Рішення

від 15.05.2018 по справі 826/2101/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 15 травня 2018 року                                       № 826/2101/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в спрощеному провадженні адміністративну справу за позовомТовариства  з обмеженою відповідальністю «КЕЛЬМА»           допроДержавної фіскальної служби України визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії, О Б С Т А В И Н И   С П Р А В И:           Товариство  з обмеженою відповідальністю «КЕЛЬМА» (далі по тексту - позивач) звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту – відповідач) про: - визнання протиправними та скасування рішень комісії ДФС України №531521/39445088 від 03.01.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №38 від 12.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення №537802/39445088 від 04.01.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №45 від 15.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; рішення №537804/39445088 від 04.01.2018р. про відмову в реєстрації податкової накладної №46 від 15.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних; - зобов'язання відповідача зареєструвати податкові накладні №38 від 12.12.2017р., №45 від 15.12.2017р. та №46 від 15.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. Ухвалою суду від 28.02.2018р. відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику сторін.            18 квітня 2018 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державна  фіскальна служба України вважає позовні вимоги безпідставними та просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.   Як вбачається з матеріалів справи, що 27.12.2017р. ТОВ "КЕЛЬМА", згідно вимог податкового кодексу, за наслідками здійсненої господарської операції направив на реєстрацію у єдиний реєстр податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну № 38 від 12.12.2017р. Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 3926.. На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України (ПКУ) ТОВ "КЕЛЬМА" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору.   Державна фіскальна служба України 03.01.2018р. надіслала ТОВ "КЕЛЬМА" рішення комісії № 531521/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 38. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Позивач вважає, що надані відповідачу документи є належним доказом реального характеру господарської операції, відповідності обсягів придбання обсягам постачання по конкретному товару із кодом УКТ ЗЕД., та належним доказом відсутності правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної. Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ ТОВ "КЕЛЬМА" було складено податкову накладну №45 від 15.12.2017р. на направлено 28.12.2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 7019.. На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ ТОВ "КЕЛЬМА" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору. Державна фіскальна служба України 04.01.2018р. надіслала ТОВ "КЕЛЬМА" рішення комісії № 537802/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 45. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Відповідно до приписів п. 201.10 ст. 201 ПКУ ТОВ "КЕЛЬМА" було складено податкову накладну №46 від 15.12.2017р. на направлено 28.12.2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 3214, 6809.. На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ ТОВ "КЕЛЬМА" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору. Державна фіскальна служба України 04.01.2018р. надіслала ТОВ "КЕЛЬМА" рішення комісії № 537804/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 46. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Незгода з вказаними рішеннями відповідача, обумовила позивача на звернення до суду з адміністративним позовом.   Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. З 01.01.2017 року набули чинності зміни до ПК України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016). Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу. Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567. Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі. Проте, фіскальним органом у квитанціях зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД, що не відповідає жодному критерію, визначеному п. 6 Критерії оцінки ступеня ризиків. Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №38 від 12.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копію Договору поставки №111/16 від 28.03.2016р., рахунок – фактуру №СФ-0035569 від 12.12.2017р., видаткову накладну №РН-0037525 від 12.12.2017р., податкову накладну №844 від 12.12.2017р. Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №45 від 15.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копію Договору поставки №5 від 04.01.2017р., рахунок-фактуру №1035 від 07.12.2017р., видаткову накладну №915 від 15.12.2017р., рахунок №1503475 від 27.11.2017р., накладна №2964989 від 28.11.2017р., податкова накладна №1314 від 27.11.2017р. Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №46 від 15.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копію Договору поставки №5 від 04.01.2017р., рахунок-фактуру №1059 від 13.12.2017р., видаткову накладну №910 від 15.12.2017р. Не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських відносин між позивачем та його контрагентом, ТОВ «КЕЛЬМА» отримало рішення комісії ДФС України, яким позивачу відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних на підставі того, що "надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування". Відповідно до абз. 1 постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017, комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Абзацом 2 зазначеної постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; - ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування. Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної. Суд зазначає, що відповідач по справі у спірних рішеннях, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому ці порушення полягають, а також яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов'язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у податкових накладних. Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ «КЕЛЬМА» №531521/39445088 від 03.01.2018р., №537802/39445088 від 04.01.2018р. та №537804/39445088 від 04.01.2018р., є таким, що винесені без належних для цього правових підстав, а тому підлягають скасуванню як протиправні. Щодо вимог позивача про зобов'язання зареєструвати податкові накладні, суд вважає, що вони є обґрунтованими та належними. Такий спосіб відновлення прав позивача відповідає положенням пп.201.16.4. п.201.16 ст.201 ПК України, відповідно до якого податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Згідно ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини другої  статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України  в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд – В И Р І Ш И В: 1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЛЬМА" (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 34, код ЄДРПОУ 39445088) задовольнити повністю. 2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2018р. №531521/39445088, від 04.01.2018р. №537802/39445088 та №537804/39445088. 3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкові накладні № 38 від 12.12.2017р., №45 від 15.12.2017р. та №46 від 15.12.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних. 4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЛЬМА" (03194, м. Київ, вул. Зодчих, 34, код ЄДРПОУ 39445088) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) гривень 00 коп. Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України. Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України в  редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.           Суддя                                                                                                В.В. Амельохін