Постанова

від 10.05.2018 по справі 632/1722/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 632/1722/17 Головуючий суддя І інстанції Библів С. В.

Провадження № 22-ц/790/2668/18 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Спори, що виникають із земельних правовідносин

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2018 року м. Харків.

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого судді - Яцини В.Б.

Суддів колегії: - Бровченка І.О., Бурлака І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Колесник О.Е.,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області на ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2018 року по цивільній справі за позовом першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2018 року залишено без розгляду позов першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки.

В апеляційній скарзі перший заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської областіпросить скасувати вказану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги зазначив, що судом першої інстанції було безпідставно залишено без розгляду вказаний позов, оскільки прокуратурою належним чином було обґрунтовано необхідність участі у справі у якості самостійного позивача.

Вказав, що передача в оренду земельної ділянки без дотримання належного економічного регулювання земельних правовідносин не забезпечує надходження платежів по орендній платі в місцевий бюджет в законодавчо визначених межах шляхом їх вірного правового регулювання та безпосередньо відноситься до інтересів держави, про що зазначалось в позовній заяві та у судовому засіданні. Зауважив, що у справі, що розглядається порушення інтересів держави відбулось внаслідок не проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передавалась в оренду, що у свою чергу впливає на встановлення розміру орендної плати.

Послався на те, що Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не може бути органом, в інтересах якого до суду звертається прокурор, оскільки у даній справі воно визначено відповідачем внаслідок невиконання покладених на нього обов'язків.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи.

Колегія суддів, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України вислухала доповідь судді-доповідача, за відсутності належним чином повідомлених учасників справи, що відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає її розгляду, перевірила законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги і вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що перший заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави (вулиця Соборна,будинок 20, місто Первомайський Харківської області, 64107) звернувся до суду з позовом до відповідачів: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (майдан Свободи, будинок 5, 1 під'їзд, поверх 6,7, місто Харків, 61022) та ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, 63300, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), в якому просив визнати недійним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, яка розташована за межами населених пунктів на території Красненської сільської ради Первомайського району Харківської області, укладений 12.12.2014 року між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_3, зареєстрований 12.12.2014 року реєстраційною службою Первомайського міськрайонного управління юстиції Харківської області за № 8048339.

В підготовчому судовому засіданні постало питання щодо повноважень органу прокуратури бути самостійним позивачем та представляти інтереси держави по даній цивільній справі.

Прокурор Ніколайчук А.І. в підготовчому судовому засіданні висловилася з приводу того,що прокуратура має повноваження бути самостійним позивачем та представляти інтереси держави по цій справі. Зазначила, що укладеним між відповідачами договором оренди землі порушуються інтереси держави через відсутність нормативної грошової оцінки землі. Оскільки функції із здійснення державного нагляду (контролю) в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, родючості ґрунтів покладені на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, яка ігнорує дотримання земельного законодавства при виконанні спірного договору оренди землі, то саме Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у цій справі має бути відповідачем, а прокуратура самостійним позивачем.

Представник Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та відповідач ОСОБА_3 у підготовче судове засідання не прибули, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце його проведення, проте їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання щодо участі прокурора у цій справі як самостійного позивача.

Залишаючи позов прокуратури без розгляду, районний суд мотивував свої висновки тим, що прокурор лише формально вказав про те, що він звертається як самостійний позивач в інтересах держави, оскільки Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не дотрималось норм земельного законодавства при укладенні спірного договору оренди землі. Суд також вказав, що прокурор не надав доказів попереднього звернення до Держгеокадастру за усуненням недоліків спірного договору оренди землі (відсутність нормативної грошової оцінки землі), а Держгеокадастр проігнорував ці вказівки. Також, прокурор не змогла довести суду наявність будь-якого інтересу держави, який би порушував спірний договір оренди земельної ділянки.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам ст.. 263 ЦПК України ухвала суду у повній мірі не відповідає.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру , в редакції, яка діє з 15.07.2015, року прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Згідно частини 1, 7 ст.24 Закону України Про прокуратуру , право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, його першому заступнику та заступникам, керівникам регіональних та місцевих прокуратур, їх першим заступникам та заступникам. Повноваження прокурорів, передбачені цією статтею, здійснюються виключно на підставах та в межах, передбачених процесуальним законодавством.

Відповідно до частини 2 ст.45 ЦПК України (в редакції, чинній на час звернення першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області з даним позовом) прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), зобов'язаний обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.

За правилами ч. 4 ст. 56 ЦПК України, в чинній редакції, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Таким чином, законодавством визначено правовий механізм, за яким, у разі лише якщо прокурором не наведено підстав, які уповноважують його на ведення справи у якості самостійного позивача, суд має залишити таку позовну заяву без руху та надати прокурору час для усунення таких недоліків.

Відкриваючи провадження у справі суд першої інстанції погодився з відповідністю позовної заяви вимогам закону, у тому числі вказаним нормам ст. 56 ЦПК України у чинній редакції (ст. 45 ЦПК України у попередній редакції).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позовну заяву від імені заінтересованої особи подано особою, яка не має повноважень на ведення справи.

Однак суд першої інстанції, залишивши позов без розгляду з наведених у п. 2 ч. 1 ст. 257 ЦПК України підстав, не звернув уваги, що прокурор самостійно визначає підстави свого представництва та інтереси держави, які підлягають захисту, і таке обґрунтування прокурором у даному випадку було наведено.

Попереднього звернення прокурора до відповідного державного органу, який діє від імені держави у спірних правовідносинах, для отримання прокурором права звертатися до суду з позовом на захист інтересів держави, з врахуванням бездіяльності цього органу, - вказаними цивільними процесуальними нормами не передбачено.

Посилання суду першої інстанції в обґрунтуваннях своїх висновків на практику Вищого господарського суду України з цього приводу не відповідає положенням ст. 263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості судового рішення.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм процесуального права, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу, скасовує оскаржувану ухвалу, і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За приписами ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 на користь Первомайської місцевої прокуратури Харківської області підлягає стягненню з кожного по 881 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 367, 368, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 381-384, 389-392 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області - задовольнити.

Ухвалу Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 13 березня 2018 року - скасувати.

Справу за позовом першого заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та ОСОБА_3 на користь Первомайської місцевої прокуратури Харківської області з кожного по 881 грн. судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст судового рішення виготовлено 11 травня 2018 року.

Головуючий -

В.Б. Яцина

Судді -

І.О. Бровченко.

І.В. Бурлака.