Постанова

від 15.05.2018 по справі 925/215/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 925/215/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Отрюха Б.В.

секретар судового засідання Головатенко А.В.

за участю представників згідно із протоколом судового засідання від 15.05.2018

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018

у справі № 925/215/17 (суддя Спаських Н.М.), повний текст рішення підписаний 19.02.2018

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оризон-Універсал"

про усунення недоліків поставленого товару та визнання протиправними дій,

ВСТАНОВИВ:

Українським державним підприємством поштового зв`язку "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку "Укрпошта" подано позов про зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Оризон-Універсал" усунути недоліки в роботі автоматичних штемпелювальних машин заводські № 176, 178, 179, поставлених позивачу за договором поставки № 20-1387 від 02.10.2016 та про визнання протиправними дії ТОВ "Оризон-Універсал" щодо позбавлення гарантії на автоматичні штемпелювальні машини заводські № 176, 178, 179.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018, з урахуванням додаткового рішення від 28.02.2018, у справі № 925/215/17 у позові відмовлено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оризон-Універсал" 5000,00 грн. витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" звернулось до Київського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою у якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі № 925/215/17 скасувати, постановити нове рішення, яким зобов'язати ТОВ "Оризон-Універсал" усунути недоліки поставленого товару та визнати дії по позбавленню гарантії на поставлений товар протиправними.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального і процесуального права та неповним з'ясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі № 925/215/17 залишено без руху. Запропоновано Публічному акціонерному товариству "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме: протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху надати до Київського апеляційного господарського суду докази сплати (доплати) судового збору за подання апеляційної скарги у справі № 925/215/17 у розмірі 2 400,00 грн.

18.04.2018 від скаржника через відділ канцелярії суду надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи платіжного доручення № 5522 від 16.04.2018 на суму у розмірі 2 400,00 грн.

Таким чином, скаржником усунуто недоліки, які слугували підставою для залишення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.04.2018.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі № 925/215/17. Завершено підготовчі дії у справі № 925/215/17. Призначено справу до розгляду на 15.05.2018.

Розпорядженням Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 № 09.1-08/1221/18, у зв'язку із перебуванням судді Сулім В.В., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці у зв'язку із навчанням, призначено повторний автоматизований розподіл судових справ.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2018, справу № 925/215/17 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Отрюх Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 прийнято матеріали справи № 925/215/17 до свого провадження.

Повноважні представники позивача та відповідача у судове засідання 15.05.2018 не з'явились, про місце та час судового засідання повідомлені належним чином.

Згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, враховуючи те, що в ухвалі Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2018 доведено до відома учасників судового процесу, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги, а також положення ч. 12 ст. 270 ГПК, судова колегія ухвалила розглядати апеляційну скаргу за відсутності повноважних представників позивача та відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.10.2015 між позивачем та відповідачем укладено договір № 20-1387 поставки продукції, відповідно до п. 1.1 якого, відповідач, за договором постачальник, зобов'язується поставляти та передати у власність позивача, за договором замовника, товар , визначений у п. 1.2. цього договору, а позивач прийняти та оплатити вартість товару за ціною, визначеною в Специфікації (Додаток 1), що є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 договору найменування товару: машинки друкарські, машини для оброблення текстів і лічильні машини (машини маркувальні, штемпелювальні). Код державного класифікатору: ДК 016-2010-28.23.1. Кількість товару: АШМ - 5 шт. (Київська міська дирекція - 5 од.); АШМ-М - 5 шт. (Дніпропетровська дирекція - 2 од. Запорізька дирекція - 1 од., Вінницька дирекція - 1 од., Хмельницька дирекція - 1 од.).

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 1. ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, 05.04.2016 на підставі договору позивачем отримано від відповідача 5 автоматичних штемпелювальних машин (далі АШМ) заводські №№ 175, 176, 177, 178, 179, а 06.04.2016 на підставі договору, уповноваженими особами відповідача встановлено та введено в експлуатацію 5 АШМ заводські №№ 175, 176, 177, 178, 179 у Цехах обслуговування корпоративних клієнтів (далі ЦОКК) № 3, 4, 5 для штемпелювання простих поштових відправлень та поштових карток при наданні послуг поштового зв'язку.

В подальшому, як вказує позивач, в ході експлуатації АШМ заводські №№ 176, 178, 179, позивачем були виявлені недоліки у їх роботі, які зафіксовані у актах позивача: від 10.05.2016, від 20.05.2016, від 14.06.2016.

З метою встановлення відповідності АШМ заводські № № 176, 178, 179 технічним вимогам позивачем було створено комісію відповідно до наказу від 18.10.2016 № 971.

В ході проведення перевірки комісія керувалась Настановами по експлуатації відповідача до АШМ 2015 та здійснено тестування АШМ заводські №№ 176, 178, 179 на відповідність АШМ розділу 2 "Технічні дані" настанови, відповідно до якого поставлені Відповідачем АШМ мають відповідати наступним технічним характеристикам:

- Продуктивність, лист/год., не менше - 24000 листів;

- Формати листів відповідно до ДСТУ 3876-99-С6, DL, С5;

- Розміри листів, мм - 114*162; 110*220; 162*229;

-Товщина листів, мм - 0,16...6;

- Вага листів, г - 2...100;

- Напрацювання до відмови, год. - 220;

- Термін служби, років - 12;

- Кількість циклів, не менше 100 млн.;

- Кількість не проштемпельованих на тисячу листів, не більше 3**;

- Джерело живлення - 3 фазна мережа змінного струму напругою 380 В плюс 10%, мінус 15%, частотою 50 Гц, якість електроенергії - відповідно до ГОСТ 13109-83;

- Споживаєма потужність, Вт - 1500;

- Габарити, мм - 1250х1370х590;

- Клас по електробезпеці відповідає ГОСТ 12.1.009.7.6

- Умови експлуатації - закриті, приміщення поштових підприємств відповідно до ГОСТ 28109-89.

За результатами тестування та перевірки комісією у складі працівників позивача складено акт від 23.11.2016, в якому вказано, що АШМ заводський номер №№ 176, 178, 179 при штемпелюванні близько 10% поштових відправлень не штемпелює, частина відправлень містять неякісний, нечіткий відбиток, деякі категорії поштових відправлень при їх штемпелюванні заминаються АШМ. У АШМ заводський номер №178 зафіксовано перевищення допустимого рівня шуму на 5 одиниць - 85дбА ( норма 80дбА згідно ДСН 3.3.6.037-99) . АШМ заводський номер №176, дає збій, який полягає у постійному включенні компресора та довільному неконтрольованому спрацюванні лічильника.

Також у акті від 23.11.2016 викладено висновок, що АШМ заводські №№ 176, 178, 179 не відповідають якісним, технічним, санітарним вимогам підприємства-виробника відповідача та містять істотні недоліки, крім того АШМ №№ 178, 179 містять недоліки в частині перевищення допустимого рівня шуму (згідно із ДСН 3.3.6.037-99).

Внаслідок даних збоїв, за доводами представника позивача, поставлені по договору з відповідачем АШМ з червня 2016р. позивачем повноцінно у технологічному процесі не використовуються.

У зв'язку із викладеним вище, позивачем на адресу відповідача надсилались листи № 24-134 від 11.05.2016, № 24-138 від 02.06.2016, № 24-149 від 27.09.2016, № 20-09-172 від 08.07.2016, від 18.11.2016 № 20-09-256 з переліченими претензіями до роботи АШМ.

Позивач вказує що 08.12.2016 представниками відповідача Сидоренко Ю.Г., Сидоренко М.Ю., Коростильовим ВА. та Лисенко В.В. у присутності представників позивача здійснено виїзд до місць експлуатації АШМ. В ході тестування і налаштування АШМ заводський № 179 представниками відповідача виявлено, що АШМ штемпелювала поштові відправлення з пропусками, заминала поштові відправлення, відтиск на деяких відправленнях був не повний або не чіткий. Налаштування АШМ тривало близько 2-х годин, в ході налаштування показники покращились, але недоліки в роботі АШМ повністю усунуті не були. В ході тестування та налаштування АШМ заводський № 178 встановлено, що АШМ дійсно мала підвищений рівень шуму. Поштові відправлення штемпелювалися з пропусками. В ході тестування та налаштування АШМ заводський № 176 представниками відповідача, АШМ дала збій, який полягав у довільному неконтрольованому спрацюванні лічильника. Після усунення представником відповідача даного недоліку на АШМ було проштемпельовано поштові відправлення та виявлено, що поштові відправлення зминаються та затискаються у механізмі АШМ, при їх вилученні з механізму відправлення рвуться. Дані недоліки не було усунуто. При обстеженні АШМ представники відповідача в акті не розписались. За доводами представника позивача, представники відповідача самовільно покинули об'єкти, не усунувши недоліки без відповідних пояснень.

Відповідно до п. 4.6 договору гарантійний термін експлуатації АШМ - 12 місяців з дати постачання, що обумовлюється відповідачем в експлуатаційній документації на відповідний товар.

13.12.2017 відповідач направив на адресу позивача лист № 138, у якому зазначено, що комісією, яка працювала 08.12.2016 на ЦОКК №№ 3,4,5, зафіксовані грубі порушення вимог експлуатаційної та ремонтної документації, тому з 08.12.2016 КМД УДППЗ "Укрпошта" позбавляється гарантії на АШМ заводські №№ 175, 176, 177, 178, 179 відповідно до п. 14.2. Настанови з експлуатації АШМ.

Позивач зазначає, що 03.01.2017 на адресу відповідача направлялась претензія № 13-12/1 з вимогою усунути недоліки в роботі АШМ та надано строк на їх усунення до 20.01.2017, однак якісні, технічні та санітарні недоліки в роботі АШМ станом на 15.11.2016 не усунуто, відповідь на претензію не надходила.

Згідно з ч. 2 ст. 675 Цивільного кодексу України договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк).

Натомість відповідач вказує на те, що про зняття з гарантії АШМ №№ 178 та 179 керівництву позивача було повідомлено ще раніше листом № 78 від 14.06.2016, в якому зверталася увага на неприпустимість порушень вимог експлуатаційної документації та не необхідність прийняття заходів щодо усунення таких порушень; одні й ті самі дефекти роботи АШМ, а саме відсутність друку, відмови лічильників, включення вакуумного агрегату насправді є результатом відсутності періодичного обслуговування машин з боку технічних працівників позивача, наслідком, зокрема, несвоєчасного видалення пилу з поверхні машини, що негативно впливає на якість їх роботи.

Також відповідач зазначає, що позивачем на вимогу представників відповідача не надавався Журнал проведення технічного обслуговування з чітким переліком проведених робіт на АШМ, обов'язковість ведення якого передбачена п. 3.2.12 ТО та 14.2 Настанови з експлуатації. Відсутність журналу та необхідних записів у ньому відповідно до цих пунктів є підставою для позбавлення гарантії споживача, а іншою причиною багатьох відмов АШМ у роботі, є некваліфіковані дії персоналу (який не пройшов навчання), що було зафіксовано в Акті комісії авторського надзору від 08.12.2016 та в звітах про відрядження фахівців підприємства.

Відповідач вважає, що причини заторів листів, та великої кількості не проштемпельованих листів криється в невідповідній якості кореспонденції, що обробляється позивачем. ДСТУ 3876-99 дає виключний перелік конвертів для листів, що підлягають автоматичному обробленню, та вимог до них. В актах від 23.11.2016 та від 08.12.2016, в претензії від 03.01.2017 мова йде про оброблення листів форматів згідно ДСТУ 3876-99, маючи на увазі лише розміри конвертів, при цьому замовчується невідповідність іншим вимогам цього стандарту, а саме, паперу, місць та правильності нанесення клею, клапанів, маркування. Саме така невідповідна кореспонденція оброблялася на АШМ під час роботи комісії авторського надзору, більше того, на АШМ обробляється кореспонденція без конвертів, з неповністю проклеєним клапаном та така, що запакована в плівку, тому такі дії призводять до пошкодження складових частин машин та, відповідно, до відмов у роботі. Під час проведення випробувань комісією позивача, працівники виконували оброблення такої кореспонденції на максимальних (3 та 4) швидкостях, порушуючи тим самим вимоги п. 6.2.2 Настанови з експлуатації щодо вибору продуктивності.

Щодо підвищеного рівня шуму в приміщенні під час роботи АШМ №№ 178 та 179, з посиланням на вимоги ДСН 3.3.6.037-99 відповідач зазначає, що рівень шуму в приміщенні залежить від розташування джерела шуму в цьому приміщенні. Шум від декількох джерел шуму більший ніж від кожного з них окремо, тобто є недоліки в організації робочих місць операторів, а не машин.

Відповідно до п. 3.2.2 Технічного опису, керівництва з ремонту та технічного обслуговування АШМ до системи технічного обслуговування входять наступні види робіт з періодичністю проведення:

- щоденне ТО - після кожної робочої зміни;

- щотижневе ТО - 1 раз на тиждень;

- щоквартальне ТО - 1 раз на квартал;

- малий ремонт - 1 раз на рік;

- середній ремонт - 1 раз на три роки;

- капітальний ремонт - 1 раз на шість років.

Відповідач стверджує, а позивачем не спростовано, що у позивача в паспортах на АШМ відсутні записи про проведення щоденного ТО. Пункт 3.2.1 Технічного опису, керівництва з ремонту та технічного обслуговування АШ вимагає, щоб роботи з ТО та ремонту проводилися інженерно-технічними працівниками з освітою у галузях електроніки та механіки, які пройшли навчання та перевірку знань по програмі виробника АШМ та мають від нього відповідне посвідчення, а особи, які ставили свої підписи в журналах технічного огляду, відповідачу як виробнику АШМ, не відомі, навчання не проходили, посвідчення їм не видавалося.

Відповідач вказує на те, що під час експлуатації позивачем неодноразово змінювалося розташування машин у приміщеннях, де вони знаходилися, мінялися також і самі приміщення, тому було зафіксовано стан машин на момент перевірки, який не відповідав тому, що був на момент введення АШМ до експлуатації. Відповідач не погоджується із посиланням позивача на те, що ТО не проводилося в зв'язку з тим, що АШМ не використовувалися. Відповідно до п.3.2.1 Технічного опису, керівництва з ремонту та технічного обслуговування АШМ проведення систематичного ТО необхідне для забезпечення нормальної роботи АШМ та відновлення працездатності протягом всього терміну експлуатації, а невиконання цього пункту є підставою для зняття АШМ з гарантії.

За загальним правилом, відповідно до ст. 4 п. 3 Закону "Про захист прав споживачів", споживачі зобов'язані, зокрема, користуватися товаром згідно з його цільовим призначенням та дотримуватися умов (вимог, норм, правил), встановлених виробником товару (виконавцем) в експлуатаційній документації.

Частинами 2, 3 ст. 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 675 ЦК України договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 676 ЦК України гарантійний строк починається з моменту передання товару покупцеві, якщо інше не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до ч. 2 ст. 679 ЦК України, якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.

Статтею 680 ЦК України передбачено, що покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару у встановлені строки. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.

Із листів, які направлялися позивачем відповідачу щодо недоліків роботи АШМ вбачається, що:

- стосовно АШМ № 176 у позивача були такі претензії: самовільне та неконтрольоване включення компресора, довільне або неконтрольоване спрацювання лічильника, що унеможливлює встановлення кількості проштемпельованих листів;

- стосовно АШМ № 178 - підвищений рівень шуму компресора, постійні затори листів, багато листів не штемпелюються або штемпелюються частково; машина неконтрольовано та самовільно виключається, що призводить до збою показників лічильника; довільне або неконтрольоване спрацювання лічильника при роботі машини; сторонні шуми в транспортній системі;

- стосовно АШМ № 179 наявні постійні затори листів, багато листів не штемпелюються або штемпелюються частково; підвищений рівень шуму компресора; машина неконтрольовано та самовільно виключається, що призводить до збою показників лічильника.

У висновку судово-товарознавчої експертизи встановлено, що:

- згідно настанов з експлуатації до АШМ, машина призначена для автоматичного гасіння поштової оплати та нанесення календарного штемпеля на поверхню листів. Позивач обробляв на АШМ листи з форматами, які не призначені для автоматичного обробляння, що негативно впливало на якість роботи АШМ;

- АШМ виготовляється за ГОСТ 28109-89 та не передбачає обладнання пристроєм для бухгалтерського обліку листів. Машину обладнано пристроєм для обліку листів, що використовується для контролю за напрацюванням машини з метою визначення часу сервісного обслуговування;

- при огляді машин встановлено, що працівники цехів оброблення поштових листів використовують машини для нанесення знаків поштової оплати, що не передбачено ні ГОСТ 28109-89, ні умовами договору між сторонами, тобто використовують обладнання не за призначенням;

- АШМ виробництва ТОВ "Оризон-Універсал" за конструкцією та призначенням відповідають заявленому у настановах з експлуатації ГОСТ 28109-89 та комплекту КД АМКА 163.150.005.

- експерт не проводив товарознавче дослідження на рівень шуму АШМ, бо позивач не надав експерту Протокол № 92-с від 03.11.2016 проведених досліджень рівня шуму при роботі з АШМ заводські № 176,178,179 на робочих місцях операторів, які було проведено ДУ "Київський міський лабораторний центр МОЗ" . На цей протокол спирається позивач у доводах про те, що АШМ мають підвищений рівень шуму (а.с. 73 том 1). Однак без протоколу неможливо перевірити, за якими критеріями проводилася перевірка рівня шуму, чи були інші джерела шуму біля АШМ та як вони впливали на підвищення цього рівня.

- АШМ № 178 має виробничі дефекти - під час роботи самостійно відключається та при роботі створює підвищений рівень шуму, однак ці недоліки не є істотними і можуть бути усунені виробником машин шляхом ремонту та заміни проблемних вузлів та деталей.

- дослідження АШМ № 176 експертом не проводилося, бо машина була у розукомплектованому стані;

- щодо АШМ № 179 експертом не було встановлено ніяких недоліків.

Таким чином, експертним висновком не було підтверджено наявність недоліків в роботі АШМ № 176,178,179, які перелічені позивачем у листах-претензіях на адресу відповідача.

Експертом не було встановлено, а позивачем не надано у справу доказів, що рівень шуму АШМ заводські № 176, 178, 179 перевищує нормативні і не відомо про які показники перевищення при цьому йде мова.

Причини автоматичного виключення АШМ 178 експерт також не встановив, а тому погодитися із твердженням експерта, що цей дефект є лише виробничим, господарський суд першої інстанції не може, з чим погоджується і колегія суддів апеляційного господарського суду.

Технічні збої, брак та пошкодження листів, за висновком експерта, пов'язані із тим, що працівники позивача використовують АШМ не за призначенням.

Позивач не спростував доводів відповідача про те, що АШМ № 176, 178, 179 не проходили на ПАТ "Укрпошта" належного технічного обслуговування - щоденне, щотижневе, щоквартальне і т.д., як передбачено п. 3.2.2. Технічного опису, керівництва з ремонту та технічного обслуговування АШМ.

У примірниках настанов з експлуатації, які надані у справу позивачем, розділи про облік технічного обслуговування та облік несправностей під час експлуатації не заповнені взагалі, а з відомостей Журналу обліку технічного обслуговування АШМ № 178, 179 не можливо встановити, які конкретно роботи по ТО щодо машин проводилися. Однак з дат по журналах вбачається, що щоденне ТО позивачем не проводилося.

Згідно п. 3.2.4 Технічного опису, керівництва з ремонту та технічного обслуговування АШМ вбачається, що щоденне ТО проводиться на початку і в кінці робочої зміни та складається із очистки зовнішніх поверхонь від пилу, перевірки наявності чорнил та їх рівня, зовнішнього огляду транспортної системи на предмет відсутності пошкоджень, перевірки положень ременів на роликах, очистки поверхонь ракеля та паркового пристрою від пилу та бруду та ін. види робіт.

У відомостях про введення до експлуатації сторонами засвідчено, що АШМ № 176 введена в експлуатацію у ЦОКК-3 м. Вишневе вул. Чорновола, 19; АШМ № 178 та АШМ 179 - м. Київ, ЦОПП-5, вул. Г.Юри, 2.

В той же час огляд цих машин експерт проводив за місцем їх фактичного розміщення станом на 07-08 вересня 2017 (м. Київ, вул. Кирпи, 2 -- а.с. 103 том 2).

Позивачем не було надано доказів, що перевезення та встановлення ним АШМ в інше місце експлуатації, ніж їх було встановлено та налагоджено відповідачем на час виконання договору між сторонами, не мало негативних наслідків для роботи цих АШМ.

Щодо підвищеного рівня шуму АШМ відповідачем у Акті комісії авторського надзору вказано, що встановлення машин без заземлення та без опор всупереч вимогам їх конструкції, призводить до неможливості приведення їх до стійкого положення та призводить до вібрації під час роботи через підлогу та відбиття від стін. Розташування машини за 50 см. від стіни, за рахунок цієї вібрації і відбиття її від стіни, посилює шум від агрегатів в робочій зоні оператора та приміщення в цілому. Також відповідач вказував, що зниженню рівня шуму сприяла б своєчасна заміна фільтрів у АШМ, однак, позивачем не проводилося в межах ТО машин.

Зазначене не спростовано позивачем.

Апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позивач не визначився у характері недоліків, які повинен за його позовними вимогами усунути відповідач у АШМ № 176, 178, 179, що унеможливлює задоволення позовних вимог, а також позивачем не доведено, що недоліки в роботі вказаних автоматичних штемпелювальних машин, поставлених позивачу за договором поставки № 20-1387 від 02.10.2016, виникли саме з вини відповідача, як заводські дефекти чи невідповідність вимогам ГОСТу та іншим технічним вимогам до їх виготовлення.

В свою чергу позивачем не спростовано належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 73, 74, 77, 79 ГПК України, що недоліки у роботі про які йде мова у листах, виникають саме через неправильну технічну експлуатацію АШМ працівниками ПАТ "Укрпошта" та через їх неналежне технічне обслуговування або повну відсутність технічного обслуговування, всупереч настанов з експлуатації.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дії відповідача щодо позбавлення гарантії позивача на АШМ заводські №№ 176, 178, 179, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

За своїм правовим змістом та у відповідності до п. 5 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" гарантійний строк, це строк, протягом якого виробник (продавець, виконавець або будь-яка третя особа) бере на себе зобов'язання здійснення безоплатного ремонту або заміни відповідної продукції у зв'язку з введенням її в обіг.

Про позбавлення гарантії відповідач попередив позивача, зокрема, листом від 13.12.2016 № 138 із посиланням на виявлені комісією відповідача грубі порушення при експлуатації АШМ з боку працівників ПАТ "Укрпошта".

У відповідності до п. 14.2. настанови з експлуатації споживач позбавляється права на гарантію у разі, зокрема, порушення правил експлуатації, відсутності технічного обслуговування, відсутність керівництва з експлуатації або необхідних записів у ньому.

Порушення позивачем правил експлуатації та відсутність технічного обслуговування і записів про нього у настановах з експлуатації, які надані у справу самим позивачем підтверджено як матеріалами справи, так і висновком призначеної судом експертизи.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновком господарського суду першої інстанції про те, що позбавлення позивача гарантії з боку відповідача здійснено правомірно.

Таким чином, господарським судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позову у справі № 925/215/17.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із доводами апеляційної скарги, враховуючи викладене та наступне.

Твердження скаржника про те, що 03.11.2016 ДУ "Київський МЛЦ МОЗУ" ВП Оболонський міжрайонний відділ (філія) лабораторних досліджень встановлено факт перевищення шумового навантаження в робочій зоні при роботі маркувальних машин АШМ (заводський № 178, 179; інвентарний №№ 63696, 63697) спростовується тим, що відповідачем у Акті комісії авторського надзору вказано, що встановлення машин без заземлення та без опор всупереч вимогам їх конструкції, призводить до неможливості приведення їх до стійкого положення та призводить до вібрації під час роботи через підлогу та відбиття від стін. Розташування машини за 50 см. від стіни, за рахунок цієї вібрації і відбиття її від стіни, посилює шум від агрегатів в робочій зоні оператора та приміщення в цілому. Також відповідач вказував, що зниженню рівня шуму сприяла б своєчасна заміна фільтрів у АШМ, однак, позивачем не проводилося ТО машин. Крім того, як вже зазначалось у відомостях про введення до експлуатації сторонами засвідчено, що АШМ № 176 введена в експлуатацію у ЦОКК-3 м. Вишневе вул. Чорновола, 19; АШМ № 178 та АШМ 179 - м. Київ, ЦОПП-5, вул. Г.Юри, 2, а огляд цих машин експерт проводив за місцем їх фактичного розміщення станом на 07-08 вересня 2017 (м. Київ, вул. Кирпи, 2, натомість позивачем не було надано доказів, що перевезення та встановлення ним АШМ в інше місце експлуатації, ніж їх було встановлено та налагоджено відповідачем на час виконання договору між сторонами, не мало негативних наслідків для роботи цих АШМ.

Доводи апеляційної скарги не спростовують викладеного у висновку експерта за результатами проведення судово-товарознавчої експертизи № 01/09-2017.

Відповідно до статті 1 ГПК України (в редакції, що діяла до 15.12.2017) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 76 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII доказами, певного суб'єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

У рішенні Конституційного суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Конституційний суд України у вказаному рішенні зазначає, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об'єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що до господарського суду має право звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється.

Тобто в контексті цієї норми має значення лише суб'єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту. Виключно суб'єктивний характер заінтересованості як переконаності в необхідності судового захисту суб'єктивного матеріального права чи законного інтересу може підтверджуватися при зверненні до суду лише посиланням на таку необхідність самої заінтересованої особи. Саме тому суд не вправі відмовити у прийнятті позовної заяви з тих лише підстав, що не вбачається порушення матеріального права чи законного інтересу позивача, або заявник без належних підстав звернувся до суду в інтересах іншої особи.

Разом з тим, на позивача покладений обов'язок обґрунтувати суду свої вимоги поданими до суду доказами, тобто довести, що його права та інтереси дійсно порушуються, оспорюються чи не визнаються, а тому потребують захисту.

Обов'язок доказування та подання доказів відповідно до ст. 74 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Однак, позивачем не доведено суду, в чому саме та з яких підстав його права та законні інтереси є порушеними з боку визначеного ним відповідача, а саме позивач не визначився у характері недоліків, які повинен за його позовними вимогами усунути відповідач у АШМ № 176, 178, 179, що унеможливлює задоволення позовних вимог, а також позивачем не доведено, що недоліки в роботі вказаних автоматичних штемпелювальних машин, поставлених позивачу за договором поставки № 20-1387 від 02.10.2016, виникли саме з вини відповідача, як заводські дефекти чи невідповідність вимогам ГОСТу та іншим технічним вимогам до їх виготовлення, крім того, порушення позивачем правил експлуатації та відсутність технічного обслуговування і записів про нього у настановах з експлуатації, які надані у справу самим позивачем підтверджено як матеріалами справи, так і висновком призначеної судом експертизи, у зв'язку із чим, відповідач правомірно позбавив позивача гарантії.

Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Аналогічні положення містяться в статтях 32, 33 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, що діяла до 15.12.2017).

Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 20 ГК України та ГПК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.

Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відмовляючи у задоволенні позову, господарський суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що позивачем не доведено той факт, що недоліки в роботі вказаних автоматичних штемпелювальних машин, поставлених позивачу за договором поставки № 20-1387 від 02.10.2016, виникли саме з вини відповідача, як заводські дефекти чи невідповідність вимогам ГОСТу та іншим технічним вимогам до їх виготовлення, тобто факту порушення, оспорювання або невизнання відповідачем його прав або охоронюваних законом інтересів, належними та допустимими доказами в розумінні статтей 73, 74 ГПК України.

Права позивача у спірних правовідносинах відповідачем порушені не були, отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" є необґрунтованими та такими, у задоволенні яких вірно відмовлено судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, правові підстави для скасування рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі 925/215/17 та для задоволення апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції публічного акціонерного товариства "Укрпошта", відсутні.

Твердження апеляційної скарги не спростовують висновків, викладених у рішенні Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі № 925/215/17.

Скаржником, на підтвердження доводів щодо неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, не наведено обставин, які б свідчили про наявність таких порушень.

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, скаржник не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги, згідно із ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" в особі Київської міської дирекції Публічного акціонерного товариства "Укрпошта" на рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі № 925/215/17 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 14.02.2018 у справі № 925/215/17 залишити без змін.

3. Матеріали справи повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до положень, викладених у ст.ст. 286- 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.М. Гаврилюк

Судді А.Г. Майданевич

Б.В. Отрюх