Рішення

від 24.04.2018 по справі 804/1890/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року Справа № 804/1890/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1 секретаря судового засіданняОСОБА_2 за участі: прокурора представника відповідача представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_3 ОСОБА_4 ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю Плаза-транс , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про стягнення плати за проїзд,-

ВСТАНОВИВ:

15 березня 2018 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-транс", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-транс" на користь Державного бюджету України плату за проїзд великовагових та великогабаритних засобів у сумі 12447,35 грн..

В обґрунтування позову прокурор зазначив, що 09.11.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, у зв'язку з чим на ТОВ "Плаза-транс" накладено адміністративно - господарський штраф за порушення ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт у сумі 1700,00 грн. та нараховано відповідачу плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування в сумі 403,2 євро, що, відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день проведення розрахунку, 09.11.2017 року складає 12447,35 грн. Оскільки відповідачем зазначена сума сплачена не була, прокурор звернувся до суду з означеним позовом.

Відповідач надав до суду відзив на адміністративний позов, в якому заперечив проти позову та зазначив, що при обчисленні суми, яка заявлена до стягнення, порушено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 (далі - Порядок № 879). Відповідач зазначає, що в порушення п.31.1 Порядку №879, Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області протиправно визначено загальну величину відстані та вважає, що плата за проїзд повинна бути визначена або за пройдену частину маршруту по території України (тобто відстань від ЛВСД Новоград-Волинський - до а/д П-06 Київ-Чоп 86 км) або за частину, яку перевізник має намір проїхати (від а/д П-06 ОСОБА_2 - Чоп 86 км. до м. Дніпро). Також, відповідач зазначив, що Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області помилково визначена відстань між ЛВСД Новоград-Волинський та м. Дніпро, оскільки величина відстані впливає на розмір плати за проїзд. Окрім цього, відповідачем наголошено на тому, що згідно з Порядком № 879 та із ст.265 КУпАП після проходження габаритно-вагового контролю та у разі виявлення порушень транспортний засіб повинен був тимчасово зупинений, однак він продовжив свій рух по маршруту. Зазначені факти свідчать про відсутність підстав для віднесення зазначеного транспортного засобу до категорії вагових, а тому розрахунок плати за проїзд є необґрунтованим.

23 квітня 2018 року прокурором надано до суду відповідь на відзив (вх.№2887-ел.), в якій зазначено, що відстань від ЛВСД Новоград-Волинський - до м. Дніпро є незмінною, незалежно від частини відстані такого маршруту, що пройдена або яку перевізник має намір проїхати, у зв'язку з чим, на думку прокурора, є хибним аргумент про те, що зазначення в акті від 09.11.2017 №0020066 повної назви маршруту однозначно свідчить про зазначення його загальної відстані. Прокурором наголошено на тому, що дії уповноважених посадових осіб спрямованих на заборону руху даного транспортного засобу та тимчасове зупинення з причин невнесення плати за проїзд не проводилися та не є предметом даного спору, а тому факт не затримання транспортного засобу не свідчить про відсутність порушення, що виявлено під час проведення габаритно-вагового контролю.

23 квітня 2018 року представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області надано до суду пояснення (вх.№2895-ел.), в яких зазначено, що з урахуванням п. 22.5 Правил дорожнього руху України транспорт відповідача за визначенням є великоваговим, з урахуванням того, що при зважуванні було встановлено, що фактична маса автомобіля становить 45430 тон, проїзд якого вимагав внесення плати за його проїзд. Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача наголошено на тому, що згідно законодавства, посадові особи Укртрансбезпеки не мають повноважень проводити перевірку більше однієї години, а також затримувати транспортний засіб.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №804/1890/18. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження. Призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 19 квітня 2018 року.

У судовому засіданні 19.04.2018 розгляд справи відкладено до 24.04.2018 о 09:30 для надання додаткових доказів представником відповідача.

Прокурор в судове засідання 24.04.2018 з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання 24.04.2018 з'явився. Проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача в судове засідання 24.04.2018 з'явився, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 09.11.2017 уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області в ході здійснення контролю на автомобільній ділянці М-06 Київ-Чоп 86 км було проведено габаритно-ваговий контроль транспортного засобу марки SCANIA, моделі Т114, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки INDOX, моделі C-438, реєстраційний номер НОМЕР_2. Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії СХХ 594845, даний автомобіль належить Товариству з обмеженою відповідальністю Плаза-транс , яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За результатами габаритно-вагового контролю Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області складено довідку від 09.11.2017 №0015587 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, акт про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 09.11.2017 №0020066 та акт від 09.11.2017 №016777 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

На підставі довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 09.11.2017 № 0015587 та акта про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 09.11.2017 №0020066 Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області було складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.11.2017 №016777, яким відповідачеві було визначено плату за проїзд у розмірі 403,20 євро. Відповідачем самостійно не сплачено плату за проїзд в розмірі 403,20 євро, що на день проведення розрахунку становить 12447,35 грн., чим і обумовлено звернення прокурора до суду з даним позовом про стягнення плати за проїзд.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 затверджено Положення про Державну службу з безпеки на транспорті (далі - Положення).

Згідно з п. 1 Положення Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Пунктом 4 Положення, встановлено, що основними завданнями Укртрансбезпеки є, зокрема, реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорт.

Згідно з п.п. 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює: габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами визначає Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 р. № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 № 879 (далі- Порядок № 879).

Так, згідно п.п. 4 п. 2, п. 3 Порядку № 879, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Відповідно до п.п.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т. (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з п.21 Порядку №879, у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2 відсотки подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування (далі - плата за проїзд). Плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, що рухався без відповідного дозволу, здійснюється у подвійному розмірі за пройдену частину маршруту по території України.

Згідно з п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

В силу положень пункту 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001, рух великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Згідно з п.28 Порядку № 879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п.п. 31-1 Порядку № 879, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Пунктом 26 Порядку № 879 передбачено, що кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Отже, нормами чинного законодавства встановлені вимоги щодо здійснення перевезень вантажу великоваговими та великогабаритними транспортними засобами на автомобільних дорогах загального користування.

Доказів отримання відповідачем дозволу Державтоінспекції на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 КАС України.

Доказів сплати відповідачем плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом матеріали справи не містять.

Відповідачем під час розгляду справи сам факт порушення - перевищення транспортним засобом нормативно - вагових параметрів (замість допустимих 40 тонн при зважуванні маса автомобіля відповідача разом із вантажем становила 45,43 тонн), жодним чином не спростований, більш того, таке порушення підтверджується довідкою від 09.11.2017 №0015587 про результати здійснення габаритно-вагового контролю, актом про перевищення транспортним засобом нормативно вагових параметрів від 09.11.2017 №0020066 та актом від 09.11.2017 №016777 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом.

Суд зазначає, що відповідно до Положення про Державну службу з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області за своєю діяльністю є органом, який здійснює державний нагляд (контроль) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті та не наділена повноваженнями на тимчасове зупинення транспортного засобу. Такі повноваження мають працівники відповідного уповноваженого підрозділу Національної поліції України, у відповідності до ст. 265-2 Кодекс України про адміністративні правопорушення.

Судом встановлено, що транспортний засіб марки SCANIA, моделі Т114, реєстраційний номер НОМЕР_1, причіп марки INDOX, моделі C-438, реєстраційний номер НОМЕР_2 подолав відстань від ЛВСД Новоград-Волинський до м. Дніпро, що за розрахунком Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області від 09.11.2017 № 016777 становить 672 км. Із супровідних документів на вантаж, зокрема, товаро - транспортної накладної від 09.11.2017 № 10744 видно, що пункт навантаження - ЛВСД Новоград-Волинський , пункт розвантаження - м. Дніпро. Транспортний засіб було зупинено у Житомирській області (а/д П-06 Київ-Чоп 86 км). Таким чином, на момент зупинки транспортного засобу відповідача він подолав частину шляху до пункту розвантаження та після зважування продовжив рух до кінцевого пункту (м.Дніпро), а отже, посилання представника відповідача на п. 31.3 Порядку № 879 судом відхиляються з огляду на те, що плата за пройдену частину маршруту по території України підлягає стягненню у випадку зважування транспортного засобу у кінцевому пункті призначення, оскільки транспортний засіб відповідача після зважування продовжив рух, а тому оплаті підлягає весь маршрут, а саме: від ЛВСД Новоград-Волинський до м.Дніпро.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що визначена Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області плата за проїзд, яка не сплачена перевізником-власником транспортного засобу підлягає стягненню з ТОВ "Плаза-транс", а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати, пов'язані з розглядом справи позивачем не заявлялися, а тому не стягуються.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 205, 242 - 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Першого заступника прокурора Дніпропетровської області (пр.Д.Яворницького, 38, м. Дніпро, 49044, і.к. 02909938) в інтересах держави до Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-транс" (АДРЕСА_2, 49101, і.к. 35608842), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області (майдан ім. С.П. Корольова, 12, м. Житомир, 10014, і.к. 39816845) про стягнення плати за проїзд в сумі 12447,35 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Плаза-транс" (АДРЕСА_2, 49101, код ЄДРПОУ 35608842) на користь Державного бюджету України (р/р 31210216700002, одержувач: УДКСУ у м. Житомирській області, МФО 811039, ККДБ: 22160100, плату за проїзд великовагових та великогабаритних засобів у сумі 12447 (дванадцять тисяч чотириста сорок сім) грн. 35 коп.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складений 02 травня 2018 року.

Суддя ОСОБА_1