Ухвала

від 15.05.2018 по справі 815/1704/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/1704/18

УХВАЛА

15 травня 2018 року

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонекотур до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень від 30.11.2011 року №159-VІ, від 20.05.2016 року №110,-

В С Т А Н О В И В:

До суду 13.04.2018 року Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ТОВ Регіонекотур до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області, в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 30.11.2011 року №159-VІ;

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 20.05.2016 року №110.

Також позивач просить поновити строк для звернення до суду з вказаними вимогами.

У позові позивач зазначає, що про текст оскаржуваного рішення від 20.05.2016 року №110 він дізнався у лютому 2017 року, однак до ознайомлення з рішенням від 30.11.2011 року №159-VІ не вважав, що воно порушує його обов'язки адже був певний у тому що існує рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у його користування. З текстом рішення від 30.11.2011 року №159-VІ він був ознайомлений лише у квітні 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Статтею 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд вважає, що не є поважними причинами пропуску строку на оскарження рішення від 20.05.2016 року №110 з посиланням на те, що про текст оскаржуваного рішення від 20.05.2016 року №110 він дізнався у лютому 2017 року, однак до ознайомлення з рішенням від 30.11.2011 року №159-VІ не вважав, що воно порушує його обов'язки адже був певний у тому що у тому що існує рішення щодо передачі спірної земельної ділянки у його користування. З текстом рішення від 30.11.2011 року №159-VІ він був ознайомлений лише у квітні 2018 року.

Що стосується оскаржуваного рішення від 30.11.2011 року №159-VІ, яким задоволений протест прокурора та скасоване рішення селищної ради від 13.10.2010 року №683-V Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальної площею 6,483га та надання ТОВ Південний центр розвитку туризму Регіоекотур в оренду для проведення берегоукріплювальних робіт та уположування на території Чорноморської селищної ради Комінтернівського району Одеської області в смт. Чорноморське , позивач зазначає, що він про нього дізнався лише у квітні 2018 року. Рішенням від 13.10.2010 року №683-V також було зобов'язано позивача у двомісячний термін після прийняття цього рішення укласти договір оренди земельної ділянки, пройти державну реєстрацію договору оренди. У разі невиконання частини першої цього пункту дане рішення втрачає чинність. Позивач у позові не заперечує, що договір оренди укладений з 2010 року не був, при цьому посилається на те, що відповідач ухилявся від його укладення. Проте доказів цих обставин не зазначає, не надає, також не зазначає яким чином він захищав свої порушені права на протязі восьми років, у тому числі у судовому порядку, після спливу двох місяців та не укладення договору оренди.

Позивачу з урахуванням приписів ст.ст.122,123 КАС України необхідно навести інші наявні поважні причині пропуску строку звернення до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, крім іншого: - повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; - зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;- виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; - перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; -у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;- власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Таким чином, згідно зі змістом ст.94 КАС України кожний письмовий доказ наданий до позову повинен бути засвідченим в порядку, встановленому чинним законодавством, або у разі наявності оригіналу у позивача - самим позивачем із зазначенням дати засвідчення та зазначення про наявність у нього оригіналу письмового доказу.

Позивачем не виконані вимоги ст.94 КАС України.

Не зазначені та не надані докази викладених у позові обставин, зокрема, щодо зобов'язання позивача декілька раз замовляти іншу проектну документацію, яку відповідач не розглядав.

В позові повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) сторін їх місцезнаходження (для юридичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України).

Позивач свою назву зазначив як Товариства з обмеженою відповідальністю Регіонекотур та місце знаходження 65481 Одеська обл, м.Южний,пр.Леніна,7, що не відповідає даним Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, у якому повна назва ТОВ Південний центр розвитку туризму Регіоекотур , юридична адреса 67570 Одеська обл, Лиманський район,смт Чорноморське, вул. Гвардійська,46,кв.143.

Частиною 3 ст.55 КАС України встановлено, що юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Позов підписаний представником позивача за довіреністю ОСОБА_1, яка видана директором ТОВ ОСОБА_2, проте до позову не надані документи, які підтверджують повноваження на представництво інтересів ТОВ (копія статуту , тощо).

Оскільки позов підписаний представником позивача, до позову повинен бути доданий оригінал довіреності або належним чином посвідчена її копія відповідно до вимог ст.59 КАС України. Копія, яка засвідчена самим представником не може вважатися засвідченою належним чином.

Крім того, позивачем не наданий до позову документ про сплату судового збору.

Законом України Про судовий збір встановлено, що за подання адміністративного позову немайнового характеру до суду юридична особа сплачує судовий збір у розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожну вимогу немайнового характеру (1762,00грн х 2).

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір та надати до позову документ про сплату судового збору на рахунок Одеського окружного адміністративного суду.

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 18.04.2018 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк для усунення недоліків.

04.05.2018 року до суду надійшла заява про усунення недоліків первісного позову, в якій представник позивача ОСОБА_1 просила долучити до матеріалів справи уточнений позов, квитанцію про сплату судового збору, а також у зв'язку з тим, що з моменту подання позову було змінено особу генерального директора ТОВ представником надається довіреність підписана новим директором ОСОБА_3

На підтвердження повноважень ОСОБА_3 надані6

- копія наказу 1К/2018, згідно з яким він пристцпив до виконання своїх обов'язків на підставі протоколу засновників ТОВ Південний центр розвитку туризму Регіоекотур 26/1К від 23 квітня 2018 року про призначення Генерального директора ТОВ ПЦРТ Регіонєкотур ;

-протокол №26 зборів власників (засновників) ТОВ Південний центр розвитку туризму Регіоекотур від 13.03.2018 року, відповідно до якого збори вирішили звільнити з посади Генерального директора ОСОБА_2, призначити Генеральним директором ТОВ Південний центр розвитку туризму Регіоекотур ОСОБА_3

Тобто в наказі невірно визначена дата протоколу зборів засновників.

Таким чином, оскільки генеральний директор ТОВ Південний центр розвитку туризму Регіоекотур призначається загальними зборами власників (засновників) ТОВ, то з 14.03.2018 року гендиректором є ОСОБА_3, а ОСОБА_2 з вказаної посади звільнений.

Проте позивач звернувся до суду з даним позовом 13.04.2018 року, позов підписаний представником ТОВ ПЦРТ Регіонєкотур за довіреністю ОСОБА_1 та надана копія довіреності, яка видана їй на представництво інтересів ТОВ та підписана директором ТОВ ПЦРТ Регіонєкотур ОСОБА_2 26.03.2018 року. Між тим, станом на 26.03.2018 року він був звільнений з посади директора зборами засновників відповідно до протоколу від 13.03.2018 року.

Статтею 59 КАС України встановлено, що повноваження представників сторін мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це установчими документами.

Відповідно до п.3 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним повернути позивачу позов поданий ним до суду 13.04.2018 року без розгляду у відповідності до п.3 ч.4 ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст.59, 160,161,169 КАС України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю ПЦРТ Регіонекотур до Чорноморської селищної ради Лиманського району Одеської області про визнання протиправними та скасування рішень від 30.11.2011 року №159-VІ, від 20.05.2016 року №110 - повернути позивачу без розгляду.

Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє її права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала набирає законної сили у порядку ст.256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. ст. 293-295 КАС України.

Суддя Е.В. Катаєва