Рішення

від 15.05.2018 по справі 803/451/18

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року ЛуцькСправа № 803/451/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Андрусенко О. О.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Волинській області до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№84)» про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДФС у Волинській області звернулося в суд з позовом до Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№84)» про стягнення податкового боргу у розмірі 306375,16 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконує вимоги чинного податкового законодавства щодо своєчасності сплати податків, у зв'язку з чим у відповідача існує податковий борг по податку на додану вартість, який підлягає до стягнення, у розмірі 306375,16 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості шляхом надіслання податкової вимоги, однак дані заходи не призвели до повного погашення податкового боргу відповідачем. Просить стягнути з банківських рахунків відповідача в дохід Державного бюджету України податковий борг у розмірі 306375,16 грн.

Ухвалою суду від 23.03.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в даній справі та ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

У відзиві на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 11.04.2018 року, відповідач позовні вимоги визнав частково. Вказує на те, що підприємство не визнає суму пені у розмірі 55634,70 грн., яка включена до складу загальної суми боргу, оскільки вказана пеня була нарахована контролюючим органом на розстрочені суми податкового боргу згідно ухвал Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року та від 23.02.2015 року. Відповідно до пункту 3.9 Порядку розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.10.2013 № 574, на розстрочені (відстрочені) грошові зобов'язання (податковий борг) пеня та штрафи не нараховуються з дати укладання (підписання) договору до закінчення строку дії договору про розстрочення (відстрочення) грошового зобов'язання (податкового боргу). Вважає, що з дати набрання законної сили ухвал Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року та від 23.02.2015 року про розстрочення податкового боргу і до закінчення терміну на який цей борг був розстрочений, Головне управління ДФС у Волинській області немає право на нарахування пені, оскільки розстрочення прямо передбачає перенесення строків сплати, а тому нарахування пені на розстрочений борг є незаконним. Просить зобов'язати позивача скасувати пеню у розмірі 55 634,70 грн., нараховану на розстрочені податкові борги згідно ухвал Волинського окружного адміністративного суду про розстрочення податкових боргів та зобов'язати обрахувати суму податкового боргу без урахування нарахованої пені.

12.04.2018 року на адресу суду надійшла відповідь представника Головного управління ДФС у Волинській області на відзив, в якому останній зазначає, що пеня, нарахована внаслідок невчасної сплати податкових зобов'язань, складає 36839,96 грн., яка включає нарахування пені як за несвоєчасну сплату самостійно задекларованих сум податкових зобов'язань, зобов'язань визначених контролюючим органом так і за несвоєчасну сплату розстрочених сум податкового боргу. Посилання відповідача на Порядок розстрочення (відстрочення) грошових зобов'язань (податкового боргу) платників податків № 574 вважає безпідставним, оскільки він стосується розстрочених сум податкового боргу за заявами платників податків, на підставі яких контролюючим органом приймаються відповідні рішення, в даному випадку суми податкового боргу розстрочені на підставі рішення суду, а тому просить стягнути з банківських рахунків відповідача в дохід Державного бюджету України податковий борг у розмірі 306 375,16 грн.

27.04.2018 року на адресу суду надійшли заперечення Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№84)» на відповідь на відзив, в якому відповідач вказує на те, що граничні строки сплати грошових зобов'язань (податкового боргу) було перенесено ухвалами суду про розстрочення податкового боргу, тому у контролюючого органу були відсутні підстави для початку нарахування пені, визначені підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною п'ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань учасників справи про розгляд справи в судовому засіданні, суд дійшов висновку про розгляд даної справи в письмовому провадженні без повідомлення (виклику) сторін.

Дослідивши подані суду письмові докази та пояснення, викладені у заявах по суті, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Пунктом 16.1 статті 16, пунктом 36.1 статті 36, пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1. статті 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57 ПК України).

В свою чергу, згідно пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Крім того, за змістом підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№84)» зареєстроване як юридична особа, перебуває на обліку в Луцькій ОДПІ як платник податків, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 27.04.2018 року. Згідно довідки ГУДФС у Волинській області відповідач має відкриті рахунки у банківських установах.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 13.02.2018 року за відповідачем рахується податковий борг по податку на додану вартість, що підлягає до стягнення, у розмірі 306375,16 грн., з них: основного платежу - 269535,20 грн., пеня - 36839,96 грн., що підтверджується розрахунком сум податкового боргу, зворотнім боком облікової картки по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), розрахунком нарахування пені, наданими позивачем.

Заборгованість по податку на додану вартість виникла у зв'язку з несплатою відповідачем податкових зобов'язань, які були самостійно визначені платником податків у поданих до контролюючого органу податкових деклараціях з податку на додану вартість, а саме: від 19.01.2017 року № 9266936205 на суму 17643,00 грн., від 17.02.2017 року № 9022772275 на суму 14677,00 грн., від 17.03.2017 року № 9044215459 на суму 6657,00 грн., від 19.04.2017 року № 9069089437 на суму 22181,00 грн., від 18.05.2017 року № 9091980490 на суму 20930,00 грн., від 20.06.2017 року № 9117295308 на суму 24893,00 грн., від 19.07.2017 року № 9139590820 на суму 26562,00 грн., від 18.08.2017 року № 9166078650 на суму 19294,00 грн., від 19.09.2017 року № 9191129681 на суму 25254,00 грн., від 19.10.2017 року № 9217473838 на суму 18003,00 грн., від 17.11.2017 року № 9242900866 на суму 21044,00 грн., від 20.12.2017 року № 9272550341 на суму 14529,00 грн., від 16.01.2018 року № 9294921328 на суму 13022,00 грн., та в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2017 року, поданому 29.01.2018 року, на суму 4167,00 грн. та штрафні санкції в сумі 125,00 грн., а також внаслідок несплати грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях від 13.01.2017 року № 000015305 на суму 975,19 грн., від 13.01.2017 року № 000013305 на суму 1068,72 грн., від 13.01.2017 року № 000014305 на суму 1056,46 грн., від 24.07.2017 року № 0034631207 на суму 17453,83 грн.

Крім того, як вбачається зі зворотного боку облікової картки по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) та розрахунку нарахування пені, поданого представником позивача 11.05.2018 року, станом на 13.02.2018 року нараховано відповідачу пеню, яка підлягає до стягнення, у загальному розмірі 36839,96 грн., з них: за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених платником податків самостійно у податкових деклараціях, у розмірі 7148,70 грн.; за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань, визначених контролюючим органом у податкових повідомленнях-рішеннях, у розмірі 14025,76 грн.; за несвоєчасну сплату розстрочених сум згідно рішень суду у розмірі 15626,65 грн.; залишок несплаченої пені станом на 30.01.2017 року - 38,85 грн. Сума пені у розмірі 4056,52 грн., наявна у обліковій картці, входить до складу податкового боргу, розстроченого згідно ухвал Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року та від 23.02.2015 року, і не включена до суми податкового боргу у розмірі 306375,16 грн., який є предметом стягнення у даній справі.

Відповідач у заявах по суті не визнає позов в частині стягнення пені, нарахованої контролюючим органом на суми податкового боргу, розстрочені згідно ухвал Волинського окружного адміністративного суду від 03.02.2014 року та від 23.02.2015 року.

Суд не погоджується з наведеним з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 162 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

За змістом підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов'язку.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов'язань або податкового боргу є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов'язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день прийняття контролюючим органом рішення про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань або податкового боргу. Якщо до складу розстроченої (відстроченої) суми входить пеня, то для розрахунку процентів береться сума за вирахуванням суми пені (пункт 100.1 статті 100 ПК України).

Відповідно до абзацу першого пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, при розстроченні (відстроченні) грошових зобов'язань (податкового боргу) відповідно до статті 100 ПК України нараховуються проценти за користування таким розстроченням (відстроченням), тобто розстрочення податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 року у справах №808/772/17 та № 805/4622/16-а.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Враховуючи наведене, суд вважає, що розстрочення виконання судового рішення, застосоване адміністративним судом, не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а заперечення відповідача не спростовують вище встановлених обставин.

Судом також встановлено, що ГУ ДФС України відповідно до статті 59 ПК України здійснено заходи щодо погашення податкового боргу шляхом надіслання відповідачу податкової вимоги від 30.01.2017 року № 78-03.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно із пунктами 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в органі, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З врахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у розмірі 306 375,16 грн. з рахунків Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№84)» підлягають до задоволення.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків Державного підприємства «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№84)» (45233, Волинська область, Ківерцівський район, селище міського типу Цумань, вулиця Шевченка, будинок 54, код ЄДРПОУ 08679675) у банках, обслуговуючих платника податків, в дохід Державного бюджету України податковий борг у розмірі 306 375,16 грн. (триста шість тисяч триста сімдесят п'ять грн. 16 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий-суддя О. О. Андрусенко