Рішення

від 05.04.2018 по справі 185/1300/18

ПАВЛОГРАДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 185/1300/18

Провадження № 2/185/1612/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2018 року м.Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Палюх Т.Д.., при секретарі судового засідання Андруховій Ю.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом,

ВСТАНОВИВ:

24 лютого 2018 року позивачі звернулись до суду з позовною заявою до Троїцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі є синами та спадкоємцями за заповітом після померлого 24.02.2017 ОСОБА_3. До спадкової маси входить, зокрема, земельна ділянка на території Привовчанської сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7710 га, кадастровий номер 1223587200-01-002-0048. Позивачі спадщину прийняли, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом нотаріусом відмовлено оскільки відсутній оригінал правовстановлюючого документа, тому позивачі просять визнати за ними право власності на вказану земельну ділянку по 1/2 частині за кожним.

Позивачі у судове засідання не з'явилися, надали суду заяви про розгляд справи за наявними матеріалами справи за їх відсутності, наполягали на задоволенні позову.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи та дослідивши зібрані у справі докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76, ч. 2 ст. 77, ч 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку від 26.04.2007 серії ДП №010140, виданим Павлоградською районною державною адміністрацією, земельна ділянка площею 4,7710 га, що розташована на території Привовчанської сільської ради, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223587200:01:002:0048, належить на праві власності ОСОБА_3(а.с. 15).

24 лютого 2017 року ОСОБА_4 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть(а.с. 12).

Згідно із заповітом від 05.01.2017, посвідченим секретарем Привовчанської сільської ради, спадкоємцями ОСОБА_3 за заповітом є ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Зокрема, земельну ділянку (пай) площею 4,771 га, державний акт №ДП 010140, що розташована на території Привовчанської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, яку передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, ОСОБА_5 заповів ОСОБА_2 та ОСОБА_1Я, в рівних частинах(а.с. 13).

Згідно з ч. 1 ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст.1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно із ч.1,ч. 2 ст. 1236 ЦК України заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов'язки, які можуть йому належати у майбутньому. Заповідач має право скласти заповіт щодо усієї спадщини або її частини.

З огляду на викладене, позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є спадкоємцями після померлого ОСОБА_5.

До спадкової маси входить, зокрема, право власності на земельну ділянку, що розташована на території Привовчанської сільської ради, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 4,7710 га, кадастровий номер 1223587200-01-002-0048.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Згідно зі ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Так, 11.01.2018 Другою Павлоградською нотаріальною конторою відмовлено позивачам у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірну земельну ділянку у зв'язку із відсутністю у останніх оригіналу правовстановлюючого документа на земельну ділянку( а.с.13).

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що право власності на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання.

Керуючись ст. ст. 328, 392, 1216, 1218, 1296, 1297 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12,13, 76-78, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України

ВИРІШИВ:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1223587200:01:002:0048, площею 4,771 га, розташовану на території Троїцької (колишньої Привовчанської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті 24 лютого 2017 року ОСОБА_3.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, право власності на 1/2 частину земельної ділянки з кадастровим номером 1223587200:01:002:0048, площею 4,771 га, розташовану на території Троїцької (колишньої Привовчанської) сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, в порядку спадкування за заповітом після смерті 24 лютого 2017 року ОСОБА_3.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Т. Д. Палюх