Постанова

від 10.05.2018 по справі 189/305/18

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/3282/18А Справа № 189/305/18 Головуючий у 1 й інстанції - Лукінова К.С. Доповідач - Ткаченко І.Ю.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Максюти Ж.І., Пищиди М.М.

при секретарі - Кравцовій Н.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим.

Заборонено будь-яким юридичним чи фізичним особам окрім Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми Славутич вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки площею 5.3097 га., кадастровий номер НОМЕР_1 яка розташована на території Катеринівської сільської ради Покровського району Дніпропетровської області, та належить ОСОБА_2, а саме: користування земельною ділянкою та її обробіток; внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно земельної ділянки площею 5.3097 га., кадастровий номер НОМЕР_1 (реєстрація чи перереєстрація права оренди, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також інших речових прав, що може потягнути за собою зміну власника або користувача земельної ділянки площею 5,3097 га., кадастровий номер НОМЕР_1 (а.с.39-40).

Не погодившись із ухвалою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду із апеляційною скаргою та просить скасувати ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року, посилаючись на те, що вона не відповідає нормам процесуального права (а.с.44-45).

В порядку п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті Голос України повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів ).

Згідно п.9 Розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що в провадженні Покровського районного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма Славутич до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним, скасування запису в державному реєстрі прав на нерухоме майно, та визнання договору оренди земельної ділянки поновленим (а.с.2-6).

Відповідно до ст.149 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову, зокрема, заборону вчиняти певні дії (п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно ч.3 ст.150 ЦПК України (в редакції чинній на час постановлення оскаржуваної ухвали), заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог ТОВ Агрофірма Славутич .

Такі висновки суду є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи вбачається, що договір оренди земельної ділянки було укладено 10.12.2007 року між позивачем та ОСОБА_4, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 10 років.

Відповідно до п. 10.1. даного договору, він набирає чинності, зокрема, після його державної реєстрації.

Зі змісту договору та відміткам на ньому вбачається, що договір було зареєстровано 12.12.2008 року, тобто він діє до 12.12.2018 року. Зазначене узгоджується з правовими позиціями ВСУ, неодноразово висловленими ним, в тому числі й у Постанові від 25.02.2014 року у справі № 6-219цс14.

Таким чином, відповідач ОСОБА_2 - спадкоємець ОСОБА_4, ще під час дії договору оренди від 10.12.2007 року, уклав договір оренди з ОСОБА_3, з приводу чого між сторонами виник спір, оскільки позивач до закінчення строку дії договору (12.12.2018 року) продовжує користуватися земельною ділянкою та обробляє її, та в подальшому, враховуючи положення договору та Закону сподівався скористуватися своїм переважним правом на поновлення договору оренди.

Отже, при вжитті заходів забезпечення позову судом враховано конкретні обставини справи, зміст позовних вимог, та їх співмірність до вжитих заходів забезпечення позову (пункти 3 і 4 постанови ПВСУ № 9 від 22.12.2006 р. Про практику розгляду судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову ).

При цьому, в даному випадку відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства суд вирішив лише процедурне питання про забезпечення позовних вимог, не позбавляючи апелянта права власності на належне йому майно. Заборона будь - яким юридичним чи фізичним особам вчиняти дії щодо спірної земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2, а саме: користування земельною ділянкою та її обробіток; внесення будь-яких змін до Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень стосовно земельної ділянки площею 5.3097 га., кадастровий номер НОМЕР_1 (реєстрація чи перереєстрація права оренди, права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), а також інших речових прав, що може потягнути за собою зміну власника або користувача земельної ділянки площею 5,3097 га., кадастровий номер НОМЕР_1., за своїм змістом полягає у обмеженні права особи лише розпорядитися майном, яке й досі перебуває в оренді у позивача, проте не позбавляє апелянта права володіння ним та права власності на нього.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду про необхідність застосування заходів забезпечення позову до вирішення позовних вимог, а лише мають посилання на те, що апелянт на законних підставах став власником земельної ділянки і має право нею розпоряджатися.

При цьому апелянтом не враховано зміст договору оренди та вимоги закону, які застосовуються до спірних правовідносин.

В апеляційній скарзі також не наведені докази й того, що застосування судом запропонованих заходів забезпечення позову можуть призвести до будь-яких незворотних негативних наслідків для відповідача.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 149-151, 259, 375, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення .

Ухвалу Покровського районного суду Дніпропетровської області від 01 березня 2018 року - залишити без змін .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: