Рішення

від 11.05.2018 по справі 916/414/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/414/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Цісельського О.В.

при секретарі судового засідання Мукієнко Д.С.

розглянувши справу №916/414/18 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" до товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГРАНД" про стягнення 10 914,60 грн. в порядку ч.13 ст.8, ч.ч.2, 5 ст.252 ГПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПРИВАТБАНК" звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГРАНД" 10 914,60 грн., де 8 875,40 грн. - заборгованість за кредитом, 1 675,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 363,89 грн. - пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

14.10.2014р. товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЬГРАНД" було складено та підписано заяву про відкриття поточного рахунку.

Згідно заяви відповідач приєднався до «ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг» (надалі -ОСОБА_1), ОСОБА_2, що розміщені в мережі Iнтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № Б/Н від 14.10.2014р. та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до умов Договору, 14.10.2014р. відповідачу було відкрито в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» поточний рахунок №26007055 і 08689.

Позивач зазначає, що після підписання Договору клієнту надається право користуватися послугами ОСОБА_2, однією з яких є послуга «Гарантований платіж» , яка може бути надана як за рахунок власних коштів клієнта, гак і за рахунок коштів ОСОБА_2, тобто в кредит.

Розділом 3.2.2 зазначених ОСОБА_1 регламентований порядок надання кредиту за послугою «Гарантований платіж» .

Послугу «Гарантований платіж» ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» надає, для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між Клієнтом та його контрагентами, а також між Клієнтом і ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів ( далі - гарантований платіж або заявка ), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і а дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 ОСОБА_1).

Відповідно до п,3.2.2.1. ОСОБА_1 - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагорода.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу.

Всі зазначені реквізити вказані в витисках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват - 24 - офіційний канал зв'язку між ОСОБА_2 та клієнтом), ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» розглядає її на предмет надання або відмови у наданні Послуга, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (о. 3.1.1.75. ОСОБА_1).

Відповідач користувався послугою «Гарантований платіж» шляхом реєстрації відповідних заявок в системі Internet Banking Приват-24

Відповідно до п.3.2.2.2. ОСОБА_1 Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в ОСОБА_1 чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів Клієнт за користування: кредитом сплачує ОСОБА_2 відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 р,), та починаючи з 01.02.2016 р. Клієнт за користування кредитом сплачує ОСОБА_2 відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими з 01.02.2016 р.), У випадку зміни, вартості кредитних ресурсів на ринку грошових ресурсів, зміни облікової ставки НБУ, зміни курсу гривні до іноземної розмір погодженої зміненої процентної ставки за користування кредитом, ОСОБА_1 розміщає для Клієнта одним з наступних способів: у письмовій формі, через установлені засоби електронного зв'язку ОСОБА_2 й Клієнта - системи Інтернет- клієнт - банк "Приват24", повідомленні на email, sms -повідомлення на останні відомі ОСОБА_2 номера телефонів/адреси еmail, надані ОСОБА_2 при ідентифікації й актуалізації відомостей про Клієнта, або іншими засобами. Погоджений Сторонами змінений розмір відсотків за користування кредитом набуває чинності з моменту його розміщення способом, визначеним цим пунктом, якщо інша дата не встановлена в інформації про зміну розміру відсотків. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою.

При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості (за заявками, ініційованими до 01.02.2016 р.), і відсотки в розмірі 64% річних від суми заборгованості за заявками, ініційованими з 01.02.2016 р.). Позичальник зобов'язується негайно передати ОСОБА_2 в заставу майнові права на одержання коштів по господарському (им) договору (-ам) і/або майнові права на одержання товару по господарському (~им) договору (-ам), і/або товар в обороті через укладання з банком відповідних договорів застави. Позичальник зобов'язується не ухилятися від виконання даного обов'язку і/або не перешкоджати в його виконанні та передачі даного майна і майнових прав у заставу ОСОБА_2.

Зазначений у даному пункті строк може бути змінений згідно умов даного Договору,

У випадку, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - Клієнт доручає ОСОБА_2 в односторонньому порядку здійснювати описання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів Клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в ОСОБА_2, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємовідносини по якому регулюються розділом 3.2.1 даних "ОСОБА_1 і Правил".

У випадку порушення Клієнтом, на якого поширюються дії п.3.2.2.13 (Програма Кредитні канікули» ), будь-якого з грошових зобов'язань та при реалізації права ОСОБА_2 на встановлення іншого строку повернення коштів, передбаченого Умовами і правилами надання банківських послуг (у т.ч. діючим її, 3.2,2.2), Клієнт сплачує ОСОБА_2 пеню у розмірі 56 % річних від суми непогашеної заборгованості за кожний день прострочити. Сплата пені здійснюється починаючи з дня, що йде за днем порушення зобов'язань. При цьому відсотки за користування кредитом і комісія не нараховуються та не сплачуються.

Свої зобов'язання позивач виконав належним чином, своєчасним проведенням Гарантованих платежі в ініційованих клієнтом, що підтверджується розрахунком заборгованості та виписками по рахунках відкритих для обслуговування рахунку відповідача.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що зі змісту виписок по рахунках та розрахунку заборгованості випливає, що відповідач користувався кредитом за послугою «Гарантований платіж» неодноразово з наданням відповідних заявок.

Прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилась 03.02.2017 року і не була погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідачем було порушено умови договору.

Відповідно до п. 3.2.2,2 ОСОБА_1 у разі непогашенім заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56 % річних від суми заборгованості.

Відповідно до п.3.2.2.7.5. ОСОБА_1 має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого «Умовами, змінити умови кредитування-вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Загальна заборгованість за послугою «Гарантований платіж» склала суму заборгованості за виконаними платежами, що відображено у виписках по рахунках та станом на 28.11.2017 року заборгованість відповідача перед ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» становить:

- 8875,40 гри. - заборгованість за кредитом;

- 1675,34 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, за період з 04.01.2017р. по 28.11.2017

З врахуванням наведеного, позивач звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх

порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.03.2018р., позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (вх.№446/18) було передано на розгляд судді Господарського суду Одеської області Цісельського О.В.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. позовну заяву публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, в порядку ст.ст.247- 252 ГПК України.

Позивач повідомлений належним чином за юридичною адресою (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д), про що свідчить поштове повідомлення (вх.№13719/18), повернуте на адресу суду із відміткою про вручення.

Відповідач повідомлений належним чином за юридичною адресою (65001, м. Одеса, вул. Канатна, 42), про що свідчить поштове повідомлення (вх.№11245/18), повернуте на адресу суду із відміткою про не вручення, із довідкою Ф-20 із позначкою «не відомий» .

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав, своїм правом на захист не скористався.

Відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за можливості сповістити їх з допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин, суд вирішує справу за наявними в ній матеріалами відповідно до ч.9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, суд дійшов наступних висновків:

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

За положеннями ч.1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України визначає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із змісту п.1 ст.1048 Цивільного кодексу України вбачається, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Пунктом 1 ст.1049 Цивільного кодексу України зазначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначеній родовими ознаками, у такій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, судом встановлено надання позивачем згідно заяви від 14.10.2014р., ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг кредитного ліміту на поточний рахунок відповідача та неповернення останнім кредитних коштів, несплату процентів за користування ними, у зв'язку з чим на думку суду позивач правомірно заявив вимогу про погашення суми кредиту в розмірі 8 875,40 грн., сплату суми заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 1675,34 грн., розрахованої за період з 04.01.2017р. по 28.11.2017р. згідно ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг, які судом підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в повній мірі.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 363,89 грн. пені.

У відповідності до приписів ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи зі змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Частина перша статті 223 ГК України встановлює, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені ЦК України, якщо інші строки не встановлено ГК України.

За змістом пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України щодо вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбачено спеціальну позовну давність в один рік.

Поняття позовної давності міститься в статті 256 ЦК України, відповідно до якої позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відтак частина шоста статті 232 ГК України визначає строк та порядок, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.

Так, позивачем розраховано до стягнення з відповідача пеню із дотриманням строку спеціальної позовної давності та строку нарахування пені, встановленого ч.6 ст.232 ГК України, з огляду на положення ОСОБА_1 та правил надання банківських послуг, у зв'язку з чим позовна вимога позивача про стягнення з відповідача 363,89 грн. пені підлягає судом задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Судом було досліджено всі докази, наявні в матеріалах справи та надано оцінку всім доводам сторін.

Відповідачем у встановленому законом порядку позовні вимоги позивача не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а тому підлягають задоволенню, у зв'язку з чим, стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГРАНД" на користь позивача підлягає 8 875,40 грн. - заборгованості за кредитом, 1 675,34 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 363,89 грн. - пені.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, витрати на оплату судового збору в розмірі 1 762,00 грн. слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.13, 73, 86, 129, 233, 237, 240, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов - задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЬГРАНД" (06125, м. Одеса, вул. Канатна, буд. №42, код ЄДРЮОФОПГФ 39336878) на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПРИВАТБАНК" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. №1Д, код ЄДРЮОФОПГФ 14360570) заборгованість за кредитом в сумі 8 875 (вісім тисяч вісімсот сімдесят п'ять) грн. 40 коп., 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п'ять) грн. 34 коп., пеню в сумі 363 (триста шістдесят три) грн. 89 коп. та витрати на оплату судового збору в сумі 1 762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Відповідно до ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Наказ видати в порядку, передбаченому ст.327 ГПК України.

Суддя О.В. Цісельський