Ухвала

від 16.04.2018 по справі 910/6968/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ , вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

16.04.2018Справа № 910/6968/16 За заявою Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Державного підприємства "Укрветсанзавод" (ідентифікаційний код 38519326)

про банкрутство

Суддя Яковенко А.В.

при секретареві судового засідання Кобельчук О.І.

Представники:

від заявника -не з'явилися

від боржника -Заглоцький С.П., Зимин І.О.

розпорядник майна-Усачов О.М.

від розпорядника майна -Бухаленко С.С.

від Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів -Фесюк О.В.

від ТОВ "Птахокомплекс "Губин" -Мартинюк Д.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2016 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" у зв'язку з неможливістю останнього в порядку встновленому чинним законодавством погасити існуючу заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2016 № 910/6968/16 заяву Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 16.05.2016, визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Талана Л.Г. зобов'язано подати заяву про участь у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.05.2016 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 13.06.2016.

У судовому засіданні, що відбулось 13.06.2016, судом оголошено перерву до 15.06.2016.

14.06.2016 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання боржника про відкладення розгляду справи у судовому засіданні

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Визнано грошові вимоги Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Державного підприємства "Укрветсанзавод" в розмірі 4 478 872,95грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) за номером 32720 від 19.06.2016р. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Грінченка,1, ідентифікаційний код 38519326) арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича (свідоцтво №26 від 08.02.2013). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 08.08.2016 р.

Попереднє засідання Господарського суду м. Києва, призначене на 08.08.2016 не відбулось, у зв'язку з перебуванням матеріалів справи №910/6968/16 у апеляційній інстанції

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.08.2016 апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.06.2016 у справі №910/6968/16 - без змін. Матеріали справи надіслано до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Вищого господарського суду від 18.10.2016 касаційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" повернуто заявнику.

Матеріали справи повернуто до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.10.2016 розгляд справи у попередньому засіданні призначено на 30.11.2016.

Судове засідання, призначене на 30.11.2016 не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи до Київського апеляційного господарського суду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 апеляційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.06.2017 у справі №910/6968/16 без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.06.2017 касаційну скаргу Державного підприємства "Укрветсанзавод" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду м. Києва від 15.06.2017 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 27.02.2017 у справі №910/6968/16 -без змін.

Матеріали справи направлено до Господарського суду м. Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.08.2017 усунуто від виконання обов'язків розпорядника майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" арбітражного керуючого Талана Леоніда Григоровича. Призначено розпорядником майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" арбітражного керуючого Усачова О.М. (свідоцтво № 362 від 27.02.2013). Зобов'язано арбітражного керуючого Усачова О.М. ознайомитися із матеріалами справи, надати суду письмові пояснення щодо заявлених кредиторських вимог та виконати вимоги ухвал суду.

06.09.2017 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 06.09.2017 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 20.09.2017.

Судове засідання, призначене на 20.09.2017, не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи №910/6968/16 до Київського апеляційного господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2017 клопотання арбітражного керуючого Хоменка О.А. про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду, апеляційну скаргу арбітражного керуючого Хоменка О.А. на ухвалу Господарського суду м. Києва від 21.08.2017 у справі №910/6968/16 не прийнято та повернуто заявнику.

Матеріали справи №910/6968/16 повернуто до Господарського суду м. Києва

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 13.10.2017 призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 22.11.2017.

22.11.2017 від розпорядника майна надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у судовому засіданні.

22.11.2017 від розпорядника майна надійшло повідомлення про проведення інвентаризації.

07.12.2017 від розпорядника майна боржника надійшов реєстр вимог кредиторів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.12.2017 затверджено реєстр вимог кредиторів ДП "Укрветсанзавод", до якого включено:- Публічне акціонерне товариство Національної акціонерної компанії Нафтогаз Україна на суму 7 876 624,26 грн. з яких: 16 536,00 грн. - вимоги першої черги; 7 126 126,59 грн. - вимоги четвертої черги; 733 961,67 грн. - вимоги шостої черги; - Приватне підприємство Інвестбуд на суму 113 784,52 з яких: 2 756,00 грн. - вимоги першої черги; 106 151,76 грн. - вимоги четвертої черги; 4 876,77 грн. - вимоги шостої черги;- Товариство з обмеженою відповідальністю УНГ-Інвест на суму 426 021,73 з яких: 2 900,00 грн. - вимоги першої черги; 423 121,73 грн. - вимоги четвертої черги;- Лубенську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Полтавській області на суму 61 404,81 грн. з яких: 2 756,00 грн. - вимоги першої черги; 54 633,45 грн. - вимоги другої черги; 4 015,36 грн. - вимоги шостої черги;- Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України у м. Києві на суму 613 593,90 грн. з яких: 2 756,00 грн. - вимоги першої черги; 116103,44 грн. - вимоги другої черги; 385453,42 грн. - вимоги четвертої черги; 109281,04 грн. - вимоги шостої черги;- Ковельська об'єднана ДПІ ГУ ДФС у Волинській області на суму 24 267,24 грн. - вимоги шостої черги;- Коломийське об'єднане УПФ України Івано-Франківської області на суму 5 188,64 грн. - вимоги шостої черги;- Товариство з обмеженою відповідальністю Українська протеїнова компанія на суму 1 284 369,80 грн. з яких: 3 200,00 грн. - вимоги першої черги; 1 281 169,80 грн. - шостої черги;- Товариство з обмеженою відповідальністю БРайт і КО на суму 55 534,67 грн. з яких: 3 200,00 грн. - вимоги першої черги 52 334,67 грн. - шостої черги;- ОСОБА_9 на суму 63 384,39 грн. з яких: 36 175,65 грн. - вимоги першої черги, 27 208,74 грн. - шостої черги;- ОСОБА_10. на суму 40 546,38 грн. з яких: 23 998,52 грн. - вимоги першої черги, 16 547,86 грн. - шостої черги. Окремо внесено до реєстру вимог кредиторів вимоги по заробітній платі у розмірі 3 165 119,72грн.Підсумкове засідання суду призначено на 17.01.2018.

17.01.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Голови комітету кредиторів ДП "Укрветсанзавод" про продовження процедури розпорядження майном боржника на два місяці.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2018 задоволено клопотання Голови комітету кредиторів Державного підприємства "Укрветсанзавод" про продовження процедури розпорядження майном боржника на два місяці. Продовжено процедуру розпорядження майном Державного підприємства "Укрветсанзавод" та повноважень розпорядника майна Державного підприємства "Укрветсанзавод" арбітражного керуючого Усачова Олега Миколайовича на два місяці. Відкладено розгляд справи у підсумковому засіданні, розгляд кредиторських заяв ГУ ДВС у Тернопільській області, ОСОБА_11, Ковельського об'єднаного управління ПФУ з грошовими вимогами до боржника на 12.03.2018.

У зв'язку з тим, що 12.03.2018 суддя А.В. Яковенко перебуватиме у щорічній відпустці, суд ухвалою від 17.01.2018 призначив розгляд справи у підсумковому засіданні на 28.03.2018.

15.03.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ініціюючого кредитора -голови комітету кредиторів боржника про введення процедури санації, призначення керуючим санації боржника керівника Заглоцького С.П., та призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Усачова О.М.

Судове засідання, призначене на 26.03.2018, не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді А.В. Яковенко на лікарняному.

28.03.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли додаткові документи від ТОВ "Теплобуд 2014"

Після виходу судді А.В. Яковенко з лікарняного, суд ухвалою від 30.03.2018 призначив розгляд справи у судовому засіданні на 16.04.2018.

До Господарського суду м. Києва надійшли клопотання Публічного акціонерного товариства Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" про заміну кредитора.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.04.2018 розгляд вищенаведеної заяви призначено на 16.04.2018.

13.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання ТОВ "Теплобуд 2014" про витребування доказів.

16.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшли доповнення Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Губин" щодо клопотання про заміну кредитора.

16.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про розгляд заяви ОСОБА_11

16.04.2018 до Господарського суду м. Києва надійшло повідомлення розпорядника майна про розгляд заяви ТОВ "Теплобуд 2014".

Так, у судовому засіданні, що відбулось 16.04.2018, судом розглянуто заяви з грошовими вимогами до боржника ГУ ДВС у Тернопільській області, ОСОБА_11, Ковельського об'єднаного управління ПФУ, Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд 2014" та встановлено наступне.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне повідомлення про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Холдингова компанія "Системні інвестиції" офіційно опубліковано на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 19.06.2016 за № 32720.

ГУ ДФС у Тернопільській області

Заява про визнання кредитором у справі №910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод від 20.11.2017 року на суму 542 364,28грн. була подана з пропуском строку, передбаченого ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Державне підприємство Укрветсанзавод є правонаступником Державного підприємства Тернопільський завод по виробництву м'ясо-кіствового борошна Ветсанзавод (код за ЄДРПОУ 05453500) та Тернопільської філії Державного підприємства Укрветсанзавод (код за ЄДРПОУ 38621562) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2012 року №1147, наказу Державної ветеринарної та фіто санітарної служби України від 17 грудня 2012 року №447 Про реорганізацію державних підприємств , норм статуту ДП Укрветсанзавод (код ЄДРПОУ 38519326) та підпункту 98.2.2 пункту 98.2 статті 98 Податкового кодексу України, в якому передбачено, що якщо реорганізація здійснюється шляхом об'єднання двох або більше платників податків в одного платника податків з ліквідацією платників податків, що об'єдналися, об'єднаний платник податків набуває усіх прав і обов'язків щодо погашення грошових зобов'язань чи податкового боргу всіх платників податків, що об'єдналися.

Згідно довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області, станом на 08.11.2017 року, по Тернопільській філії державного підприємства Укрветсанзавод числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 174861,71 грн., зокрема:

- по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати в сумі 105501,58 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції- 21999,25 грн., пеня - 12649,15 грн..).

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати, виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення від 14.05.2015 року №0002731705. Постановою Окружного адміністративного суду від 10.10.2017 року №826/5700/16 на підставі зазначеного податкового повідомлення-рішення, задоволено позов Тернопільської ОДПІ Головного управління ДФС у тернопільській області, стягнуто з Державного підприємства Укрветсанзавод у рахунок погашення податкового боргу Тернопільської філії державного підприємства Укрветсанзавод шляхом стягнення коштів з рахунків у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що йому належать податковий борг в сумі 105501,58 грн;

- по платежу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 69 360,13 грн. (основний платіж - 69360,13 грн., штрафні санкції - 0,00 грн., пеня - 0,00 грн..).

Заборгованість з цього виду платежу, виникла згідно поданих звітів про суми нарахованої заробітної плати від 10.10.2017 року №9209051624, від 14.09.2017 року №9187326702, від 09.08.2017 року №9157088517, від 19.07.2017 №9139601960.

Згідно довідки Головного управління ДФС у Тернопільській області, станом на 08.11.2017 року, за Державним підприємством Тернопільський державний завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна Ветсанзавод числиться заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами в сумі 367 502, 57 грн., зокрема:

- по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати в сумі 86040,44 гри. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції - 46000,00 грн., пеня - 40040,44 грн..).

Заборгованість з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно податкового повідомлення-рішення від 17.07.2013 року №0004471750. Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 26.05.2015 року №826/20754/14, на підставі вищезазначеного податкового-повідомлення рішення, стягнуто з рахунків у банках ДП Укрветсанзавод , що обслуговують такого платника, на користь держави кошти у розмірі 1 18 717,77 грн. На виконання даної постанови Тернопільською ОДПІ оформлені наступні інкасові доручення для примусового стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу: від 06.07.2015 року №№10236-23, 10235-23, від

20.07.2015 №10818-23 та від 27.07.2015 року №11060-23.Зазначена постанова суду виконана частково на суму 72717,77 грн. З урахуванням часткової сплати за боржником числиться борг в сумі 86040,44 грн.;

- по платежу земельний податок з юридичних осіб в сумі 1176,52 грн. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції-676,87 грн., пеня - 499,65 грн..).

Заборгованість з цього податку виникла у зв'язку із несплатою узгодженого податкового зобов'язання, нарахованого згідно податкових повідомлень-рішень від

24.10.2016 року №0015861202 та від 24.10.2016 року №0015861202. Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2016 року №826/16799/16, на підставі вищезазначених податкових повідомлень-рішень, стягнуто з рахунків у банках ДП Укрветсанзавод , що обслуговують такого платника податків та за рахунок готівки, що належать підприємству, на користь Тернопільської ОДПІ податковий борг у розмірі 43 740,67 грн.;

- по платежу штрафні санкції по РРО в сумі 2549,39 грн.. (основний платіж - 0,00 грн., штрафні санкції -0,00 грн., пеня - 2549 грн..).

Заборгованість з цього виду платежу нараховане згідно рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19.12.2016 року від 19.12.2016 року №826/16799/16.;

- по платежу податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), в сумі 65949,20 грн. (основний платіж - 64067,87 грн., штрафні санкції - 1198,32 грн., пеня - 683,01 грн..).

Заборгованість з цього податку виникла у зв'язку із несплатою самостійно узгодженого податкового зобов'язання, відповідно до поданих декларацій від 20.12.2012 року №9080593794, від 21.01.2013 року №9085622076; від 20.02.2013 року №9008528964, від 20.03.2013 року №9014844504, від 22.04.2013 року №9022793329, від 15.05.2013 року №9037873531, від 20.06.2013 року №9036947117, а також нарахованих штрафних санкції згідно податкових повідомлень-рішень від 19.12.2012 року №0000621520, від 03.03.2014 року №0004281501 та від 23.09.2016 року №0013451201.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 01.07.2013 року №819/1570/13-а, на підставі вищезазначених декларацій та податкових повідомлень-рішень, стягнуто з Державного підприємства Тернопільський завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна Укрветсанзавод шляхом стягнення коштів з рахунків у обслуговуючих банках та за рахунок готівки, що йому належать податковий борг по податку на додану вартість в сумі 65157,86 грн.;

- по платежу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 211787,02 грн. (основний платіж - 187717,81 грн. штрафні санкції - 6860,20 грн., пеня - 17209,01 грн.).

Заборгованість з цього виду платежу нараховане відповідно до поданого звіту за березень 2013 року в сумі 30976,96 грн., квітень 2013 року в сумі 34819,86 грн., травень 2013 року в сумі 52016,74 грн., а також штрафних санкцій нарахованих згідно рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №1299 від 27.06.2013 року в сумі 16644,28 та рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №1364 від 17.07.2.013 року в сумі 7054,51 грн.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року № 819/1028/13-а, адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Тернопільському районі Тернопільської області задоволено. Стягнуто з ДП Тернопільський державний завод по виробництву м'ясо-кісткового борошна Укрветсанзавод заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 223173,19 грн. З урахуванням часткової сплати за боржником числиться борг в сумі 69904,25 грн.

Зважаючи на встановлені обставини, ГУ ДФС у Тернопільській області підлягає визнанню кредитором по відношенню до боржника на суму 542 364,28грн. з віднесенням до шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню судовий збір, сплачений заявником за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 3200,00грн.-вимоги першої черги.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів складає 545 564,28грн.

Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України

Заява про визнання кредитором у справі №910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод від 05.12.2017 року на суму 366 382,43грн. була подана з пропуском строку, передбаченого ст. 23 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом .

Згідно із розрахунками фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону N 1058 в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" відповідач вчасно не здійснював відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, в результаті чого, станом на 04.12.2017 року, за ним утворилася заборгованість в сумі 366382.43 грн.

З них заборгованість в сумі 84288,06 грн. охоплена постановами Окружного адміністративного суду м. Києва та видано виконавчі листи - № 826/3334/16 на суму 56569,31 грн. (за період з вересня 2015 р. по лютий 2016 р.) та № 826/12134/15 на суму 27718,75 грн. (за період з березня 2015 р. по травень 2015), які передані на примусове виконання до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції.

Крім того нараховано до відшкодування за період з березня 2016 року по листопад 2017 року 282094,37 грн. З яких Управлінням подано адміністративні позови до Окружного адміністративного суду м. Києва про стягнення суми боргу за період з березня 2016 року по вересень 2017 року в сумі 250 522,94 грн. та по яких відкрито провадження.

Крім цього, заборгованість по пільговим пенсіям підтверджується карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №2.

Кредиторські вимоги визнані розпорядником майна повністю.

Зважаючи на встановлені обставини, Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України підлягає визнанню кредитором по відношенню до боржника на суму 366 382,43грн. з віднесенням до шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог.

ОСОБА_11

Заява про визнання кредитором у справі №910/6968/16 про банкрутство Державного підприємства Укрветсанзавод року на суму 115 414,30грн. була подана 08.12.2017 року.

14.06.2016 року ОСОБА_11 наказом №111-К/16 був прийнятий на посаду менеджера зі збуту до відділу виробництва та збуту ДЕРЖАВНОГО ПІДПРИЄМСТВА УКРВЕТСАНЗАВОД , а 21.07.2016 року - переведений на посаду начальника сектору збуту до управління виробництва, збуту та фінансового аналізу Боржника.

Як зазначає заявник, після зміни керівництва Боржника у грудні 2016 року, без будь-яких повідомлень в установленому законом порядку про зміну істотних умов трудового договору та в односторонньому порядку адміністрацією роботодавця в усному порядку було повідомлено про погіршення умови праці, а саме: про те, що надбавка за інтенсивність роботи не буде нараховуватись та виплачуватись. Крім того, всупереч нормам статей 4, 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавець протягом тривалого часу не сплачував до бюджету єдиний соціальний внесок, як результат, Кредитор не отримував страхових виплат з тимчасової втрати працездатності, йому не нараховувався страховий стаж та він не матиме права на допомогу по безробіттю у разі звільнення, що підтверджується довідкою ОК-5.

Зважаючи на ці обставини 13.02.2017 року ОСОБА_11 написав заяву про надання не використаної відпустки з 15.02.2017 на 14 календарних днів з виплатою матеріальної допомоги, також просив звільнити його з посади відповідно до ч.З ст.38 КЗпП України в останній день відпустки. Після написання заяви Кредитор вчинив всіх можливих заходів, щоб подати зазначену вище заяву керівництву Боржника.

Після того, як Кредитором було заявлено про звільнення з посади начальника сектору збуту та вчинено дії, щодо подання заяви роботодавцю, керівництвом Боржника було відмовлено у прийнятті заяви про звільнення, з підстав визначених у ч.З ст.38 КЗпП України та не було належним чином прийнято та задоволено заяву Кредитора.

Зважаючи на це, Кредитором було вжито заходів щодо залучення адвоката до вирішення проблеми. Таким чином, на підставі Договору про надання правової допомоги №13/02-17.1 від 13.02.2017 року, ОСОБА_11 доручив адвокату вручити роботодавцеві заяву про надання відпустки з подальшим звільненням з посади. Однак, керівництвом Боржника було відмовлено у прийнятті заяви і в "альтернативному" порядку. Неодноразово Боржнику було надіслано адвокатські запити, які лишились без відповіді, а заяви Кредитора про відпустку та звільнення без задоволення.

Щодо захисту прав Кредитора на розгляд його заяви, отримання відпустки та звільнення, було здійснено відповідні дії. Реакція та дії на них з боку Боржника зазначаються нижче:

14.02.2017 р. - адвокатом, за дорученням Кредитора, була здійснена спроба вручити керівнику Боржника заяву ОСОБА_11 про надання відпустки з подальшим звільненням, шляхом подання адвокатського запиту № 14-02/1 (з вимогою прийняти заяву про надання відпустки з подальшим звільненням, листок непрацездатності та довідку ПФ України за формою ОК - 5). Зазначений запит керівник Боржника від адвоката не прийняв. У зв'язку з чим було викликано Поліцію, які прибули на адресу Боржника за заявою адвоката та зафіксували факт відмови співробітників Боржника в одержанні запиту адвоката .

У зв'язку з відмовою співробітників Боржника в одержанні запиту адвоката особисто, адвокатом, як представником Кредитора, 14 лютого 2017 року було спрямовано адвокатські запити № 14-02/1 поштовим відправленням УДППЗ Укрпошта .

23.02.2017 р. - помічником адвоката було здійснено ще одну спробу надати керівнику Боржника заяву про надання невикористаної відпустки з подальшим звільненням та листки непрацездатності, форму ОК - 5. Керівник також не прийняв документи, тож, було знову викликано Поліцію, що прибули за заявою №13328 на адресу Боржника.

24.02.2017р. - адвокат повторно відправив, за допомогою ТОВ Нова Пошта , на адресу Боржника оригінали заяви про звільнення, листки непрацездатності та форму ОК - 5.

01.03.2017p. - від Боржника Кредитору надійшли листи - прохання № 86-1/17-110 та 86-1/17-107 надати письмові пояснення про причину відсутності на роботі (01.03.2017 та 28.02.2017) .

Від Боржника надійшов лист від 02.03.2017 р. № 86-1/17-112 про розгляд та непогодження заяви про надання відпустки з подальшим звільненням. Зазначеним листом Боржник підтвердив той факт, що ним було все ж таки отримана 27.02.2017 р. заява про звільнення в останній день відпустки

Цей факт підтверджує те, що Кредитор повідомив Боржника про звільнення за власним бажанням відповідно до ч. З ст. 38 КЗпП України.

Заявами від 06.03.2017 р. Кредитор надав пояснення про відсутність на роботі 01.03.2017 та 28.02.2017, які були надіслані на адресу Боржника .

Зазначеними заявами Кредитор пояснив Боржнику, що він не перебував на робочому місці так, як вважав себе таким, що звільнений за власним бажанням.

Всі ці дії адвоката, які натикалися на супротив з боку Боржника свідчать про небажання роботодавця розглядати законну вимогу робітника про отримання відпустки та

20.03.2017 року наказом № 64- К/17 від 20 березня 2017 року Боржником було звільнено Кредитора з посади начальника сектора збуту згідно з ст.4 ст.40 КЗпП України, прогул без поважних причин. У трудову книжку Кредитора був внесений відповідний запис.

Відповідно до статті 45 Конституції України, кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Відповідно до статті 74 Кодексу Законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Згідно зі статтею 79 Кодексу Законів про працю України, щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Відповідно до статті 2 Закону України Про відпустки (далі - Закон), право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи (далі - підприємство).

Право на відпустки забезпечується, зокрема, гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом.

Статтею 3 Закону передбачено право на відпустки у разі звільнення. Зокрема, за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Відповідно до статті 24 Закону у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи АІ групи.

У даному випадку, заяву про надання відпустки із подальшим звільненням було неодноразово надано Боржнику, проте його співробітники відмовлялися прийняти таку заяву.

Статтею 4 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачено, що нікого не можна тримати в рабстві або в підневільному стані. Ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.

Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 36 Кодексу законів про працю України встановлено підстави припинення трудового договору. Відповідно до пункту 4 статті 36 Кодексу законів про працю України, підставами припинення трудового договору є розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39), з ініціативи власника або уповноваженого ним органу (статті 40, 41) або на вимогу профспілкового чи іншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу (стаття 45).

Відповідно до статті 38 Кодексу законів про працю України, працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.

Відповідно до статті 3 Закону України Про відпустки за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

У даному випадку, 14.02.2017 р. Боржника було повідомлено про розірвання трудового договору в останній день відпустки 28.02.2017 р. Отже, Кредитор розірвав трудовий договір із Боржником, у Боржника виникли обов'язки, пов'язані зі звільненням Кредитора передбачені чинним законодавством України.

Кредитора було звільнено з ініціативи власника або уповноваженого ним органу згідно п.4 статті 40 КЗпП України - прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Згідно ст. 47 КЗпП України - У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов'язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи та зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку.

Згідно зі статтею 48 Кодексу Законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 2.5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України. Міністерства юстиції України. Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58. встановлено, що з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов'язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма № П-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року № 277, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша).

Згідно з пунктом 4.1 Інструкції, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. При затримці видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові сплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним у порядку, встановленому пунктом 2.10 цієї Інструкції.

Відповідно до пункту 4.2 Інструкції, якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки. Пересилання трудової книжки поштою з доставкою на зазначену адресу допускається тільки за письмовою згодою працівника.

З наказом про звільнення Кредитор був ознайомлений лише 22.03.2017 року, в той же день і видана трудова книжка.

Згідно з ч.І ст.116 КЗпП при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При звільненні Кредитору не виплатили всіх сум, що належали йому до виплати.

Відповідно до п. 1-4 ст. 43 КЗпП України:

Розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п'ятнадцятиденний строк обгрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Подання власника або уповноваженого ним органу має розглядатися у присутності працівника, на якого воно внесено. Розгляд подання у разі відсутності працівника допускається лише за його письмовою заявою. За бажанням працівника від його імені може виступати інша особа, у тому числі адвокат. Якщо працівник або його представник не з'явився на засідання, розгляд заяви відкладається до наступного засідання у межах строку, визначеного частиною другою цієї статті. У разі повторної неявки працівника (його представника) без поважних причин подання може розглядатись за його відсутності.

У разі якщо виборний орган первинної профспілкової організації не утворюється, згоду на розірвання трудового договору надає профспілковий представник, уповноважений на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Таким чином, звільнення Кредитора згідно з п.4 ст.40 КЗпП України мало бути погоджене профспілковою організацією, а у разі її не створення за згодою на розірвання трудового договору профспілкового представника, уповноваженого на представництво інтересів членів професійної спілки згідно із статутом.

Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, Первинна профспілкова організація Боржника зареєстрована за кодом 38954546, юридична адреса: 01001, м. Київ, вулиця Бориса Грінченка, будинок 1, не перебуває в процесі припинення.

У даному випадку Боржником не було одержано згоди виборного органу первинної профспілкової організації або профспілкового представника на звільнення Кредитора та видання наказу № 64-К/17 від 20 березня 2017 року, що є грубим порушенням законодавства про працю.

Таким чином, Наказ про звільнення Кредитора № 64-К/17 від 20 березня 2017 року не відповідає нормам чинного законодавства України в частині формулювання причини звільнення.

Згідно з пунктом 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою профспілкового органу, крім випадків, передбачених статтями 43 і 43(1) КЗпП. Звільнення погоджується з органом профспілки, яка утворена і діє на підприємстві, і членом якої є працівник. Згода профспілкового органу на звільнення не може бути визнана такою, що має юридичне значення, якщо не додержані вимоги про участь у засіданні цього органу більше половини його членів, або згода давалась на прохання службової особи, що не наділена нравом прийняття і звільнення і не мала відповідного доручення правомочної особи, чи з ініціативи самого профспілкового органу або з інших підстав, ніж зазначалось у поданні власника чи уповноваженого ним органу, а потім і в наказі про звільнення.

Зважаючи на невідповідність нормам чинного законодавства Наказу про звільнення № 64-К/17 від 20 березня 2017 року в частині формулювання підстави звільнення, формулювання причини звільнення у трудовій книжці Кредитора підлягає визнанню таким, що не відповідає чинному законодавству.

Щодо підстав зміни формулювання причини звільнення у трудовій книжці Кредитора слід зазначити, що згідно зі статтею 235 Кодексу законів про працю України, у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин, з якими власник або уповноважений ним орган не пов'язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Відповідно до пункту 2.3 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Відповідно до пункту 2.6 Інструкції, у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис.

Пунктом 2.10 Інструкції деталізовано вимоги до внесення змін про звільнення працівника. Зокрема, у розділі Відомості про роботу , Відомості про нагородження , Відомості про заохочення трудової книжки (вкладиша) закреслення раніше внесених неточних або неправильних записів не допускається.

У разі необхідності, наприклад, зміни запису відомостей про роботу після зазначення відповідного порядкового номеру, дати внесення запису в графі 3 пишеться: Запис за № таким-то недійсний . Прийнятий за такою-то професією (посадою) і у графі 4 повторюються дата і номер наказу (розпорядження) власника або уповноваженого ним органу, запис з якого неправильно внесений до трудової книжки.

У такому ж порядку визнається недійсним запис про звільнення і переведення на іншу постійну роботу у разі незаконного звільнення або переведення, установленого органом, який розглядає трудові спори, і поновлення на попередній роботі або зміни формулювання причини звільнення. Наприклад, пишеться: Запис за № таким-то є недійсним, поновлений на попередній роботі . При зміні формулювання причини звільнення пишеться: Запис за № таким-то є недійсним звільнений... і зазначається нове формулювання. У графі 4 в такому разі робиться посилання на наказ про поновлення на роботі або зміну формулювання причини звільнення.

Окрім викладеного вище, при звільненні Кредитора, на його користь Боржником не було здійснено всіх виплат, які належали до сплати відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 44 Кодексу законів про працю України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у випадках виплати вихідної допомоги; вимушеного прогулу.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У даному випадку подія, із якою пов'язана відповідна виплата (розірвання трудового/ договору та вимушений прогул) відбулась у лютому 2017 року. Отже, останніми двома календарними місяцями роботи, що передують цим подіям, є грудень 2016 року та січень 2017 року.

Відповідно до абзацу 2 пункту 8 Порядку, у разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді. А саме, згідно з абзацом 1 пункту 8 Порядку середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Таким чином, для обчислення середньої місячної заробітної плати Кредитора як розрахункової величини для нарахування допомоги, необхідно здійснити множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим пункту 8 Порядку, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Середньоденна заробітна плата, у даному випадку, складала: заробітна плата за фактично відпрацьовані протягом розрахункового період робочі дні/число відпрацьованих робочих днів.

Відповідно до довідки про доходи від 22 березня 2017 року № 87-1/17-147, виданої Боржником, та банківських виписок від 21.02.2017 р. заробітна плата Кредитора за останні два місяці грудень 2016 року та січень 2017 року складала 14 897,42 гривень.

Число відпрацьованих робочих днів у грудні 2016 та січні 2017 року складало 42 робочих дні. Отже, середньоденна заробітна плата Кредитора за останні два календарних місяці роботи складала: заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні (14 897,42 гривень) / число відпрацьованих робочих днів (42 робочі дні) = 354,70 гривень.

Середня місячна заробітна плата Кредитора, відповідно, складає результат множення середньоденної заробітної плати (354,70 гривні) на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.

Згідно з абзацом 3 пункту 8 Порядку середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.

У даному випадку двома останніми календарними місяцями роботи до звільнення Кредитора був грудень 2016 року (22 робочі дні) та січень 2017 року (20 робочих днів). Отже, середньомісячне число робочих днів складає 21 робочий день.

Отже, середня місячна заробітна плата Кредитора складає добуток: середньоденної заробітної плати (354,70 гривні) х середньомісячне число робочих днів (21 день) = 7 448,70 гривень.

За змістом статті 44 Кодексу законів про працю України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення Боржником законодавства про працю, - Кредитору повинна бути виплачена вихідна допомога у розмірі не менше тримісячного середнього заробітку, тобто: 7 448,70 гривень х 3 = 22 346,10 гривень.

Відповідно до абзацу 5 статті 235 Кодексу законів про працю України, у разі затримки видачі трудової книжки з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу.

Виходячи зі змісту статті 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

У даному випадку, отримавши заяву про звільнення Кредитора з останнім робочим днем 28.02.2017 р, тобто з 01.03.2017 р. Боржник повинен був видати Кредитору належно оформлену трудову книжку та провести розрахунки з ним у день звільнення.

Натомість, Кредитор отримав трудову книжку лише 22 березня 2017 року.

Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України, Про практику розгляду судами трудових спорів № 9 від 06.11.92, - ...Оскільки згідно зі ст.235 КЗпП оплаті підлягає вимушений прогул, вимоги працівника про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягають задоволенню в тому разі і за той період, коли з вини власника або уповноваженого ним органу була затримана видача трудової книжки або неправильне формулювання причин звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника.

При присудженні оплати за час вимушеного прогулу зараховується заробіток за місцем нової роботи (одержана допомога по тимчасовій непрацездатності, вихідна допомога, середній заробіток на період працевлаштування, допомога по безробіттю), який працівник мав в цей час...

Зважаючи на те, що Кредитор станом на дату судового засідання з причин незаконного звільнення та неправильного формулювання в трудовій причин його звільнення з роботи фактично позбавлений доходу, не може ні отримати допомогу по безробіттю, ні працевлаштуватися, Кредитор має право заявити про стягнення з Боржника середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Таким чином, зважаючи на затримку видачі трудової книжки з вини Боржника, на користь Кредитора повинен бути виплачений середній заробіток за весь час вимушеного прогулу на підставі абзацу 5 статті 235 Кодексу законів про працю України.

Порядок обчислення середньої заробітної плані затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок). Цей Порядок обчислення середньої заробітної плати застосовується, зокрема, у вимушеного прогулу.

Відповідно до абзаців 1, 3 пункту 2 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

У даному випадку подія, із якою пов'язана відповідна виплата (розірвання трудового договору та вимушений прогул) відбулась у лютому 2017 року. Отже, останніми двома календарними місяцями роботи, що передують цим подіям, є грудень 2016 року та січень 2017 року.

Відповідно до абзацу 1 пункту 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У даному випадку заробітна плата Кредитора за фактично відпрацьовані протягом грудня 2016 та січня 2017 робочі дні складала 14 897,42 гривень. Число відпрацьованих робочих днів у грудні 2016 та січні 2017 року складало 42 робочих дні. Отже, середньоденна заробітна плата Кредитора за останні два календарних місяці роботи складала: заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні (14 897,42 гривень) / число відпрацьованих робочих днів (42 робочі дні) = 354,70 гривень.

Зважаючи на те, що виплата середнього заробітку за період вимушеного прогулу Кредитора (в період з дати отримання заяви про звільнення Кредитора з останнім робочим днем 28.02.2017 p., тобто з 01.03.2017 р. Боржник повинен був видати Кредитору належно оформлену трудову книжку та провести розрахунки з ним у день звільнення, натомість, Кредитор отримав трудову книжку лише 22 березня 2017 року) повинна дорівнювати множині таких елементів: середньоденний (годинний) заробіток (354,70 гривень) х число робочих днів (15 робочих днів) = 5 320,50 гривень.

Так як трудову книгу Кредитором було отримано 22 березня 2017 року, то до 21 грудня 2017 року минуло 190 робочих днів з дня видачі трудової книги в результаті незаконного звільнення Кредитора з займаної посади. Тобто, протягом зазначеного періоду неправильне формулювання в трудовій книзі Кредитора, в результаті незаконного звільнення Боржником, перешкоджає його працевлаштуванню. Зокрема з моменту незаконного звільнення, а саме: 20 березня 2017 року та видачі трудової книги 22 березня 2017 року, Кредитор отримував відмови щодо працевлаштування, після пред'явлення потенційним роботодавцям трудової книги на підтвердження досвіду роботи.

Відповідно до ч. З ст. 245 КЗпП України, - У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне за собою поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення в трудовій книжці перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу, який Боржник зобов'язаний сплатити на користь Кредитора, складає 67 747,70 грн. (розмір середньоденної заробітної плати (354,70 грн.) х кількість днів вимушеного прогулу (190 робочих днів) = 67 747,70 грн.).

Відтак, загальна сума, що підлягає стягненню з Боржника на користь Кредитора за час вимушеного прогулу становить 73 068,20 грн. (сума до сплати за час вимушеного прогулу у зв'язку з не видачею трудової книги (5 320,50 грн. + сума до сплати за час вимушеного прогулу у зв'язку з перешкодою працевлаштуванню неправильного формулювання причин звільнення у трудовій книзі (67 747,70 грн.) = 73 068,20 грн.).

У зв'язку з протиправною поведінкою співробітників Боржника, Кредитор був вимушений звернутися за правовою допомогою до адвоката. Відповідно до договору № 13/02-17.1 від 13 лютого 2017 року, додатків до договору та актів наданих послуг Кредитор поніс витрати за цим Договором у розмірі 16 800,00 гривень.

Загальна кількість часу надання послуг адвокатом складає 24 години, загальною вартістю 16 800,00 гривень, таким чином, година роботи адвоката становить: 16800,00/24= 700,00 грн./год.

Зважаючи на те, що вартість послуг адвоката не перевищувала 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно до додатків до Договору № 13/02-17.1 від 13 лютого 2017 року та актів наданих послуг вартість послуг, тож, витрати Кредитора на правову допомогу у разі задоволення позову підлягають стягненню з Боржника у розмірі 16 800,00 гривень.

Зважаючи на встановлені обставини, ОСОБА_11 підлягає визнанню кредитором по відношенню до боржника на суму 112 214,30грн. з віднесенням до першої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, до реєстру вимог кредиторів підлягає включенню судовий збір, сплачений заявником за подання заяви про грошові вимоги у розмірі 3200,00грн.-вимоги першої черги.

Отже, загальна сума, яка підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів складає 115 414,30грн.

Що стосується вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Теплобуд 2014" на суму 776 090,00грн., то судом встановлено, що заявником подано клопотання про витребування доказів , а також подано додаткові документи до заяви про грошові вимоги, а відтак, суд вважає за доцільне відкласти розгляд вимог ТОВ "Теплобуд 2014"

Керуючись викладеним, ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ст.ст. 216, 232,234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредиторами по відношенню до боржника Державного підприємства "Укрветсанзавод":

- Головне управління ДФС у тернопільській області з грошовими вимогами на суму 545 564,28грн., з яких 3200, 00грн.-вимоги першої черги, 542 364,28грн.-вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;

- Ковельське об'єднане управління Пенсійного фонду України з грошовими вимогами на суму 366 382,43грн.- вимоги шостої черги задоволення, яка погашатиметься у ліквідаційній процедурі, зважаючи на пропуск строку для заявлення кредиторських вимог;

- ОСОБА_11 з грошовими вимогами на суму 115 414,30грн.-вимоги першої черги.

2. Зобов'язати розпорядника майна внести відповідні відомості до реєстру вимог кредиторів ДП "Укрветсанзавод".

3. Відкласти розгляд вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Технобуд 2014" у судовому засіданні на 28.05.2018 о 11:30.

4. Зобов'язати розпорядника майна подати суду пояснення на клопотання ТОВ "Технобуд 2014" про витребування доказів.

5. Копію ухвали направити заявнику, боржнику, розпоряднику майна, вищевизнаним кредиторам та ТОВ "Технобуд 2014".

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена.

Повний текст ухвали складено 14.05.2018 р.

Суддя А.В. Яковенко