Ухвала

від 11.05.2018 по справі 308/4891/18

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

308/4891/18

У Х В А Л А

11.05.2018 року місто Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Бенца К.К., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації за частку у спільній сумісній власності,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1) в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 звернулася до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_4 (місце реєстрації АДРЕСА_2) про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації за частку у спільній сумісній власності.

При цьому, разом із позовною заявою позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належні на праві власності ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.н. ,РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованому: АДРЕСА_3: об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_4, Ужгородського району, Закарпатської області загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта у РПВН : 28645504; земельну ділянку загальною площею 0,0903 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер НОМЕР_2 розташованої за адресою: АДРЕСА_5; також шляхом заборони ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4.н.,РНОКПП НОМЕР_1 зареєстрованому: АДРЕСА_6 виконувати будь-які будівельні, ремонтні роботи, роботи по монтажу чи демонтажу зовнішнього чи внутрішнього обладнання, оздоблення щодо об'єкту нерухомого майна: об'єкт незавершеного будівництва, житловий будинок з належними до нього господарськими спорудами розташований за адресою: АДРЕСА_4, Ужгородського району, Закарпатської області загальною площею 67,30 кв.м., житловою площею 35,5 кв.м., реєстраційний номер об'єкта у РПВН : 28645504. на земельній ділянці земельну ділянці загальною площею 0,0903 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд кадастровий номер НОМЕР_2 розташованої за адресою: АДРЕСА_5. В обґрунтування заяви посилається на те, що у разі невжиття заходів забезпечення спірне майно може бути відчужене третім особам, що у випадку задоволення позову зумовить фактичну неможливість виконання рішення суду.

Вивчивши доводи поданої заяви про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що заява не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Звернення з позовом до суду за захистом порушених прав, інтересів фізичних осіб та юридичних осіб, а також свобод фізичних осіб є одним із способів судового захисту.

Інститут забезпечення позову при цьому, дає можливість суду до ухвалення рішення по суті вжити заходів щодо забезпечення заявленого позову у певних визначених випадках, враховуючи чітко визначені підстави.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості заявленого клопотання, суд зазначає, що інститут забезпечення позову регламентовано статтями 149 - 151 ЦПК України, які встановлюють підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а також способи забезпечення позову в цивільному процесі. Наявність такого інституту є однією з гарантій виконання рішення суду і спрямована на дотримання норми щодо обов'язковості до виконання судових рішень, встановленої нормами Конституції України.

Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, до вирішення справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду. Це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Із матеріалів справи вбачається, що між сторонами виник майновий спір про поділ спільного сумісного майна подружжя.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективнийзахист, або по-новлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За загальним правилом, заявник зобов`язаний довести наявність підстав для забезпечення позову, надавши відповідні докази.

При цьому згідно до п. 1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно до п.10 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до ч.ч. 2,3 ст.150 ЦПК України , суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову

Згідно ч.6 ст.153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч.10 ст. 150 ЦПК України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про забезпечення позову , суд виходить з наступного.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року за №9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповіднихзаходів.

Таким чином, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженню наявних доказів, суд приходить до висновку, що заява необгрунтована непідтверджена належними доказами, які дають підстави вважати, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Аналізуючи вищевикладені обставини, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; суд зважаючи на те, що позивачем не наведено достатніх підстав для необхідності застосування забезпечення позову та не надано належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність ризиків можливого істотного ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективного захисту, приходить до висновку про відсутність підстав для застосування зазначених позивачем заходів забезпечення позову, а тому в задоволенні заяви необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.149-153,157 ЦПК України, суддя,-

ухвалив:

У задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2. про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1, поданого в особі уповноваженого представника ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ спільного сумісного майна подружжя та стягнення грошової компенсації за частку у спільній сумісній власності - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до апеляційного суду Закарпатської області через Ужгородський міськрайонний суд. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана потягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду К.К. Бенца