Рішення

від 03.05.2018 по справі 513/1171/17

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/1171/17

Провадження № 2/513/212/18

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 травня 2018 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Райчевої Т.М., позивача ОСОБА_1, третьої особи ОСОБА_2, розглянувши у відкритому засіданні в приміщенні суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

27 листопада 2017 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог від 14 грудня 2017 року (а.с.23-25), просить визнати за ним в порядку спадкування право власності на майно, яке належало його матері, ОСОБА_3, а саме:1/2 частку земельної ділянки площею 2,68 га, кадастровий номер 5124583900:01:001:0346, розташованої на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 930763; 1/2 частку майнового паю члена колективного сільськогосподарського підприємства, на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ОД XVII № 07536.

Свої вимоги мотивує тим, що 04 жовтня 2014 року померла його мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, що складається із земельної ділянки площею 2,68 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області та майнового паю.

04 жовтня 2011 року мати склала заповіт, яким заповідала усе належне їй на момент смерті майно в рівних частках позивачу та його сестрі ОСОБА_2.

Державний нотаріус Саратської районної нотаріальної контори відмовив йому у видачі свідоцтва про право на спадщину через пропуск встановленого законом строку для прийняття спадщини.

Позивач вважає, що відмова нотаріуса незаконна, оскільки суперечить ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як на протязі шести років він постійно проживав з матір'ю на час відкриття спадщини, вони вели спільне господарство, відмову від спадщини не заявляв та фактично користується зазначеною земельною ділянкою, а тому вважається таким, що прийняв спадщину.

Позивач у суді позов підтримав та просив його задовольнити.

Представник Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, якого належним чином повідомили про день, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі (а.с. 39).

Третя особа ОСОБА_2 не заперечувала проти задоволення позову. Пояснила суду, що позивач та вона є спадкоємцями як за заповітом, так із за законом першої черги після смерті матері ОСОБА_3, яка померла 04 жовтня 2014 року. У встановлений законом строк заяви про прийняття спадщини вона та її брат, позивач ОСОБА_1, нотаріусу не подали. Державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори їм було роз'яснено про необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вона звернулась із зазначеним позовом до суду та рішенням Саратського районного суду від 03 травня 2018 року їй визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері.

Вислухавши позивача та третю особу, дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступних висновків.

Ст.ст. 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст.1223 ЦК України передбачає, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За змістом ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23 січня 2018 року, яке набрало законної сили 23.02.2018 року, встановлено, що ОСОБА_3, яка померла 04 жовтня 2014 року є матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53).

04 жовтня 2011 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області за реєстровим № 104, яким спадкоємцями належної їй земельної ділянки площею 2,68 га, розташованої на території Новоселівської сільської ради Саратського району (державний акт серії ЯГ № 930763) призначила в рівних частках ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с. 14).

13 листопада 2012 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Білгород-Дністровського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, яким призначила ОСОБА_5 спадкоємцем житлового будинку і земельної ділянки для його обслуговування, розташованих по вул. Комсомольській, 13, в с. Новоселівка Саратського району Одеської області (а.с.70).

Вищевказані заповіти є чинними, що підтверджено Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) ( а.с.78-79).

ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 2,68 га, на території Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 930763; майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства на підставі свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія ОД XVII № 07536; житловий будинок та земельна ділянка площею 0,1483 га, розташовані по вул.Комсомольській, 13, в с.Новоселівка Саратського району Одеської області (а.с. 10, 11, 72-75).

До дня смерті ОСОБА_3 була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджено довідкою Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області від 11 вересня 2017 року № 1655 (а.с. 15).

ОСОБА_3 померла 04 жовтня 2014 року в смт. Сергіївка Білгород-Дністровського району Одеської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ЖД № 389955, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (а.с. 12).

Позивач ОСОБА_1 та третя особа ОСОБА_2 у встановлений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк не подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Державним нотаріусом Саратської районної державної нотаріальної контори ОСОБА_1 та ОСОБА_2 роз'яснено про необхідність звернення до суду для визначення додаткового строку для прийняття спадщини, що підтверджено листами нотаріуса ( а.с.81-82).

Письмової відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 нотаріус позивачу не надавав.

Рішенням Саратського районного суду Одеської області від 03 травня 2017 року ОСОБА_2 визначено додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_3, померлої 04 жовтня 2014 року.

Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.2 постанови Пленуму Верховонго Суду України від 30.05.2008 N 7 "Про судову практику у справах про спадкування" якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається

за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року

Відповідно до п.23 цієї ж постанови, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

У ОСОБА_6 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про розгляд спадкових справ від 16.05.2013 року в пунктах 3.1, 3.5 зазначено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

У справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спору з приводу спадщини між спадкоємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не існує, нотаріус не відмовляв позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину, а лише роз'яснив останньому право звернутись до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Вимог про визначення додаткового строку для прийняття спадщини або про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, позивачем не заявлено. Таким чином, відсутні підстави для визнання за позивачем права власності на частку спадкового майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 5, 6 ст.81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. ст.12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи або витребуваних судом доказів.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 1216-1217, 1223, 1268-1270, 1272 ЦК України, ст. ст. 2-13, 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

в задоволенні позову ОСОБА_1 до Новоселівської сільської ради Саратського району Одеської області, третя особа: ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Саратський районний суд Одеської області до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А. І. Бучацька