Рішення

від 15.05.2018 по справі 917/193/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018 Справа № 917/193/18

За позовною заявою Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради, провул. Героїв Бресту, 35а, Полтавська область, м. Кременчук, 39602

до відповідача ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 51", вул. Шевченка, 51, м. Кременчук, Полтавська область, 39600

про стягнення 29 302,74 грн. заборгованості

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Стельмах А.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, дов. №01/4452 від 14.07.2017 року

від відповідача: не з'явився

Обставини справи: розглядається позовна заява про стягнення 29 302,74 грн. з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 51" на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, з яких: 23 640,83 грн. - сума основного боргу, 912,15 грн. - пеня, 800,00 грн. - 3% річних, 3949,76 грн. - індекс інфляції.

Суд ухвалою від 01.03.2018 року прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 917/193/18.

Відповідач представництво у судове засідання не забезпечив, про дату, час і місце його проведення, а також про покладені на нього обов'язки, був повідомлений судом належним чином поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 11.04.2018 року в матеріалах справи (арк. с. 64).

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 9 статті 165 ГПК України.

В судовому засіданні 15.05.2018 року відповідно до ст. 240 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив :

01 квітня 2016 року між комунальним підприємством Кременчукводоканал Кременчуцької міської ради (позивач, водоканал) та ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 51" (відповідач, виконавець) було укладено договір №3116 про надання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення (арк. с. 36-39).

Пунктом 1 договору встановлено, що водоканал зобов'язується вчасно надавати виконавцю відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, а виконавець зобов'язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 6 договору виконавець сплачує за надані послуги з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення за показаннями будинкових засобів обліку води згідно з Правилами надання.

Характеристика та тип засобу обліку холодної води визначений в п.4 договору.

Згідно п. 9 договору розрахунковим періодом послуг водопостачання та водовідведення є один календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Відповідно до п. 12 договору, показання будинкових та інших засобів обліку води передаються представником виконавця один раз на місяць представнику водоканалу.

Інформація про спожиті послуги централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення по кожному об'єкту виконавця приймається представником водоканалу під розпис і є документом на підставі якого водоканалом в день подання інформації виписується рахунок.

Щомісячно, у спірний період, відповідачем надавались позивачу відомості про показники приладу обліку водопостачання (арк. с. 26-35).

Для оплати спожитих послуг за договором позивачем відповідачу були виставлені рахунки: №3116/229967 від 26.04.2016 року, №3116/232357 від 31.05.2016 року, №3116/239194 від 30.08.2016 року, №3116/240898 від 26.09.2016 року, №3116/245998 від 29.11.2016 року, №3116/248279 від 28.12.2016 року, №3116/252813 від 28.02.2017 року, №3116/255301 від 29.03.2017 року, №3116/257740 від 28.04.2017 року, №3116/264834 від 28.07.2017 року, №3116/267063 від 30.08.2017 року, №3116/276261 від 28.12.2017 року (арк. с. 14-25).

Проте, як зазначає позивач, відповідач не виконав взяті зобов'язання та допускав несвоєчасну та неповну оплату спожитих послуг починаючи з квітня 2016 року. За розрахунком позивача, залишок несплачених коштів відповідачем за спожиті послуги становить 23640,83 грн. (розрахунок арк. с. 13).

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача 29 302,74 грн. заборгованості за договором про надання послуг з централізованого постачання холодної води та централізованого водовідведення, яка складається з 23 640,83 грн. основного боргу, 912,15 грн. пені, 800,00 грн. 3% річних, 3949,76 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 4-7).

При вирішенні спору суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За своєю правовою природою, правовідносини, що склалися між сторонами, щодо надання послуг з централізованого постачання холодної (питної) води, підпадають під договір про надання послуг, а саме ст. 901 ЦК України.

Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Згідно з вимогами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вимога позивача про стягнення заборгованості за надані послуги у сумі 23640,83 грн. підтверджена матеріалами справи, відповідачем не спростована, а тому є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (ст.547 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ст.551 ЦК України).

Відповідно до пункту 32 договору водоканал має право нараховувати у разі несвоєчасного внесення виконавцем плати за надані послуги пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

За приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевикладеного позивачем за порушення умов договору заявлено до стягнення з відповідача 912,15 грн. пені, 800,00 грн. 3% річних, 3949,76 грн. інфляційних (розрахунок арк. с. 4-7).

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 23640,83 грн. основного боргу, 912,15 грн. пені, 800,00 грн. 3% річних, 3949,76 грн. інфляційних є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 129, 232-233,237-238,240 ГПК України, суд, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_1 співвласників багатоквартирного будинку "Шевченка 51" (вул. Шевченка, 51, м. Кременчук, Полтавська область, 39600, ідентифікаційний код 34958018) на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (провул. Героїв Бресту, 35а, Полтавська область, м. Кременчук, 39602, ідентифікаційний код 03361655) 23 640,83 грн. - основного боргу, 912,15 грн. - пені, 800,00 грн. - 3% річних, 3 949,76 грн. - індекс інфляції, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.05.2018 року

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Тимощенко О.М.