Рішення

від 23.04.2018 по справі 804/8160/17

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

23 квітня 2018 року Справа №804/8160/17

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

за участі: секретаря судового засідання Бутенко П.В.,

розглянувши питання розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-Гарант до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю ДДК-Гарант звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить скасувати рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 24.10.2017 року № 244225/40276168, винесеного відповідачем та зобов'язати останнього зареєструвати податкову накладну від 18.09.2017 року № 30 реєстраційний номер 9214487196 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У прохальній частині позовної заяви позивач просив стягнути з відповідача, зокрема: витрати на правову допомогу.

Попередній розрахунок витрат часу на надання правової допомоги наданий позивачем 29.01.2018 року (а.с. 42), а остаточний розрахунок надано 21.02.2018 року - тобто вже після розгляду справи (а.с.62).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2018 року вищевказаний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-Гарант задоволений повністю.

Відповідно до ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 року призначено судове засідання щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу

Сторони в судове засідання щодо розгляду питання розподілу судових витрат не з'явилися, причини неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, відтак фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши відповідні норми права, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю ДДК-Гарант (далі - клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги адвокатом від 27.11.2017 року № 133. Відповідно до умов договору до обов'язків адвоката входить, серед іншого, представляти інтереси клієнта в судах по справам та позовам, вказаних в додатку до договору.

Відповідно до ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката, позивачем надані наступні докази: договір про надання правової допомоги від 27.11.2017 року, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, виписку з банку про рух коштів з рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю ДДК-Гарант на рахунок адвоката ОСОБА_1, а також попередній і остаточний розрахунок витрат часу на надання правової допомоги.

Предметом договору про надання правової допомоги від 27.11.2017 року є надання адвокатом правової допомоги в об'ємі та на умовах, передбачених договором. Відповідно до пункту 2.1.4 договору, до обов'язків адвоката входить представляти інтереси клієнта в судах по справам та позовам, вказаних в додатку до договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору, адвокат надає правову допомогу в справі за позовною заявою до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним рішення та зобов'язання зареєструвати податкову накладну.

Разом з цим позивачем не надано актів прийому-передачі виконаних робіт, що є підтвердженням обсягу виконаних робіт саме у цій справі.

Також, суд зазначає, що представником позивача не надано суду платіжних доручень (квитанцій) на підтвердження сплати наданих послуг щодо здійснення представництва в суді, оскільки роздруківка про рух коштів з рахунку Товариства на рахунок адвоката ОСОБА_1, у якій призначенням платежів зазначено: за договором про надання правової допомоги від 27.11.2017 р , не приймається судом з огляду на відсутність будь-яких посилання на справу, а також обсяг та вид наданих послуг.

Згідно з ч.2 ст. 247 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Враховуючи вищезазначене та подані документи позивачем на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що вказані документи не можуть слугувати належними та допустимими доказами для підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу у справі № 804/8160/17, а тому суд не знаходить підстав для їх стягнення.

Керуючись ст. 132, 134, 139, 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні клопотання про стягнення судових витрат на правничу допомогу адвоката - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, у разі якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного перегляду справи.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

Додаткове рішення може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому додаткове рішення не вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення.

Суддя Л.Є. Букіна