Ухвала

від 14.05.2018 по справі 804/2659/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 травня 2018 року          Справа №804/2659/18

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Бондар М.В., розглянувши заяву щодо усунення недоліків позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу Залеліївський дошкільний навчальний заклад "Веселка" Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

11.04.2018 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального закладу Залеліївський дошкільний навчальний заклад "Веселка" Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області, в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с.Залелія, вул.Чкалова, 9-Д Комунального закладу Залеліївський дошкільний навчальний заклад "Веселка" Ляшківської сільської ради Царичанського району Дніпропетровської області (код ЄДРПОУ 33352941), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Ухвалою суду від 13.04.2018 року позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Згідно з розпискою про вручення, ухвалу від 13.04.2018 року позивач отримав 16.04.2018 року.

25.04.2018 року до суду надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить відстрочити сплату судового збору або звільнити від сплати судового збору, разом з тим, представник позивача просить продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у разі відмови у задоволенні клопотання.

Ухвалою суду від 26.04.2018 року у задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору відмовлено; клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви задоволено; продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви, вказаних в ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 року, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Копію ухвали від 26.04.2018 року позивач отримав 02.05.2018 року, що підтверджується розпискою про вручення.

11.05.2018 року до суду повторно надійшла заява щодо усунення недоліків позовної заяви від представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якій позивач просить відстрочити сплату судового збору або звільнити від сплати судового збору, та продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у разі відмови у задоволенні клопотання.

В обґрунтування заявлених клопотань позивач зазначає, що Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області є бюджетною установою, яка утримується за рахунок коштів Державного бюджету. Позивачу кошторисом на 2018 рік, видатки по загальному фонду державного бюджету по КЕКВ 2800 “Інші поточні видатки” (сплата судового збору) не були передбачені.

Вирішуючи клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, суд виходить з того, що відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 Закону України “Про судовий збір”, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст.8 Закону України “Про судовий збір” відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Статтею 5 Закону України “Про судовий збір” визначено вичерпний перелік суб'єктів, які мають пільги та звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Судом встановлено, що позивач не відноситься до жодної з пільгових категорій, та повинен сплачувати судовий збір за подачу позовної заяви до суду.

Обмежене фінансування суб'єкта владних повноважень не є підставою для відстрочення від сплати судового збору.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі “Креуз проти Польщі” (http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/980_030) “право на суд” не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Доводи клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору не містять доказів, що підтверджують неспроможність позивача як суб'єкта владних повноважень сплатити судовий збір за подання до адміністративного суду позову.

Крім того, повне звільнення від оплати усіх судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь-які судові витрати, інакше вони неспроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування тощо).

Суд зазначає, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень такого майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Зазначена позиція також збігається із висновками Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18 жовтня 2005 року (заява №70297/01) та Верховного Суду України, викладеними в його ухвалі від 28 вересня 2015 року у справі №21-5496а15.

Також, суд звертає увагу, що представником позивача не наведено доказів можливості сплати судового збору у встановлений строк у випадку відстрочення судом сплати судового збору.

З огляду на викладені обставини, суд не знайшов обґрунтованих підстав для задоволення заявленого клопотання про відстрочення або звільнення від сплати судового збору, оскільки позивачем як суб'єктом владних повноважень подана до адміністративного суду позовна заява на виконання покладених на нього функцій та завдань, а відсутність бюджетного фінансування не є підставою для відстрочення або звільнення від законодавчо встановленого обов'язку зі сплати судового збору.

Крім зазначеного, невмотивоване звільнення від оплати повністю або частково, відстрочення або розстрочення сплати судових витрат утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення за судовим захистом.

Вирішуючи вимоги клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, суд виходить з наступного.

Приписами ст.121 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Згідно з ч.1 ст.166 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Пунктами 4 та 5 ч.1 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; підстави заяви (клопотання, заперечення).

Відповідно до п.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.

З аналізу поданої до суду 11.05.2018 року заяви про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, судом встановлено, що представником позивача заявлено відповідну вимогу з тих самих підстав, які вже були розглянуті судом та щодо яких судом вже було продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви ухвалою суду від 26.04.2018 року.

Суд зазначає, що ухвалою про залишення позовної заяви без руху від 13.04.2018 року позивачу визначено не лише сплатити судовий збір, а і надати суду належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Представником позивача не надано суду жодних доказів на підтвердження здійснення відповідних дій, спрямованих на усунення недоліків позову, та підтвердження неможливості усунути недоліки позовної заяви у встановлений ухвалою строк.

Натомість, представником позивача повторно до закінчення строку на усунення недоліків позову подано аналогічну заяву вже поданій раніше заяві від 25.04.2018 року про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви, що свідчить про зловживання представником позивача правом на продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви без фактичного вчинення дій, спрямованих на усунення недоліків, визначених в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 13.04.2018 року.

З огляду на встановлену ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України засадою щодо неприпустимості зловживання процесуальними правами, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.ст.2, 121, 133, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

          У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору або звільнення від сплати судового збору - відмовити.

У задоволенні клопотання представника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про продовження процесуального строку для усунення недоліків позовної заяви - відмовити.

Копію ухвали невідкладно направити на адресу позивача.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар