Рішення

від 16.05.2018 по справі 918/89/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2018 р. м. Рівне

Справа № 918/89/18

Господарський суд Рівненської області в складі головуючого судді Політики Н.А. , при секретарі судового засідання Фаєвській Л.Ю. ,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс-АМП"

до Громадської організації "Спілка юристів України"

про захист ділової репутації

В судове засідання учасники справи не з'явилися.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск CD-R, серійний номер 8093114LA50849.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

19 лютого 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс-АМП" (далі - позивач, ТОВ "Фенікс-АМП") звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до Громадської організації "Спілка юристів України" (далі - відповідач, ГО "Спілка юристів України") про захист ділової репутації, в якій просить суд: зобов'язати Громадську організацію "Спілка юристів України" спростувати недостовірну інформацію щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - АМП" та його директора ОСОБА_1, викладену у листі Громадської організації "Спілка юристів України" Головному лікарю Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 ОСОБА_2, шляхом направлення нового листа Головному лікарю Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 17 ОСОБА_2 зі спростуванням недостовірної інформації щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - АМП" та його директора ОСОБА_1.

В обґрунтування поданої позовної заяви позивач посилається на ті обставини, що відповідачем було поширено недостовірну інформацію стосовно діяльності ТОВ "Фенікс-АМП" шляхом направлення відповідного листа Головному лікарю Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 17 ОСОБА_2, чим порушено особисті немайнові права ТОВ "Фенікс-АМП", спотворено репутацію останнього в очах громадськості та поставлено під сумнів добропорядність ТОВ "Фенікс-АМП".

Ухвалою суду від 23 лютого 2018 року позовну заяву від 14 лютого 2018 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у даній справі призначено на 19 березня 2018 року. Одночасно вказаною ухвалою було запропоновано відповідачу подати відзив на позов, позивачу - відповідь на відзив, відповідачу - заперечення.

Ухвалою суду від 19 березня 2018 року підготовче засідання відкладено на 16 квітня 2018 року.

13 квітня 2018 року від представника позивача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача.

16 квітня 2018 року від представника відповідача через відділ канцелярії та документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року закрито підготовче провадження у справі № 918/89/18 та дану справу призначено до судового розгляду по суті на 14 травня 2018 року.

В судове засідання 14 травня 2018 року представник позивача не з'явився, однак 11.05.2018 року від останнього на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача з огляду на велику віддаленість суду та можливість розгляду справи за наявними матеріалами.

Крім того, в даній заяві представник позивача зазначив, що оригінал листа громадської організації "Спілка юристів України" від 12.01.2018 року наразі втрачено, що унеможливлює його надання в судове засідання для огляду.

Представник відповідача в судове засідання 14 травня 2018 року також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні за відсутності представників сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).

У судовому засіданні 14 травня 2018 року судом було прийнято рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з тексту позовної заяви, що ТОВ "Фенікс - АМП" стало відомо, що 12.01.2018 року Головним лікарем Харківської клінічної багатопрофільної лікарні №17 ОСОБА_2 було отримано листа від Громадської організації "Спілка юристів України", в якому зазначено неправдиві відомості стосовно господарської діяльності ТОВ "Фенікс - АМП", чим завдано шкоду діловій репутації останнього.

Так, як вбачається з аналізу вищевказаного листа, даний медично-лікувальний заклад отримував від ТОВ "Фенікс-АМП" нібито несертифіковані контрафактні товари медичного призначення.

Крім того, у листі вказано, що ТОВ "Фенікс-АМП" або безпосередньо його керівником ОСОБА_1 було введено в оману працівників Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 стосовно легітимності та походження товарів медичного призначення. До того ж вказано, що нібито ТОВ "Фенікс - АМП" розповсюджувало неправдиву інформацію, проводило особисті бесіди стосовно власної продукції з працівниками медичних закладів, спричиняючи тим самим тиск на посадових осіб з метою монополізації ринку товарів медичного призначення. Також вказується, що нібито директором ТОВ "Фенікс - АМП" вчинено шахрайські дії відносно фінансових не розрахунків за зобов'язаннями із постачальниками сертифікованих товарів, вироблених в Україні.

Таким чином, на думку позивача, Громадська організація "Спілка юристів України" поширивши недостовірну інформацію стосовно ТОВ "Фенікс - АМП" порушила передбачене ст. 94 ЦК України особисте немайнове право ТОВ "Фенікс - АНП" на недоторканість ділової репутації.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує, оскільки він поданий не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом.

Відповідач в своєму відзиві зазначає, що Громадська організація "Спілка юристів України" (код ЄДРПОУ 38951964) немає жодного відношення до обставин, вказаних в позовній заяві та з будь-якими листами щодо діяльності ТОВ "Фенікс - АНП" та його директора не зверталася до Головного лікаря Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 чи інших медичних установ.

Відповідачем також зазначено, що із копії листа наданого позивачем від 12.01.2018 року неможливо ідентифікувати, що він належить кореспонденції саме ГО "Спілка юристів України" із кодом ЄДРПОУ 38951964. У зазначеному позивачем листі відсутні відомості стосовно організаційно - правової форми юридичної особи яка надіслала лист, яким чином ідентифіковано, що це саме ГО "Спілка юристів України" - не зрозуміло. Також у згаданому вище листі не вказано ні прізвища та ініціали, ні статус підписанта.

Відповідачем у відзиві на позовну заяву зазначено, що ГО "Спілка юристів України" має свій бланк, печатку і при написанні будь-яких листів зазначаються реквізити та підписанти.

Також відповідачем зазначено, що на офіційному сайті Міністерства юстиції України міститься Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Вказавши в пошуку "Спілка юристів України" можна побачити безліч юридичних осіб з подібними назвами.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, суд вважає, що позовні вимоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Разом з тим, ст. 32 Конституції України встановлено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до частини першої статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині.

Право на недоторканість своєї ділової репутації відноситься до особистих немайнових прав фізичної особи, що забезпечують соціальне буття фізичної особи. Це право за своєю природою може належати не лише фізичній, але й юридичній особі.

Відповідно до ст. 94 ЦК України юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті права, які можуть їй належати, і це право підлягає захисту в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ст. 201 ЦК України особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є в тому числі ділова репутація; ім'я (найменування), а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

За своєю правовою природою право на спростування недостовірної інформації, передбачене статтею 277 ЦК України, належить не лише фізичним, але й юридичним особам, оскільки це право може бути використано господарюючим суб'єктом (підприємцем) як спосіб судового захисту про поширення інформації, що шкодить його діловій репутації.

Статтею 200 ЦК України передбачено, що інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Суб'єкт відносин у сфері інформації може вимагати усунення порушень його права та відшкодування майнової і моральної шкоди, завданої такими правопорушеннями.

Згідно ст. 1 Закону України "Про інформацію" інформація - це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В пункті 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року N 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" зазначено, що чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту. Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського кодексу України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Відповідно до ч. 6 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Спростування недостовірної інформації відповідно до ч. 7 ст. 277 ЦК України здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Таким чином, за змістом наведених приписів чинного законодавства право на спростування має особа, про яку поширено недостовірну інформацію, навіть якщо таке поширення не завдало шкоди її діловій репутації.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1, відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Як зазначено у п. 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 р. № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи", позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

З матеріалів справи не вбачається, що лист від 12.01.2018 року надісланий саме відповідачем по справі з огляду на те, що із копії відомостей щодо погрози розповсюдження недостовірної інформації щодо діяльності ТОВ "Фенікс - АМП" та копії листа від 12.01.2018 року, наданих позивачем, неможливо ідентифікувати, що він належить кореспонденції саме ГО "Спілка юристів України" із кодом ЄДРПОУ 38951964. У зазначеному позивачем листі відсутні відомості стосовно організаційно - правової форми юридичної особи яка надіслала лист, яким чином ідентифіковано, що це саме ГО "Спілка юристів України" - не зрозуміло. Також у згаданому вище листі не вказано ні прізвища та ініціали, ні статус підписанта.

Судом у позивача витребовувались оригінали доданих до позовної заяви документів, однак оригінал листа Громадської організації "Спілка юристів України" від 12.01.2018 року позивачем для огляду в судове засідання не надано з огляду на те, що даний лист, як стверджує позивач, наразі втрачено, що унеможливлює його надання в судове засідання для огляду.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином припущення позивача про те, що ГО "Спілка юристів України" є автором листа від 12.08.2013 року, не підтверджено належними та допустимими доказами.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи означені докази у їх сукупності ГО "Спілка юристів України" є неналежним відповідачем по справі про захист ділової репутації, оскільки позивачем не доведено, що ГО "Спілка юристів України" (код ЄДРПОУ 38951964) є автором листа від 12.01.2018 року.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ "Фенікс-АМП" до ГО "Спілка юристів України" про захист ділової репутації шляхом зобов'язання Громадську організацію "Спілка юристів України" спростувати недостовірну інформацію щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - АМП" та його директора ОСОБА_1, викладену у листі Громадської організації "Спілка юристів України" Головному лікарю Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні №17 ОСОБА_2, шляхом направлення нового листа Головному лікарю Харківської міської клінічної багатопрофільної лікарні № 17 ОСОБА_2 зі спростуванням недостовірної інформації щодо діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс - АМП" та його директора ОСОБА_1.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 202, 222, 231, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 16 травня 2018 року.

Суддя Політика Н.А.

Віддруковано 3 примірники:

1 - до справи;

2 - позивачу рекомендованим (61003, м. Харків, пров. Троїцький, буд. 8));

3 - відповідачу рекомендованим (33028, м. Рівне, вул. Короленка, буд. 2, оф. 2).