Постанова

від 14.05.2018 по справі 488/3346/17

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №488/3346/17 14.05.2018

Провадження №22-ц/784/677/18

Справа№488/3346/17 Головуюча першої інстанції Селіщева Л.І.

Провадження № 22-ц/784/677/18 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

П О С Т А Н О В А

Іменем України

14 травня 2018 р. м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючого: Галущенка О.І. ,

суддів: Лисенка П.П.

ОСОБА_2,

із секретарем

судового засідання: ОСОБА_3

за участю

боржниці ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_4 на ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2018 року про залишення без розгляду заяви про скасування судового наказу, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 14 вересня 2017 року, постановлену під головуванням судді Селіщевої Л.І.

за заявою

об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Аврора-Н про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг ,

в с т а н о в и л а:

14.09.2017 року об'єднання співвласників багатоквартирного будинку Аврора-Н (далі ОСББ Аврора-Н ) звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу , в якому просило видати судовий наказ про стягнення з ОСОБА_4 на свою користь заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 6 989 грн. 22 коп. та судового збору у розмірі 800 грн.

Судовим наказом Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.09.2017 року, описку в якому виправлено ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 12 грудня 2017 року, стягнуто з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь ОСББ Аврора-Н заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6 989 грн. 22 коп., а також 800 грн. судового збору.

07.02.2018 р. ОСОБА_4 звернулася до Корабельного районного суду з заявою про скасування судового наказу, в якій просила поновити строк на оскарження судового наказу, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 14.09.2017 р., застосувати позовну давність до вимоги ОСББ Аврора-Н про стягнення заборгованості та скасувати судовий наказ.

Ухвалою Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08.02.2018 р. заяву ОСОБА_4 про скасування судового наказу повернуто без розгляду з підстав її не відповідності ст. 170 ЦПК України.

Не погодившись з зазначеною ухвалою , ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення районним судом норм матеріального та процесуального права, просила скасувати ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2018 року.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення боржниці, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржувану ухвалу про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу заявнику , суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 подано заяву, яка не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, оскільки у порушення п.2 ч.3 ст.170 ЦПК України в ній не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України.

Крім того, в порушення вимог п.1 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви не було додано документів що підтверджують сплату судового збору, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За таких обставин, суддя дійшов висновку, що заява ОСОБА_4 про скасування судового наказу неналежно оформлена, а тому підлягає поверненню їй без розгляду відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками судді першої інстанції, оскільки вони ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.

Такий висновок суду першої інстанції щодо процесуальної долі заяви ОСОБА_4 є законним та обґрунтованим, виходячи з наступного.

За змістом п.1 ст. 6 , ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Суд зобов'язаний поважати честь і гідність усіх учасників цивільного процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України , завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом , звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (стаття 8 Закону України Про судоустрій і статус суддів ). загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Ухвала суду І інстанції у повній мірі відповідає виписаному.

Як вбачається з матеріалів справи, судовим наказом Корабельного районного суду м. Миколаєва від 14.09.2017 р., описку в якому виправлено ухвалою Корабельного районного суду міста Миколаєва від 12.12.2017 року, стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСББ Аврора-Н заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6 989 грн. 22 коп., а також 800 грн. судового збору (а.с. 8, 15).

07.02.2018 р. ОСОБА_4 звернулася до суду першої інстанції із заявою про скасування судового наказу, в якій просила поновити строк на оскарження зазначеного судового наказу, застосувати позовну давність та скасувати судовий наказ (а.с. 17-18).

Відповідно до ч.3 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Згідно з п.1 ч.5 ст.170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

Так, відповідно до п.2 ч.2 ст.3 Закону України Про судовий збір судовий збір не справляється за подання заяви про скасування судового наказу.

Разом з тим, 03 жовтня 2017 року Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів № 2147-VIII доповнено пп.4-2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України Про судовий збір , яким встановлено, що за подання до суду заяви про скасування судового наказу сплачується судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що за загальним правилом дії закону в часі застосовується закон який прийнятий пізніше, колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що за подання ОСОБА_4 до суду заяви про скасування судового наказу необхідно сплатити судовий збір відповідно до пп. 4-2 п.1 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Установивши, що заява ОСОБА_4 про скасування судового наказу неналежно оформлена, оскільки до заяви про скасування судового наказу не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, та не зазначено повне найменування стягувача, його ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а також реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника, колегія суддів вважає, що суддя першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу заявнику відповідно до ч.6 ст.170 ЦПК України.

При цьому, посилання ОСОБА_4 на те, що заява про скасування судового наказу повинна розглядатися за правилами ЦПК України в редакції чинній на час видачі судового наказу, в якій не передбачено право суду повернути таку заяву без розгляду, є помилковими, оскільки відповідно до ч. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Заяву про скасування судового наказу подано 07 лютого 2018 року, а тому вона має відповідати саме вимогам ст. 170 ЦПК України в редакції від 03 жовтня 2017 року.

До того ж, з моменту видачі судового наказу та внесення змін до Закону України Про судовий збір пройшов значний проміжок часу, що не позбавляло ОСОБА_4 можливості подання заяви про скасування судового наказу без сплати судового збору.

Доводи боржниці щодо необ'єктивного відношення до неї як сторони по справі у порівнянні зі стягувачем не можуть бути враховані, оскільки предметом апеляційного розгляду є незаконність ухвали суду щодо повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу, в той час як питання щодо належності поданих документів при зверненні до суду з судовим наказом не є предметом апеляційного перегляду.

За такого доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції не відповідає вимогам ЦПК України, є необґрунтованими.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала судді першої інстанції є законною і обґрунтованою, суддею першої інстанції додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому цю ухвалу відповідно до 375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Корабельного районного суду м. Миколаєва від 08 лютого 2018 року , про залишення без розгляду заяви про скасування судового наказу, виданого Корабельним районним судом м. Миколаєва 14 вересня 2017 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту прийняття та протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: О.І. Галущенко

Судді: П.П. Лисенко

ОСОБА_2

Повний текст постанови складений 15.05.2018 р.