Рішення

від 03.05.2018 по справі 905/45/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.05.2018р. Справа №905/45/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ, код ЄДРПОУ 40075815 в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ, код ЄДРПОУ 40081221

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Івіса Груп , м.Слов'янськ, код ЄДРПОУ 40028220

про стягнення 2773008 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Бикова Я.М.

Справа розглядалась за правилами загального позовного провадження

У засіданні брали участь:

від позивача: ОСОБА_1 - юрисконс.

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця , м.Київ в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Івіса Груп , м.Слов'янськ про стягнення пені в сумі 2002728 грн за прострочення виконання робіт, штрафу 7% - 770280 грн, а всього - 2773008 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору підряду №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. в частині виконання робіт у встановлений договором строк, що стало підставою для нарахування пені та штрафу.

Відповідач у жодне судове засідання не з'явився, відзиву у встановлений судом строк не надав.

За змістом позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю Івіса Груп зареєстровано за адресою: 84122, АДРЕСА_1. Вказані відомості щодо місцезнаходження відповідача підтверджуються інформацією, яка наявна у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

На зазначену адресу судом здійснювалось направлення процесуальних документів у справі.

28.02.2018р., 27.03.2018р., 24.04.2018р. ухвали суду про відкриття провадження у справі та відкладення підготовчого засідання були повернуті органом поштового зв'язку на адресу суду із зазначенням причин повернення: за закінченням встановленого строку зберігання.

В той же час, матеріали справи містять інформацію щодо наступної адреси відповідача: 03115, АДРЕСА_2.

На вказану адресу судом було скеровано процесуальні документи з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Ухвали суду про відкриття провадження у справі, відкладення підготовчого засідання, закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті були отримані представником відповідача за довіреністю, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень №0311514593723, №0311515575788.

Відповідно до ст.120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу.

Як визначено у ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки (п.2 ч.3 ст.202 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як свідчать матеріали справи, 14.12.2016р. між Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Київської дистанції електропостачання регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Івіса Груп (підрядник) був підписаний договір підряду №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р.

За приписами п.1.1 укладеного сторонами правочину у відповідності з цим договором підрядник зобов'язується за завданням замовника виконати роботи з реконструкції ПС Тетерів 110/27,5/10 кВ Південно-Західної залізниці для забезпечення електропостачання ст.Тетерів та Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці під швидкісний рух на умовах цього договору та відповідно до договірної ціни (додаток №1).

Згідно із п.3.1 вказаного договору підряду загальна сума договору становить 11004000 грн, в тому числі ПДВ 20% - 1834000 грн, є твердою, і визначається на підставі договірної ціни (додаток №1), яка є невід'ємною частиною цього договору.

За змістом додатку №1 Договірна ціна на будівництво Реконструкція тягової ПС Тетерів 110/27,5/10 кВ Південно-Західної залізниці для забезпечення електропостачання ст.Тетерів та Коростенського напрямку Південно-Західної залізниці під швидкісний рух, що здійснюється в 2016 році , який підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств, погоджено вартість підрядних робіт (будівельних робіт та інших витрат) на рівні 11004000 грн з ПДВ.

Відповідно до п.10.1 договору №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. (в редакції додаткової угоди №2 від 28.02.2017р.) останній вступає в дію після підписання його сторонами і діє до 31.08.2017р.

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків.

Виходячи зі змісту матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернувся до підрядника із заявою про виконання робіт згідно з договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. та надання плану-графіку виконання робіт та постачання обладнання.

Як зазначає позивач, відповідач встановлений договором обов'язок щодо виконання підрядних робіт обумовлених договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. у передбачений договором строк не виконав, внаслідок чого Публічним акціонерним товариством Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця заявлено вимоги про стягнення пені в сумі 2002728 грн та 7% штрафу - 770280 грн.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

За змістом п.п.5.1, 5.2 договору №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. початок робіт встановлюється - з моменту погодження сторонами заявки замовника. Завершення робіт та здача їх замовнику - до 30.12.2016р.

Робота вважається виконаною після підписання акту приймання виконаних робіт замовником або уповноваженою ним особою. Виконані роботи приймаються замовником шляхом оформлення акту приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт і витрат (форми №КБ-3), підписуються уповноваженими представниками замовника і підрядника, та є підставою для розрахунків між сторонами (п.п.5.5, 5.6 укладеного сторонами правочину).

Як вбачається з матеріалів справи, 19.12.2016р. Публічне акціонерне товариство Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця звернулось до підрядника із заявою про виконання робіт згідно договору №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. та надання плану-графіку виконання робіт та постачання обладнання.

Вказана заява була отримана директором Товариства з обмеженою відповідальністю Івіса Груп ОСОБА_2, про що свідчить відмітка відповідача на примірнику заяви №ЕЧ-1-1/1092 від 19.12.2016р.

У відповідь на вказаний лист, Товариство з обмеженою відповідальністю Івіса Груп повідомило позивача про затримку постачання обладнання, яке необхідне для виконання робіт, обумовлених спірним правочином, внаслідок чого, просило продовжити строк виконання робіт на 2017 рік.

У подальшому, відповідач звернувся до позивача з листом №16/01/2 від 16.01.2017р. у якому зазначав, що у зв'язку із затримкою погодження кошторисних розрахунків на відповідність нормам чинного законодавства України регіональною філією Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , згідно п.3.3 договору №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р., виникла затримка в виконанні робіт з реконструкції ПС Тетерів 110/27,5/10 кВ Південно-Західної залізниці, у зв'язку з чим, просив замовника продовжити термін дії укладеного сторонами договору.

За змістом довідки №ЕЧ-1-1/994 від 18.12.2017р. Публічного акціонерного товариства Українська залізниця в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , станом на 18.12.2017р. роботи по договору №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. підрядником не виконувались, акти приймання виконаних робіт, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 не підписувались, оплата не проводилась.

З метою повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи ухвалою від 16.01.2018р. господарського суду відповідача було зобов'язано представити суду, в тому числі, відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду).

Проте, відповідачем правової позиції по суті спору не висловлено, належних та допустимих доказів в розумінні норм ст.ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України, які б спростовували факт невиконання робіт у встановлений договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. строк, не представлено.

Згідно із ч.ч.1, 3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.86 вказаного кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, приймаючи до уваги приписи ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, враховуючи те, що сторонами погоджено строк виконання підрядних робіт за договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. до 30.12.2016р., з огляду на те, що матеріали справи не містять належних доказів підписання сторонами актів приймання виконаних робіт форми КБ-2в та КБ-3 (п.п.5.5, 5.6 №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р.), господарський суд дійшов висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Івіса Груп є таким, що не виконало прийняті на себе за договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. зобов'язання у встановлений строк.

За змістом ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ст.611 зазначеного нормативно-правового акту у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з п.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом з ч.2 ст.217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч.1 ст.230 вказаного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст.549 вказаного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

В силу норм ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом ч.2 ст.231 вказаного кодексу України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України).

Частинами 2, 3 ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.4 ст.213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань.

За змістом п.п.7.1, 7.3 договору №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р., у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України і цим договором. За порушення з вини підрядника строків виконання робіт, передбачених цим договором, останній сплачує замовнику 0,1% від вартості несвоєчасно виконаних робіт за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

Як зазначалось, можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено ч.2 ст.231 Господарського кодексу України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст.627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, відповідно до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами. Заборона на застосування пені та штрафу прямо не випливає з закону чи із суті відносин сторін, що дозволяє здійснити відповідне врегулювання у договорі.

В даному випадку, суд вважає, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить приписам ст.61 Основного Закону України, оскільки згідно зі ст.549 Цивільного кодексу України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до ст.230 Господарського кодексу України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 27.04.2012р. №3-24гс12, від 09.04.2012р. №3-88гс11.

Відтак, з огляду на те, що відповідач будівельні роботи обумовлені договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. належним чином не виконав, позивач здійснив нарахування пені за період з 31.12.2016р. по 30.06.2017р. у розмірі 2002728 грн.

Здійснений позивачем розрахунок пені є арифметично вірним.

В той же час, позивачем заявлено до стягнення 7% штрафу у розмірі 770280 грн.

Дослідивши вказаний розрахунок, з огляду на те, що прострочення відповідача за договором №ПЗ/Е-161391/НЮ від 14.12.2016р. триває понад 30 днів, суд дійшов висновку про те, що позивач правомірно нарахував та заявив до стягнення 7% штрафу у розмірі 770280 грн.

Таким чином, з'ясувавши обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунків неустойки, здійснивши оцінку доказів, на яких ці розрахунки ґрунтуються, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені та штрафу підлягають задоволенню на визначені позивачем суми.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 41595,12 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Дослідивши докази, які наявні у матеріалах справи, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю Івіса Груп , м.Слов'янськ про стягнення пені в сумі 2002728 грн за прострочення виконання робіт, штрафу 7% - 770280 грн, а всього - 2773008 грн, задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Івіса Груп (84122, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 40028220) на користь Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м.Київ, вул.Тверська, 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії Південно-Західна залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (01601, м.Київ, Шевченківський район, вул.Лисенка, буд.6, код ЄДРПОУ 40081221) пеню в сумі 2002728 грн, 7% штрафу у розмірі 770280 грн, а також судовий збір - 41595,12 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення складено та підписано 03.05.2018р.

Повний текст рішення складено та підписано 14.05.2018р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця