Рішення

від 07.05.2018 по справі 754/5101/17

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2-о/754/9/18

Справа №754/5101/17

РІШЕННЯ

Іменем України

07 травня 2018 року Деснянський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Зотько Т.А.,

за участі секретаря судового засідання Малинки А.Ю.,

представника заявника ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи Мельничук І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_3, заінтересовані особи - Державна служба України з питань праці, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про встановлення юридичного факту роботи та трудового стажу, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи - Державна служба України з питань праці, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про встановлення юридичного факту роботи та трудового стажу. Свої вимоги ОСОБА_3 мотивує тим, що 22.11.2016 він набув статусу внутрішньо-переміщеної особи, та його було взято на відповідний облік. До початку тимчасової окупації території АР Кримта м.Севастополя заявник працював в ПП Медико-технічний центр (ЄДРПОУ:24496595), та згідно класифікатора професій ДК 003:2010, його посада відносилась до підгрупи Дантисти-асистенти та мала назву - Технік зубний . Однак, після початку тимчасової окупації півострова 20.02.2014, як це визначено ч.2 ст.1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , вказане підприємство фактично припинило свою діяльність, при цьому припинення юридичної особи за законодавством України не було здійснено.

Власники підприємства та/або уповноважена на це особа здійснили реєстрацію нового суб'єкта господарювання - підприємства за законами Російської Федерації, у зв'язку з чим 05.11.2014 в трудовій книжці заявника зроблено запис про перейменування підприємства, що не відповідає дійсності. При цьому 01.01.2015 в його трудовій книжці додатково було зроблено запис про перейменування займаної посади з технік зубний на зубний технік . В подальшому ОСОБА_3 відповідно до запису трудової книжки з 01.09.2016 звільнений з підприємства ТОВ Медико-технічний центр за власним бажанням відповідно до законодавства РФ, при цьому запису про прийняття на роботу до вказаного роботодавця у книжці відсутній. Враховуючи положення ст.9 даного Закону заявник вважає дані записи недійсними та такими, що не створюють правових наслідків, а відтак ОСОБА_3 вважає, що продовжив працювати в ПП Медико-технічний центр на посаді техніка зубного до 01.09.2016. У зв'язку із тимчасовою окупацією АР Крим та м.Севастополя, встановлення на його території окупаційно-терористичного режиму та незаконної юрисдикції РФ, заявник як громадянин України позбавлений можливості від посадових осіб ПП Медико-технічний центр отримати належні і законні записи в його трудовій книжці про роботу, посаду, трудовий стаж та звільнення, а тому він змушений звертатись до суду із вказаною заявою, відповідно до вимог якої просить суд: встановити юридичний факт роботи ОСОБА_3 в Приватному підприємстві Медико-технічний центр (ЄДРПОУ 24496595, м.Севастополь, вул.Пожарова, б.28-А) на посаді техніка зубного з 17.07.2008 року по 01.09.2016 року, з метою правильного розрахунку загального трудового стажу та роботи за фахом у майбутньому при оформленні пенсійних та інших соціальних виплат.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 07.04.2017 року підсудність даної цивільної справи визначено Деснянському районному суду м.Києва.

Ухвалою судді Деснянського районного суду м.Києва ОСОБА_2 від 21.04.2017, було відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду.

На підставі протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2018, у зв'язку із звільненням судді ОСОБА_2, справу було передано на розгляд новому складу суду - головуючому Зотько Т.А.

Ухвалою суду від 19.02.2018 по вищевказаній справі було закрито підготовче провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні.

Представник заявника - ОСОБА_1 у судовому засідання заяву підтримав у повному обсязі та просив суд про її задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у поданій заяві. Крім того представник пояснив, що заявник звернувся до суду із вказаною заявою до суду саме з метою відновлення порушених своїх трудових прав та інтересів, іншим способом їх відновити як окрім встановити такий факт у нього немає можливості, ухвалення по справі рішення із встановленням такого факту дозволить ОСОБА_3 визнати та підтвердити свій трудовий стаж, і період роботи по спеціальності.

Представник заінтересованої особи: Державної служби України з питань праці - Мельничук І.В. у судовому засіданні наголосила на тому, що заявник звернувся до суду з заявою про встановлення факту з метою правильного розрахунку загального трудового стажу, однак з моменту набрання чинності Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 №1058-IV, поняття трудовий стаж змінено на страховий стаж та є одним із основних факторів, що впливають на розмір майбутньої пенсії. Також зауважила на тому, що внесені записи до трудової книжки про трудову діяльність працівника, не завжди відповідають його страховому стажу, але вцілому просила суд вирішити дану справу у відповідності до норм чинного законодавства.

Представник заінтересованої особи - Міністерства з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України у судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, при цьому про причини та поважність своєї неявки суду не повідомив. Крім того, в матеріалах справи наявне клопотання від представника Міністерства, згідно якого останній просив суд розглядати справу за їх відсутності.

Враховуючи положення ст.ст.294, 223 суд вважав за можливе проводити розгляд справи у відсутності представника даної особи.

Заслухавши вступне слово представника заявника - ОСОБА_1, а також представника заінтересованої особи: Державної служби України з питань праці - Мельничук І.В., дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про задоволення вимог ОСОБА_3 з наступних підстав.

Судом встановлено, що заявник по справі - ОСОБА_3 перебуває на обліку в органах Державної міграційної служби України як внутрішньо переміщена особа та останньому відповідно надано спеціальний статус згідно Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України (а.с.15).

Так, відповідно до ч.ч.1, 4 Кодексу Законів про Працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Згідно наданої копії трудової книжки ОСОБА_3, 17.07.2008 його було прийнято на посаду техніка зубного до ПП Медико-технічний центр , відповідно до наказу підприємства за №29-К від 17.07.2008, та про що у книжці зроблено відповідний запис за №13. (а.с.16-18).

Відповідно до наданого заявником Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, в Реєстрі містяться відомості про державну реєстрацію юридичної особи - Приватного підприємства Медико-технічний центр , код ЄДРПОУ - 24496595, місцезнаходження юридичної адреси: 99008, м.Севастополь, Ленінський район, вул.Пожарова, будинок 28-А, орган реєстрації - Ленінська районна державна адміністрація у м.Севастополь. При цьому відомості в Реєстрі щодо перебування юридичної особи у процесі припинення - відсутні (а.с.22-27).

Згідно положень ст.ст.1,2 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України сухопутна територія Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, внутрішні води України цих територій є тимчасово окупованою територією з 20.02.2014 року.

З наданої копії довідки від 29.10.2014, виданої ПП Медико-технічний центр вбачається, що ОСОБА_3 дійсно працював в приватному підприємстві Медико-технічний центр на посаді техніка зубного з 17.07.2008 по 29.10.2014 (а.с.21).

При цьому, з наданої копії трудової книжки заявника вбачається, що 05.11.2014 внесено запис за №14, де зазначено що приватне підприємство Медико-технічний центр 30.10.2014 перейменовано в Товариство з обмеженою відповідальністю Медико-технічний центр , згідно рішення юридичної особи від 20.10.2014 за №1.

Заявник у своїй заяві пояснює такий запис тим, що після окупації АР Крим та м.Севастополь, власники підприємства та/або уповноважена на це особа здійснили реєстрацію нового суб'єкта господарювання - підприємства за законами Російської Федерації, про що надав відповідні відомості з офіційного веб-сайту федеральної податкової служби стосовно ТОВ Медико-технічний центр .

Згідно наданого заявником витягу з веб-сайту ФНС Росії з використанням сервісу Відомості про державну реєстрації юридичних осіб, приватних підприємців, сільських (фермерських) господарств , 30.10.2014 до вказаного реєстру внесено відомості про реєстрацію Інспекцією Федеральної податкової служби Ленінського району м.Севастополь Товариства з обмеженою відповідальністю Медико-технічний центр , ОГРН 1149204029040, адреса: м.Севастополь, вул.Пожарова, буд.28-А.

Також у цьому витязі в графі Відомості про реєстрацію на території Республіки Крим або території міста федерального значення Севастополя на день прийняття в Російську Федерацію Республіки Крим та утворення в складі Російської Федерації нових суб'єктів - Республіки Крим і міста федерального значення Севастополя (викладено російською мовою), зазначено реєстраційний номер вказаної юридичної особи - 24496595, орган реєстрації - Ленінська районна державна адміністрація в м.Севастополь (а.с.29-32).

Згідно положень ст. 9 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

При цьому відповідно до положень ч.5 ст.4 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у разі перетворення юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичної особи, що припиняється у результаті перетворення, та державна реєстрація новоутвореної юридичної особи. Перетворення вважається завершеним з дати державної реєстрації новоутвореної юридичної особи.

Враховуючи вимоги ст.9 Закону, зміна назви Приватного підприємства Медико-технічний центр є недійсною, при цьому судом враховується відсутність запису про припинення юридичної особи - ПП Медико-технічний центр в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому записи у трудовій книжці заявника за №14 щодо перейменування підприємства роботодавця та №15 про перейменування займаної посади вважаються недійсними та такими, що не створюють правових наслідків для ОСОБА_3

Як було встановлено в судовому засіданні ОСОБА_3 01.09.2016 припинив трудові відносини з вказаним підприємством.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.3 ст.12, ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 315 ЦПК України визначено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення , рішення, постановлене у справі про встановлення факту, що має юридичне значення, повинно відповідати вимогам статей 203, 275 ЦПК (чинних за Кодексом 2004 р.) Суд повинен також навести в рішенні докази в підтвердження висновку про обставини, що мають значення для вирішення справи, а при задоволенні заяви чітко викласти встановлений факт.

Проаналізувавши п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення від 31.03.1995 № 5, для встановлення факту необхідна наявність певних умов, серед яких: встановлений факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

При цьому відповідно до ст.ст.5, 18 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України Україна вживає всіх необхідних заходів щодо гарантування прав і свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, усім громадянам України, які проживають на тимчасово окупованій території. Україна зобов'язується підтримувати і забезпечувати економічні, фінансові, політичні, соціальні, інформаційні, культурні та інші зв'язки з громадянами України, які проживають на тимчасово окупованій території.

Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Заявник у своїй заяві вказує, що встановлення факту про який він просить суд, необхідне для захисту своїх трудових прав та інтересів, визнання та підтвердження свого трудового стажу та періоду роботи по спеціальності.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, з метою захисту прав заявника, суд вважає, що вимоги заявника підлягають задоволенню, оскільки є доведеними в судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 81, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, Законом України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України , суд, -

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_3, заінтересовані особи - Державна служба України з питань праці, Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України про встановлення юридичного факту роботи та трудового стажу - задовольнити .

Встановити факт, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_3 працював у Приватному підприємстві МЕДИКО-ТЕХНІЧНИЙ ЦЕНТР (ЄДРПОУ 24496595 м.Севастополь вул.Пожарова, б.28-А) на посаді техніка зубного з 17.07.2008 року по 01.09.2016 року.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.

Повний текст судового рішення складено 11.05.2018.

Суддя: