Ухвала

від 25.04.2018 по справі 700/851/17

ЛИСЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 700/851/17

Провадження № 2/700/75/18

25 квітня 2018 року Лисянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді: Яценко Г.М.,

за участю секретаря: Сіденко Н.П.,

представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Лисянка, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Дашуківської сільської ради, Лисянського району Черкаської області, Тальянківської сільської ради, Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_3 та ОСОБА_4.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує, що 02 жовтня 2010 року померла ОСОБА_3. Спадкоємцем померлої за заповітом, який фактично прийняв спадщину є ОСОБА_4, який помер 20 січня 2015 року. Згідно рішення Лисянського районного суду Черкаської області від 21 квітня 2016 року встановлено, що ОСОБА_5 є двоюрідним племінником ОСОБА_4. Позивач прийняв спадщину, але через відсутність всіх необхідних правовстановлюючих документів на спадкове майно, постановою Лисянської державної нотаріальної контори від 05.08.2015 року №1140/02-31 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Відповідачі в письмових клопотаннях направлених на адресу суду позовні вимоги визнали повністю, просили справу розглядати без участі їх представників.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно актового запису про смерть від 04 жовтня 2010 року, ОСОБА_3 померла 02 жовтня 2010 року.

За заповітом від 10 серпня 1995 року, посвідченого секретарем Дашуківської сільської ради, ОСОБА_3 все своє майно заповіла ОСОБА_4.

Довідкою Дашуківської сільської ради від 14 лютого 2017 року № 45 підтверджується, що за померлою 02 жовтня 2010 року ОСОБА_3 на праві власності рахується житловий будинок з надвірними спорудами в с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області по вул. Миру, 20. Свідоцтво про право власності на будинок сільська рада не видавала. З цієї ж довідки вбачається, що померла є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства площею 0,6809 га згідно державного акта серії ЧР № 125008 розташованої під даним будинком.

Відповідно до довідки Дашуківської сільської ради від 28 лютого 2018 року № 68, ОСОБА_3 на день смерті 02 жовтня 2010 року, постійно проживала у своєму будинку з братом ОСОБА_4 в с. Дашуківка, Лисянського району, черкаської області.

Таким чином, в силу ч. 3 ст. 1268 та згідно ст. 1223 ЦК України, ОСОБА_4 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про смерть від 20 січня 2015 року, ОСОБА_4 помер 20 січня 2015 року в с. Дашуківка, Лисянського району, Черкаської області.

Крім майна успадкованого померлим після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_4 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,23 га в межах Дашуківської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області згідно державного акта серії ЧР № 137675 від 29 вересня 2004 року, та земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,00 га в межах Тальянківської сільської ради, Тальнівського району, Черкаської області згідно державного акта серії ЯА № 712139 від 11 серпня 2005 року.

При цьому, земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,00 га. в межах Тальянківської сільської ради, ОСОБА_4 отримав у спадок після смерті ОСОБА_6 за заповітом, що вбачається з дослідженої в судовому засіданні спадкової справи від 07 травня 2000 року № 628 після смерті ОСОБА_6.

За таких обставин, твердження другого відповідача про повторну приватизацію земельної ділянки за одним цільовим призначенням не заслуговує на увагу. Після отримання відповіді на відзив та додаткових доказів представника позивача, Тальянківська сільська рада погодилась з вказаними доводами, направивши клопотання від 14 березня 2018 року та від 20 квітня 2018 року про визнання позовних вимог.

Рішенням Лисянського районного суду від 21 квітня 2016 року, що набрало законної сили 04 травня 2016 року встановлено, що ОСОБА_5 є двоюрідним племінником ОСОБА_4.

Отже, позивач є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 за законом в п'яту чергу згідно ст. 1265 ЦК України.

Постановою Державного нотаріуса від 05 серпня 2015 року позивачу, відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 вказаного кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч. 4 ст. 25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті. За таких обставин, у зв'язку із смертю спадкодавця, позивач як спадкоємець позбавлений можливості надати нотаріусу дані про реєстрацію права власності на спадковий будинок та правовстановлюючі документи, оскільки на померлих дане право зареєструвати вже не можливо. Отже, іншим чином захистити свої права та інтереси, окрім як зверненням до суду з даним позовом позивач не має можливості.

Відповідно до частини першої статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , в редакції на час виникнення спірних правовідносин, право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до підпункту 4.18 пункту 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, нотаріус виготовляє витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Пунктом 3.1. інформаційного листа (узагальнення) ВССУ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Якщо документи, що засвідчують право власності на нерухоме майно, існували, проте були втрачені власником та не можуть бути відновлені в передбаченому законом порядку, застосуванню підлягає ст. 392 ЦК України , відповідно до якої позов про визнання права власності може бути пред'явлений, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Підпунктом 4.12 пункту 4 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України , затвердженого наказом Мін'юсту України за № 296/5 від 22.02.2012 року (зареєстрованого в Мін'юсті України від 22.02.2012 року за № 282/20595) передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (п.п. 4.18. п. 4 Порядку).

Згідно п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження .

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 16, 25, 392, 1223, 1268, 1296, ЦК України, ст.ст. . 12 , 13 , 77 , 81 , 259 , 263-265 , 268 ЦПК України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_2 до Дашуківської сільської ради, Лисянського району Черкаської області, Тальянківської сільської ради, Тальнівського району Черкаської області про визнання права власності на спадкове майно задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами в с. Дашукіка, Лисянського району Черкаської області вул. Миру, 20, що належав померлій 02 жовтня 2010 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 0,6809 га в с. Дашукіка, Лисянського району Черкаської області, що належала померлій 02 жовтня 2010 року ОСОБА_3 згідно державного акта серії ЧР № 125008 від 24 червня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,23 га в межах Дашуківської сільської ради, Лисянського району, Черкаської області кадастровий номер 7122882800:02:001:0148, що належала померлому 20 січня 2015 року ОСОБА_4 згідно державного акта серії ЧР № 137675 від 29 вересня 2004 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,00 га в межах Тальянківської сільської ради, Тальнівського району, Черкаської області кадастровий номер 7124089300:01:000:0423, що належала померлому 20 січня 2015 року ОСОБА_4 згідно державного акта серії ЯА № 71239 від 12 серпня 2005 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Черкаської області через Лисянський районний суд Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Cуддя Яценко Г. М.