Рішення

від 11.05.2018 по справі 804/2526/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року Справа № 804/2526/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Рябчук О.С.

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2018р. Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (далі - позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ (далі - відповідач) з вимогами про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: будівлі за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ (код ЄДРПОУ 36585423), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкта.

Позивач в обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначив наступне. При проведенні позапланової перевірки КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А було виявлено ряд порушень вимог законодавства у сферах цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки. Виявлені в ході перевірки порушення зафіксовані в акті перевірки від 08.11.2017р. №166 та створюють небезпеку для життя та здоров'я людей і на момент звернення до суду не усунені відповідачем. Зауважень до проведеного заходу та складеного акту з боку відповідача не було. За виявлених порушень, вказані будівлі дошкільного навчального закладу не можуть експлуатуватись до повного усунення виявлених порушень.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.

15 грудня 2017 року набули чинності зміни до положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції від 15.12.2017 р.) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе продовжити розгляд справи №804/2526/18 у спрощеному провадженні.

Згідно з частинами 1, 2 статті 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі. Позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач - заперечення протягом строків, встановлених судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Згідно з ч.ч. 5, 8 ст. 261 Кодексу адміністративного. судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач відзив на позов не надав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

06 жовтня 2017 року відповідно до Кодексу цивільного захисту України, Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , розпорядження Кабінету Міністрів України від 20.09.2017р. №643 Деякі питання державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки , Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015р. №1052 Нікопольським міжрайонним відділом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області прийнято Наказ №17 Про проведення позапланових перевірок .

У період з 07.11.2017р. по 08.11.2017р. відповідно до наказу від 06.10.2017р. №17, посвідчення на перевірку №167 від 02 .11.2017р., посадовими особами Нікопольського міжрайонного відділу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області проведено позапланову перевірку щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ , а саме: перевірено територію, будівлі та споруди за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А.

За результатами перевірки складено акт №166 від 08.11.2017р.

В акті перевірки встановлено низку порушень, допущених КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ при експлуатації будівель за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А.

Зокрема, було виявлено низку порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей та зумовили необхідність звернення позивача до суду з вимогами, що заявлені.

Зміст даних порушень зафіксований в акті та полягає в наступному:

- не обладнана будівля дошкільного навчального закладу системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту , ППБУ пункт 1.2, розділу V, ДБН В.2.5-56:2014 пункт 7.2 таблиці А.1 додатку А;

- не оброблені дерев'яні елементи горищного покриття (крокви, лати) засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнегасної ефективності, ППБУ пункт 2.5 розділ ІІІ;

- не забезпечений захист будівель та споруд від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інжерене обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд , ППБУ пункт 1.21 розділ ІV, ДСТУ Б В.2.5-3:2008 пункт 10 Додатку А;

- завідувач закладу не пройшла навчання з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від26.06.2013р. №444 Про затвердження Порядку здійснення навчання діям у надзвичайних ситуаціях , ППБУ пункт 16 розділу ІІ, ПКМУ №444 пункти 11, 16;

- допущено застосування на шлях евакуації коридору будівельних матеріалів (пластикові панелі), для облицювання стін, з вищими показниками пожежної небезпеки ніж Г2, В2, Д2, Т2, ППБУ пункт 2.23 розділу ІІІ, ДБН В.1.1-7-2016 пункт 7.3.3;

- не виконано обов'язкове страхування членів добровільної пожежної дружини, ППБУ пункт 12 розділу ІІ, ПКМУ №564 пункт 16;

- не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електричного обладання і перевірку спрацювання приладів захисту від короткого замикання, ППБУ пункт 1.20 розділу ІV;

- не виконано замір захисного заземлення з оформленням протоколу виконаних робіт відповідно вимогам ПУЕ, ППБУ пункт 1.1 розділу ІV, Правила улаштування електроустановок пункт 1.7.56;

- не проведено ідентифікацію будівель та споруд, ПТБ пункт 3.1.1, Методика ідентифікації ПНО пункт 9;

- не забезпечені в повному обсязі працівники, які потрапляють в зону враження у випадку аварії на аміакопроводі, засобами індивідуального радіаційного та хімічного захисту, КЦЗУ стаття 69, ПКМУ №1200 пункти 2,3, ПТБ пункт 4.3.1.

Копію акту вручено посадовій особі відповідача 08.11.2017 року.

Згідно з відміткою на акті - заперечень або зауважень на акт перевірки не було.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України, Кодекс цивільного захисту України регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, ОСОБА_1 міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять:органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду;органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.

Згідно з ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Оцінюючи усі докази, надані суду, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Згідно до ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною 2 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та Кодексу цивільного захисту України позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 07.11.2017 р. по 08.11.2017р. посадовими особами позивача проведено позапланову перевірку додержання (виконання) вимог законодавства у сферах захисту, техногенної та пожежної безпеки КОМУНАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ за місцем провадження діяльності, а саме, перевірено будівлі, споруди та територію за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А.

За результатами перевірки встановлено низку порушень вимог законодавства у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, які створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, в тому числі дітей, працюючого персоналу, інших громадян, а також осіб, які будуть здійснювати ліквідацію надзвичайної ситуації (пожежі), в разі її виникнення.

Так, при не проведенні замірів опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі унеможливлюється визначення можливості застосування освітлювальної та силової електромережі для безаварійної роботи або роботи в режимі короткого замкнення, яке призводить до виникнення пожежі та впливу небезпечних факторів пожежі (продуктів горіння, чадного газу та підвищених температур), що створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При відсутності або невідповідності захисту будівлі від прямих ударів блискавки та захисту вторинних дій блискавки у випадку удару блискавки в будівельні конструкції виникає небезпечне іскріння, полум'я та електричний струм, що виник у результаті виносу високої напруги та струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів, сприяє виникненню пожежі з її небезпечними факторами та розповсюдженням їх до шляхів евакуації та місць перебування людей та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

При оздобленні стін, стелі, підлоги на шляху евакуації матеріалами з вищою пожежною небезпекою ніж нормовані може призвести до легкого займання, швидкого горіння, з високою димоутворювальною здатністю та за токсичністю продуктів горіння - надзвичайно небезпечними, що в свою чергу перешкоджає евакуації людей, сприяє затору людського потоку та збільшення часу евакуації, збільшує час впливу небезпечних факторів пожежі на людину та створює загрозу життю та/або здоров'ю людей.

Відсутність навчання по програмі пожежно-технічного мінімуму призведе до паніки та невірним діям персоналу при виникненні пожежі, що в свою чергу сприяє розвитку пожежі, перешкоджає евакуації людей в окремих випадках при незнанні небезпечних чинників у технологічному процесі та його порушення може призвести до виникнення пожежі або вибуху.

Відсутність або не відповідність вогнегасної обробки конструктивних елементів будівлі або невідповідність стану вогнегасної обробки, під впливом небезпечних факторів пожежі, призводить до її руйнування, поширення пожежі зі збільшенням продуктів горіння, чадного газу та впливу підвищених температур та їх розповсюдження до шляхів евакуації, що унеможливить евакуацію людей з будівлі.

Відсутність автоматичної системи пожежної сигналізації та системи оповіщення призведе до пізнього виявлення пожежі та оповіщення людей, які перебувають у будівлі, в зв'язку з чим первинні засоби пожежогасіння будуть не ефективними, продукти горіння та чадний газ унеможливлять своєчасну та безпечну евакуацію людей з будівлі та призведуть до отруєння людей, що перебуватимуть у ній, гасіння пожежі здійсниться лише після прибуття пожежних підрозділів з необхідними засобами гасіння.

Не проведення ідентифікації об'єкта господарської діяльності для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, унеможливлює виявлення рівнів можливих надзвичайних ситуацій.

Відсутність засобів індивідуального захисту призведе до ураження органів дихання працюючого персоналу, що може збільшити кількість летальних випадків.

За таких обставин, суд погоджується з позивачем, що порушення, які були виявлені під час позапланової перевірки будівель за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А є такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей, що є неприпустимим.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В зв'язку з наведеним, держава, через наділені повноваженнями органи, вживає заходи для забезпечення безпеки людей. До таких заходів відноситься, в тому числі, і встановлення на законодавчому рівні вимог до будівель та споруд у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту. Такі вимоги є обов'язковими для встановленого законодавством кола суб'єктів, зокрема, підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, котрі є власниками будівель та споруд, де постійно перебуває велика кількість людей. Не дотримання цих вимог робить неможливим експлуатацію будівель та споруд як таких, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей.

Відповідно до п. п. 24, 33 частини 1 статті 1 Кодексу цивільного захисту України пожежна безпека - відсутність неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж та пов'язаної з ними можливості завдання шкоди живим істотам, матеріальним цінностям і довкіллю.

Надзвичайна ситуація - обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.

Пожежі відносяться до надзвичайних ситуацій, а загроза життю та здоров'ю людей виникає не лише при наявності порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що безпосередньо можуть до неї призвести, а й при наявності інших порушень по нездійсненню заходів щодо захисту людей від впливу небезпечних чинників при вже виниклій пожежі.

Акт перевірки від 08.11.2017 р. №166 вручений відповідачу 08.11.2017 року. Заперечень на акти або будь-яких зауважень не надано.

З матеріалів справи вбачається, що порушення, вказані в акті перевірки від 08.11.2017 р. №166, який став підставою для звернення до суду, відповідачем не усунуті.

Відповідачем не надано доказів усунення в повному обсязі порушень, вказаних в акті перевірки від 08.11.2017 р. №166 або доказів вчинення дій, спрямованих на усунення порушень.

З урахуванням викладеного, враховуючи той факт, що порушення, виявлені під час позапланової перевірки об'єкту створюють загрозу життю та здоров'ю людей (дітей, працюючого персоналу тощо), і на даний час у суду відсутні докази усунення виявлених порушень, суд вважає позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області обґрунтованими та такими, які підлягають задоволенню в повному обсязі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.04.2018р. Головному управлінню Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області відстрочено сплату судового збору за подання даного адміністративного позову до ухвалення судового рішення у справі.

Враховуючи той факт, що день розгляду справи судовий збір за подання адміністративного позову до суду не сплачено позивачем, судовий збір у розмірі 1762,00грн. підлягає стягненню з позивача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 72-77, 242-246, 250, 255, 257, 261 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ про застосування заходів реагування - задовольнити в повному обсязі.

Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єктів, а саме: будівель та споруд за адресою: Дніпропетровська область, Нікопольський район, с. Лошкарівка, вул. Набережна, 13-А КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ДОШКІЛЬНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД (ЯСЛА-САДОК) БАРВІНОК ЛОШКАРІВСЬКОЇ ОСОБА_1 НІКОПОЛЬСЬКОГО РАЙОНУ (код ЄДРПОУ 36585423), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначених об'єктів.

Судовий збір у розмірі 1 762,00 грн. стягнути з Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області за рахунок його бюджетних асигнувань.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя ОСОБА_2