Постанова

від 16.05.2018 по справі 826/864/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ № 826/864/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Троян Н.М.,

за участю

секретаря судового засідання Біднячук Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року (прийняте в порядку письмового провадження, суддя Аблов Є.В.) у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві до товариства з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт про зобов'язання допустити посадових осіб державного органу до здійснення заходів державного нагляду,

В С Т А Н О В И В:

05 січня 2017 року Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт , у якому просило зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт (код ЄДРПОУ 21549641) допустити позивача до здійснення перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту. Техногенної та пожежної безпеки, розташованого за адресою: вулиця Льва Толстого, будинок 9 у Голосіївському районі міста Києва.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у справі №826/864/17 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Від позивача відзив на апеляційну скаргу не надходив.

У судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, представник відповідача апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт підтримав на тих самих підставах, що в ній зазначені.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду - без змін, з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 № 5403-VI, Закону України 05.04.2007 № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02.11.2015 № 1337 (зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 року за № 1467/27912), із урахуванням змін до Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) органів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затвердженого наказом міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.02.2016 №141, видано наказ Про проведення планових перевірок від 11.08.2016 №363 (а.с.9).

Так, пунктом 45 додатку № 2 до даного наказу головному інспектору доручено в період з 12.09.2016 по 30.09.2016 провести планову перевірку щодо додержання ТОВ Автодемстандарт вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: вул. Льва Толстого, 9 у Голосіївському районі міста Києва (а.с.10).

На підставі наказу № 363 видано посвідчення від 01.09.2016 року № 667 на проведення головним інспектором перевірки вказаного суб'єкта господарювання (а.с.12-13).

Повідомлення від 18.08.2016 року № 24/1996 про проведення планової перевірки надіслано відповідачу телефонограмою і прийнято 22.08.2016 року за вх. № 156, про що свідчить відповідна відмітка у повідомленні (а.с.11).

Перед початком здійснення перевірки головним інспектором надано/пред'явлено директору товариства службове посвідчення, що засвідчує особу перевіряючого, та посвідчення № 667, що підтверджується відміткою на другому аркуші посвідчення № 667 (а.с.13).

Проте, всупереч пред'явлених документів та законних підстав для проведення перевірки, директор товариства відмовився допускати перевіряючого до перевірки, у зв'язку з чим 27.09.2016 року складено акт про недопущення до проведення планової перевірки (а.с.14).

Неможливість встановити наявність або відсутність порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що можуть створювати реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав суду будь-яких доказів наявності поважних причин недопуску державного інспектора для здійснення перевірки додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а позивачем були виконані вимоги закону, які надають право приступити до контролюючого заходу, а тому відповідач не мав правових підстав для недопущення посадових осіб позивача до проведення планової перевірки.

Даючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, чинного на момент виникнення спірних правовідносин, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 47 Кодексу цивільного захисту України від 02.10.2012 №5403-VI (в редакції, яка діяла з 01.01.2016), державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Такий центральний орган виконавчої влади, відповідно до ч. 2 ст. 64 Кодексу цивільного захисту України, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Відповідно до статей 66 і 67 Кодексу цивільного захисту України, державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснюється шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Згідно до п.п. 1, 11 ч.1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень.

Згідно із п. 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052 (далі - Положення №1052), Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра Внутрішніх Справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Положення № 1052, основними завданнями ДСНС є здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Згідно з підпунктом 39 пункту 4 Положення № 1052, ДСНС відповідно до покладених на неї завдань організовує і здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.

За приписами пункту 7 Положення №1052, ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно з Положенням про Головне управління ДСНС України у м. Києві, затвердженого наказом ДСНС України від 13.04.2016 № 175, Головне управління ДСНС України у м. Києві є територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, уповноваженим на забезпечення реалізації державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб.

Відповідно до п. 24 ч. 4 Положенням про Головне управління ДСНС України у м. Києві, Головне управління відповідно до покладених на нього завдань на відповідній території організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V).

Статтею 1 Закону №877-V визначено, що державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - це планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

У відповідності до ч.1 ст. 4, ч.ч.1,5 ст. 5, ч.ч.1-6 ст. 7 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону № 877-V планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. Протягом одного року проведення більш як одного планового заходу державного нагляду (контролю) щодо одного суб'єкта господарювання не допускається.

Згідно із ч.11 ст.4 Закону №877-V, плановий чи позаплановий захід має здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб'єкта господарювання.

Згідно ст. 5 Закону №877-V органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу.

Повідомлення повинно містити: дату початку та дату закінчення здійснення планового заходу; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; найменування органу державного нагляду (контролю).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом чи телефонограмою за рахунок коштів органу державного нагляду (контролю) або вручається особисто керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадову особу органу державного нагляду (контролю) до здійснення планового заходу в разі неодержання повідомлення про здійснення планового заходу.

Згідно ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Аналогічно, у пунктах 6, 8 і 9 розділу ІІ Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 02 листопада 2015 року № 1337 (далі - Порядок № 1337), передбачено, що відповідно до затвердженого у встановленому порядку плану перевірок для здійснення планової перевірки ДСНС України або її територіальними органами видається наказ про проведення перевірки, на підставі наказу на проведення перевірки оформлюється посвідчення на проведення перевірки; ДСНС України або її територіальний орган здійснює планову перевірку за умови письмового повідомлення суб'єкта господарювання про проведення планової перевірки не пізніше ніж за десять днів до дня її здійснення.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Порядку № 1337, перед початком перевірки посадові особи, які будуть її здійснювати, зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення на проведення перевірки та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу, і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення на проведення перевірки.

Згідно ч.1 ст. 8 Закону № 877-V, орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право: вимагати від суб'єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; вимагати припинення дій, які перешкоджають здійсненню державного нагляду (контролю).

Згідно з пунктом 9 розділу ІІІ Порядку № 1337, посадові особи ДСНС України або її територіальних органів під час здійснення перевірок мають право, зокрема, звертатися у встановленому законом порядку до суду у випадку недопущення посадових осіб ДСНС України або її територіальних органів до проведення перевірки в цілому чи до окремих приміщень об'єкта перевірки, яка здійснюється в установленому законодавством порядку, з вимогою щодо зобов'язання суб'єкта господарювання забезпечити допуск до здійснення перевірки в цілому або частини приміщень об'єкта перевірки.

Таким чином, аналізуючи вищенаведені норми законодавства, колегія суддів приходить до висновку, що Головне управління ДСНС України у м. Києві, як орган державного нагляду (контролю), відповідно до наданих повноважень, мало право та законні підстави для здійснення державного нагляду (контроль) суб'єкта господарювання - товариства з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт .

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для звернення ГУ ДСНС України у м. Києві до суду з даним адміністративним позовом послугував недопуск головного інспектора до проведення планової перевірки щодо додержання ТОВ Автодемстандарт вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за адресою: вул. Льва Толстого, 9 у Голосіївському районі міста Києва. В акті про недопущення перевіряючого до перевірки підставою для такого недопуску директор товариства зазначив встановлення мораторію на проведення перевірок у 2015-2016 роках для підприємств з обсягом доходу за минулий рік менше 20 млн. грн. на підставі Закону України Про внесення змін до Податкового Кодексу України та деяких законодавчих актів щодо податкової реформи №71-VIII.

Стосовно доводів відповідача щодо законодавчо встановленої тимчасової заборони на проведення перевірки такого, як суб'єкта господарювання у вказаний період, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо їх безпідставності, враховуючи наступне.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 № 76-VIII (далі - Закон № 76-VIII) передбачено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Таким чином законодавчим органом на період з січня по червень 2015 року встановлено певні обмеження щодо проведення перевірок суб'єктів господарювання всіма контролюючими органами. Однак, такі обмеження згідно з Законом № 76-VIII не поширюються на перевірки, які проводяться у вказаний період Державною фіскальною службою України та Державною фінансовою інспекцією України.

Відповідно до п.3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи №71-VIII установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється: з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість; з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

Отже, норми Закону № 76-VIII, зокрема, щодо обмежень у проведенні перевірок, є загальними та стосуються всіх контролюючих органів. Тоді як норми Закону № 71-VIII, у процитованій частині, є спеціальними та стосуються контролюючих органів, що забезпечують формування єдиної державної податкової, державної митної політики щодо адміністрування податків, зборів та митних платежів, оскільки критеріями визначення переліку підприємств, на які такі обмеження не поширюються, зокрема, є обсяг доходу за попередній календарний рік, а також певний вид діяльності таких підприємств (виробництво чи імпорт підакцизних товарів).

Вказане засвідчує, що правовідносини, пов'язані з встановленням обмеження на проведення перевірок Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві регулювались саме пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 76-VIII від 28.12.2014 року, а не Законом № 71-VIII і в часовому вираженні тривали протягом січня-червня 2015 року.

Аналогічний висновок викладений у постановах Вищого адміністративного суду України від 17 листопада 2016 року у справі № 826/26638/15, від 13 липня 2017 року у справі № 804/15736/15 та ухвалах від 10 листопада 2016 року у справі № 806/5251/15 та від 06 квітня 2017 року у справі № 817/3283/15.

Натомість, наказ прийнятий Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві 11.08.2016 року та стосується проведення планової перевірки щодо додержання суб'єктом господарювання, зокрема, товариством з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт , вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у вересні 2016 року, тобто не порушує обмеження на перевірки, встановлені Законом № 76-VIII від 28.12.2014 року.

Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі про необхідність застосування до спірних правовідносин положень Закону України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 03.11.2016 № 1728-VIII, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як відомо, адміністративним судам під час вирішення спорів потрібно застосовувати норми матеріального та процесуального права за правилом їх дії у часі: норми матеріального права, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин; норми процесуального закону, чинні на час вчинення відповідних процесуальних дій.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу від 11.08.2016 року №363 прийнятого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві, 27.09.2016 головного інспектора відділу з державного нагляду (контролю) у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту Голосіївського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві, майора служби цивільного захисту Заклетного Р.А. не було допущено до проведення планової перевірки, яка мала здійснюватися з 12.09.2016 по 30.09.2016.

Натомість, Закон України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності № 1728-VIII прийнято 03.11.2016 та такий набрав чинності 01.01.2017, тобто після вчинення оскаржуваних дій, а відтак, суд апеляційної інстанції відхиляє доводи відповідача про необхідність застосування положень даного закону.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються у зв'язку з тим, що такі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції постановлене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Автодемстандарт залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 16 травня 2018 року.

Головуючий суддя В.Ю.Ключкович

Судді Н.В. Безименна

Н.М. Троян