Постанова

від 10.05.2018 по справі 810/2930/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 810/2930/17 Суддя (судді) першої інстанції: Василенко Г.Ю.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 травня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом Комунального підприємства Білоцерківської міської ради Міськреклама до Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.06.2017 № 0022061406.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач при здійсненні перевірки в момент виявлення незаповненого рядку за 07 червня 2017 року розділу 2 КОРО формально підійшов до перевірки оприбуткування готівки в касі, а саме не враховано: наявність вклеєного фіскального звітного чеку в книзі; належно оформленого прибуткового касового ордеру; здавання готівкою виручки до банківської установи на поточний рахунок підприємства; видача готівкових коштів підзвітній особі.

При цьому, Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не передбачено відповідальність за невнесення запису в книгу КОРО у випадку наявності вклеєного Z-звіту.

Відсутність запису в КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень готівки у касовій книзі, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її не оприбуткування.

Відтак, посилання відповідача на порушення п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 є протиправним і як наслідок винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 15 червня 2017 року №0022061406.

В апеляційній скарзі, відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що готівкові кошти не було оприбутковано в КОРО №1027003735р/5 від 22.09.2016 на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій №969 від 07.06.2017 на загальну суму 4 238 грн, а саме, на момент перевірки були відсутні записи в розділі 2 КОРО Облік руху готівки та сум розрахунків на сторінці 72-73 КОРО, чим порушено вимоги п. 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Крім того, оприбуткуванням готівкових коштів є фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та прибуткових касових ордерах, та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій та касовій книзі, відповідно. Невиконання будь-якої з цих дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, та тягне за собою застосування відповідальності, передбаченої ст. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем зазначено, що Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не передбачено відповідальність за невнесення запису в книгу КОРО у випадку наявності вклеєного Z-звіту.

Відсутність такого запису в КОРО при наявності у ній відповідних розрахункових документів та відображення надходжень готівки у касовій книзі, не свідчить про факт ненадходження грошових коштів до каси, її не оприбуткування, а означає лише порушення порядку ведення КОРО.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, працівниками ГУ ДФС у Київській області 08.06.2017 згідно направлень від 08.06.2017 № 3009, № 3010 проведено фактичну перевірку офісу КП Білоцерківська міська рада Міськреклама , який розташований за адресою: вул. Росьова, 7, м. Біла Церква, Київська область, щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами проведеної фактичної перевірки від 08.06.2017 складено акт фактичної перевірки (бланк №006157), зареєстрований у ГУ ДФС у Київській області в журналі реєстрації актів перевірок від 09.06.2017 за номером № 1450/100/14/31321911 (а.с. 6).

Так, в результаті перевірки встановлено факт не оприбуткування готівки в КОРО №1027003735р/5 від 22.09.2016 на підставі фіскального звітного чеку реєстратора розрахункових операцій № 969 від 07.06.2017 на загальну суму 4 238 грн (відсутні записи в розділі 2 КОРО Облік руху готівки та сум розрахунків на сторінці 72-73 КОРО), чим порушено п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637.

За результатами проведеної перевірки податковим органом винесено податкове повідомлення рішення від 15.06.2017 №0022061406 про застосування штрафних санкцій у розмірі 21190 грн (а.с. 9).

У подальшому, податкове повідомлення-рішення від 15.06.2017 №0022061406 оскаржено в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак рішенням від 11.08.2017 №17678/6/99-99-110301-15 скаргу позивача залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 15.06.2017 №0022061406 - без змін (а.с. 10-11).

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем оприбуткування готівки в касі було здійснено, тому у відповідача були відсутні правові підстави застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз.2 п.1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки .

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг регулюються Законом України від 06.07.1995 № 265/95-ВР Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг (далі - Закон № 265/95-ВР).

Згідно п. 13 частини першої ст. 3 Закону № 265/95-ВР, суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями), а також окремі питання організації банками роботи з готівкою врегульований Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі - Положення № 637) (чинного, на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 2.6 Положення № 637, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Як свідчать матеріали справи, що під час проведення фактичної перевірки підприємства в КОРО було підклеєно Z-звіт №969 від 07.06.2017 на суму проведених розрахунків 4238 грн, що в свою чергу свідчить про оприбуткування позивачем готівки у вказаній сумі (а.с. 12, 46).

Також до матеріалів справи позивачем надано прибутковий касовий ордер №111 від 07.06.2017 на суму 3 800 грн, який належним чином оформлений та має усі заповнені реквізити (а.с. 13).

Крім того, здавання готівкою виручки до банківської установи на поточний рахунок підприємства підтверджується видатковим касовим ордером №136 та квитанцією №178 на суму 2800 грн (а.с. 15-17), при цьому видатковий касовий ордер №135 на суму 1000 грн свідчить про видачу готівкових коштів підзвітній особі (а.с. 14).

Так, порядок щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій, затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 918/29048.

Згідно п.3 Преамбули вказаного Порядку у разі наявності у суб'єктів господарювання книг обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО) за формами, наведеними у додатках 1 та 2 до Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28 серпня 2013 року №417, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19 вересня 2013 року за №1618/24150 (у редакції наказу Міністерства доходів і зборів України від 24 грудня 2013 року №844) (далі - Порядок №417), такі книги ОРО можуть бути зареєстровані, перереєстровані у відповідному контролюючому органі, а також використовуватись відповідно до абзацу п'ятого цього пункту).

Згідно п. 1 Розділу 2 вказаного Порядку суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг та відповідно до вимог законодавства повинні застосовувати РРО, зобов'язані зареєструвати РРО відповідно до положень цього Порядку, виконати його персоналізацію, опломбувати та перевести у фіскальний режим роботи.

При цьому, порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій затверджений наказом Міністерства фінансів України 14.06.2016 № 547, та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 липня 2016 року за № 920/29050 (далі - Порядок №547).

У відповідності до п. 1 підрозділу 1 Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій Розділу II Порядку №547 cуб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобов'язані зареєструвати книги обліку розрахункових операцій (далі - книги ОРО).

Згідно до п. 1 підрозділу 1 Порядок реєстрації книг обліку розрахункових операцій Розділу II Порядку №547 книга ОРО реєструється на кожний РРО або, якщо згідно із законодавством розрахунки можуть проводитися без застосування РРО, на окрему господарську одиницю.

Згідно п. 6 підрозділу 4 Порядок ведення книг обліку розрахункових операцій Розділу II Порядку №547 використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає: наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО; підклеювання фіскальних звітних чеків до відповідних сторінок книги ОРО; щоденне виконання записів (у разі здійснення розрахункових операцій) про рух готівки та суми розрахунків, при цьому дані за сумами, отриманими від покупців (клієнтів), та дані за сумами, виданими покупцям (клієнтам), записуються окремо; у разі виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії - здійснення записів за обліком розрахункових квитанцій; ведення обліку ремонтів, робіт з технічного обслуговування, а також перевірок конструкції та програмного забезпечення РРО у відповідному розділі книги ОРО.

Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, в Акті перевірки не наведено фактів невиконання позивачем вказаних дій - факту не проведення коштів через РРО та не відображення такої готівки у книзі ОРО.

З матеріалів справи вбачається, що готівка за 07.06.2017 була проведена через РРО, що підтверджується Z-звітом за відповідну дату (а.с. 12).

Крім того, у книзі ОРО на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту №969 від 07.06.2017 вчинено запис про оприбуткування готівки в сумі 4238 грн (а.с. 18).

Таким чином, днем порушення, яке на думку податкового органу мало місце, є 07.06.2017 - дата, коли позивач зобов'язаний згідно законодавства внести відповідний запис в КОРО.

Разом з тим, проведення розрахункових операцій через РРО, щоденне друкування фіскальних звітних чеків та їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій вже є свідченням того, що готівкові кошти оприбутковані в розумінні п.2.6 Положення №637 і їх рух відображено в фіскальній пам'яті реєстратора розрахункових операцій.

У відповідності до правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 11.12.2012 (справа 21-400а12) у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням розрахункової книги оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій: фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій.

Згідно абз. 2 п. 1 Указу Президента України Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Таким чином, фінансові санкції, передбачені даною нормою, можуть застосовуватися лише у разі не оприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки, чого в даному випадку судом першої інстанції встановлено не було.

Оскільки позивачем здійснено оприбуткування готівки в касі у відповідності п. 2.6 Положення № 637 із застосуванням РРО, та у книзі ОРО вчинено запис про оприбуткування готівки на підставі фіскального звітного чеку Z-звіту №969 від 07.06.2017, тому у відповідача були відсутні правові підстави застосування до позивача фінансових санкцій, передбачених абз.2 п.1 Указу № 436/95.

З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанцій є законним та обгрунтованим, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Київській області - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 листопада 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

В.А. Твердохліб

Повний текст виготовлено: 15 травня 2018 року.