Постанова

від 14.03.2018 по справі 640/1496/18

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа№ 640/1496/18

н/п 3/640/657/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" березня 2018 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Муратова С.О., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1, представника - адвоката ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Головного управління Держпраці у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який є директором ПОГ Агенство нерухомості Аврора Харківської обласної громадської організації Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану , мешкає за адресою: АДРЕСА_1,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, -

Встановив:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 14.12.2017 при проведенні позапланової перевірки Головним управлінням Держпраці у Харківській області ПОГ Агенство нерухомості Аврора Харківської обласної громадської організації Союз інвалідів ЧАЕС та Афганістану , код ЄДРПОУ 38772011, за адресою: м. Харків, проспект Московський, буд. 17, офіс 4-3, встановлено, що в порушення пункту 2.5 глави 2 Інструкції №58 - із кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення, працівники не ознайомлені під розписку в особовій картці. Так, наприклад, в особовій картці ОСОБА_3, який згідно наказу №03-01/01 від 03.03.2014 прийнятий на роботу до ПОГ Аврора ріелтором, не має особистого підпису в графі підпис власника трудової книжки; в порушення ч. 1 та ч. 2 ст. 115 КЗпП, ч. 1 ст. 24 Закону України Про оплату праці - згідно з відомістю нарахування заробітної плати за листопад 2017 року виплата 11 заробітної плати проведена працівникам один раз в місяць. Згідно поясненням директора ПОГ АН Аврора №7-12/1 від 07.12.2017 ОСОБА_1М, підприємство не виплачувало аванс за листопад 2017 року, а виплатило аванс та заробітну плату разом 05.12.2017 у зв'язку зі зміною банківського рахунку з ПАТ УкрСиббанку , на ПАТ Альфа - Банк , на відкриття якого витратили два тижні. В подальшому виплата заробітної плати проводиться не менше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів, не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата; в порушення ч. 1 ст. 116, ст. 47, ст. 83 КЗпП - при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, не проводилась в день звільнення. Так, наприклад, ОСОБА_4 згідно наказу № 1-0000000002 від 13.01.2017 було звільнено за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін, згідно з відомістю на виплату грошей №4 за січень 2017 року від 16.01.2017, ОСОБА_4 отримав аванс і компенсацію за невикористану відпустку не в день звільнення, а лише 16.01.2017 в сумі 2695, 85 грн. Згідно заяві №13/1 від 13.01.2017 Об отриманні компенсації ОСОБА_4, просив видати йому компенсацію за невикористану відпустку, в зв'язку зі звільненням, у найближчий строк видачі заробітної плати або авансу; в порушення ч. 1 ст. 117 КЗпП - у разі невиплати в день звільнення всіх коштів працівнику не виплачується середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Так, наприклад, ОСОБА_4, був звільнений 13.01.2017, а виплату всіх сум, що належать йому від підприємства, отримав 16.01.2017 згідно відомості на виплату грошей №4 за січень 2017 року, при цьому, ОСОБА_4 не було проведено та виплачено середній заробіток за весь час затримки; в порушення ст. 169 КЗпП - попередній (при прийнятті на роботу) та періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників не організовані за кошти власника або уповноваженого ним органу. Наприклад: до перевірки не надано документів, які підтверджують проходження медичного огляду працівників установи зайнятих на, роботах зі шкідливими умовами праці, там, де є необхідність у професійному доборі (згідно наказу МОЗ України N9 246 від 21.05.2007) за кошти власника або вповноваженого ним органу; в порушення пункту 4 ПКМУ №442 - атестація робочих місць не проведена атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначені наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Наприклад: до перевірки не надано документів, які підтверджують проведення атестації робочих місць в установі.

ОСОБА_5 в судовому засіданні не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення, зазначив, що згідно пункту 1 зазначеного протоколу зазначено, що в порушення пункту 2.5 глави 2 Інструкції № 58 працівники не ознайомлені під розписку в особовій картці. У якості складу правопорушення зазначено відсутність підпису ОСОБА_3, який був прийнятий на роботу 03.03.2014. Зазначене правопорушення було вчинене чотири роки тому, тому вважає, що закінчились будь-які строки притягнення до адміністративної відповідальності. Вважає, що за порушення, зазначене у пункті 1 протоколу не можна притягати до адміністративної відповідальності, оскільки закінчились строки притягнення особи до адміністративної відповідальності. Згідно пункту 2 зазначеного протоколу, у листопаді 2017 року на порушення положень частини 1 та 2 статті 115 КЗпП виплата заробітної платні була здійснена один раз на місяць. У протоколі містяться пояснення керівника ПОГ АН Аврора , який пояснив, що у листопаді 2017 року змінювали банківську установу, у якій обслуговувалось підприємство. Зміна банку зайняла приблизно 2 тижні, тому у листопаді заробітна платня була виплачена один раз на місяць. Його вини немає щодо виплати заробітної платні один раз на місяць, що виключає наявність складу адміністративного правопорушення. Згідно пункту 3 зазначеного протоколу працівнику ОСОБА_6 була виплачена компенсація за невикористану відпустку не у день звільнення - 13.01.2017, а 16.01.2017, у чому вбачається порушення ч. 1 ст. 117 КЗпП. Щодо цих обставин вказує, що 13.01.2017, це п'ятниця, документи про звільнення ОСОБА_6 були підготовлені у другій половині робочого дня, приблизно після 15:00, а його заява про виплату йому компенсації була отримана керівником ПОГ АН Аврора після 17:00, коли робочий час бухгалтерії та ПОГ АН Аврора вже закінчився. Тому з об'єктивних обставин усі належні грошові кошти ОСОБА_6 були виплачені у наступний робочий день 16.01.2017. Крім того, у даному випадку порушення положень КЗпП було вчинене більше ніж один рік тому, з урахуванням цього, вважає, що закінчились будь-які строки притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином усі порушення, які були виявлені перевіркою, були допущені більше ніж за рік до моменту складання протоколів, інтереси жодної особи не порушені, оскільки із скаргами ніхто не звертався, після перевірки усі виявлені недоліки були усунуті. Тому навіть якщо кваліфікувати його дії як адміністративні правопорушення, вказує, що ці правопорушення носять формальний характер, жодної особи, яка б заявила про порушення її прав, немає, правопорушення були вчинені давно, тому у відповідності до положень статті 22 КУпАП є всі підстави вважати ці правопорушення малозначними, просить провадження у справі закрити, а його звільнити від відповідальності та обмежитись усним зауваженням.

В судовому засіданні представник особи, яка притягуєть до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_2 не погодився з протоколом про адміністративне правопорушення, підтримав позицію свого довірителя.

Суд, вислухаши пояснення учасників процесу, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, та визнає його винним у вказаному адміністративному правопорушенні.

Факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 підтверджується доказами, що містяться у справі про адміністративне правопорушення: протоколом про адміністративне правопорушення № 20-01-4407/0503 від 19.12.2017 (а.с. 5-6), актом перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 20-01-4407/2663 від 14.12.2017 (а.с. 7-11), копією наказу № 1-9-к від 01.03.2017 (а.с. 21).

Таким чином, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КпАП України, тобто порушення вимог законодавства про працю.

Однак, вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено за порушення норм КЗпП України, які мали місце зокрема у 03.03.2014, у лютому 2017 року, у січні 2017 року, та які не є триваючими правопорушеннями. Більш того, в протоколі про адміністративне правопорушення датою вчинення також зазначено період 2017 року (а.с. 5-6, 7-11).

В розумінні положень ст.ст. 8, 256, 283 КУпАП розгляд судом справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи-правопорушника та в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

За змістом вимог ст. 256, ч. 1 ст. 257 КУпАП питання наявності або відсутності складу адміністративного правопорушення суд вирішує лише в межах протоколу, складеного відносно конкретної особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дослідити в судовому засіданні наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

У даному випадку, адміністративні правопорушення, зазначені в протоколі, не є триваючим, а тому на час розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення у вказаній справі закінчився.

Згідно з п.7 ст. 247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (п. 7 ч. 1 ст.247 КУпАП).

Відповідно до ч.1 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно ч. 2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті..

Триваюче правопорушення виявляться у тривалому невиконанні обов'язків чи невиконанні вимог чинного законодавства, за недотримання яких установлено адміністративну відповідальність.

Приймаючи до уваги викладене, провадження по даній адміністративній справі підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ч. 2 ст. 38 КУпАП, навіть за наявності складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1

Враховуючи, що на момент розгляду справи строк накладення адміністративного стягнення закінчився, то провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п.7 ч. 1 ст.247 КУпАП. Вказана обставина виключає можливість застосування до особи адміністративного стягнення.

Більш того, згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Під час розгляду даного адміністративного матеріалу суд також враховує практику Європейського Суду з прав людини (пункт 137 Рішення від 09.01.2013 у справі ОСОБА_8 проти України (заява №21722/11) про те, що строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними (див. рішення від 22 жовтня 1996 року у справі Стаббінгз та інші проти Сполученого Королівства (Stubbings and Others v. the United Kingdom), п. 51, Reports 1996-IV). Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень.

Таким чином, суд вважає, що справа підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КпАП України.

При цьому, непогодження ОСОБА_1 з протоколом про адміністративне правопорушення суд розцінює як спосіб захисту у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 41, 279, 283, 284, 247 КУпАП, суд, -

Ухвалив:

Провадження по справі відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, за ч. 1 ст. 41 КУпАП - закрити у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення постанови апеляційної скарги до Київського районного суду м. Харкова.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С.О. Муратова