Рішення

від 07.05.2018 по справі 916/389/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" травня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/389/18

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Карагяур В.М.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (представник за довіреністю);

від відповідача: ОСОБА_2 (представник за довіреністю);

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5), в особі Одеської філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5);

до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Центральний-4" (65078, Одеська обл., м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Генерала Петрова, буд. 23, корп. 1);

про стягнення 10 357,17 грн.

ВСТАНОВИВ:

СУТЬ СПОРУ: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Одеської філії "Інфоксводоканал" (надалі - ТОВ „Інфокс» в особі філії "Інфоксводоканал") звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (вх. ГСОО №420/18 від 05.03.2018р.) до відповідача - Житлово-будівельного кооперативу "Центральний-4" (надалі ЖБК "Центральний-4"), в якій просив суд стягнути з відповідача борг за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2017р. по 01.01.2018р. в сумі 14 457,17 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн.

Підставою для звернення з відповідним позовом позивачем визначено неналежне виконання відповідачем умов договору на послуги водопостачання та водовідведення №4303/1 від 01.11.2000 року, в частині повної та своєчасної сплати вартості наданих послуг у період з 01.10.2017р. по 01.01.2018р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 12.03.2018р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/389/18 за правилами спрощеного позовного провадження із призначенням розгляду справи в судовому засіданні на 04.04.2018 року.

У судовому засіданні від 04.04.2018 року представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх. ГСОО №2-1883/18), згідно якої заявник зменшив розмір заявлених позовних вимог, в зв'язку із частковою сплатою відповідачем заборгованості у сумі 3050,00 грн. та просив суд стягнути з відповідача борг за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2017р. по 01.01.2018р. в сумі 11 407,17 грн., а також витрати по сплаті судового збору у сумі 1 762,00 грн.

Враховуючи, що вищевказану заяву Товариством з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Одеської філії "Інфоксводоканал" подано в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України, суд здійснює розгляд позовних вимог в редакції заяви позивача від 04.04.2018р. вх. ГСОО № 2-1883/18.

Ухвалою суду від 04.04.2018р. було відкладено розгляд справи по суті на 27.04.2018 року.

18.04.2018 року до канцелярії суду від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду (вх. ГСОО №2-2022/18), згідно якої представник відповідача просив суд розстрочити виконання рішення на 9 місяців рівними платежами по 1267,44 грн. в місяць, згідно наданого графіку.

У судовому засіданні від 27.04.2018 року представник позивача усно заперечував щодо задоволення судом заяви відповідача про розстрочку виконання судового рішення.

Як вбачається із заяви відповідача, він просив суд розстрочити виконання рішення суду в порядку ст. 239 Господарського процесуального кодексу України, на 9 місяців рівними платежами, посилаючись на неприбутковість організації та особливий порядок формування фінансових ресурсів, а також на скрутне матеріальне становище, проте, як встановлено судом, до заяви про розстрочку виконання судового рішення відповідачем не додано жодного доказу на підтвердження скрутного матеріального становища відповідача, його фінансового стану, тощо.

Розглянувши заяву відповідача про розстрочку виконання судового рішення, суд відмовив у її задоволенні, з огляду на її необґрунтованість.

При цьому, відмовляючи в задоволенні вказаної заяви відповідача та вирішуючи питання про розстрочку виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору та виходить із збалансованості інтересів сторін, не надаючи при цьому перевагу жодній із сторін.

У судовому засіданні від 27.04.2018 року судом було оголошено перерву до 07.05.2018 року та зобов'язано сторін надати докази здійснених проплат щодо погашення заборгованості за спірний період.

Представник позивача у судовому засіданні 07.05.2018 року заявлені позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити, при цьому, надав до суду докази часткової оплати відповідачем вартості наданих послуг за спірний період.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, між тим, зазначав про здійснення відповідачем проплат за спірний період у більшому розмірі ніж зазначено позивачем.

Ухвалою суду від 07.05.2018 року, в порядку п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №916/389/18 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 1050,00грн. було закрито, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

В судовому засіданні 07.05.2018 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду та повідомлено сторонам, що повне рішення буде складено 14.05.2018 року.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено:

01.11.2000р. між Комунальним підприємством "Одесводоканал" (надалі - водоканал) та ЖБК "Центральний-4" (надалі - абонент) укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення (населення) №4303/1, згідно з яким водоканал надає послуги з подачі питної води по ДСТУ 2874-82 "Вода питна" (вода) та прийому стічних вод (стоки) на об'єкти абонента у відповідності до додатків № 1, 2,3, які щорічно до 15 листопада кожного року направляються водоканалу.

Умовами п. 1.2 договору встановлено, що абонент своєчасно сплачує надані йому послуги водопостачання та водовідведення, експлуатує та утримує водопровідні та каналізаційні мережі та пристрої на них у належному стані відповідно до встановлених Правил, перелічених у п.2.1 даного договору та діючого законодавства.

За умовами п.п. 2.2.1 договору, водоканал зобов'язується подавати абоненту воду та приймати стоки у відповідності до стану мереж і споруд.

Згідно з п.п. 2.3.8 договору, абонент зобов'язується щомісячно, за установленою формою з 1-го по 5-те число в письмовій формі, надавати відомості про водокористування абонента та фактичну оплату населення послуг водокористування за попередній місяць. При їх ненаданні в строк водоканал проводить розрахунок у відповідності до "Правил водокористування".

Відповідно до п. 3.1 договору, облік використаної води здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах абонента у відповідності до даних додатків № 1, 2, 3. При відсутності приладу обліку води, тимчасово до його установки, кількість використаної води визначається на підставі затверджених в установленому законом порядку нормативів водокористування.

Положеннями п. 3.2 договору встановлено, що оплата послуг водокористування та водовідведення проводиться щомісячно до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок водоканалу.

Відповідно до п. 3.3 договору, оплата здійснюється по тарифах, затверджених в установленому діючим законодавством порядку. На момент укладання договору діють наступні тарифи: вода - 0,43 грн. за 1 куб. м., стоки - 0,37 грн. за 1 куб. м. У випадку зміни тарифів, діючих на момент укладання договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими тарифами, без зміни інших умов договору. Відомості про зміну діючих тарифів абонент отримує через засоби масової інформації (печать, телебачення, радіо).

За умовами п. 3.6 договору, розрахунки ведуться по сальдо на початок місяця. Перераховані абонентом платежі зараховуються в наступному порядку: в першу чергу, в рахунок погашення пені, надалі заборгованості по сплаті, потім поточних платежів.

Згідно з п. 3.7 договору, обсяг скинутих абонентом в каналізацію стічних вод застосовується рівним використаному обсягу води, або встановлюється по приборам обліку стоків.

Відповідно до п. 3.12 договору, у випадку зміни діючого законодавства по розрахункам застосовується порядок, встановлений законом.

Згідно з п. 5.3 договору, договір укладається строком на 5 років та діє з 01.11.2000р. до 01.11.2005р. Договір вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо до закінчення місця після закінчення строку його дії жодна зі сторін не заявить про зміну або припинення договору.

09.11.2005р. між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ЖБК "Центральний-4" укладено додаткову угоду до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4303/1 від 01.11.2000р., згідно з якою сторони дійшли згоди про наступне: розділ 2 договору доповнити п.п.2.4.1: водоканал має право вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих послуг від абонента; п.3.1 змінити, виклавши в наступній редакції: облік використаної води, а також холодної води, яка йде на підігрів для централізованого гарячого водопостачання, здійснюється за показниками приладів обліку води, встановлених на об'єктах абонента у відповідності до даних додатків №1. При відсутності приладу обліку води, тимчасово до його установки, кількість використаної води визначається на підставі затверджених в установленому законом порядку нормативів водокористування.

01.01.2010р. між ТОВ "Інфокс" в особі філії "Інфоксводоканал" та ЖБК "Центральний-4" укладено додаткову угоду №229/1 до договору на послуги водопостачання та водовідведення №4303/1 від 01.11.2000р., згідно з якою сторони дійшли згоди про наступне: в тексті договору найменування сторін "Водоканал" та "Абонент" у всіх відмінках замінити на "Виробник" та "Споживач" відповідно; пункт 2.3.8. змінити, виклавши в новій редакції: щомісячно, за встановленою з 19 по передостанній робочий день місяця в письмовому вигляді надавати відомості про водоспоживання своїх об'єктів. При їх ненаданні в установлений строк (але не більше 2-х місяців), «Виробник» здійснює розрахунок послуг водопостачання-водовідведення за середньодобовими витратами за попередні 2 розрахункові місяці. Подальше визначення об'єму водокористування здійснюється за нормами споживання; пункт 5.3. змінити, виклавши в новій редакції: договір діє з моменту укладання договору до 31.12.2015р. в частині надання послуг водопостачання та водовідведення. Договір в частині надання послуг водопостачання та водовідведення вважається продовженим на наступні п'ять років, якщо за місяць до його закінчення сторони не дійдуть згоди внести зміни або припинити його дію. В частині розрахунків за отримані послуги водопостачання та водовідведення договір діє до повної сплати заборгованості за даним договором.

На виконання умов договору №4303/1 від 01.11.2000 року позивачем надавались відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення у жовтні-грудні 2017 року загальною вартістю 29 968,35 грн.

Відповідно до наведеного позивачем розрахунку вартості наданих послуг (а.с. 13), вартість наданих послуг у спірний період визначена на підставі тарифів встановлених Постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 907 від 11.07.2017р. та № 1343 від 02.11.2017р. виходячи із обсягів зазначених відповідачем у звітах щодо водоспоживання (а.с. 20-22).

Як зазначає позивач, за фактично надані послуги з водопостачання та водовідведення відповідач розрахувався частково, внаслідок чого у нього утворилась станом на 26.01.2018 року заборгованість за період з 01.10.2017р. по 01.01.2018р., у розмірі 14 457,17 грн., що і зумовило звернення позивача до суду з даним позовом.

Разом з тим, з матеріалів справи також вбачається, що 31.01.2018 року за платіжним дорученням №17 на суму 2000,00 грн. та 16.03.2018 року за платіжним дорученням №46 на суму 1050,00 грн. ЖБК "Центральний-4" здійснено часткові проплати за договором №4303/1 від 01.11.2000 року та які зараховано позивачем згідно зазначеного в них призначення платежу та відповідно до п. 3.6 договору, в якості погашення заборгованості за спірний період, що підтверджується відповідною бухгалтерською довідкою позивача від 03.04.2018р. (а.с. 56). Крім того, як стверджує позивач, за платіжним дорученням № 66 від 12.04.2018 року, в якості погашення заборгованості за спірний період відповідачем здійснено часткову проплату у розмірі 1050,00 грн., що також підтверджується бухгалтерською довідкою від 05.05.2018 року та відповідно до якої, зазначено, що станом на 04.05.2018 року заборгованість відповідача становить 10 357,17 грн.

Згідно до статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Інфокс» , в новій редакції, зареєстрованого реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві 07.09.2015 року за номером 10741050039050748 ТОВ „Інфокс» є правонаступником Комунального підприємства „Одесводоканал» на підставі Договору оренди цілісного майнового комплексу КП „Одесводоканал» від 17.12.2003 року, що підтверджує належні повноваження позивача для звернення з відповідним позовом.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Положеннями п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, а в силу вимог ч.1 ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В силу вимог ч.1 ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1, 7 ст.193 Господарського кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Положеннями ч.2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі 01.11.2000 року укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення, згідно з яким позивач зобов'язався надавати послуги з централізованого водопостачання, а також з централізованого водовідведення на об'єкт , що розташований за адресою: м. Одеса, вул. Генерала Петрова 23, корп. 1.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач не належним чином виконувались зобов'язання щодо оплати наданих у період з 01.10.2017р. по 01.01.2018р. послуг, внаслідок чого у нього станом на 04.05.2018р. наявний борг перед позивачем в сумі 10 357,17 грн.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, в порушення вимог ст. 73-74 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем не надано доказів сплати суми вартості послуг з водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2017 року по 01.01.2018 року.

При цьому, суд не приймає доводів відповідача щодо зарахування проплат за платіжними дорученнями №48 від 20.03.2018 року на суму 2200,00 грн., №47 від 19.03.2018 року на суму 1800,00 грн. та №45 від 14.03.2018 року на суму 5 676,88 грн., оскільки згідно зазначеного в них призначення платежу ЖБК "Центральний-4" оплачено вартість послуг за лютий 2018 року, що неохоплено заявленим позивачем періодом до стягнення.

Приймаючи до уваги вищевикладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" в особі Одеської філії "Інфоксводоканал" та стягнення з відповідача заборгованості за договором №4303/1 від 01.11.2000 року за період з 01.10.2017 року по 01.01.2018 року у розмірі 10 357,17 грн.

На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1762,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Центральний-4" (65078, Одеська обл., м. Одеса, Малиновський р-н, вул. Генерала Петрова, буд. 23, корп. 1, код ЄДРПОУ 20995679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інфокс" (04116, м. Київ, вул. Шулявська, 5, код ЄДРПОУ 14289688) в особі філії "Інфоксводоканал" (65039, м. Одеса, вул. Басейна, 5, код ЄДРПОУ 26472133) 10 357/десять тисяч триста п'ятдесят сім/грн. 17 коп. заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення за період з 01.10.2017 року по 01.01.2018 року та 1762/одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили .

Повне рішення складено 14 травня 2018 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська