Постанова

від 16.04.2018 по справі 917/814/16

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 917/814/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Білоуса В.В., Ткаченко Н.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз"

на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017

(Головуючий суддя - Бородіна Л.І.; судді - Камишева Л.М., Плахов О.В.)

у справі

за заявою Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України"

до Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз"

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

1. Публічне акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" (Далі - ПАТ "Державний ощадний банк України") звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" (Далі - ПАТ "АвтоКраз", боржник).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

2. Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.11.2016 направлено за підсудністю до господарського суду м. Києва справу №917/814/16 за заявою ПАТ "Державний ощадний банк України" про визнання банкрутом ПАТ "АвтоКраз".

3. Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 апеляційну скаргу ПАТ "АвтоКраз" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2016р. у справі №917/814/16 повернуто заявникові на підставі п. 4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України (Далі - ГПК України) в редакції чинній до 15.12.2017.

4. Ухвала Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі № 917/814/16 мотивована наступним:

4.1. Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

4.2. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 93 ГПК України, апеляційна скарга подається на рішення (постанову) місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу - протягом п'яти з дня їх оголошення місцевим господарським судом.

4.3. Суд апеляційної інстанції встановив, що боржнику було відомо про скасування постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 ухвали господарського суду Полтавської області від 07.06.2016 у справі №917/814/16, якою, зокрема, відмовлено в порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "АвтоКраз" та направлено справу до господарського суду Полтавської області для виконання вимог частини 1 статті 17 ГПК України, що підтверджується відтиском штампа на звороті останнього аркуша цієї постанови;

4.4. боржник був обізнаний про розгляд справи №917/814/16 господарським судом міста Києва, про що свідчать: протоколи судового засідання від 29.11.2016 та від 13.04.2017, з яких вбачається, що представник скаржника був присутній в судових засіданнях господарського суду міста Києва, який розглядає справу №917/814/16 про банкрутство ПАТ "АвтоКраз";

4.5. ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2016, від 29.11.2016, від 13.12.2016, в яких зазначено, що господарським судом Полтавської області на виконання вимог частини 1 статті 17 ГПК України скеровані матеріали справи №917/814/16 до господарського суду міста Києва, надсилались боржнику;

4.6. боржником до господарського суду міста Києва подавався відзив на заяву про порушення справи про банкрутство від 28.11.2016 та заява від 13.12.2016 №252/18-84, що свідчить про обізнаність ПАТ "АвтоКраз" зі змістом наведених вище ухвал, отже підсумовуючи суд другої інстанції дійшов до висновку про обізнаність боржника з листопада 2016 про розгляд справи 917/814/16 господарським судом міста Києва, яка надіслана йому в порядку статті 17 ГПК України господарським судом Полтавської області.

4.7. Проте, з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2017 боржник звернувся лише 23.05.2017, майже через 6 місяців, тоді як у відповідності до статті 93 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду подається протягом п'яти днів.

4.8. Доводи, наведені в обґрунтування наявності поважних причин щодо порушення строку на апеляційне оскарження, не відповідають фактичним обставинам справи та не є достатніми для відновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення (ухвали), яке набрало законної сили, та може призвести до порушення основоположного принципу правової визначеності, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання ПАТ "АвтоКраз" про поновлення строку апеляційним господарським судом відмовлено.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

5. ПАТ "АвтоКраз" звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №917/814/16 у якій просить скасувати вищезазначену ухвалу та передати дану справу до Харківського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги боржника на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2016.

6. В обґрунтування підстав для скасування ухвали суду апеляційної інстанції скаржник посилається на порушення Харківським апеляційним господарським судом ст. 129 Конституції України, норм процесуального права, зокрема, ст. ст. 53, 93 ГПК України в редакції чинній до 15.12.2017.

6.1. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку про те, що ПАТ "АвтоКраз" було відомо про оскаржувану ухвалу у листопаді 2016, тоді, як переконує скаржник, довідався про її існування лише після оприлюднення постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017.

7. До Верховного Суду надійшов відзивів ПАТ "Державний ощадний банк України" на касаційну скаргу з проханням залишити оскаржувану ухвалу без змін, а касаційну скаргу боржника без задоволення.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.03.2018 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ПАТ "АвтоКраз" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №917/814/16. Прийнято до розгляду касаційну скаргу ПАТ "АвтоКраз" у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

9. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з такого.

10. Відповідно до приписів ч.ч. 1, 3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п. 2 і 3 ч.1 ст. 287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

11. Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

12. За висновками господарського суду апеляційної інстанції, заявником істотно пропущений строк, протягом якого можливе подання апеляційної скарги та не доведено поважність причини такого пропуску, що є підставою для повернення апеляційної скарги ПАТ "АвтоКраз" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 02.11.2016 у справі №917/814/16 без розгляду, на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції Закону, що діяла до 15.12.2017).

13.Залишаючи без задоволення касаційну скаргу ПАТ "АвтоКраз", Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду виходить з наступного.

14. Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини 1 цієї статті).

15. Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об'ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основних свобод.

16. За змістом ч. 1 ст. 91 ГПК України (в редакції Закону, що діяла до 15.12.2017), апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається також на ухвали місцевого господарського суду, які оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення господарського суду у випадках, передбачених ст. 106 ГПК України.

17. Відповідно до вимог статті 93 ГПК України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

18. В силу положень ч. 1 ст. 53 ГПК України (у зазначеній редакції), за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи, господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

19. При цьому, ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

20. Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, виходячи зі змісту ст. ст. 33, 53 ГПК України (у зазначеній редакції), поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

21. Пунктом 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (у зазначеній редакції) передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

22. Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд повинен в сукупності оцінити всі обставини справи, навести мотиви щодо поважності чи неповажності причин пропуску строків на апеляційне оскарження та зазначити з яких підстав подане скаржником клопотання не може бути задоволене. До таких висновків щодо поновлення строків оскарження дійшов Верховний Суд України у Постанові від 17.01.2006 у справі №39/62-12/140.

23. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

24. У рішенні від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).

25. У рішенні Європейського суду з прав людини від 18.11.2010 у справі "Мушта проти України" зазначено: "право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак, такі обмеження не можуть обмежувати реалізацію цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності, а їх застосування має відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби; зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані.".

26. Стосовно доводів скаржника, про те, що оскаржувана ухвала місцевого господарського суду від 02.11.2016 на адресу останнього не надходила, а про її існування боржнику стало відомо лише після оприлюднення постанови Київського апеляційного господарського суду від 12.05.2017, колегія суддів касаційної інстанції відзначає, що відносини щодо забезпечення доступу до судових рішень (рішень, судових наказів, постанов, вироків, ухвал), ухвалених судами загальної юрисдикції, та ведення Єдиного державного реєстру судових рішень регулюються Законом України "Про доступ до судових рішень" (який набрав чинності з 01.06.2006), ст. ст. 2, 4 якого встановлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Причому, згідно зі ст. 11 цього Закону, не пізніше 01.06.2006 забезпечено постійне внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень електронних копій судових рішень Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, апеляційних та місцевих адміністративних судів, апеляційних та місцевих господарських судів, апеляційних загальних судів, а внесення судових рішень місцевих загальних судів - не пізніше 1 січня 2007 року.

27. У зв'язку із наведеним слід відзначити, що ПАТ "АвтоКраз", проявивши належну обачність могло дізнатись з Єдиного державного реєстру судових рішень, інформація якого є загальнодоступною, про рух справи №917/814/16 та про винесення господарським судом Полтавської області ухвали від 02.11.2016 у даній справі, з огляду на те, що суд апеляційної інстанції встановив, що боржнику було відомо про скасування постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.08.2016 ухвали господарського суду Полтавської області від 07.06.2016 у справі №917/814/16 про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство ПАТ "АвтоКраз", та за результатами такого скасування направлення справи до господарського суду Полтавської області для виконання вимог частини 1 статті 17 ГПК України.

28. Крім того, як встановив, у оскаржуваній ухвалі суд апеляційної інстанції, після передачі справи за підсудністю до господарського суду м. Києва, боржник був обізнаний про розгляд справи №917/814/16 господарським судом міста Києва, про що свідчать протоколи судового засідання від 29.11.2016 та від 13.04.2017, з яких вбачається, що представник скаржника був присутній в судових засіданнях господарського суду міста Києва, який розглядає справу №917/814/16 про банкрутство ПАТ "АвтоКраз".

29. Водночас судом другої інстанції встановлено, що ухвали місцевого господарського суду від 14.11.2016, від 29.11.2016, від 13.12.2016, в яких зазначено, що господарським судом Полтавської області на виконання вимог частини 1 статті 17 ГПК України матеріали справи №917/814/16 скеровані до господарського суду міста Києва, надіслані, зокрема, боржнику.

30. Також, апеляційний господарський суд встановив, що боржником до господарського суду м. Києва подавався відзив на заяву про порушення справи про банкрутство від 28.11.2016 та заява від 13.12.2016 №252/18-84, що беззаперечно свідчить про обізнаність боржника зі змістом ухвал від 14.11.2016, від 29.11.2016, від 13.12.2016 на виконання яких і подавався відзив та наведена заява (т.4, а.с.3-13, 16-20, 25-30), а отже, і про існування ухвали господарського суду Полтавської області від 02.11.2016 про яку йдеться у наведених судових рішеннях.

31. З огляду на наведені норми та встановлені судом другої інстанції обставини, колегія суддів касаційної інстанції погоджується із висновком апеляційного господарського суду про те, що боржник був обізнаний про існування ухвали господарського суду Полтавської області від 02.11.2016 з листопада 2016, але не скористався належним чином своїми процесуальними правами та не оскаржив наведену ухвалу до апеляційного господарського суду, у строки передбачені процесуальним законодавством.

32. При цьому, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які (поважні причини), в цьому випадку, не вбачаються за відсутності обставин, що об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги.

33. Таким чином, враховуючи вищенаведене, доводи боржника щодо порушення господарським судом апеляційної інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

34. Відповідно ст. 309 ГПК України у чинній редакції суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

35. За таких обставин та з урахуванням меж розгляду справи в суді касаційної інстанції, в порядку ст. 300 Господарського процесуального кодексу України, підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали суду другої інстанції, касаційний суд не вбачає.

36. З огляду на те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, згідно ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Публічне акціонерне товариство "АвтоКраз"

Керуючись ст. ст. 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "АвтоКраз" на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №917/814/16

залишити без задоволення.

2. Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 у справі №917/814/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.В. Білоус

Н.Г. Ткаченко