Рішення

від 15.05.2018 по справі 364/360/18

ВОЛОДАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 364/360/18

Провадження № 2/364/169/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.18 р. Володарський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Макаренко Л.А.,

при секретарі судового засідання Кулинич Г.І.,

за участю:

сторони - не з'явилися,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні Володарського районного суду Київської області в смт Володарка Київської області цивільну справу

за позовом ОСОБА_1,

до Логвинської сільської ради Володарського району Київської області,

про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

До Володарського районного суду Київської області 28.03.2018 р. надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Логвинської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, в якій Позивач просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну ділянку розміром 3,2825 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розміщену у територіальних межах Логвинської сільської ради Володарського району Київської області.

На обґрунтування заявленої позовної вимоги у позові зазначено, що 13.05.2015 р. помер батько Позивача - ОСОБА_2 (спадкодавець), який за життя мав право власності на вказану земельну ділянку, що доводиться відповідним державним актом серії ЯБ № 511426. 09.11.2015 р. Позивач звернувся до Володарської районної державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте державний нотаріус відмовила у видачі свідоцтва на право на спадщину на земельну ділянку через відсутність оригіналу згаданого державного акта. Позивач не володіє оригіналом цього акта, його місцезнаходження не відоме, відновити втрачений документ також не має можливості у зв'язку з тим, що не є власником земельної ділянки. Такі обставини порушують права Позивача, оскільки він немає можливості отримати у позасудовому порядку правовстановлюючий документ на об'єкт нерухомого майна, який належить йому з моменту відкриття спадщини - з 13.05.2015 р.

Ухвалою Володарського районного суду Київської області від 29.03.2018 р. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 15.05.2018 р.

У підготовче судове засідання 15.05.2018 р. Позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені за адресами, зазначеними у позовній заяві (а.с. 41, 42). Водночас до суду 15.05.2018 р. представник Позивача ОСОБА_3 (довіреність від 21.02.2018 р., посвідчена секретарем Логвінської сільської ради Володарського району Київської області, зареєстровано за № 09, а.с. 46) подала заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують у повному обсязі, просили позов задовольнити (а.с. 45).

Від Відповідача представник також не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлено (а.с. 43), до суду 24.04.2018 р. надійшла заява про розгляд справи без участі представника сільської ради, заперечень проти позову не мають, просять позов задовольнити (а.с. 44).

За загальним правилом частини першої статті 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів (частина третя статті 211 ЦПК України).

У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо за положеннями ЦПК України розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (частина друга статті 247 ЦПК України).

Суд, ознайомившись з матеріалами справи та оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, вирішуючи справу, виходить з такого.

Відповідно до частини четвертої статті 200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтею 206 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

За роз'ясненнями Верховного Суду України, викладеними у пункті 24 Постанови Пленуму від 12.06.2009 р. № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції , пункті 11 Постанови Пленуму від 18.12.2009 р. № 14 Про судове рішення у цивільній справі , у разі визнання відповідачем позову, що не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом; визнання відповідачем позову має бути безумовним, не суперечити закону й не порушувати права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), у такому разі суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для прийняття визнання Відповідачем позову та задоволення позовних вимог, суд виходить з такого.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом (пункт 1 частини другої статті 16, частина перша статті 328 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України).

За положеннями статті 328, частини другої статті 373 ЦК України, частини другої статті 78 Земельного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом; право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі прийняття спадщини (пункт г частини першої статті 81 Земельного кодексу України). Право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення (частина перша статті 1225 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (статті 1217, 1220 ЦК України). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Судом встановлено, що земельна ділянка,кадастровий номер 3221684000:03:008:0004 (за державним актом, а.с. 7), 3221684000:03:008:0053 (за витягом з Державного земельного кадастру, а.с. 8), площею 3,2825 га, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, належала ОСОБА_2 згідно з розпорядженням Володарської районної державної адміністрації Київської області від 29.04.2005 р. № 143, що підтверджено копією державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 511426, виданим 18.02.2006 р. Володарською районною державною адміністрацією Київської області (а.с. 7),а також сформованим 02.01.2018 р. на запит Позивача витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (а.с. 8-12).

ОСОБА_2 помер 13.05.2015 р., що підтверджено копією свідоцтва про його смерть серії І-ОК № 329240, виданого 14.05.2015 р. виконавчим комітетом Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, актовий запис № 10 (а.с. 6).

За життя спадкодавець ОСОБА_2 заповіт не склав, спадкоємцем за законом, який подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини, є син спадкодавця -ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Позивач), що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-ОК № 299580, виданого повторно 26.05.2015 р. Відділом реєстрації актів цивільного стану Володарського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 01 (а.с. 5), та копією заяви про прийняття спадщини від 09.11.2015 р. № 597 (а.с. 30), надісланою нотаріусом на запит суду від 29.03.2018 р. (а.с. 24) разом з відповідною спадковою справою (а.с. 29-40).

За статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово; кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).

За частинами першою, третьою статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину; відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Згідно з пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 Про судову практику у справах про спадкування отримання спадкоємцем, який прийняв спадщину, свідоцтва про право на спадщину відповідно до статті 1296 ЦК України є правом, а не обов'язком спадкоємця.

З матеріалів справи, зокрема відповіді державного нотаріуса Позивачеві від 16.01.2017 р. № 12 (а.с. 15) і копії зазначеної спадкової справи, надісланої нотаріусом на запит суду (а.с. 29-40) вбачається, що після смерті спадкодавця ОСОБА_2 залишилася спадщина у вигляді земельної ділянки площею 3,2825 га, надана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області. Оформити спадщину шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину для Позивача виявилось неможливим через відсутність оригіналу державного акту на право власності на земельну ділянку (пункт 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 03.03.2004 р. № 20/5, з подальшими змінами). У зв'язку з цим державним нотаріусом ОСОБА_4 було відмовлено Позивачеві у вчиненні відповідної нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину із роз'ясненням про можливість вирішення питання в судовому порядку (а.с. 15).

За таких встановлених обставин суд вважає, що Позивач правомірно звернувся до суду за захистом своїх прав та має право на зазначене спадкове майно, а саме: наземельну ділянку,розміром 3,2825 га, з кадастровим номером: 3221684000:03:008:0053, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, посвідчену державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯБ № 511426, виданим 18.02.2006 р. Володарською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження від 29.04.2005 р. № 143, що належала померлому 13.05.2015 р. ОСОБА_2 на праві приватної власності.

Таким чином, визнання Відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, вимоги Позивачів є обґрунтованими і відповідають закону, а тому суд має законні підстави для прийняття визнання Відповідачем позову та ухвалення рішення про задоволення позову.

Питання щодо стягнення з Відповідача (органу місцевого самоврядування) на користь Позивача судових витрат судом не вирішується, оскільки таке питання Позивачем перед судом не порушувалося, розрахунків цих витрат суду не надано.

На підставі наведеного та керуючись статтями 78, 81 Земельного кодексу України, статтями 16, 316, 328, 373, 1216-1218, 1220-1223, 1225, 1258, 1261, 1268, 1296 Цивільного кодексу України, статтями 2, 3, 12, 13, 76, 81, 89, 197, 200, 206, 211, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 351, 352, 354, 355, підпунктами 8, 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Логвинської сільської ради Володарського району Київської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП: НОМЕР_1) в порядку спадкування за законом після ОСОБА_2, який помер 13.05.2015 р., право власності на земельну ділянкуплощею 3,2825 га, кадастровий номер 3221684000:03:008:0053, з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Логвинської сільської ради Володарського району Київської області, посвідчена державним атом на право приватної власності на землю серії ЯБ № 511426, виданим 18.02.2006 р. Володарською районною державною адміністрацією Київської області на підставі розпорядження від 29.04.2005 р. № 143.

Роз'яснити Позивачу, що питання про судові витрати може бути вирішено судом шляхом ухвалення додаткового рішення за його обґрунтованою заявою, подано в порядку і в строки, визначені статтею 270 ЦПК України.

Копії рішення суду направити учасникам справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Володарський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, обчислюючи цей строк з дня складення повного судового рішення (частина перша статті 354, підпункти 8, 15.5 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано; в разі подання такої скарги - рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.А. Макаренко