівка, Шепетівський район) рек. з вруч.,

3 - відповідачу (СОК "Перший національний аграрний кооператив, 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 3/2, блок 5/2-1) рек. з вруч.