Рішення

від 10.05.2018 по справі 914/448/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.05.2018р. Справа №914/448/18

м.Львів

За позовом: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Татьяна» , м.Біла Церква Київської області

до відповідача : ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «І.М.Трейд» , м. Львів

про: стягнення боргу. Ціна позову: 81004,36грн.

Суддя Кітаєва С.Б.

При секретарі Зарицькій О.Р.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

На розгляді господарського суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Татьяна» , м.Біла Церква Київської області до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «І.М.Трейд» , м. Львів про стягнення заборгованості в сумі 81004,36грн., з яких 74715,00грн. основного боргу, 4708,07грн. пені, 1120,72грн. індексу інфляції, 460,57грн. 3% річних.

Ухвалою суду від 16.03.2018р. відкрито провадження у справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та судове засідання призначено на 11.04.2018р.

30.03.2018р. за вх.№889/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про зменшення розміру позовних вимог (у зв'язку з частковим погашенням відповідачем заборгованості в сумі 3000,00 грн.), згідно якого позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 78004,36грн., з якої: 71715,00 грн. основного боргу, 4708,07 грн. пені, 1120,72 грн. інфляційних втрат, 460,57 грн. 3% річних.

30.03.2018р. за вх.№11446/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу.

30.03.2018р. за вх.№11448/18 в документообігу суду зареєстровано подане позивачем клопотання про долучення до матеріалів справи доказів надіслання на адресу відповідача клопотання про зменшення розміру позовних вимог та клопотання про долучення додаткового доказу. Крім того, просить суд розглядати справу без участі позивача, за наявними у справі матеріалами.

10.04.2018р. за вх.№12576/18 в документообігу суду зареєстровано заяву позивача у якій останній повідомляє про те, що письмового відзиву на його адресу від відповідача не надходило, відтак подати відповідь на відзив не може.

Ухвалою суду від 11.04.2018р. прийнято до розгляду клопотання позивача вих.№30 від 27.03.2018р. (вх.№889/18 від 30.03.2018р.) про зменшення розміру позовних вимог, розгляд справи відкладено на 10.05.2018р.

Позивач явку повноважного представника в судове засідання 10.05.2018р. не забезпечив. В матеріалах справи наявне клопотання позивача від 30.03.2018р. за вх.№11448/18 про розгляд справи без участі позивача, за наявними у справі матеріалами.

В судове засідання 10.05.2018 представник відповідача не з'явився.

До матеріалів справи (до позовної заяви) долучені належні докази виконання позивачем вимог ст.172 ГПК України - надіслання відповідачу копії позовної заяви та копій доданих до неї документів листом з описом вкладення на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Судом також були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про відкриття судом провадження у справі - відповідна ухвала суду надсилалася на адресу місцезнаходження відповідача, яка також є офіційною адресою його місцезнаходження згідно Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 79008, Львівська область, м.Львів, площа ОСОБА_2, буд.13 кв.23.

Вказана ухвала надсилалася рекомендованим листом з повідомленням про вручення, яке повернуто відділом зв'язку з відміткою відповідача про отримання вказаної ухвали (вх..№10712/18 від 26.03.2018р.).

Відтак, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі належним чином, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов'язки, а відповідач не скористався наданим йому законом правом подати письмові заперечення проти позову, або будь-які інші письмові заперечення по суті спору чи проти здійснення розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. З огляду на відсутність підстав для відкладення розгляду справи, передбачених статтями 202, 216 та 252 Господарського процесуального кодексу України, надання відповідачу можливості для подання відзиву на позов, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Як вбачається з викладених у позові обставин, що підтверджується матеріалами справи, 31.10.2017р. між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Татьяна та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю І.М.Трейд було укладено договір про надання транспортно-експедиційних послуг №31/10/17-01.

Згідно п.п.1.1, 1.2 договору Виконавець зобов'язується за плату, на користь та за рахунок Замовника надавати та організовувати транспортно-експедиційні послуги, а Замовник зобов'язується здійснити оплату за вказані послуги. Обсяг та кількість перевезень, терміни їх виконання, маршрути, вартість послуг визначаються за угодою сторін в додаткових угодах або заявках-договорах, що є невід'ємною частиною цього договору (далі-Заявка).

Відповідно до п.2.1. договору послуги надаються на підставі Заявки в якій визначаються характеристики вантажу, інформацію про вантаж, його властивості, умови його перевезення, інструкції щодо кріплення та упакування, вантажовідправник, вантажоодержувач, адреса розвантаження, маршрут, тип і кількість автотранспортних засобів, вартість послуг та ін. умови. Заявка-договір (далі-заявка) є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.4.1. договору рахунок на оплату виписується Виконавцем і надається Замовнику після надання послуг. Сторони підписують Акт виконаних робіт, який є невід'ємною частиною даного договору по факту надання транспортно-експедиційних послуг.

Згідно п.4.2. договору оплата наданих послуг здійснюється Замовником безготівково на поточний рахунок Виконавця, який вказано у Рахунку. Оплата здійснюється протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня отримання оригіналів документів, згідно п.3,2.3, якщо інше не вказано в заявці. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок Виконавця.

Згідно п. 4.3. договору акт наданих послуг повинен бути підписаний Замовником та повернутий Виконавцю протягом 3 днів з дати його отримання. У випадку відсутності у вказаний строк письмових зауважень Замовника, послуги вважаються виконані належним чином, а Акт затвердженим і таким, відносно якого у Замовника немає зауважень.

Як зазначає позивач, на підставі вказаного Договору № 31/10/17-01 та Заявки на перевезення від 31 жовтня 2017р., ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма Татьяна , з 02.11.17р. по 09.11.2017р. здійснило перевезення вантажу по маршруту: м.Стамбул (Туреччина) - м.Хмельницький (Україна), що підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною СМR. №0959702 від 03.11.2017р. Вартість наданої послуга складала 74715,00 (сімдесят чотири тисячі сімсот п'ятнадцять) грн. Документи на оплату, згідно переліку зазначеному п.3.2.3 Договору № 31/10/17-01 були вручені Відповідачу 13.12.2017р. Термін оплати наданої послуги (п.4.2. Договору) складав 5 (п'ять) банківських днів з дня отримання оригіналів, тобто, до 20 .12.2017р.

В ході розгляду справи позивачем долучено підписаний відповідачем ОСОБА_3 №ОУ-11/0037 від 09.11.2017р. здачі приймання робіт, що на думку позивача є доказом виконання робіт позивачем згідно договору № 31/10/17-01 від 31.10.2017р.

Крім того, в процесі розгляду справи подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог від 27.03.2018р. №30 (вх.№889/18 від 30.03.2018р.), згідно якого позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 78004,36грн., з якої: 71715,00 грн. основного боргу, 4708,07 грн. пені, 1120,72 грн. інфляційних втрат, 460,57 грн. 3% річних, у зв'язку з частковим погашенням заборгованості на суму 3000,00 грн., що підтверджується банківською випискою станом на 20.03.2018р..

Таким чином, позивач вважає, що відповідач в порушення договірних умов та норм чинного законодавства не виконав взяті на себе зобов'язання по повній оплаті отриманих послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість перед Позивачем за отримані послуги у розмірі 71715,00 грн.

Відповідачу за вих.№13 від 29.01.2018 року було пред'явлено претензію для сплати в добровільному порядку боргу за здійснені перевезення. Відповідач отримав дану претензію 07.02.2017р, що підтверджується повідомлення про вручення поштового відправлення. Однак, залишив її без відповіді та задоволення.

У відповідності до п.4.3.1. договору у разі невиконання сторонами термінів взаєморозрахунків, винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до п.4.3.1. договору позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 4708,07грн., інфляційні втрати у розмірі 1120,72 грн., 3 % річних у розмірі 460,57 грн.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як визначено п. 3 ч. 1 ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Договір №31/10/17-01 від 31.10.2017 року на підставі якого заявлено позовні вимоги, за своєю правовою природою є транспортного експедирування.

Відповідно до ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Згідно ч. 3 ст. 929 ЦК України умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 931 ЦК України, передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач по справі не вжив заходів щодо погашення заборгованості в добровільному порядку. Станом на час розгляду справи Відповідач не погасив основний борг та не надав доказів погашення заборгованості, яка заявлена до стягнення.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

З азначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Дослідивши подані позивачем докази на підтвердження здійснення послуг з перевезення вантажів, судом зазначається , що на підставі договору від 31.10.2017р. №31/10/17-01 та Заявки на перевезення від 31 жовтня 2017р., ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю фірма Татьяна , з 02.11.17р. по 09.11.2017р. здійснило перевезення вантажу по маршруту: м.Стамбул (Туреччина) - м.Хмельницький (Україна), що підтверджується міжнародною товаро-транспортною накладною СМR. №0959702 від 03.11.2017р., Акт №ОУ-11/0037 від 09.11.2017р. здачі приймання робіт.

Оригінали вищезазначеної ТТН та Акту №ОУ-11/0037 від 09.11.2017р. здачі приймання робіт оглянуті судом в засіданні.

З огляду на зазначене, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено доводи позивача про існування у ТзОВ І.М.ТРЕЙД заборгованості за надані транспортні послуги у розмірі 71715,00 грн., а відтак суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення основного боргу у розмірі 71715,00 грн. підставна та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Згідно зі ст.ст.1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Здійснивши перерахунок пені за допомогою програми ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018 , суд встановив, що за період з 21.12.2017р. по 05.03.2018р. від суми боргу 74715,00 грн. розмір пені становить 4708,06 грн.

У зв'язку з наведеним, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення пені підлягає до задоволення у розмірі 4708,06 грн.

Здійснивши перерахунок інфляційних втрат за допомогою програми ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018 , суд встановив, що за період з 21.12.2017р. по 05.03.2018р. від суми боргу 74715,00 грн. розмір інфляційних втрат становить 1803,25 грн. (позивачем заявлено до стягнення 1120,72 грн.).

Суд встановив, що сума інфляційних втрат, яка підлягає до стягнення є більшою, ніж заявлено позивачем до стягнення, однак, оскільки позивач у визначеному ст.46 ГПК порядку (до початку першого судового засідання, оскільки справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження) із заявою про збільшення позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат не звертався, то суд приходить до висновку, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 1120,72 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних за допомогою програми ЛЗ ПІДПРИЄМСТВО 9.5.3 ТОВ Інформаційно-аналітичний центр ЛІГА , ТОВ ЛІГА: ЗАКОН , 2018 , суд встановив, що за період з 21.12.2017р. по 05.03.2018р. від суми боргу 74715,00 грн. розмір 3% річних становить 460,57 грн.

Суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення 3% річних підлягає до задоволення у розмірі 460,57 грн.

Відповідно до частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, хоч йому було створено усі можливості для надання заперечень, від жодного учасника справи не надходило клопотання про витребування доказів, судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю і до стягнення з відповідача належить: 71715,00 грн. основного боргу, 4708,06 грн. пені, 1120,72 грн. інфляційних втрат, 460,57 грн. 3% річних.

Відповідно до частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України у випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору. Відтак, відшкодування витрат позивача на оплату судового збору покладається на відповідача у розмірі 1762,00 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 73, 76-80, 86, 91, 123, 129, 194, 195, 201, 207, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов, з врахуванням заяви позивача про зменшення суми позовних вимог №30 від 27.03.2018р. (вх.№889/18 від 30.03.2018р.), задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «І.М.Трейд» (79008, м.Львів, площа ОСОБА_2АДРЕСА_1; ідентифікаційний код 39211689) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Татьяна (09107, Київська, область, м.Біла Церква, вул.Павліченко, буд.13-А; ідентифікаційний код 19411409) 71715,00 грн. основного боргу, 4708,06 грн. пені, 1120,72 грн. інфляційних втрат, 460,57 грн. 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення виготовлено 15.05.2018р.

Суддя Кітаєва С.Б.